Рішення № 138432586, 06.05.2026, Господарський суд Донецької області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.05.2026 Справа №905/738/25

Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Скаковській Л.С., розглянувши у судовому матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Техмаш", м. Дніпро

до відповідача: Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, м.Москва

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Маріупольський Металургійний Комбінат Імені Ілліча", м. Запоріжжя

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг", м. Запоріжжя

про стягнення збитків у розмірі 24559613,59грн, що еквівалентно 587278,00 доларів США

за участю представників:

від позивача: участь не приймав;

від відповідача: участь не приймав;

від третьої особи 1: участь не приймав;

від третьої особи 2: участь не приймав

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Виробниче підприємство "Техмаш", м. Дніпро звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення збитків у розмірі 587278,00 доларів США.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та воєнних дій на території м.Маріуполь позивач зазнав майнової шкоди у зв`язку з втратою/знищенням майна.

Ухвалою суду від 31.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі 905/738/25; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 21.08.2025; запропоновано позивачу здійснити переклад цієї ухвали та позовної заяви на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності та надіслати на адресу посольства Російської Федерації у державі, де наявна така установа, за вибором позивача, та докази направлення разом з примірником направлених документів надати до суду.

12.08.2025 через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" надійшла заява про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

12.08.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Інжиніринг" про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 21.08.2025 відкладено підготовче судове засідання на 07.10.2025; запропоновано позивачу надати письмові пояснення з питань, які виникли під час судового засідання; повторно запропоновано позивачу здійснити переклад ухвали від 31.07.2025 та позовної заяви на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності та надіслати на адресу посольства Російської Федерації у державі, де наявна така установа, за вибором позивача, та докази направлення разом з примірником направлених документів надати до суду.

22.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли письмові пояснення в обґрунтування підстав залучення третіх осіб.

23.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому просить суд визнати поважними причини неподання позивачем доказів у встановлений законом строк, приєднати до матеріалів справи заяви свідків від 17.09.2025, зареєстровані в реєстрі за номерами №1645, №1646, №1647, №1648. За наслідками розгляду вказаного клопотання суд прийняв до розгляду надані позивачем разом з клопотанням №б/н від 23.09.2025 докази, про що зазначено в ухвалі суду від 29.01.2026.

06.10.2025 через канцелярію суду від позивача надійшов лист на виконання ухвали суду з доказами направлення копії ухвал суду від 31.07.2025 та 21.08.2025, а також позовної заяви з перекладом на російську мову на адресу електронної пошти та поштову адресу Посольства Російської Федерації в Республіці Молдова.

Ухвалою від 07.10.2025 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Маріупольський Металургійний Комбінат Імені Ілліча" (третя особа-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" (третя особа-2).

07.11.2025 через систему «Електронний суд» від третьої особи-2 надійшла заява б/н від 06.11.2025, в якій повідомлено, що дійсно між ПрАТ «ВП «Техмаш» та ТОВ «Метінвест Інжиніринг» були договірні відносини на підставі яких ПрАт «ВП «Техмаш» виконувало субпідрядні роботи на території ПАТ «ММК ім.. Ілліча» м.Маріуполь, вул. Левченка, 1, відповідно документи пов`язані із виконанням вказаних договорів зберігались за вказаною адресою, однак внаслідок активних військових дій була відсутня об`єктивна можливість вивезення всіх документів із м.Маріуполя. У зв`язку з вказаними обставинами, товариство не має можливості перевірити факт ввезення/вивезення зазначеного у позовній заяві майна на територію ПАТ «ММК ім. Ілліча». У заяві третя особа просить суд здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами без її участі.

07.11.2025 через систему «Електронний суд» від третьої особи-1 надійшла заява в якій повідомлено, що дійсно ПрАТ «ВП «Техмаш» виконувало субпідрядні роботи на території ПрАТ «ММК ім. Ілліча» за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, відповідно документи пов`язані з виконанням вказаних робіт, ввезення/вивезення матеріальних цінностей зберігались за вказаною адресою. Внаслідок активних військових дій, у представників ПрАТ «ММК ім. Ілліча» була відсутня об`єктивна можливість вивезти всі документи із м. Маріуполя. У зв`язку з вказаними обставинами, товариство не має можливості перевірити факт ввезення/вивезення зазначеного у позовній заяві майна на територію ПАТ «ММК ім. Ілліча». У заяві третя особа просить суд здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами без її участі.

