Рішення № 138432774, 16.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/12/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 Справа № 908/354/26

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Концур Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/354/26

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія АКВІ БУД, ідентифікаційний код юридичної особи 41400018 (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 27/29, кабінет 49)

про стягнення 42 145,87 грн

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Сергеєва Г.О., на підставі довіреності від 13.06.2025 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 474/08-07/26 від 16.02.2026) Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія АКВІ БУД про стягнення 42 145,87 грн неустойки за порушення строків завершення будівництва за Договором підряду від 24.03.2025 № 181/4Д.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором в частині строку завершення виконання будівельних робіт, у зв`язку з чим на підставі пункту 13.5. договору позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення з 01.07.2025 по 14.07.2025 (за 14 днів) у сумі 42 145,87 грн.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 справу № 908/354/26 передано на розгляд судді Науменку А.О.

24.02.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Від сторін надійшли документи: відзив на позовну заяву, відповідь на відзив.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві вказав, що Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4 до Договору) дійсно встановлений строк завершення будівельних робіт за Договором - 30.06.2025. Але під час будівництва фортифікаційних споруд відповідач зіткнувся з обставинами непереборної сили, які мали надзвичайний характер, були невідворотними, а також були такими, що унеможливлювали виконання зобов`язань за Договором у визначені строки, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які відповідач поніс чи міг понести, що виникли після укладення цього Договору, і їх виникнення викликано подіями, що не залежать від волі Відповідача, через що відповідачем було порушено строки завершення будівництва та 14.07.2025 року складено і підписано акт приймання-передачі виконаних робіт №1. Так як будівництво фортифікаційних споруд здійснювалось на перетині Дніпропетровської та Донецької областей в Покровському напрямку бойових дій, загострення воєнної ситуації на цьому напрямку та рух фронту в сторону населених пунктів, де велись будівельні роботи, з початку травня 2025 року вже після підписання Договору Сторонами, мали надзвичайний характер та були невідворотними, що вплинуло на порушення відповідачем строків будівництва. Зазначені обставини не залежали від волі відповідача, а їх виникнення було важко передбачити під час підписання Договору.

16.03.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження для правильного врегулювання спору.

Ухвалою Господарського суду від 17.03.2026 суд ухвалив перейти до розгляду справи № 908/354/26 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 08.04.2026 о 10 год. 40 хв.

В судовому засіданні 08.04.2026 здійснювалась відеоконференція.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/354/26. Суд оголосив склад суду. Суд з`ясував про відводи. Відводів не заявлено.

24.03.2026 від представника відповідача через підсистему Електронний суд на виконання ухвали суд надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Представник позивача в судовому засіданні повідомила, що ознайомлена із запереченнями на відповідь на відзив відповідача.

Заперечення на відповідь на відзив прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

18.03.2026 представником відповідача надіслано до суду клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні представник відповідача надала пояснення по суті поданого клопотання, просила долучити висновок Рівненської торгово-промислової палати до матеріалів справи.

Представник позивача заперечила проти змісту документу наданого представником відповідача, не заперечувала проти долучення документу до матеріалів справи.

Судом долучено клопотання відповідача до матеріалів справи, однак, суд зазначає, що оцінку доказу буде надано під час ухвалення рішення.

Ухвалою суду від 08.04.2026 суд відклав підготовче засідання по справі на 04.05.2026 о 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 04.05.2026 здійснювалась відеоконференція.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/354/26. Суд оголосив склад суду.

10.04.2026 через підсистему Електронний суд на виконання вимог ухвали суду від позивача надійшли заперечення, які прийняті судом до розгляду, долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 04.05.2026 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, відкладено підготовче засідання по справі на 11.06.2026 о 10 год. 40 хв.

В судовому засіданні 11.06.2026 здійснювалась відеоконференція.

Суд відкрив судове засідання. Суд оголосив склад суду.

Представники сторін в судовому засідання зазначили, що станом на 11.06.2026 всі наявні докази були подані до матеріалів справи та клопотання процесуального характеру відсутні.

За наслідками судового засідання, суд, запитавши думку представників сторін, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 06.07.2026 о 10 год. 45 хв.

У судовому засіданні 06.07.2026 здійснювалась відеоконференція.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала подану позовну заяву, просила її задовольнити.

Відповідач проти позову заперечила, просила зменшити розмір штрафних санкцій у випадку задоволення позову.

У судовому засіданні 06.07.26 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відкладено проголошення рішення до 16.07.26.

16.07.26 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

16.07.26 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія АКВІ-БУД (Підрядник) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) укладено договір підряджу № 181/4Д (договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проектно-кошторис неї документації та виконання будівельних робіт по об`єкту: Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №532 (далі - Об`єкт), а Замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що роботи виконуються за етапами: І етап Проєктування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії Робочий проєкт (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору. ІІ етап Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Відповідно до п. 2.1 вартість робіт на момент укладення Договору склала 3 010 462,00 грн., в тому числі ПДВ - 501 743,67 грн, визначена за Договірною ціною (Додаток №1) та є складовою частиною вартості робіт по Об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об`єкта.

Відповідно до п. 3.1 Договору строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4).

Згідно п. 3.2 Договору Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт.

Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) встановлені наступні строки завершення будівельних робіт за Договором 30.06.2025.

Відповідно до п. 3.4 Договору після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це Замовника. Датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання Акту готовності Об`єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками Замовника разом з представниками Підрядника.

Згідно з п. 8.1 Договору Замовник за Актом приймання-передачі Об`єкта передає Підряднику на період виконання робіт та до їх завершення Об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).

Відповідно до п. 10.1 Договору приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконаних видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів, тощо, шляхом підписання Сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.

Відповідно до п. 11.1 Договору розрахунки за виконані роботи з будівництва Об`єкту проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3. Протягом 10 (десяти) календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника) та надання підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду.

Відповідно до п. 11.6 Договору бюджетні зобов`язання Замовника за Договором виникають за наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. У разі затримки бюджетного цільового фінансування та наявності заборгованості розрахунок за виконані та прийняті роботи здійснюються протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання відповідного бюджетного фінансування.

Відповідно до п. 13.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 13.2 Договору передбачено, що підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт по Об`єкту, якщо не доведе, що ці порушення стались не з його вини.

Відповідно до п. 13.5 Договору за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з п. 13.13 Договору Підрядник не несе відповідальності за порушення строків виконання робіт за Договором, якщо таке порушення сталось не з його вини.

Пунктом 14.1 Договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На час дії таких обставин жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання взятих на себе за Договором обов`язків, якщо невиконання їх стало наслідком непереборної сили.

Обставинами непереборної сили визначаються техногенні аварії, стихійні лиха і природні явища, загальні страйки, війни і військові дії, повінь, терористичні акти тощо, які визнані компетентними органами офіційно; а також обмеженість та неналежне бюджетне фінансування, рішення Уряду, введення законодавчих обмежень або прийняття законодавчих актів, що безпосередньо вплинули на належне виконання цього Договору, якщо їх неможливо було усунути діями Сторін.

Відповідно до п. 14.3 Договору сторона, яка посилається на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), як на причину неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором, звільняється від відповідальності за таке невиконання або неналежне виконання зобов`язань тільки у разі, якщо ті обставини, на які посилається Сторона, виникли після укладення цього договору, їх виникнення викликано подіями, що не залежать від волі цієї Сторони, цією Стороною було вжито усіх необхідних заходів для того, щоб уникнути або усунути негативні наслідки таких обставин.

У пункті 14.8 Договору визначено, що сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчинятися сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньої об`єктів сторін тощо) під час правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідним уповноваженим органом.

На виконання вимог п. 8.1 укладеного Договору Замовником передано об`єкт виконання робіт (будівельний майданчик), про що складено акт приймання-передачі об`єкта «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 532» від 25.03.2025.

Роботи 1 етапу виконані Підрядником відповідно до умов укладеного договору. Розроблена проектно кошторисна документація, позитивний експертний звіт від 21.05.2025 № 08-0129/01-25 передана Замовнику відповідно до Акту виконаних робіт від 01.06.2025 № 1ПКД.

Відповідно до Додаткової угоди від 12.06.2025 № 1 Сторонами змінено вартість робіт за договором у бік зменшення на 42,38 грн. шляхом внесення змін до пункту 2.1 Договору.

Вартість робіт за Договором в редакції Додаткової угоди від 12.06.2025 № 1 склала 3 010 419,62 грн., в тому числі ПДВ - 501 736,60 грн.

Платіжною інструкцією від 27.06.2025 № 806 Замовником проведено оплату за виконані роботи з розробки проектно кошторисної документації у сумі 57 274,36 грн.

