Рішення № 138432619, 09.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/182/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Воробйова І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Панасюк О.М. - адвокат, діє на підставі довіреності №4-01/437 від 16.12.2025;

від відповідача: Оніщук Є.О. - адвокат, діє на підставі ордеру серії ВХ №1119885 від 26.02.2026 (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

від третіх осіб: не прибули.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2

про стягнення 86 735,39 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 85 935,39 грн. суми сплаченого відшкодування, пов`язаного з регламентною виплатою та 800, 00 грн. понесених витрат на встановлення розміру збитку та збір документів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач являється власником транспортного засобу, водій якого скоїв ДТП та визнаний винним, тому на користь потерпілої сторони позивачем виплачено суму відшкодування матеріального збитку у заявленій сумі, що підлягає стягненню із власника транспортного засобу.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.02.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; надано сторонам строк для подачі відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Також в даній ухвалі роз`яснено сторонам права подати суду обґрунтовані заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

26.02.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач зауважив, що винний у ДТП - ОСОБА_2 не був працівником СТОВ "Оберіг", у відповідача відсутні будь-які правовідносини з ОСОБА_2 , СТОВ "Оберіг" не надавав будь-яких доручень для ОСОБА_2 під час виконання яких відбулось ДТП і відповідачу взагалі не відомо на якій правовій підставі ОСОБА_2 керував автомобілем, що зареєстрований за СТОВ "Оберіг".

Також відповідачем відзначено, що ще в серпня 2019 року СТОВ "Оберіг" було відчужено, зареєстрований автомобіль Mitsubishi Lancer 1.6, реєстраційний № НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 . Пунктом 3.1. договору купівлі-продажу № 28/08-19/ПМ від 28.08.2019 передбачено, що право власності покупця на товар виникає з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін акту прийому-передачі товару. Тому, на думку відповідача, оскільки сторонами договору підписано акт прийому-передачі від 28.08.2019, право власності на автомобіль Mitsubishi Lancer 1.6, реєстраційний № НОМЕР_1 перейшло до ОСОБА_3 .

Крім цього, відповідач звертав увагу на те, що ОСОБА_2 , відшкодував завдані ОСОБА_1 збитки, на підтвердження чого надав фотокопію розписки ОСОБА_1 від 19.09.2025. Так, в копії розписки вказано, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 , кошти у розмірі 28 860,00 грн. в рахунок повного відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої за пошкоджений автомобіль "OPEL COMBO", реєстраційний № НОМЕР_2 під час ДТП, що сталося 06.07.2025, про що винесена постанова Оболонського районного суду м. Києва від 13.08.2025 у справі № 756/11113/25.

Також СТОВ "Оберіг" зауважено, що у Звіті № 05/08/25 від 22.08.2025, підготовленого Фізичною особою-підприємцем Василенко В.І., який надано позивачем, не зазначено, що експерт/оцінювач обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду, тому, такий Звіт не є належним та допустимим доказом на підтвердження обставин розміру завданих збитків, на підставі якого визначено розмір регламентної виплати, що є предметом позову у даній справі.

Також відповідач подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування такого клопотання відповідач посилався на наступне:

- складність даної справи, обсяг та характер доказів у справі про які наведено у відзиві, а саме: відсутності трудових чи інших відносин з винуватцем ДТП та відповідачем, доказами відчуження відповідачем автомобіля іншій особі, яка передала автомобіль винуватцю ДТП, доказами розрахунку за завдану шкоду винуватцем ДТП з потерпілим, який не зазначив про це в своїй заяві до позивача від 07.07.2025;

- необхідністю залучення третіми особами винуватця ДТП та потерпілого, про що подана заява про залучення третіх осіб;

- можливе призначення судової товарознавчої експертизи, оскільки позивачем не подано висновку експерта, який попереджений про кримінальну відповідальність, а відповідач не погоджується з розміром шкоди, виплаченої позивачем потерпілому учаснику ДТП;

- значення цієї справи для відповідача, зокрема не володіння та користування автомобілем, а також відсутність будь-яких правовідносин з винуватцем ДТП та взагалі відсутності господарської діяльності і жодного найнятого працівника у СТОВ "Оберіг"

Крім цього, відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

03.03.2026 через систему "Електронний суд від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач зазначив, що згідно відомостей, які надані позивачу Національною поліцією України, власником колісного транспортного засобу марки Mitsubishi Lancer 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1 є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг" (код ЄДРПОУ 03746786). На момент ДТП 07.06.2025 автомобілем марки Mitsubishi Lancer 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1 керував ОСОБА_2 , який є водієм юридичної особи, який має право керування транспортним засобом.