Підготовче судове засідання неодноразове відкладалось.

Ухвалою від 29.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.03.2026.

05.03.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі позивача.

Ухвалою суду від 05.03.2026 відкладено розгляд справи по суті на 09.04.2026, встановлено позивачу строк для надання письмових пояснень.

25.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивача на виконання ухвали суду від 05.03.2026 надійшли письмові пояснення, в яких зокрема зазначено, що обладнання, що було завезене на об`єкт будівництва, використовувалося комплексно для виконання робіт за всіма договорами субпідряду, з його оперативним переміщенням між окремими ділянками виконання робіт, розмежування кожної окремої одиниці обладнання виключно за конкретним договором субпідряду є об`єктивно неможливим. Також позивачем зазначено, що станом на дату початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України все зазначене у позовній заяві обладнання перебувало на території ПраТ «ММК ім.. Ілліча» та використовувалась у господарській діяльності позивача.

У судовому засіданні 09.04.2026 судом оголошено перерву до 30.04.2026 та встановлено представнику позивача строк для надання письмових пояснень.

14.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 30.04.2026 приймав участь в режимі відеоконференції представник позивача, якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 30.04.2026 суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 06.05.2026.

06.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про проведення призначеного на 06.05.2026 судового засідання без його участі.

У судовому засіданні 06.05.2026 представники позивача та третіх осіб участь не приймали, про місце, час та дату судового засідання були повідомлені шляхом направлення копії ухвали від 30.04.2026 до їх електронних кабінетів.

Щодо повідомлення Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, м.Москва, про розгляд справи, суд зазначає наступне.

Ухвали суду по справі №905/738/25 направлялись на відомі електронні адреси відповідача, а саме - mail@genproc.gov.ru, erp_support@genproc.gov.ru, internationai@nproc.gov.ru.

Також господарським судом здійснювалось повідомлення відповідача шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі через його представницький орган - Посольство Російської Федерації у Республіці Молдові (поштове відправлення RM064506483UA), відповідно до інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошта" відправлення було отримано 11.09.2025.

Крім того, судом розміщувались відповідні оголошення для відповідача на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу "Судова влада України".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ досудових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів всі процесуальні документи по справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд був позбавлений можливості здійснювати направлення процесуальних документів засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, враховуючи наступні обставини.

Розглядаючи дану справу суд враховує, що предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації проти України, місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами Російської Федерації, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН. У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що, у свою чергу, з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні, у зв`язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постановах від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, від 18.05.2022 у справі №760/17232/20, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2022 у справі №635/6172/17.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За приписами статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулюється Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992. Згідно вищезазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Водночас, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку держави-відповідача та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з державою-відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Таким чином, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи необхідно вручити відповідачу копію позовної заяви та процесуальні документи по даній справі у перекладі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності через Міністерство юстиції України.

Разом з тим, у зв`язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Отже, судом було вжито всі допустимі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/738/25.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлений.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №990/80/22, Російська Федерація вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно Російська Федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах №490/9551/19 та №311/498/20.

Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.05.2022 року у справі №428/11673/19 та у справі №760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету Російської Федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов`язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

З огляду на те, що внаслідок повномасштабної збройної агресії порушено суверенітет України, отримання згоди Російської Федерації бути відповідачем у справі є недоречним. Зупинення провадження у справі призведе до безпідставного зволікання з розглядом справи, що не сприятиме якнайкращому захисту інтересів позивача. Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справах №796/165/18 від 25.01.2019, №308/9708/19 від 14.04.2022 та №760/17232/20-ц від 18.05.2022.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Приймаючи до уваги, що явка представників учасників справи не була визнана судом обов`язковою, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, підстави для відкладення розгляду справи по суті чи зупинення провадження у даній справі відсутні.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Справа розглянута та повне рішення складено з перевищенням встановлених процесуальним законом строків з об`єктивних причин, пов`язаних із триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України, особливим режимом роботи суду в умовах воєнного стану, тривалими повітряними тривогами у м. Харків, перебуванням судді у відпустці.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Виробниче підприємство «Техмаш», м.Дніпро є юридичною особою, резидент України, діє на підставі власного установчого документа, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань - 13437402, дата державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі - 31.01.1995, дата запису - 27.12.2006, номер запису -12241200000033074.

