Рішення № 138434104, 23.07.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. справа № 300/818/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач, пенсійний фонд, ГУ ПФУ в Черкаській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області №092250008352 від 09.09.2025;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в РФ з 01.01.1992 по 01.06.1994 згідно з трудовою книжкою;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 повні місяці періоди ФОП з 29.10.1999 по 31.12.2009 та за 2017 рік;

- зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.09.2025.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернулась 01.09.2025 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою, ставлячи питання про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). За принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Черкаській області розглянуло заяву позивача разом із долученими до неї доказами та прийняло рішення №092250008352 від 09.09.2025 про відмову у призначенні пенсії, з підстав відсутності необхідного страхового стажу, що становить 31 рік. Водночас, зі змісту коментованого рішення слідує, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи в РФ з 01.01.1992 по 01.06.1994 згідно записів трудової книжки від 21.05.1982 серії НОМЕР_1 , оскільки внаслідок виходу України з 19.06.2023 з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Разом з тим, спірне рішення містить відомості про зарахування до страхового стажу заявника 24 роки 14 днів.

Також, як вказує позивач, їй не зараховано також стаж фізичної особи-підприємця з 29.10.1999 по 31.12.2009 та за 2017 рік. Набутий стаж ФОП підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 , та як, до 01.01.2004 період підтверджується свідоцтвом про реєстрацію. Період з 2004 по 2009 позивач не зарахував повні місячці через не повні суми внесків, однак, вказані дії суперечать правовій позиції Верховного суду справа №161/16659/16-а. Зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову в призначенні пенсії за віком вважає протиправним, а позов таким, що підлягає до задоволення.

За наслідками виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 23.02.2026 (а.с.13-16), ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.29-30).

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направило до суду пояснення по справі від 24.03.2026 із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими третя особа не погодилася, просила в задоволенні позову відмовити, з викладених у ньому підстав (а.с.48-57).

В подальшому Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області через систему Електронний суд подало 03.07.2026 додаткові письмові пояснення, в яких звернуло увагу позивача, що при подані позовні заяви нею не враховано, що на виконання її письмового звернення від 22.11.2025, було направлено лист від 23.12.2025 про перегляд рішення про відмову у призначенні пенсії за віком №092250008352 від 09.09.2025. у зв`язку з некоректним врахуванням стажу в колгоспному господарстві за період з 21.11.1982 по 31.08.1983. Для правильного розрахунку загального страхового стажу, згідно з даними трудової книжки та архівної довідки №М-423 від 07.10.2024, періоди роботи в колгоспі з 21.11.1982 по 31.12.1983 та з 01.01.1983 по 31.08.1983 слід врахувати в календарному обчисленні. Одночасно, вказано про не врахування до стажу заявника ФОП з 01.01.2024 по 31.08.2025. Як зазначив представник третьої особи, за результатами перегляду рішення №092250008352 від 09.09.2025 ГУ ПФУ в Черкаській області було прийняте нове рішення за №092250008352 від 26.12.2025. З огляду на зазначене, просить врахувати пояснення при ухваленні рішення, та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.58-67).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові письмові пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , досягнувши 61-річного віку, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 01.09.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, розглянувши за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 01.09.2025 про призначення пенсії за віком, прийняло рішення за №092250008352 від 09.09.2025 про відмову у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу. Зі змісту оскаржуваного рішення слідує: вік заявника становить 61 рік 9 днів. Право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 31 року; страховий стаж становить 24 роки 14 днів; до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи в РФ з 01.01.1992 по 01.06.1994 згідно записів трудової книжки від 21.05.1982 серії НОМЕР_1 , оскільки внаслідок виходу України з 19.06.2023 з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (а.с.11).

В подальшому листом за №0900-0303-9/63523 від 23.12.2025, на виконання письмового звернення ОСОБА_1 від 22.11.2025, для коректного врахування страхового стажу, повідомлено про перегляд рішення про відмову в призначення пенсії заявниці (а.с.62).

