Рішення № 138436184, 23.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13148/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.03.2026 № 156050028923 та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії, починаючи з дати звернення, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 17.03.2026 № 156050028923 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області: - здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , починаючи з дати звернення - з 28.07.2025 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", а саме за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум пенсії, зарахувати до страхового стажу період роботи з 11.09.1974 року по 02.01.1992 року на підставі трудової книжки НОМЕР_2 від 02.02.1975 року, та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , починаючи з дати звернення - з 28.07.2025 року, з урахуванням виплачених сум пенсії.

3.Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму сплаченого судового збору.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Позивач звертає увагу, що 09.03.2026 року Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії та врахування стажу, в якій зазначила, що, ознайомившись із розрахунком своєї пенсії, виявила невідповідності розрахунку чинному законодавству, а саме, щодо показника середньої заробітної плати. Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс Ч (Ск : К), де, зокрема, Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Оскільки вона вперше звернулась за призначенням пенсії за віком у 2025 році, для обчислення розрахунку пенсії має застосовуватися середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, а саме за 2022, 2023 та 2024 роки. З наявного в електронному кабінеті розрахунку вбачається, що орган Пенсійного фонду неправомірно застосував показник за 2014 2016 роки. Щодо трудового стажу позивач зазначає, що згідно з розрахунковими даними, що містились у рішенні про перерахунок пенсії від 31.10.2025, період трудової діяльності розрахований з 03.01.1992 року, в той час як безперервний трудовий стаж Позивачки розпочався з 11.09.1974 року, що підтверджується відомостями з трудової книжки серії НОМЕР_2 . Проте трудовий стаж за період з 11.09.1974 по 02.01.1992 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не був взятий до уваги та включений до розрахунку розміру пенсії. Відповідно до пункту 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору, а основним документом, що підтверджує стаж до 2004 року, є трудова книжка. Просила здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки, зарахувати до страхового стажу період роботи з 11.09.1974 по 02.01.1992 на підставі трудової книжки НОМЕР_2 . 17.03.2026 року за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Відділом перерахунків пенсій № 2 прийнято Рішення № 156050028923 про відмову в перерахунку пенсії щодо набуття стажу до повної пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви від 09.03.2026 № 1121 ОСОБА_1 , в якому зазначено, що за результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії від 28.07.2025 « 1216 заявницею була надана трудова книжка від 02.02.1975 № НОМЕР_3 , згідно якої період з 03.01.1992 по 28.02.2014 зараховано до страхового стажу. При цьому періоди роботи з 11.09.1974 по 02.01.1992 не було зараховано, оскільки записи містять не чіткі зображення відбитків печаток. До заяви про перерахунок пенсії щодо набуття стажу до повної пенсії, заявницею наданий документ у вигляді заяви від 09.03.2026 довільної форми, що не відповідає вимогам додатку 1 відповідно до пункту 1.1. Порядку, відповідно до Закону, тому має розглядатися за місцем перебування на обліку ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96 ВР. Оскільки, до заяви про перерахунок щодо набуття стажу до повної пенсії, заявницею не надано додаткових документів, які визначають право на проведення перерахунку, на заяву від 09.03.2026 № 1121, подану в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 , відмовлено у перерахунку пенсії. № зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в яких заперечує доводи відповідача та наголошує на задоволенні позовних вимог.

(б) Позиція Відповідача

22.05.2026 року від відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказує на те, що засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яке уповноважене розглянути подану Позивачем заяву від 09.03.2026. Страховий стаж становить 20 років 2 місяці 29 днів, порахований по 30.04.2012. Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі Порядок), відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року Nє 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року Nє 1566/11846 (зі змінами), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/ перерахунок пенсії додаток 1), подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України, а також може подаватись разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб-портал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України (далі веб-портал або засоби порталу Дія) або засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону, якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно по частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано пенсію). На підстави заяви та наданих документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 17.03.2026 винесено рішення № 156050028923 про відмову в перерахунку пенсії щодо набуття стажу до повної пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов??язкове державне пенсійне страхування». Рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок чи відмову у перерахунку пенсії Позивачу не приймалось. За результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, щодо до заяви про призначення пенсії від 28.07.2025 Nє 1216 заявницею була надана трудова книжка від 02.02.1975 НОМЕР_4 , згідно якої період з 03.01.1992 по 28.02.2014 зараховано до страхового стажу. При цьому періоди роботи з 11.09.1974 по 02.01.1992 не було зараховано, оскільки записи містять не чіткі зображення відбитків печаток. До заяви про перерахунок пенсії щодо набуття стажу до повної пенсії, заявницею наданий документ у вигляді заяви від 09.03.2026 довільної форми, що не відповідає вимогам додатку 1 відповідно до пункту 1.1 Порядку, відповідно до Закону, тому має розглядатися за місцем перебування на обліку ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 Nє 393/96-ВР. Відповідно до статті 28 Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Оскільки, до заяви про перерахунок щодо набуття стажу до повної пенсії, заявницею не надано додаткових документів, які визначають право на проведення перерахунку. на заяву від 09.03.2026 Nє 1121 поданої в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 , відмовити. Враховуючи те, що Позивач не надала додаткових документів, які визначають право на проведення перерахунку у Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області були відсутні правові підстави для прийняття будь-якого іншого рішення, окрім як про відмову у перерахунку пенсії.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відзив на адміністративний позов до суду не надходив.