Види діяльності юридичної особи: основна 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування; інші 25.11 виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 33.11 ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.14 ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 будівництво трубопроводів; 42.22 будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 42.99 будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 електромонтажні роботи; 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах

Матеріалами справи підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжинірінг» (далі генпідрядник, третя особа-2) та Приватним акціонерним товариством «Виробниче підприємство «Техмаш» (далі - субпідрядник, позивач) були укладені наступні договори:

1) договір субпідряду №2705/20 (на будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи) від 14.07.2020 (далі - договір №1) відповідно до якого об`єктом робіт є реконструкція (з новою побутовою) системи аспірації бункерної естакади ДП-5 Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», розташованого за адресою:87500, м. Маріуполь, вул.Левченко, 1.

Відповідно до п.2.1 договору №1 генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується на власний ризик в порядку та на умовах договору виконати підготовчі, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи по запуску димососу №2 (Д25хШУ заводський №1212) за рахунок димососу №1 (Д25хШУ заводський « 1214) на існуючий ГОУ БЕ (бункерній естакади) ДП5, згідно з додатком 1, в рамках реалізації проекту «Реконструкція з новим будівництвом ГОУ ливарних дворів та бункерної естакади ДП-5 ПраТ«ММК ім.. Ілліча».

Відповідно до п.22.1 зазначений договір діє до 31.12.2021.

2) договір субпідряду №2872/20 (на будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи) від 27.11.2020 (далі - договір №2) відповідно до якого об`єктом робіт є тимчасові мережі електропостачання, зовнішнього електроосвітлення при будівництві комплексу повітря розподільчої установки на ПрАТ «ММК ім.. Ілліча», розташованого за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул.Левченко, 1.

Відповідно до п.2.1. договору №2 генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується на власний ризик в порядку та на умовах договору виконати електромонтажні та пуско-налагоджувальні роботи тимчасових мереж електропостачання, зовнішнього електроосвітлення в рамках реалізації проекту: «Будівництва комплексу повітря розподільної установки на ПрАТ «ММК ім. Ілліча».

Відповідно до п.22.1 зазначений договір діє до 31.12.2021.

3) договір субпідряду №3000/21 (на будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи) від 12.03.2021 (далі - договір №3) відповідно до якого об`єктом робіт є гідравлічний молот ЛПЦ-1700 ПрАТ «ММК ім. Ілліча», розташованого за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул.Левченка, 1.

Відповідно до п.2.1. договору №3 субпідрядник зобов`язується на свій власний ризик виконати будівельно-монтажні роботи заміщувального рольгангу в рамках проекту «Встановлення нової гідравлічної моталки ЛПЦ-1700 ММКИ» в порядку та на умовах передбачених договором.

Відповідно до п.22.1 зазначений договір діє до 31.12.2022.

4) договір субпідряду №3072/21 (на будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи) від 14.05.2021 (далі - договір №4) відповідно до якого об`єктом робіт є кран мостовий 20/5, талі, електро-рокла, ремонтна майстерня та обладнання для ремонтної майстерні пускового комплексу №2 (ПК №2) ПраТ «ММК ім. Ілліча», розташованого за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1.

Відповідно до п.2.1. договору №4 субпідрядник зобов`язується на свій власний ризик виконати будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи щодо монтажу крана мостового 20/5 та талій у ремонтній майстерні та машзалі в рамках проекту «будівництва комплексу повітророзподільної установки ВРУ-25 на станції газифікації кисню ПрАТ «ММК ім.. Ілліча», в порядку та на умовах передбачених договором.

Відповідно до п.22.1 зазначений договір діє до 31.12.2022.

5) договір субпідряду №3123/21 (на будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи) від 09.06.2021 (далі - договір №5) відповідно до якого об`єктом робіт є основне технологічне обладнання сховища рідкого кисню ПрАТ «ММК ім.. Ілліча», розташованого за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул.Левченко, 1.

