Постанова № 138439860, 21.07.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ПОСТАНОВА

21 липня 2026 рокуСправа № 322/1716/25 Провадження № 3/331/782/2026

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Губанов Р.О., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли до суду 19.11.2025 з відділення поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за ст. 124, ч. 1 ст. 130, КУпАП, які об`єднані в одну справу щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

встановив:

29.10.2025 о 18 год 00 хв на 59 км. 800 м. дороги Запоріжжч-Донецьк (Запорізька область, селище Новомиколаївка) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN NAVARA д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 497735 від 29.10.2025 ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП за наступних обставин: «29.10.2025 18:00 с-ще Новомиколаївка, дорога Запоріжжя-Донецьк 59 км. 800 м. ОСОБА_1 керував автомобілем при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки не вибрав безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем KIA н.з. НОМЕР_3 який рухався назустріч. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.6. ПДР за рішенням поліцейського за наявності відповідних підстав водій зобов`язаний пройти позачерговий мед. огляд; п. 13.3. ПДР Порушення правил зустрічного роз`їзду».

Відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя «Про зміну територіальної підсудності судових справ Новомиколаївського районного суду Запорізької області» від 30.12.2025 № 2814/0/15-25, змінена територіальна підсудність судових справ Новомиколаївського районного суду Запорізької області до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя.

12.05.2026 захисником правопорушника подано клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і не має об`єктивної можливості приймати участь у розгляді справи. Як підставу вказує аналогію закону, а саме положення ст. 335 КПК України і різноманітну судову практику. До клопотання додано копія довідки Форми 5.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення клопотання суддя виходить з такого.

Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положеннями КУпАП не передбачено можливість зупинення провадження у справі.

Аналогія процесуального права, яку проводить захисник посилаючись на ст. 335 КПК України, як обґрунтування своїх вимог, на переконання судді у цьому випадку не є релевантною і такою, що не може бути застосована у цій справі.

Так в рамках кримінального процесу участь підозрюваного/обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження є обов`язковою за виключення спеціального судового провадження (in absentia). Строки притягнення до кримінальної відповідальності (давності) тривають від двох до п`ятнадцяти років (в залежності від тяжкості кримінального правопорушення), а у певних видах можливість застосування давності вирішується судом, або не застосовується взагалі.

В свою чергу, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою. Строк розгляду справи такої категорії, з урахуванням положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП і ч. 6 ст. 38 КУпАП є один рік.

Отже з урахуванням загальновідомих обставин які тривають в Україні, зупинення даної справи, може потягнути за собою закінчення строку, передбаченого частиною 6 статті 38 КУпАП.

ОСОБА_1 має захисника, тобто наділений можливістю в повній мірі реалізувати своє право на захист, що фактично і було ним зроблено.

Враховуючи вказане підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі відсутні, тому у його задоволенні судом відмовлено.

17.07.2026 захисником було подано клопотання про долучення документів по справі, яке містить в собі клопотання про участь у судових засідання в режимі відеоконференції, клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, клопотання про закриття провадження.

Зі змісту клопотання про закриття провадження у справі випливає, що матеріали справи не містять безперервного відеозапису події, що наявні сумніви щодо об`єктивності первинного встановлення підстав для проведення огляду та достовірності відомостей про наявність ознак алкогольного сп`яніння, що вся процедура огляду, яку застосували до останнього поліцейські, є недійсною, а її результати є недопустимими доказами.

У задоволенні клопотання про участь у судових засідання в режимі відеоконференції суддею відмовлено, оскільки норма ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є бланкетною, а положеннями КУпАП не передбачено здійснення дистанційного судового провадження.

У судове засідання 21.07.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисник Михайлов Д.О., потерпілий ОСОБА_2 не з`явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення не подавали.

При вирішенні питання щодо розгляду справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя виходив із такого.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Враховуючи принцип судочинства, закріплений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була достовірно обізнана про розгляд її справи в суді, при цьому, за період перебування справи на розгляді, не скористалася правами, наданими їй чинним законодавством, зокрема статтею 268 КУпАП, відмовилась від надання пояснень щодо вказаних у протоколі, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, не віднесені до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілої, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, суд виходить з такого.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до п. 13.3. Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР) під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у тому числі, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Враховуючи те, що на момент розгляду справи в суді закінчився строк накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП, що згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне закрити провадження у справі у цій частині.

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з такого.

В рамках справи за ч.1 ст. 130 КУпАП суддею досліджено такі письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 497693 від 29.10.2025 (далі Протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП); роздруківка спеціального пристрою «Drager Аlcotest 6810», результат 2.22 %; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі Акт); направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; реєстрація відділення поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області в ЄО №5384 від 29.10.2025; копія пояснень потерпілого; копія пояснень ОСОБА_1 ; рапорт інспектора СРПП ВнП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, капітана поліції Костянтина Брусняка; копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 497735 за ст. 124 КУпАП; копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6043654 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; DVD-R з відеозаписами; копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки і сертифікату налаштування (калібрування) алкотестера; довідка з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» інформаційно телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо повторності, наявності посвідчення водія.

Протокол підписаний ОСОБА_1 , письмові пояснення надавити відмовився.

На відеозаписах зафіксовані обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема: приїзд групи реагування патрульної поліції на місце зупинки транспортного засобу; з`ясування обставин події; з`ясуванням поліцейським обставин щодо можливого вживання учасниками події алкогольних напоїв; надання згоди порушником на проходження огляду за допомогою спеціального приладу на місці зупинки, проходження огляду, з результатами якого ОСОБА_1 погодився, підписавши відповідну графу в Акті; роз`яснення прав останньому; від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився; зафіксоване подальше складання матеріалів та підписання документів.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 цієї статті огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Положеннями ч. 3 вказаної статті визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Положенням ч. 4 вказаної статті визначено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Фактично аналогічний за змістом порядок визначено в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція).