ІІІ. Процедура та рух справи

11.05.2026 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою в якій просила здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки та зарахувати до страхового стажу період роботи з 11.09.1974 року по 02.01.1992 рік на підставі трудової книжки НОМЕР_2 .

За принципом екстериторіальності вказана заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішенням від 17.03.2026 № 156050028923 ГУ ПФУ в Кіровоградській області відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку із наступним «Страховий стаж становить 20 років 2 місяці 29 днів, порахований по 30.04.2012. Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі Порядок), відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року Nє 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року Nє 1566/11846 (зі змінами), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/ перерахунок пенсії додаток 1), подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України, а також може подаватись разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб-портал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - веб-портал або засоби порталу Дія) або засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону, якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно по частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано пенсію). На підстави заяви та наданих документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 17.03.2026 винесено рішення № 156050028923 про відмову в перерахунку пенсії щодо набуття стажу до повної пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». Рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок чи відмову у перерахунку пенсії Позивачу не приймалось. За результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, щодо до заяви про призначення пенсії від 28.07.2025 № 1216 заявницею була надана трудова книжка від 02.02.1975 № НОМЕР_3 , згідно якої період з 03.01.1992 по 28.02.2014 зараховано до страхового стажу. При цьому періоди роботи з 11.09.1974 по 02.01.1992 не було зараховано, оскільки записи містять не чіткі зображення відбитків печаток. До заяви про перерахунок пенсії щодо набуття стажу до повної пенсії, заявницею наданий документ у вигляді заяви від 09.03.2026 довільної форми, що не відповідає вимогам додатку 1 відповідно до пункту 1.1 Порядку, відповідно до Закону, тому має розглядатися за місцем перебування на обліку ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 Nє 393/96-ВР. Відповідно до статті 28 Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Оскільки, до заяви про перерахунок щодо набуття стажу до повної пенсії, заявницею не надано додаткових документів, які визначають право на проведення перерахунку. на заяву від 09.03.2026 Nє 1121 поданої в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 , відмовити».

Позивач вважає, що рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 17.03.2026 № 156050028923 про відмову в призначені пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

V. Джерела права та висновки суду

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

За правилами ч. 2 ст. 26 Закону №1058-ІV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Таке ж визначення містить і ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.

Стаття 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Зокрема, підпунктом «д» пункту 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.02.1975 року, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки аби відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, надання інших документів, окрім трудової книжки, для підтвердження трудового стажу з метою призначення пенсії здійснюється виключно у випадку, якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Зміст викладених норм свідчить про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Таким чином, всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.