Водночас, позивач зазначив, що згідно платіжної інструкції № 28092 позивачем регламентну виплату на користь потерпілого ОСОБА_1 здійснено 05.09.2025. Подана відповідачем копія розписки датована 19.09.2025. Отже, вирішення питань відшкодування шкоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувалося вже після врегулювання страхового випадку та здійснення МТСБУ регламентної виплати на користь потерпілої сторони.

Також величина регламентної виплати визначена у належний спосіб згідно вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, ФДМ України від 24.11.2003 N 142/5/2092, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 N 1074/8395.

05.03.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

09.03.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи, доказів: а саме - листа ГУ ДПС у Житомирській області за вих. № 7267/6/06-30-12-03-10 від 09.03.2026.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.03.2026 задоволено заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; постановлено подальший розгляд справи № 906/182/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання.

В послідуючому господарський суд ухвалою від 23.04.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_1 , а також в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 .

11.05.2026 від третьої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення, в яких останній зауважив, що ніколи не був працівником, не виконував будь-яких завдань та не перебував у жодних відносинах зі СТОВ "Оберіг". Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 не повідомляв, а працівники поліції не встановлювали підстав керування мною автомобілем, який по техпаспорту зареєстрований за СТОВ "Оберіг".

Як відзначив ОСОБА_2 , автомобіль Mitsubishi Lancer 1.6, реєстраційний № НОМЕР_1 , надав йому в користування рідний брат - ОСОБА_3 , який і придбав вказаний автомобіль у СТОВ "Оберіг".

Оскільки ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_2 не застрахували цивільно-правову відповідальність, тому після ДТП, що сталося 07.06.2025 він погодився відшкодувати вартість ремонту для ОСОБА_1 19.09.2025 відбулася передача коштів в сумі 28860,00 грн., як відшкодування матеріальних та моральних збитків.

19.05.2026 через систему "Електронний суд" від третьої особи ОСОБА_1 надійшли пояснення, з яких вбачається, що 13.06.2023 надав пояснення до справи про адміністративне порушення стосовно ДТП. Водночас, йому було повідомлено, що ОСОБА_2 не мав полісу обов`язкового страхування цивільної відповідальності і в такому випадку компенсацією збитків буде займатись МТСБУ України. Перебуваючи на подальшому лікуванні в телефонному режимі ОСОБА_1 зареєстрував звернення до МТСБУ стосовно ДТП, що мала місце 07.06.2025.

Згідно з висновку незалежного експерта сума збитків склала 106 231,69 грн. Розрахунки від СТО ТОВ „АВТОХАУС ВІПОС склали 133 598,02 грн. МТСБУ перераховано 05.09.2025 85 935,39 грн.

Проте, такої суми не вистачало на повне відновлення ТЗ "OPEL COMBO", реєстраційний № НОМЕР_2 . У зв`язку з цим, ОСОБА_2 повідомлено про необхідність відшкодування залишку заподіяної шкоди. Отже, 19.09.2025 ОСОБА_2 передав 28 860,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача при розгляді справи покладався на розсуд суду.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2025 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки Mitsubishi Lancer 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля OPEL COMBO, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Внаслідок вказаної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 13.08.2025, справа №756/11113/25, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Згідно відповіді від Національної поліції України, власником колісного транспортного засобу марки Mitsubishi Lancer 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1 є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг", код ЄДРПОУ 03746786.

У відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником колісного транспортного засобу марки OPEL COMBO, державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

Як зазначив позивач, згідно відповіді від НПУ та даних ЄЦБД МТСБУ, станом на 07.06.2025 транспортний засіб марки Mitsubishi Lancer 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1 належав СТОВ "Оберіг" (код ЄДРПОУ 03746786). Даним автомобілем, за даними НПУ, керував працівник вказаного підприємства, водій ОСОБА_2 , не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

07.07.2025 водій OPEL COMBO, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 подав до МТСБУ заяву щодо здійснення регламентної виплати із відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

За дорученням МТСБУ суб`єктом оціночної діяльності Василенком В.І. складено звіт № 05/08/25 від 22.08.2025, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки OPEL COMBO, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого 07.06.2025 у наслідок ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без врахування ПДВ на замінні запасні частини, комплектуючі і матеріали складає - 85 935,39 грн.

05.09.2025 Моторним (транспортним) страховим бюро України здійснено виплату ОСОБА_1 в сумі 85 935,39 грн., як шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

В послідуючому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов`язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламентну виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі якщо шкоду забезпеченому транспортному засобу потерпілої особи заподіяно транспортним засобом у випадках, передбачених пунктами 1, 3-5 ч. 1 ст. 43 цього Закону, обов`язки страховика відповідальної особи покладаються на МТСБУ.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Положенням п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", регламентна виплата у разі пошкодження регламентна виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу.

Положенням ч. 1 ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надано право МТСБУ для визначення (з`ясування) причин, обставин настання страхового випадку та визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залучати своїх працівників або осіб, які здійснюють професійну оціночну діяльність відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", регламентна виплата, що здійснюється МТСБУ відповідно до пунктів 1-3 і 5 частини 1 статті 43 цього Закону, обмежується страховими сумами, встановленими відповідно до законодавства на день настання страхового випадку.

Згідно ч. 2 ст. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону, станом на дату цієї ДТП, законодавчо визначена максимальна сума регламентної виплати у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілої особи складає 250000,00 грн.

Страховик (МТСБУ) зобов`язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати (ч. 2 ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Як зазначалося раніше, 05.09.2025 МТСМБУ здійснено виплату ОСОБА_1 в сумі 85 935,39 грн., як шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 1191 ЦК України та п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону передбачено, що МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до приписів ст.ст. 1187 та 1172 ЦК України особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Досліджуючи підставність звернення позивача із позовними вимогами у даній справі, суд враховує, що аналіз вищенаведених норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Таким чином шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 426/16825/16-ц.

З огляду на вище викладене, враховуючи наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що предметом доказування у даній справі є обставини перебування транспортного засобу - Mitsubishi Lancer 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1 у володінні відповідача - СТОВ "Оберіг", та факт перебування винної у ДТП особи - ОСОБА_2 у трудових відносинах з відповідачем.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2018 року у справі № 914/820/17 зробив висновок, що з аналізу ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України суд вбачає, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Встановлення факту перебування водія ОСОБА_2 на час ДТП у трудових відносинах з відповідачем та виконання ним на час ДТП своїх трудових (службових) обов`язків має суттєве значення для покладення на відповідача обов`язку відповідно до приписів ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України відшкодувати шкоду, завдану водієм ОСОБА_2 .

За результатом аналізу поданих суду доказів, судом встановлено, що згідно фінансової звітності СТОВ "Оберіг" за 2024 рік, що зареєстрована Держстатом України 03.03.2025 за № 9003998905 та фінансової звітності за 2025 рік, що зареєстрована Держстатом України 25.02.2026 за № 9003732613 у СТОВ "Оберіг" взагалі відсутні працівники (а.с. 59-64) середня кількість працівників підприємства у 2024-2025 р.р. зазначено - 0 працівників.

Таким чином, доказів того, що ОСОБА_2 станом на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем і керував автомобілем Mitsubishi Lancer 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1 у зв`язку із виконанням своїх трудових обов`язків, суду не надано.

Наведена обставина є тією підставою, яка виключає можливість покладення на відповідача обов`язку відповідно до приписів ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України відшкодувати шкоду, завдану водієм ОСОБА_2 , а тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Позивач доказів на підтвердження викладених ним обставин суду не надав, аргументи позову не знайшли свого підтвердження у матеріалах даної справи та положеннях законодавства.

З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.07.26

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в ЕК

2- представнику позивача в ЕК

3 - відповідачу в ЕК

4 - третій особі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 (рек. з пов.)

5 - третій особі Кучеровському Д.А. в ЕК