Ухвала суду № 138437747, 23.07.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3596/26

Провадження № 1-в/346/216/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області в складі

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника адміністрації колонії ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання начальника ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким щодо засудженого

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Медове, Козівського району Тернопільської області, громадянина України, пенсіонера, вдівця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, засудженого: Тернопільським апеляційним судом від 29.07.2024 року за ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 69, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 69, ч.1 ст. 263, ч.1ст. 70, ч.5 ст. 72 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі,

Початок строку: 11.11.2025 р. Кінець строку: 06.12.2026 р.

В С Т А Н О В И В:

Начальник ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" звернувся до Коломийського міськрайонного суду із вказаним поданням, обґрунтовуючи його тим, що засуджений ОСОБА_5 за час тримання в ДУ «Чортківська установа покарань (№12)», ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та ДУ «Львівська установа покарань (№19)» не допускав порушення вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладались, заохочення не застосовувались.

З 02.12.2025 відбуває покарання в ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)". За час відбування покарання не допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладалися, застосовано 1 заохочення. На даний час не працевлаштований, за станом здоровя та пенсійним віком. Приймає участь у роботах з благоустрою місць позбавлення волі без оплати праці в порядку черговості та позачергово, до даних робіт завжди відноситься добросовісно та вчасно виконує. Бере участь в реалізації програми диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення» та «Духовне відродження». Санітарно-гігієнічних норм дотримується, зовнішній вигляд охайний. Заборгованості за виконавчими листами немає. Стосунки з рідними підтримує шляхом телефонних розмов, отримує від них посилки та передачі. На даний час він відбув призначеного строку покарання. Просить замінити невідбуту частину покарання більш м`яким як такому, що став на шлях виправлення.

Представник адміністрації колонії в судовому засіданні подання підтримав, просив задовольнити та замінити невідбуту частину покарання засудженому на більш м`яке.

Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні подання підтримав, просив його задовольнити та замінити йому невідбуту частину покарання на більш м`яке у виді пробаційного нагляду. Зазначив, що він досяг пенсійного віку. За час відбування покарання дотримувався вимог режиму, не допускав порушень.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання щодо заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м`яким у виді пробаційного нагляду, як такому, що став на шлях виправлення.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши подання та надані докази, оглянувши матеріали особової справ засудженого, суд доходить висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким.

Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.1ст. 82 КК України Невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.(ч.3 ст.82 КК України).

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим, зокрема: не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі (п.2 ч.4 ст.82 КК України).

Умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є: 1) засуджений відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі; 2) він став на шлях виправлення; 3) він фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання.

При вирішенні даного питання судом враховуються положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким того, що засуджений став на шлях виправлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений 29.07.2024 року вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 70, ч.5 ст. 72 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Згідно вироку Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області від 20.11.2024 року скасовано вирок від 29.07.2024 року в частині призначеного покарання: вважати засудженим за ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 69, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 69, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 70, ч.5 ст. 72 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі. Зараховано з 19.07.2023 року по 23.07.2023 року з розрахунку один попереднього ув`язнення за один позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Відповідно до розпорядження про виконання вироку вказаний вирок набрав законної сили 20.11.2024 року.

Отже, ОСОБА_5 відбуває покарання у виді позбавлення волі за вчинення умисного тяжкого злочину. На даний час відбув 1/2 призначеного строку покарання.

Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Діюче законодавство наголошує на тому, що при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким, слід ретельно з`ясувати той факт, що засуджений став на шлях виправлення, що вбачається із сукупності даних, а саме: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльності, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці тощо.

В той же час, однією із обов`язкових умов для заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є доведеність засудженим, що він став на шлях виправлення.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Отже, становлення особи на шлях виправлення розцінюється як сукупність даних щодо прагнення засудженого до такого виправлення, тобто позитивні зрушення в його поведінці, так й його ставленні до праці, які, в свою чергу, свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може бути ефективно продовжуватись й в умовах відбування менш суворого покарання.

При цьому, висновок про становлення особи на шлях виправлення має ґрунтуватись не лише на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування зміни невідбутої частини покарання більш м`яким, а на даних за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.

Разом з цим під сумлінною поведінкою необхідно розуміти дотримання режиму відбування покарання, виконання покладених на засудженого законних обов`язків, виконання законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання, поведінкою в побуті, стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку.

Так, відповідно до характеристики, затвердженої начальником ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" від 18.06.2026 року засуджений ОСОБА_5 з 02.12.2025 відбуває покарання в ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)". За час відбування покарання не допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладалися, застосовано 1 заохочення. На даний час не працевлаштований, за станом здоровя та пенсійним віком. Приймає участь у роботах з благоустрою місць позбавлення волі без оплати праці в порядку черговості та позачергово, до даних робіт завжди відноситься добросовісно та вчасно виконує. Бере участь в реалізації програми диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення» та «Духовне відродження». Санітарно-гігієнічних норм дотримується, зовнішній вигляд охайний. Заборгованості за виконавчими листами немає. Стосунки з рідними підтримує шляхом телефонних розмов, отримує від них посилки та передачі. Оцінено ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства як низький.