Як зазначалося вище, Рішенням від 17.03.2026 № 156050028923 ГУ ПФУ в Кіровоградській області відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку із наступним «Страховий стаж становить 20 років 2 місяці 29 днів, порахований по 30.04.2012. Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі Порядок), відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року Nє 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року Nє 1566/11846 (зі змінами), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/ перерахунок пенсії додаток 1), подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України, а також може подаватись разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб-портал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - веб-портал або засоби порталу Дія) або засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону, якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно по частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано пенсію). На підстави заяви та наданих документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 17.03.2026 винесено рішення № 156050028923 про відмову в перерахунку пенсії щодо набуття стажу до повної пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». Рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок чи відмову у перерахунку пенсії Позивачу не приймалось. За результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, щодо до заяви про призначення пенсії від 28.07.2025 № 1216 заявницею була надана трудова книжка від 02.02.1975 № НОМЕР_3 , згідно якої період з 03.01.1992 по 28.02.2014 зараховано до страхового стажу. При цьому періоди роботи з 11.09.1974 по 02.01.1992 не було зараховано, оскільки записи містять не чіткі зображення відбитків печаток. До заяви про перерахунок пенсії щодо набуття стажу до повної пенсії, заявницею наданий документ у вигляді заяви від 09.03.2026 довільної форми, що не відповідає вимогам додатку 1 відповідно до пункту 1.1 Порядку, відповідно до Закону, тому має розглядатися за місцем перебування на обліку ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 Nє 393/96-ВР. Відповідно до статті 28 Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Оскільки, до заяви про перерахунок щодо набуття стажу до повної пенсії, заявницею не надано додаткових документів, які визначають право на проведення перерахунку. на заяву від 09.03.2026 Nє 1121 поданої в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 , відмовити».

Суд зазначає, що позивачка, як особа, на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність/ неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, і, як наслідок, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначені пенсії.

Наведене, у тому числі, узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

За приписами пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» (відповідно до якої прийнято Інструкцію №58), відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Позивачка не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу в позивачки за спірний період.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 162, питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.

Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 13 вказаної постанови «Про трудові книжки робітників та службовців», при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.

При цьому, відповідно до пункту 18 вказаної постанови, відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15-а, підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто

позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу в позивача за спірний період. З урахуванням вищезазначеного вбачається висновок, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018р.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено аналогічну правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Крім того, у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 Верховний Суд на додаток до вказаного вище правового висновку також зазначив, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки; не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

У постановах від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17, від 28.04.2020 у справі №607/4973/16-а та від 19.06.2020 у справі №376/848/17-а Верховний Суд вказав, що "... соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Громадяни України наділені правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав ... ".

З огляду на вказане, суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо неможливості зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу позивача, оскільки законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок працівників на уповноваженого працівника підприємства, вини позивача в неналежному заповненні його трудової книжки немає, а відповідачами не доведено недостовірності або інших ознак юридичної дефектності цієї трудової книжки, тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, і зазначена обставина не може позбавити позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.

Враховуючи викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправно не зарахувало до страхового стажу позивача періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.02.1975 року.

Щодо здійснення перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з дати звернення - з 28.07.2025 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", а саме за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум пенсії, суд зазначає, що відповідачем означене питання не розглянуто, у зв`язку з тим, що заява від 09.03.2026 була подана позивачем довільної форми, що не відповідає вимогам додатку 1 відповідно до пункту 1.1 Порядку, відповідно до Закону, тому має розглядатися за місцем перебування на обліку ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 Nє 393/96-ВР.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачка звернулась за перерахунком пенсії саме через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України.

Суд зазначає, що постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1 затверджено Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, яке визначає організаційні засади прийому та обслуговування осіб, які звертаються до територіальних органів Пенсійного фонду України (далі - органи Пенсійного фонду), у тому числі за допомогою засобів технічних засобів електронних комунікацій, відповідно до вимог Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «;Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Положення №13-1).

Відповідно до пункту 2 Положення №13-1, веб портал електронних послуг Пенсійного фонду (система надання послуг в електронній формі) (далі веб портал) - сукупність програмно-технічних засобів, що забезпечують оперативне приймання, обробку, зберігання та передачу інформації (даних) під час надання послуг громадянам, застрахованим особам та страхувальникам, а також надання установам банків та організаціям, що здійснюють виплату та доставку пенсій, інформації в електронній формі з дотриманням адресності та заходів щодо захисту відповідних видів інформації (даних).

Пунктом 3 Положення №13-1 визначено принципи здійснення прийому та обслуговування осіб органами Пенсійного фонду, а саме: додержання вимог чинного законодавства та етичних норм поведінки; прозорість, відкритість та зрозумілість дій у сфері надання послуг; компетентність та ефективність; своєчасність та якість; нерозголошення інформації, повідомленої особою, яка звертається за отриманням послуги, крім випадків, встановлених чинним законодавством; орієнтація на одержувача - формування ефективної системи взаємодії з одержувачем послуги, надання послуги на базі централізованих інформаційних технологій незалежно від місця взяття його на облік (проживання, перебування на обліку); інформованість - функціонування постійно діючої системи інформаційного забезпечення одержувача послуги.