ГУ ПФУ в Черкаській області прийняло рішення № 092250008352 від 26.12.2025 на рішення №092250008352 від 26.12.2025 про відмову у призначенні пенсії.

За змістом якого:

- дата звернення 01.09.2025;

- вік заявника становить 61 рік 9 днів;

- право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 31 року;

- страховий стаж становить 23 роки 10 місяців 19 днів, стаж для визначення права 27 років 10 місяців 19 днів.

Результат розгляду документів, доданих до заяви:

До страхового стажу не зараховано:

- періоди роботи а росії з 01.01ю.1992 по 01.06.1994 згідно записів трудової книжки від 21.05.1982 серії НОМЕР_1 , оскільки внаслідок виходу України з 19.06.2023 з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.20034 періоди роботи з 01.01.2024 по 31.08.2025, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальобов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5 відсутня інформація про сплату страхових внесків (а.с.64).

Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право), № ПС: 092250008352, дата звернення 01.09.2025, складеного під час розгляду питання про призначення пенсії за віком, до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди:

- 3 21.05.1982 по 20.11.1982 6 місяців;

- з 21.11.1982 по 31.12.1982 робота в колгоспі з 1966р. 1 місяць 11 днів;

- з 01.01.1983 по 31.12.1982 робота в колгоспі з 1966р. 8 місяць;

- з 01.09.1983 по 11.09.1985 навчання у вищих/середніх НЗ 2 роки 11 місяців;

- з 23.09.1985 по 18.03.1987 робота 1 рік 5 місяців 26 днів;

- з 27.03.1987 по 31.12.1991 робота в РФ 4 роки 9 місяців 5 днів;

- з 01.01.1992 по 31.08.1994 догляд за дитиною до з років - 2 роки 8 місяців;

- з 10.06.1999 по 08.10.1999 безробіття 3 місяці 29 днів;

- з 01.01.2005 по 31.12.2005 підприємець (внески) п. 3.1 (ПП ЗУ №1058) 24 дні;

- з 01.01.2007 по 31.12.2008 підприємець (внески) п. 3.1 (ПП ЗУ №1058) 24 дні;

- з 01.01.2010 по 30.06.2010 підприємець (внески) п. 3.1 (ПП ЗУ №1058) 0 років 0 місяців 0 днів;

- з 01.07.2010 по 31.12.2015 підприємець 5 років 6 місяців;

- з 01.01.2017 по 29.02.2020 підприємець 2 роки 7 місяців 29 днів;

- з 01.03.2020 по 31.05.2020 ФОП (карантин 01.03-31.05.2020), ЗУ №4058 3 місяці;

- з 01.06.2020 по 30.11.2020 6 місяців;

- з 01.12.2020 по 31.05.2021 ФОП (карантин 01.03-31.05.2020), ЗУ №4058 6 місяці;

- з 01.06.2021 по 28.02.2022 9 місяців;

- з 01.01.2023 по 31.12.2023 1 рік.

Страховий стаж з урахування перетину періодів склав 23 роки 10 місяців 9 днів, в тому числі робота в колгоспі 9 місяців 11 днів (а.с.63).

Водночас, ОСОБА_1 до адміністративного позову для підтвердження статусу фізичної-особи підприємця долучено свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших платежів- 2361007282, дата проведення державної реєстрації 29.10.1999, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 210501700000000571 (а.с.10).

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за №092250008352 від 09.09.2025 про відмову у призначенні пенсії, ОСОБА_1 звернулась до суду з метою захисту свого порушеного права на пенсійне забезпечення.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-IV.

За змістом частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

З огляду на зміст вищевказаних положень, пенсійний вік позивача становить 60 років, а відтак відповідно до статті 26 Закону №1058-IV необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком становить не менше 31 року.

ОСОБА_1 01.09.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, до якої долучила копії трудової від 21.05.1982 серії НОМЕР_1 , відповідно до записів якої, вона працювала:

- з 27.03.1987 по 01.06.1994 - працювала поваром 4 розряду;

- з 10.06.1999 по 28.10.1999 виплачувалась допомога по безробіттю (зворотній бік а.с.9).

