Ухвала суду № 138433516, 23.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

23 липня 2026 р.Справа № 160/20952/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Чернявської Т.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Куценка Валерія Анатолійовича про забезпечення позову у справі № 160/20952/26 за позовною заявою Садівничого товариства «Дзержинець», поданою в його інтересах адвокатом Куценком Валерієм Анатолійовичем, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання незаконними, протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

17 липня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 16 липня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява Садівничого товариства «Дзержинець» (далі - позивач), подана в його інтересах адвокатом Куценком Валерієм Анатолійовичем (далі представник позивача), до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій представник позивача просить визнати незаконними, протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15 червня 2026 року № 0340930708, яким до Садівничого товариства «Дзержинець» застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 118629,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15 червня 2026 року № 0340960708, яким до Садівничого товариства «Дзержинець» застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1020,00 грн.

До означеної позовної заяви адвокатом Куценком Валерієм Анатолійовичем додано заяву від 16 липня 2026 року б/н про забезпечення позову, в якій представник позивача просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі податкових повідомлень-рішень від 15 червня 2026 року №№ 0340930708, 0340960708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до вирішення питання про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в судовому порядку.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалами:

від 20 липня 2026 року повернув заяву про забезпечення позову у справі № 160/20952/26 за позовною заявою Садівничого товариства «Дзержинець», поданою в його інтересах адвокатом Куценком Валерієм Анатолійовичем, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання незаконними, протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень адвокату Куценку Валерію Анатолійовичу без розгляду;

від 21 липня 2026 року залишив без руху позовну заяву та запропонував адвокату Куценку Валерію Анатолійовичу протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та докази її надсилання до електронного кабінету відповідача.

21 липня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 21 липня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» уточнена позовна заява від 21 липня 2026 року б/н з доказами її надсилання до електронного кабінету відповідача.

До уточненої позовної заяви від 21 липня 2026 року б/н серед іншого додано заяву від 21 липня 2026 року б/н про забезпечення позову, в якій представник позивача просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі податкових повідомлень-рішень від 15 червня 2026 року №№ 0340930708, 0340960708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до вирішення питання про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в судовому порядку.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях зазначено, що у разі несплати позивачем грошових коштів у відповідача виникає право податкової застави на майно платника податків і таке грошове зобов`язання буде визнано податковим боргом. Контролюючим органом буде вжито заходів з погашення податкового боргу в порядку, встановленому законодавством.

З посиланням на норми статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), представник позивача просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження-розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи на підставі наявних матеріалів).

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з такого.

Положеннями частини другої статті 150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 640/18007/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 640/9158/19.

Як слідує зі змісту заяви про забезпечення позову, позивач її обґрунтовує можливістю відповідача вжити заходів з погашення податкового боргу в порядку, встановленому законодавством.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 14 Податкового кодексу України закріплено, що у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14);

податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14);

штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1 статті 14);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14);

податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (підпункт 14.1.155 пункту 14.1 статті 14).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України регламентовано:

з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (абзац перший);

при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абзац перший пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Абзац другий пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначає, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

За правилами, закріпленими у пунктах 59.1, 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункти 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

З системного аналізу вищенаведених норм права слідує, що контролюючий орган здійснює заходи з погашення податкового боргу виключно у разі несплати платником податків у визначений Податковим кодексом України строк узгодженої суми грошового зобов`язання.

У межах спірних правовідносин грошові зобов`язання, визначені Садівничому товариству «Дзержинець» податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15 червня 2026 року №№ 0340930708, 0340960708, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) у розмірі 118629,00 грн та у розмірі 1020,00 грн відповідно, вважаються неузгодженими до дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

Оскільки у межах спірних правовідносин внаслідок оскарження у судовому порядку податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15 червня 2026 року №№ 0340930708, 0340960708 відсутній податковий борг, означені обставини унеможливлюють здійснення контролюючим органом заходів з його погашення.

Також суд вважає за необхідне вказати, що згідно з чинним податковим законодавством податкові повідомлення-рішення не є виконавчими документами або іншими документами, за якими стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Беручи до уваги зазначені вище обставини, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною другою статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову у визначений заявником спосіб шляхом зупинення стягнення на підставі податкових повідомлень-рішень від 15 червня 2026 року №№ 0340930708, 0340960708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до вирішення питання про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в судовому порядку, через що у задоволенні заяви позивачу слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити адвокату Куценку Валерію Анатолійовичу у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 160/20952/26 за позовною заявою Садівничого товариства «Дзержинець», поданою в його інтересах адвокатом Куценком Валерієм Анатолійовичем, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання незаконними, протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у забезпеченні позову надіслати учасникам справи до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська