Ухвала суду № 138433472, 22.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 липня 2026 року Справа №160/1881/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/1881/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/1881/25.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 09 квітня 2025 року у справі №160/1881/25, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 з 01.02.2023 року у здійсненні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення від 16 жовтня 2024 року за №3944.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення від 16 жовтня 2024 року за №3944, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю у справі №160/1881/25, в якій просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 09.04.2025 у справі № 160/1881/25.

Вказана заява обґрунтована тим, що станом на дату подання заяви про встановлення судового контролю судове рішення від 09 квітня 2025 року (з дати набрання законної сили 26 січня 2026 року) у цій справі не виконано у повному обсязі, тобто пенсія позивачу перерахована але не виплачується в повному розмірі. Відповідно до довідки № 3944 грошове забезпечення позивача склало 23561,75 грн. Відповідач підтверджує розмір грошового забезпечення зазначеного у довідці № 3944 у розрахунку пенсії за вислугу років за пенсійною справою позивача № 0404023925, станом на 01 червня 2026 року. Відповідач зазначає у розрахунку той же розмір грошового забезпечення 23561,75 грн., з якого обраховується пенсія позивача, та з урахуванням індексації зазначає розмір пенсії позивача у розмірі 16215,15 грн. Але з дати набрання законної сили рішенням суду № 160/1881/25 тобто з 26 січня 2026 року та на дату направлення даної заяви відповідач протиправно продовжує виплачувати позивачу пенсію у меншому розмірі, не актуальному відповідно до рішення суду.

Суд, дослідивши матеріали справи та поданої заяви, виходить з наступного.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун`єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

У контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.

Відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.

Відтак, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 382 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, враховуючи те, що в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

На підставі викладеного, оцінивши докази долучені до заяви про встановлення судового контролю, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували виконання відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №160/1881/25, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 2-9, 167, 243, 248, 256, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/1881/25 - задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №160/1881/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №160/1881/25 протягом 3 (трьох) місяців з дня постановлення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Калугіна