На виконання вимог п. 8.1 укладеного Договору Замовником передано об`єкт виконання робіт (будівельний майданчик), про що складено акт приймання-передачі об`єкта «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 532» від 12.04.2025.

Будівельні роботи по об`єкту було фактично завершено та передано Замовнику 14.07.2025, про що 14.07.2025 Сторонами складено Акт приймання виконаних робіт № 1 від 14.07.2025 на суму 2 863 483,51 грн.

На підставі Акту приймання виконаних робіт № 1 від 14.07.2025 платіжною інструкцією від 16.07.2025 № 1288 Замовником проведено оплату за виконані будівельні роботи у сумі 2 863 483,51 грн.

Актом приймання виконаних робіт № 1А від 23.07.2025 Підрядником передано Замовнику роботи з здійснення авторського нагляду на суму 12 000 грн.

Платіжною інструкцією від 24.07.2025 № 1445 Замовником проведено оплату за виконані роботи з авторського нагляду у сумі 12 000 грн.

Актом готовності Об`єкту до експлуатації від 07.11.2025 визначено, що будівельні роботи по об`єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 532» виконано в повному обсязі та закінчено 14.07.2025, фактична вартість основних фондів (виконаних робіт) склала 2 863 483,51 грн.

У зв`язку тим, що будівельні роботи по об`єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 532» завершено, при цьому фактична вартість будівельних робіт склала 2 863 483,51 грн., Додатковою угодою від 01.11.2025 № 2 зменшено бюджетні зобов`язання (вартість робіт за договором) на 77 661,75 грн., тобто до 2 932 757,87 грн.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія АКВІ-БУД допущено порушення вимог договору в частині дотримання строків завершення будівельних робіт, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення пені за період прострочення з 01.07.2025 по 14.07.2025, згідно п. 13.5 Договору.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Правовідносини сторін виникли на підставі договору будівельного підряду, за умовами якого відповідач зобов`язувався виконати будівельні роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт, а Замовник - прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Як встановлено ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судом встановлено, що відповідно до Додатку № 4 до Договору календарного графіку виконання робіт строк завершення робіт за договором є 30.06.2026.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Частиною 1 ст. 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до п. 3.1 Договору строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4).

Згідно п. 3.2 Договору Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт.

Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) встановлені наступні строки завершення будівельних робіт за Договором 30.06.2025.

На виконання умов Договору відповідачем був виконаний та переданий позивачу, зокрема, ІІ етап робіт, про що сторонами 14.07.2025 був складений та підписаний Акт приймання виконаних робіт № 1 на суму 2 863 483,51 грн.

Отже, відповідач виконав роботи на суму 2 863 483,51 грн із простроченням, а саме: граничним строком завершення робіт було 30.06.2025; роботи виконані - 14.07.2025, отже період прострочення виконання робіт на суму 2 863 483,51 грн становить з 01.07.2025 по 13.07.2025 (13 днів).

У той же час, у силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з нормами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 13.5. Договору сторони передбачили, що за порушення строків завершення будівництва по договору, підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі 7% вказаної вартості.

Так, на підставі пункту 13.5. Договору, за порушення строків завершення будівництва по Договору, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 42 145,87 грн пені у розмірі 0,1% Договірної ціни за кожен день такого прострочення за період з 01.07.2025 по 14.07.2025 (за 14 днів), виходячи з суми Договірної ціни 3 010 419 грн 62 коп.

Але, позивачем було невірно визначено період прострочення, оскільки день завершення робіт та передання їх замовнику (14.07.2025) не входить у період прострочення; останнім днем прострочення є 13.07.2025, а також вартість робіт, з яких допущене таке прострочення (враховуючи, що відповідачем допущено прострочення виконання будівельних робіт за ІІ етапом на суму 2 863 483,51 грн, розрахунок пені має здійснюватися саме з вартості прострочених робіт).

Так, закріпивши принцип свободи договору у Цивільному кодексі України, законодавець також визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, зокрема, всупереч принципам справедливості, добросовісності, розумності.

Таким чином, розрахунок пені, здійснений позивачем, визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок: "З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.

Отже, з огляду на визначений судом період прострочення виконання відповідачем зобов`язання та здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено, що за порушення строків завершення будівництва пеня підлягає нарахуванню у період з 01.07.2025 по 13.07.2025 (13 днів) наступним чином: 2 863 483,51 грн х 0,1% х 13 = 37 225 грн 29 коп.