Отже, під час опрацювання звернення орган ПФУ має бути орієнтований саме на одержувача, який звернувся за отримання послуги до органу ПФУ.

Відповідно до пункту 7 Положення №13-1 органи Пенсійного фонду зобов`язані, серед іншого: об`єктивно, всебічно і вчасно розглядати звернення; забезпечувати реалізацію передбачених законодавством прав осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду; повідомляти осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду, про результати перевірки звернення і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснювати порядок оскарження прийнятого рішення; не допускати безпідставної передачі звернень іншим органам.

Вирішуючи питання правомірності не розгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/14 Верховний Суд вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.

На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).

Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі №537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі №541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.

Крім того, у постанові від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України «Про звернення громадян», наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

Суд у цій справі також зауважив, що Конституція України містить кілька статей, які прямо або опосередковано тлумачать поняття гідності людини та її важливість для українського суспільства. Зокрема, стаття 3 Основного Закону передбачає, що Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказані положення, на думку Суду чітко проголошують, що гідність людини є фундаментальною цінністю, захист якої є одним з основних завдань держави. Згідно статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах Зазначене підкреслює рівність усіх людей у їхній гідності, незалежно від будь-яких інших ознак. Крім того статтею 28 Основного Закону прямо заборонено будь-які дії, які можуть принизити людську гідність і встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.

Таким чином, з усталеної практики Верховного Суду вбачається, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об`єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.

Суд зазначає, що хоча заява позивачки і не відповідала формі закріпленій у додатку №1 до Порядку №22-1, але з її змісту можливо було встановити питання порушене перед органом ПФУ, а саме це перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки, зарахувати до страхового стажу період роботи з 11.09.1974 року по 02.01.1992 року на підставі трудової книжки НОМЕР_2 від 02.02.1975 року.

Більш того, суд зазначає, що оскільки заява про перерахунок пенсії обґрунтована виключно змінами у законодавстві, то відповідно позивачу не було за необхідне подавати будь-які додаткові документи, оскільки всі необхідні документи для розгляду зазначеного питання знаходяться у її пенсійній справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов`язаний був розглянути звернення позивачки саме як заяву про проведення перерахунку пенсії та прийняти рішення про її задоволення або відмову у задоволенні, у порядку та строки визначені пунктом 4.3 Порядку №22-1.

Водночас, відповідачем, питання, які окреслені у заяві позивачки у встановленому порядку не розглянуто, що свідчить про наявність протиправною бездіяльності з боку відповідача та наявність підстав для зобов`язання відповідача належним чином повторно розглянути заяву позивачки з урахуванням висновків суду по цій справі.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаних норм у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб`єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб`єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення.

У разі якщо межі заявлених позовних вимог не дозволяють суду під час розгляду справи здійснити перевірку того, чи забезпечив позивач на момент його звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень виконання всіх без винятку вимог закону для отримання позитивного рішення та(або) якщо суб`єкт до якого звертається позивач має право діяти при прийнятті відповідного рішення на власний розсуд (тобто має альтернативні варіанти поведінки за наслідками розгляду звернення позивача), то суд, у межах свого розсуду, з метою уникнення перебирання на себе повноважень щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції іншого органу, повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, зобов`язання судовим рішенням суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).

При цьому, суд, за загальним правилом, не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх передбачених підстав для відповідного перерахунку у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки вказане не входить до предмету судової перевірки, виходить за межі заявлених позовних вимог та є дискреційним повноваженням відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2025 по справі №580/710/24, яка враховується судом під час прийняття рішення у справі.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

VI. Розподіл судових витрат

Позивач сплатив судовий збір у сумі 1064,96 грн., який належить до розподілу на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 17.03.2026 № 156050028923 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 11.09.1974 року по 02.01.1992 року на підставі трудової книжки НОМЕР_2 від 02.02.1975 року.

4.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.03.2026 року про проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки та зарахування до страхового стажу періоду роботи з 11.09.1974 року по 02.01.1992 року на підставі трудової книжки НОМЕР_2 від 02.02.1975 року, та прийняти щодо неї рішення у встановленому порядку та строки, з урахуванням висновків суду.

5.В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

6.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: м. Одеса, вул. Канатна, 83, 65012, ЄДРПОУ 20987385.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, адреса:25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7А, код ЄДРПОУ 20632802.

Суддя Оксана БОЙКО