Згідно довідки ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" від 18.06.2026 року про наявність заохочень та стягнень на засудженого ОСОБА_5 до останнього застосовано 1 заохочення (01.04.2026) у виді подяки за виконання покладених обов`язків, додержання правил поведінки, правил внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Дисциплінарні стягнення не накладалися.

Відповідно матеріалів особової справи та пояснень в судовому засіданні представника адміністрації установи, ОСОБА_5 залучався до виконання робіт з благоустрою в установі без оплати праці в порядку черговості, роботи виконував добросовісно.

Відповідно до заяви засудженого від 04.07.2025 він виявив бажання бути залученим до участі у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення».

Відповідно до витягу з наказу начальника установи від 10.02.2026 засуджений на підставі його заяви залучався до участі в корекційній програмі «Керування емоціями».

Відповідно до заяви засудженого від 02.03.2026 він виявив бажання бути залученим до участі у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених «Духовне відродження».

Виконавчі листи на адресу установи не поступали, що підтверджено довідкою.

З висновку комісії установи щодо виправлення засудженого, відповідно до якого вбачається, що з урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, ОСОБА_5 , набрав 94 бали, що значно перевищує бар`єр в 65 балів (мінімальна кількість балів для висновку про виправлення засудженого), що в підсумку свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до виписки з протоколу №22 від 18.06.2026 року, комісія з розгляду питань щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м`яким постановила, що ОСОБА_5 , став на шлях виправлення.

Отже, враховуючи, що головною передумовою для застосування до особи більш м`якого покарання є не тільки сплив певної частини строку покарання, а й факт того, що засуджений став на шлях виправлення, суд констатує, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці демонструє прагнення до виправлення, наявні позитивні зрушення в його поведінці і добросовісному та чесному ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що на думку суду може ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м`якого покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що засуджений, фактично відбув 1/2 призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, за цей час здійснював процес виправлення, за період всього строку перебування в установах відбування покарання не мав порушень, отримав заохочення, ставлення засудженого до праці було добросовісне і сумлінне, він проявляє ініціативу та бажання працювати, крім того брав участь у реалізації програм диференційного виховного впливу, має позитивні плани на майбутнє та позитивні результати їх реалізації, готовий до змін, визнав вину у вчиненому злочині, що вказує на те, що засуджений став на шлях виправлення, що може ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м`якого покарання.

Щодо виду покарання, на яке суд вважає за можливе замінити призначене засудженому покарання у виді позбавлення волі.

Статтею 51 КК України визначено види покарань, які можуть бути застосовані судом, серед яких більш м`яким покаранням відносно позбавлення волі на певний строк є обмеження волі, пробаційний нагляд, виправні роботи та громадські роботи.

Відповідно до вимог ст.ст. 56, 57, 61 КК України громадські роботи, виправні роботи та обмеження волі не призначаються особам, які досягли пенсійного віку, а також особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи.

Відповідно до ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років. Пробаційний нагляд не призначається особам, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення.

Обставин, які виключають можливість відбування засудженим ОСОБА_5 покарання у виді пробаційного нагляду, відповідно до вимог ст.59-1 КК України, судом не встановлено.

Суд вважає за можливе замінити засудженому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на пробаційний нагляд з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України.

Отже, суд приходить до висновку, що подання начальника ДУ «Коломийська виправна колонія №41» про заміну засудженому ОСОБА_5 невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі, більш м`яким покаранням підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне, із застосуванням вимог п.п. «а-1» п.1 ч.1 ст..72 КК України зарахувати в строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду засудженому час його перебування в ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» з дня заміни невідбутої частини покарання більш м`яким до моменту набрання цієї ухвалою законної сили з розрахунку, що одному дню такого перебування відповідають 2 (два) дні пробаційного нагляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.59-1, 72, 82 КК України, ст.537, 539 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Подання начальника ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким щодо ОСОБА_5 - задовольнити.

Замінити засудженому ОСОБА_5 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Тернопільського апеляційного суду від 29.07.2024 року за ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 69, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 69, ч.1 ст. 263, ч.1ст. 70, ч.5 ст. 72 КК України, більш м`яким покаранням у виді пробаційного нагляду на строк 4 місяці 14 днів.

Покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов`язки, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати в строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду засудженому ОСОБА_5 час його перебування в Державній установі «Коломийська виправна колонія (№41)» з 23.07.2026 року до моменту набрання цією ухвалою законної сили (якщо вона не буде скасована чи змінена) з розрахунку, що одному дню такого перебування відповідають 2 (два) дні пробаційного нагляду.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскарження прокурором ухвали суду зупиняє її виконання.

Суддя : ОСОБА_1