З урахуванням вищевикладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 37 225 грн 29 коп.

Доводи позивача з приводу наявності підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань за договором є помилковими з огляду на таке.

Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами - підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Отже, ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/ обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).

Лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку (постанова Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18).

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

У постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 913/308/23 сформульовано такі загальні правові висновки у правовідносинах, пов`язаних зі встановленням наявності/відсутності форс-мажорних обставин: 1) неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин; 2) перед тим як з`ясовувати правову природу обставин, які перешкодили належному виконанню договору, та їх правових наслідків, суди повинні з`ясувати право сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин; 3) форс-мажор не звільняє сторони договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним Договором.

Загострення воєнної ситуації на Слов`янському напрямку Дніпропетровської області та Покровському напрямку Донецької області, значна тривалість повітряних тривог, через постійну загрозу ракетних та авіаційних ударів, а також можливість несприятливих погодних умов і дефіцит на ринку праці в умовах мобілізації кваліфікованої робочої сили, - вже існували на дату укладення договору (11.04.2025), отже під час погодження сторонами строків виконання робіт обидві сторони повинні були виходити з вже існуючих обставин воєнного стану, а також враховувати всі можливі ризики, пов`язані з існуванням такого стану.

Такі обставини не можуть кваліфікуватися як надзвичайні у розумінні законодавства, адже вони не є новими чи непередбачуваними для сторін, а існували на час укладення договору.

Форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути відповідальності за порушення строків поставки товару.

При цьому слід зазначити, що Висновок про істотну зміну обставин Рівненської торгово-промислової палати від 12.03.26 № 56.01/89, наданий відповідачем, не підтверджує наявність підстав для звільнення його від відповідальності, оскільки передбачає лише можливість зміни умов договору у частині строків виконання зобов`язань у зв`язку з істотною зміною обставин, передбачену статтею 652 Цивільного кодексу України, що не являється предметом розгляду у даній справі.

Крім того, відповідач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, укладаючи з позивачем договір, усвідомлював, що кінцевою датою виконання робіт за Договором є дата, визначена у Календарному плані до нього, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки. Тобто відповідач, уклавши Договір, погодив усі його істотні умови, зокрема, щодо кінцевої дати виконання кожного етапу робіт.

До того ж, відповідно до пункту 4.3.6. Договору підрядник має право ініціювати внесення змін до договору.

Згідно з умовами пункту 4.4. Договору підрядник зобов`язаний, зокрема:

- виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об`єкта за актом у визначений договором строк (пункт 4.4.3. Договору);

- завчасно, у письмовій формі, інформувати замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (не менш ніж за 10 днів) (пункт 4.4.16. Договору).

Доказів виконання підрядником (відповідачем) обов`язку щодо повідомлення замовника (позивача) про сповільнення або призупинення виконання робіт за договором матеріали справи не містять; також матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору в частині строків виконання робіт (зокрема, щодо їх ІІ етапу).

Пунктом 4.3.7. Договору передбачений обов`язок підрядника забезпечити дотримання працівниками сигналів повітряної тривоги під час виконання робіт, зокрема забезпечити повідомлення працівників про повітряну тривогу, провести відповідний інструктаж та визначити місця перебування або можливі укриття для максимального убезпечення працівників.

Викладене додатково свідчить про те, що сторони договору усвідомлювали при укладенні Договору специфіку виконання робіт в умовах воєнного стану та необхідність врахування безпекових обмежень під час організації будівництва.

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги особливе значення порушення зобов`язань в умовах воєнного стану, враховуючи специфіку предмета договору (виду робіт) та мети їх виконання, а також негативні наслідки, які могли мати місце у випадку несвоєчасного виконання робіт для збереження життя та здоров`я захисників України, а також обороноздатності країни в цілому, відповідність, співмірність та узгодження розміру штрафних санкцій з наслідками допущеного відповідачем порушення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Аналогічні висновки наведені у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.26 у справі № 908/390/26.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія «АКВІ БУД», ідентифікаційний код юридичної особи 41400018 (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 27/29, кабінет 49) на користь Військової частини НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) 37 225 (тридцять сім тисяч двісті двадцять п`ять) грн 29 коп. пені та 2 351 (дві тисячі триста п`ятдесят одна) грн 56 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 23.07.2026.

Суддя А.О. Науменко