Як встановлено судом, рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області № 092250008352 від 26.12.2025 на рішення №092250008352 від 26.12.2025 про відмову у призначенні пенсії, відмовлено в зарахуванні період роботи в РФ з 01.01.1992 по 01.06.1994.

В той же час, як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), №ПС: 092250008352, до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди:

- з 27.03.1987 по 31.12.1991 робота в РФ 4 роки 9 місяців 5 днів;

- з 01.01.1992 по 31.08.1994 догляд за дитиною до 3 років - 2 роки 8 місяців.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу зараховано період з 01.01.1992 по 31.08.1994 (догляд за дитиною до 3 років) до страхового стажу, який фактично перетинається з періодом роботи в РФ згідно записів в трудовій книжці.

Відтак в зарахуванні періоду роботи 01.01.1992 по 01.06.1994 до страхового стажу позивач, слід відмовити, оскільки вказаний період перетинається з вже зарахованим пенсійним фондом періодом з 01.01.1992 по 31.08.1994 згідно розрахунку стажу (форма РС-право), №ПС: 092250008352.

Щодо періоду підприємницької діяльності, яким відповідачем взято частково період з та не взято період з 29.10.1999 по 31.12.2009 та за 2017 рік, суд зазначає наступне.

З рішення за № 092250008352 від 26.12.2025 вбачається, що до трудового стажу позивача не було зараховано період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2024 по 31.08.2025, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальобов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5 відсутня інформація про сплату страхових внесків (а.с.64).

Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право), №ПС: 092250008352, до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2005 по 31.12.2023, зараховані частково відповідно до здійсненої сплати страхових внесків.

Окрім того, відповідачем взагалі не зараховано повністю періоди здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 29.10.1999 по 31.12.2004, та за 2017 рік.

На підтвердження здійснення підприємницької діяльності за спірні періоди, позивачем було надано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших платежів - 2361007282, дата проведення державної реєстрації 29.10.1999, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 210501700000000571 та довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою ОК-5), дані про страховий та трудовий стаж за період 01.01.2004 по 31.05.2005 (а.с.10, 20, 21-22).

Згідно вимог частин 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, яке діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-IV).

Так, частинами 1, 2 статті 21 Закону №1058-IV передбачено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.

Відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду зокрема для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом (пункту 1 частини 2 статті 22 Закону №1058-IV).

Постановою Кабінету Міністрів України №794 від 04.06.1998 затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (надалі по тексту також - Положення №794), згідно пункту 1 якого, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов`язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до пункту 5 Положення №794, персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (надалі по тексту також - уповноважений орган).

Пунктом 6 цього Положення передбачено, що уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" має право своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цієї Постанови.

Згідно пункту 7 Положення №794, уповноважений орган створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб.

Персональна облікова картка застрахованої особи - документ, що централізовано зберігається у вигляді електронної таблиці Державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб у Пенсійному фонді України.

Відкривається картка після реєстрації застрахованої особи в місцевому відділі Пенсійного фонду. У цій картці накопичуються та зберігаються всі відомості про доходи, перераховані внески застрахованої особи до Пенсійного фонду, а також інші відомості (про стаж, умови праці), які необхідні для правильного призначення пенсії. Зазначені відомості доповнюються щорічно відомостями від усіх роботодавців з урахуванням випадків трудової міграції та роботи за сумісництвом.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що на підставі відомостей, поданих роботодавцями і громадянами, які самостійно сплачують страхові внески, в централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електронна персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи з Державного реєстру фізичних осіб (ідентифікаційному номеру фізичної особи).

Так, статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі по тексту також - Закон №1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю.

До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України №1788-XII.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 4 Порядку №637 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

За змістом пункту 3-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (надалі по тексту також - Порядок №22-1), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 1 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 1 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 1 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону №1058-IV за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

З урахуванням внесених змін, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 1 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 1 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Оцінюючи коментоване правове регулювання спірних правовідносин, у досліджуваному випадку має значення також таке.

