Рішення № 138440900, 10.07.2026, Новоселицький районний суд Чернівецької області

10.07.2026

Справа №720/804/26

Провадження №2/720/559/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Оленчука І.В.,

секретаря Савка К.Р.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Новоселиця позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , де третьою особою без самостійних вимог є орган опіки та піклування виконавчого комітету Ванчиковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки та третьої особи без самостійних вимог про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що він є батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з ним та перебуває на його утриманні. Вказує, відповідач як матір дитини безвідповідально відноситься до своїх батьківських обов`язків, ухиляється від їх виховання та матеріально дитину не підтриму. Просить суд позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітньої дитини.

В судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій не заперечував щодо задоволення позову.

Відповідач будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилася та не повідомила суд про причини своєї неявки. Зі згоди представника позивача суд ухвалив про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В порядку ст. 171 Сімейного кодексу України суд вислухав думку малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пояснила, що на даний час вона вона проживає лише з батьком, вихованням займається виключно тато, жодних родичів, окрім останнього немає. З мамою не спілкується, не пам`ятає, коли останній раз бачила її, ніякого зв`язку із матір`ю не підтримує близько 3 років.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останні у зареєстрованому шлюбі не перебували, але це не позбавляє відповідача обов`язку щодо виховання своєї дитини та її матеріального забезпечення.

З довідки Ванчиковецького ліцею від 29 грудня 2025 року слідує, що ОСОБА_4 навчається у 5 класі Щербинецької гімназії Ванчиківецького ліцею Ванчиковецької сільської ради.

Згідно виданою старостою Черленівського старостинського округу №1 Ванчиковецькї сільської ради вбачається, що позивач дійсно опікує та виховує свою доньку ОСОБА_4 , з якою разом проживають по АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту опитування сусідів с. Жилівка від 29.12.2025 року зазначено, що відповідач перебуває за межами села, тому вихованням доньки ОСОБА_4 займається лише позивач ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач доглядає та матеріально утримує свою дитину, оздоровлює і виховує її. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, матеріально її не забезпечує, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться її життям, фактично без поважних причин самоусунулась від своїх батьківських обов`язків по відношенню до неї.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Ванчиковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області № 31 від 06 лютого 2026 року відповідача доцільно позбавити батьківських прав щодо своєї дитини ОСОБА_4 ..

Згідно правовим положенням, викладених у третьому розділі Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до вимог ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати свою дитину, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати їх до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язків батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст. 164 вказаного кодексу, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

У відповідності до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

З роз`яснень Пленуму Верховного Суду України викладених у п.п. 15, 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуючи, що відповідач свідомо ухиляється від виховання своєї дитини, матеріально не забезпечує її, не цікавиться її фізичним та духовним розвитком, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про позбавлення її батьківських прав.

Крім цього, слід звернути увагу на те, що у разі зміни свого ставлення щодо виховання дитини, відповідач може бути поновлена у своїх батьківських правах в порядку ст. 169 СК України.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.ст. 150, 155, 164-167 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Винести заочне рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , де третьою особою без самостійних вимог є орган опіки та піклування виконавчого комітету Ванчиковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до своєї доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач може подати до Новоселицького райсуду заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя І.В.Оленчук