Відповідно до п.2.1 договору №5 субпідрядник зобов`язується на свій власний ризик виконати будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи з монтажу технологічного обладнання сховища рідкого кисню в рамках проекту «Будівництво комплексу повітророзподільної установки на ПрАТ «ММК ім.. Ілліча», в порядку та на умовах передбачених договором.

Відповідно до п.22.1 зазначений договір діє до 24.05.2023.

6) договір субпідряду №3155/21 (на будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи) від 19.07.2021 (далі - договір №6) відповідно до якого об`єктом робіт є основне технологічне обладнання сховища рідкого кисню ПрАТ «ММК ім.. Ілліча», розташованого за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул.Левченко, 1.

Відповідно до п.2.1. договору №6 генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується на свій власний ризик виконати в порядку та на умовах договору будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи з монтажу технологічного обладнання підготовки повітря та водопостачання ВРУ-25 у рамках реалізації проекту «Будівництво комплексу повітророзподільної установки на ПрАТ «ММК ім.. Ілліча», передбачених узгодженою проектною документацією для досягнення мети виконання робіт.

Відповідно до п.22.1 зазначений договір діє до 30.06.2023.

7) договір субпідряду №3222/21 (на будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи) від 12.03.2021 (далі- договір №7) відповідно до якого об`єктом робіт є технологічне обладнання холодного блоку, розташованого за адресою:ПрАТ «ММК ім. Ілліча»,87500, м. Маріуполь, вул.Левченко, 1.

Відповідно до п.2.1. договору №7 генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується на свій власний ризик виконати в порядку та на умовах договору будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи технологічного обладнання холодного блоку за проектом «Будівництво комплексу повідророзділювальної установки ВРУ-25 та станції газифікації кисню на ПрАТ«ММК ім. Ілліча» передбачених узгодженою проектною документацією для досягнення мети виконання робіт.

Відповідно до п.22.1 зазначений договір діє до 31.12.2022.

Всі перелічені договори містять однаковий зміст наступних умов.

Так, за змістом п. 6.7 доставка субпідрядником на територію замовника матеріалів, техніки, інструментів та обладнання субпідрядника, а також вивезення їх субпідрядником з території замовника, здійснюється відповідно до вимог внутрішніх документів замовника, які регулюють порядок доступу працівників/транспорту на територію замовника.

Відповідно до п.9.10 роботи виконуються з використанням техніки, машин та механізмів субпідрядника. В виняткових випадках техніка, машини та механізми можуть бути надані генпідрядником.

Залучення к виконанню робіт робочої сили забезпечує субпідрядник. Субпідрядник підтверджує, що має в штаті достатню кількість робітників потрібної кваліфікації для виконання робіт на об`єкті будівництва (п.10.1.).

За твердженням позивача, для виконання договорів субпідряду на територію ПрАТ «ММК ім. Ілліча», розташованого за адресою 87500, м. Маріуполь, вул.Левченко, 1, було ввезено наступне майно ПАТ "Виробниче підприємство "Техмаш":

1) Зварювальний апарат MASTERTIG 300A AC/DC в к-ті з пальником TX355, клем, пульт - інв. №2038;

2) Зварювальний апарат MASTERTIG 300A AC/DC в к-ті з пальником TX355, клем, пульт - інв. №2039;

3) Траверса Т-1 для строповки адсорбера - інв.№1979;

4) Зварювальний апарат MinarcTig EVO200MLP в к-ті з пальником TX225, клем АРГОН КЕМРРІ - інв. №2002;

5) Зварювальний апарат MinarcTig EVO200MLP в к-ті з пальником TX225, клем АРГОН КЕМРРІ - інв. №2003;

6) Тахеометр ел. GPT-3107N8W2595+ призма+ штатив дер/YGM160C 1/02-1/60 D 156vv 6/5кг. - інв. №1033;

7) Зварювальне джерело TransTig 1750 Plus з пальником TTG+ клема маси редуктор Herkules - інв. №1612;

8) Зварювальне джерело TransTig 1750 Plus з пальником TTG+ клема маси редуктор Herkules - інв. №1616;

9) Зварювальнеджерело MinarcTig EVO 200 MLPз пальником TTG 220 - інв. №1742;