При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з Законом №1058-IV за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, береться за основу отриманий ними дохід за відповідний місяць (частина 3 статті 20 Законом №1058-IV).

Обов`язковою умовою для врахування доходу, що був отриманий за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу є сплата за весь наведений період внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та/або подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.

Постановою правління Пенсійного Фонду України від 10.06.1994 за №5-5 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, де підпунктом 5.2.2. пункту 5.2. Розділу ІІІ визначено тарифи обов`язкових внесків до Пенсійного фонду, а саме: для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно на їхній праці - 9 відсотків суми доходу.

Коментована Інструкція від 10.06.1994 за №5-5 втратила чинність на підставі постанови Правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів" від 06.09.1996 за №11-1. Відповідно до пункту 7.2. Розділу 7 Інструкції №11-1 страхові збори сплачуються платниками, зазначеними в пункті 2.7 цієї Інструкції, щоквартально із сум фактично одержаного доходу за звітний період (квартал) не пізніше як 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 1 лютого наступного року за звітним. При цьому сплата зборів за четвертий квартал календарного року проводиться авансом до 15 грудня із суми очікуваного (оцінного) доходу за цей період.

В подальшому, згідно підпункту 3.1.3. пункту 3.1. Розділу ІІІ Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 03.06.1999 за №4-6 встановлено ставки збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених у підпункті 2.1.3., та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, визначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1 цієї Інструкції, - у розмірі 32 відсотків від суми оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

Згідно пункту 3.3. Розділу ІІІ Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затверджену постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 за №16-6, ставка збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених у підпункті 2.3, та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, визначених у підпункті 2.1 пункту 2 цієї Інструкції, - у розмірі 32.

Виходячи із системного аналізу положень Інструкцій за №5-5, №11-1, №4-6 і №16-6, у фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності був наявний обов`язок щодо сплати страхових внесків у відповідному розмірі, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

З огляду на таке правове регулювання, до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- до 01 січня 1998 року підтверджується спеціальним торговим патентом, патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків;

- з 01 січня 1998 року до 01 січня 2004 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб підприємців, якщо вони підтвердженні довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування; сплатою фіксованого податку (патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян); спеціальним торговим патентом; свідоцтвом про сплату єдиного податку; довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; а з 01 липня 2000 додатково лише за умови сплати страхових внесків;

- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою ОК-5).

Верховний Суд у постанові від 26.10.2018 у справі №643/20104/15-а зазначив:

"39.1. Згідно п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, (в редакції постанови правління ПФУ від 07 липня 2014 року №13-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Відповідно до цього Порядку час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування до 01 липня 2000 року зараховується в страховий стаж за умови надання документів про сплату страхових внесків.

39.2. Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

39.3. Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.".

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 06.08.2024 у справі №580/7175/21 (адміністративне провадження №К/990/22056/22) та в ухвалах від 28.10.2024 у справі №120/16168/23 (адміністративне провадження №К/990/40320/24) і від 17.10.2022 у справі №580/7175/21 (адміністративне провадження №К/990/22056/22).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Слід відмітити, що підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду здійснення останньою підприємницької діяльності з 29.10.1999 по 31.12.2009, 2017 рік, слугувала обставина відсутності інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; а з 29.10.1999 по 31.12.2003 період ведення підприємницької діяльності, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

На переконання суду, з`ясування виду системи оподаткування при здійсненні позивачем підприємницької діяльності у спірний період є важливою умовою при зарахуванні страхового стажу періоду ведення підприємницької діяльності, оскільки чинне законодавство розрізняє види документів, якими підтверджується стаж підприємницької діяльності за спрощеною та загальною системою оподаткування.

У матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які належні та достовірні докази, котрі б засвідчили перебування ОСОБА_1 у спірні періоди (з 29.10.1999 по 31.12.2009, 2017, з 01.01.2024 по 31.08.2025) на спрощеній системі оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку або на загальній системі оподаткування.

