Ухвала суду № 138439668, 17.07.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 308/4871/25 Провадження № 6/304/36/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Ганька І. І.,

з участю секретаря судового засідання Кибзи М.В.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Кудіної Марії Геннадіївни про розстрочку виконання судового рішення від 25 березня 2026 року у цивільній справі № 308/4871/25 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

адвокат Кудіна М.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в електронній формі через систему «Електронний суд» подала заяву, в якій просить розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2026 року у справі № 308/4871/25 в частині стягнення з такого заборгованості у розмірі 92 358,55 грн строком на один рік з дня ухвалення рішення суду, але не довше ніж до 25 березня 2027 року, та встановити порядок виконання рішення шляхом сплати одинадцяти рівних щомісячних платежів у розмірі по 7 696,55 грн та дванадцятого платежу у розмірі 7 696,50 грн. Зазначає, що 25 березня 2026 року Перечинським районним судом Закарпатської області ухвалено рішення у цивільній справі № 308/4871/25 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за Кредитним договором № АВН0СТ155101687150323764 від 19 червня 2023 року у розмірі 92 358,55 грн, з яких 62 627,78 грн заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 29 730,77 грн заборгованість за відсотками. Відповідач не ухиляється від виконання рішення суду, визнає необхідність його виконання та має реальний намір погашати присуджену суму. Водночас одноразове виконання рішення у повному обсязі є для нього об`єктивно ускладненим з огляду на майновий стан, наявність сімейних обов`язків, утримання малолітніх/ неповнолітніх дітей та наявність інших боргових зобов`язань. Заявник є фізичною особою, має обмежені поточні доходи, що підтверджується документами про трудову діяльність, випискою із зарплатного рахунку та індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5. Надані документи свідчать про те, що його фінансовий стан не дозволяє одноразово сплатити суму 92 358,55 грн без істотного погіршення матеріального становища сім`ї. Крім того, у сім`ї заявника є діти, зокрема дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане обумовлює постійні витрати на забезпечення дітей харчуванням, одягом, лікуванням, навчанням та іншими необхідними потребами. Також щодо заявника наявні інші боргові зобов`язання та відомості в Єдиному реєстрі боржників, що свідчить про додаткове фінансове навантаження та ризик одночасного вчинення виконавчих дій різними стягувачами. За таких умов розстрочка виконання рішення є єдиним реальним способом забезпечити поступове виконання рішення без повного фінансового паралічу боржника та його сім`ї. Окремо звертає увагу суду, що скрутний матеріальний стан має не лише він особисто, але й сім`я заявника в цілому. Дружина заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , також має істотне кредитне навантаження та прострочені боргові зобов`язання, що підтверджується кредитним звітом УБКІ, актуальним станом на 28 жовтня 2025 року. Зокрема, за вказаним кредитним звітом загальна сума кредитів ОСОБА_4 становить 175 737,65 грн, загальна сума відкритих лімітів 373 926,40 грн, загальна поточна заборгованість 526 788,41 грн, а загальна поточна прострочена заборгованість 456 144,41 грн. Наведені обставини свідчать про те, що сім`я заявника не має реальної фінансової можливості одноразово виконати рішення суду без створення загрози забезпеченню мінімальних побутових потреб сім`ї та дітей. За таких умов розстрочення виконання рішення на один рік є розумним, пропорційним і таким, що забезпечує баланс інтересів стягувача та боржника: стягувач отримуватиме регулярне виконання рішення, а боржник матиме об`єктивну можливість виконувати його без повного фінансового колапсу сім`ї. На підставі наведеного просить задовольнити заяву.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Кудіна М.Г., а також представник Акціонерного товариства «Акцент-Банк» у судове засідання не з`явилися, хоча про місце, дату та час такого повідомлялися у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Суд встановив, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2026 року у цивільній справі № 308/4871/25 позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за Кредитним договором №АВН0СТ155101687150323764 від 19 червня 2023 року у розмірі 92 358 (дев`яносто дві тисячі триста п`ятдесят вісім) грн 55 коп, з яких 62 627 грн 78 коп заборгованість за кредитом (тілом кредиту) та 29 730 грн 77 коп заборгованість за відсотками. Крім цього, ухвалено повернути Акціонерному товариству «Акцент-Банк» з державного бюджету судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп, сплачений згідно платіжного доручення № 6005315477837 від 04 квітня 2025 року та стягнути із ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року виправлено описку у рішенні Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2026 року у цивільній справі №308/4871/25, виклавши абзац четвертий резолютивної частини у наступній редакції: «Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.».

З доданих до заяви письмових матеріалів видно, що у ОСОБА_1 відсутні кошти для одноразової сплати всієї суми заборгованості; на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей; у нього та у його дружини ОСОБА_4 існують інші кредитні зобов`язання, у тому числі згідно судових рішень, що набрали законної сили.

Розстрочка виконання рішення суду це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з міркувань доцільності та об`єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для розстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17 травня 2005 року у справі «Чіжов проти України» п. 40, заява N 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі «Comingersoll S. A.» проти Португалії», заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Окрім того, вирішуючи справу «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20 липня 2004 року дійшов наступного висновку: «Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи, що на підставі зібраних доказів встановлено складне матеріальне становище ОСОБА_1 , що не дозволяє йому одноразово виплатити заборгованість за кредитним договором, що визначена вищевказаним судовим рішенням, беручи до уваги бажання відповідача погасити наявну заборгованість, суд дійшов висновку про можливість частково задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст. 435, 258-261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

заяву задовольнити частково.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований у АДРЕСА_1 , виконання рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2026 року у цивільній справі № 308/4871/25 про стягнення з нього на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості за Кредитним договором № АВН0СТ155101687150323764 від 19 червня 2023 року у розмірі 92 358 (дев`яносто дві тисячі триста п`ятдесят вісім) грн 55 коп, з яких 62 627 грн 78 коп заборгованість за кредитом (тілом кредиту) та 29 730 грн 77 коп заборгованість за відсотками, терміном на 10 (десять) місяців з дня набрання ухвалою законної сили, шляхом сплати десяти щомісячних платежів у розмірі 9 235 (дев`ять тисяч двісті тридцять п`ять) грн 86 коп.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий:Ганько І. І.