Аналіз згаданих положень КУпАП та Інструкції дає підстави стверджувати, що встановлення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння поліцейськими здійснюється, так би мовити, по спрощеній процедурі лише за допомогою спеціального приладу, тоді як у закладі охорони здоров`я проводиться більш складана і точна процедура, зокрема і задля виключення сумнівів щодо результатів огляду, який був проведений поліцейськими.

Згідно з п. 7 розділу ІІ (Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів) Інструкції встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Доводи захисника в контексті визнання недійсними показання спеціального приладу Drager Alcotest №ARBL-0721, за допомогою якого проводився огляд на стан сп`яніння порушника, суддя відхиляє з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Зі змісту ч. ч. 1, 2 ст. 17 цього ж Закону випливає, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (пункт 17) визначено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки це повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).

Повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам (пункт 18).

Згідно з Порядком встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1195, міжповірочний інтервал для законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (це проміжок часу або напрацювання між двома послідовними повірками законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, протягом якого метрологічні характеристики такого засобу повинні відповідати встановленим вимогам (пункт 2).

Міжповірочні інтервали за категоріями законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюються Мінекономіки для забезпечення надійних результатів вимірювань протягом визначеного проміжку часу (пункт 3 Порядку).

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається - 1 рік.

Регулювання або ж градуювання (раніше калібрування) - це процес визначення фактичних метрологічних характеристик засобу вимірювальної техніки шляхом зіставлення його показів із результатами еталонних вимірювань. На відміну від повірки, калібрування не має на меті перевірку відповідності нормативам - воно призначене для встановлення точності приладу та його поведінки у різних умовах.

На сайті компанії ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешнл», вказана аналогічна за містом інформація, а саме: що під терміном «Регулювання» («градуювання»), що раніше інколи позначалося терміном «калібрування», слід розуміти операцію з регулюванням, налаштування, коригування показань газоаналізаторів «Drager Alcotest» з метою отримання допустимої похибки вимірювання, яка виконується сумісно з операцією «Сервісне технічне обслуговування».

Дійсно, у керівництві з експлуатації приладу для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest Drager 6810», рекомендовано проводити градуювання кожні шість місяців (а. 24).

Водночас керівництво (інструкція) з експлуатації не є нормативно-правовим актом та не встановлює норм або правил чинного законодавства України. Така інструкція носить інформаційний, довідковий та рекомендаційний характер для користувача, з метою правильного застосування приладу.

Твердження, що виключно ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешнл», має право проводити дану градуювання (калібрування) аналізаторів «Drager Alcotest 6810» не має будь-якого нормативного підґрунтя в чинному законодавстві, отже не свідчить про неможливість проведення градуювання іншими суб`єктами.

27.08.2025 ТОВ «СОРБПОЛІМЕР-АНАЛІТИК», проведено технічне обслуговування, налаштування (градуювання) та тестування алкотестерa Drager Alcotest 6810, серійний номер ARBL-0721. Про що видано відповідний сертифікат, у якому також зазначено, що згідно з інструкцією з експлуатації даного приладу, наступне технічне обслуговування алкотестера необхідно провести 27.08.2026.

ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість проїхати в заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, втім відмовився від цього, підписавши усі документи, тим самим погодившись з результатом огляду проведеного поліцейським. Поліцейський під час проведення огляду на місці чітко і зрозуміло пояснив ОСОБА_1 про можливість проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Будь-якого тиску (вмовлянь чи погроз) з боку поліцейського в бік правопорушника не було.

Щодо доводів захисника про неповноту відеозапису, то суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Вказані відеозаписи надають можливість об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Суд відхиляє доводи захисника про те, що рішення про проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння було прийнято виключно на підставі припущень іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди.

Як виходить з дослідженого судом відеозапису, після прибуття на місце дорожньо-транспортної пригоди працівники поліції з`ясували в учасників обставини події, у тому числі поставили ОСОБА_1 питання щодо вживання ним алкогольних напоїв. Після спілкування з учасниками пригоди та безпосереднього спілкування з порушником, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу. Отже, рішення про проведення огляду було прийнято поліцейськими після безпосереднього сприйняття ними обстановки на місці події та особистого спілкування з ОСОБА_1 , а не виключно на підставі висловлювань іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, ОСОБА_1 добровільно погодився на проведення огляду, із результатом огляду погодився та підписав відповідний Акт без будь-яких зауважень щодо підстав чи порядку його проведення. За таких обставин доводи захисника про відсутність законних підстав для проведення огляду не знайшли свого підтвердження.

Дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з приміткою ст. 22 КУпАП (малозначність) положення цієї статті не застосовуються до правопорушень зокрема, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України; при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (до яких відноситься і положення ст. 130 КУпАП).

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає для водіїв безальтернативну міру адміністративної відповідальності у виді стягнень - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Клопотання про призначення порушнику основного стягнення без додаткового, суд відхиляє, оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення не робить винятків щодо застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами для окремих категорій осіб, зокрема і для військовослужбовців.

З метою виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень, суддя вважає необхідним піддати ОСОБА_1 згаданим видам стягнення.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Керуючись ст. ст. 40-1, 283 - 285, 289, 294 КУпАП, суддя

постановив:

закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Піддати ОСОБА_1 адміністративним стягненням у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Роз`яснити, що відповідно до ст. ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений через установу банку України не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанові не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк, постанову буде надіслано судом для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Реквізити для сплати штрафу при накладенні адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір Стягувач: Державна судова адміністрація України. Сплата судового збору по справі № 332/1716/25, провадження 3/331/782/2026.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Р.О. Губанов