Що стосується періоду з 01.01.1998 по 30.06.2000, то пунктом 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV встановлено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону такий період включається за наявності одночасно двох умов:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, або із застосуванням фіксованого розміру прибуткового податку (патентами);

2) наявність довідки про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Аналогічні вимоги містяться в Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, а також в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1.

У відношенні до спрощеної системи оподаткування, то така система запроваджена з 01.01.1999 на підставі Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 за №727/98 (надалі по тексту також Указ №727/98).

Згідно з статтею 2 Указу №727/98 дія цього Указу не поширюється на:

суб`єкти підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання спеціального торгового патенту;

фізичних осіб, які відповідно до законодавства України сплачують фіксований податок;

довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

суб`єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб`єктів, які не є суб`єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю підакцизними товарами (крім сфери громадського харчування).

Відповідно до статті 3 Указу №727/98 суб`єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, мають право обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності залежно від виду діяльності та місця її здійснення і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень за календарний місяць.

У разі коли фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності здійснює декілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Суб`єкти підприємницької діяльності - фізичні особи перераховують суми єдиного податку на окремий рахунок відділень Державного казначейства України

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

до місцевого бюджету - 55 відсотків;

до Пенсійного фонду України - 40 відсотків;

на обов`язкове соціальне страхування - 5 відсотків.

Статтею 7 Указу №727/98 визначено, що суб`єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов`язкових платежів): податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов`язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на відрахування до Пенсійного фонду; збору за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів.

Таким чином, згідно Указу №727/98 платник єдиного податку не є платником збору на відрахування до Пенсійного фонду.

Належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж, як уже зазначалось судом, є наявність доказів сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України або наявність спеціального торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян тощо.

Однак позивачем не подано свідоцтва про сплату єдиного податку. Таких документів не надано і відповідачем. ОСОБА_1 у адміністративному позові, повідомляючи про здійсненні підприємницької діяльності у спірний період, жодним чином не ствердила про застосування спрощеної системи оподаткування та/або застосування фіксованого податку.

Також ОСОБА_1 не надано суду доказів здійснення підприємницької діяльності на підставі придбання спеціального торгового патенту, зі сплатою фіксованого розміру прибуткового податку (патентами).

Стосовно довідки про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності, обов`язкова наявність якої передбачена пунктом 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV для зарахування до страхового стажу періоду ведення підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 30.06.2000, то суд вказує на таке.

Позивач надала свідоцтво про державну реєстрацію фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 з 29.10.1999 (а.с.10). Проте, вказане свідоцтво не містить інформації про перебування заявника на спрощеній системі оподаткування.

З приводу періоду з 01.07.2000 по 31.12.2009, 2017 рік, то пунктом 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV встановлено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону такий період включається за наявності додаткової умови - сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Дані з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (Форма ОК-5) не містять інформації про сплату ОСОБА_1 страхових внесків у вказаних вище періодах (а.с.27-28).

Суд звертає увагу позивача на те, що остання не позбавлена можливості повторно звернутися до органу пенсійного забезпечення із заявою про призначення пенсії за віком, додавши до неї документи, зокрема, докази перебування на спрощеній системі оподаткування в період з 29.10.1999 по 30.06.2000 та докази сплати страхових внесків за період з 01.07.2000 по 31.08.2025.

Водночас, з огляду на відсутність таких належних доказів, станом на час розгляду цієї справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для зарахування зазначених періодів здійснення підприємницької діяльності з 29.10.1999 по 31.12.2009, 2017 рік до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку про правомірність неврахування органом пенсійного забезпечення до страхового стажу позивача період здійснення нею підприємницької діяльності з 29.10.1999 по 31.12.2009, 2017 рік, так як відсутні відомості про перебування позивача на спрощеній системі оподаткування та/або із застосуванням фіксованого податку, в тому числі про сплату страхових внесків у вказаний період, що є особливою умовою при обчисленні пенсії.

Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за №092250008352 від 09.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, є правомірним, таким, що прийняте відповідно до вимог закону та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПО 21366538, вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.