10) Зварювальнеджерело MinarcTig EVO 200 MLP з пальником TTG 220 - інв. №1743;

11) МультіплікаторPlarad XVR 35 - інв. №1721;

12) Зварювальне джерело TransTig 1750 з пальником TTG 2200P - інв. №1496;

13) Зварювальне джерелоТранспокет 2500 ТІГз пальником - інв. №1109;

14) Станок свердлильний PRO 51/230 металореж для свердлення - інв. №1609;

15) Пост монтажний - інв. №1760;

16) Зварювальне джерело TransTig 1750 Plusз пальником TTG 2200P 4м. - інв. №1342;

17) Компресор EVO V-0,6/10 4кВТ 200л. - інв. №1717;

18) Контейнер павільйон офіс - інв. №1040;

19) Зварювальне джерело ВДИ-400 - інв. №1762;

20) Механізм тяговий Yale Y16ST + трос 20м - інв. №1710;

21) Механізм тяговий Yale Y16ST + трос 20м - інв. №1711;

22) Механізм тяговий Yale Y16ST + трос 20м - інв. №1708;

23) Пост монтажний - інв. №1470;

24) Пост монтажний - інв. №1471;

25) Контейнер павільйон 20-футовий (б/у склад) - інв. №1162;

26) Насос установка високого тиску УНВД 14-08/380 - інв. №1396;

27) Домкрат ДВ 100В 100П з ручн. Нас. НР 63 2,5 + рукав з п/муфтою - інв. №1158;

28) Підйомний пристрій TIRFOR T516-D 1,6т + трос - інв. №1503;

29) Підйомний пристрій TIRFOR T516-D 1,6т + трос - інв. №1504;

30) Підйомний пристрій TIRFOR T516D 1,6т + трос - інв. №1558;

31) Зварювальне джерело JASIC апарат аргоносвар.TIG 200P - інв. №1756;

32) Апарат для аргонодугового зварювання TIG-200P (W212) АРГОН JASIC - інв. №2075;

33) Апарат для аргонодугового зварювання TIG-200P (W212) АРГОН JASIC - інв. №2076;

34) Апарат для аргонодугового зварювання TIG-200P (W212) АРГОН JASIC - інв. №2077;

35) Ліси будівельні 12 міишки-тура Атлант 1,2х2.0 без стабіліз. - інв. №1528;

36) Таль ручна цепн. YaleLift 360 2т6м - інв. №1552;

37) Механізм тяговий трос монт. TIRFOR T-516D 1.6т - інв. №1458;

38) Контейнер павільйон металевий 6х2х2 - інв. №1203;

39) Апарат для аргонодугового зварювання TIG-200P (W212) АРГОН JASIC - інв. №2023;

40) Апарат для аргонодугового зварювання TIG-200P (W212) АРГОН - інв. №2024;

41) Газоаналізатор Drager PAC 5500 CO - інв. №1699;

42) Пилосос VC 40U - інв. №1421;

43) Гайковерт ГКТ 5036тензодомкрат - інв. №1048;

44) Вишка-тура «Атлант» 1,7?0,8 м в ком-ті+4стаб 6м. - інв. №1872;

45) Підйомний пристрій TIRFOR T516-D 1.6т+трос - інв. №1416

46) Гайковерт МакиMakita 6905H 470Вт - інв. №1533;

47) Ліси будівельні 12 вишка-тура Атлант 1.2х2,0мбез стабілізаторів - інв. №1492;

48) Зварювальне джерело інвертор ВДИ-280 - інв. №1570;

49) Механізм тяговий трос монт. TIRFOR T-516D 1.6т трос - інв. №1053;

50) Тальручна ланцюговаVsplus 3т 5м - інв..1066;

51) Тепловентилятор Проминь 54кВт - інв.1484;

52) Зварювальне джерело ВДИ-350 - інв. 1423;

53) Таль ручн. Vsplus 2т6м - інв 1457;

54) Тент із тканини ПВХ для виготовлення трубопроводу - інв..1419;

55) Таль ланцюгова YaleLift 360 1т3м - інв. №1469;

56) Перфоратор TE 7-C - інв. №1107;

57) Перфоратор GBH 2-26 DRE BOSCH - інв. №1574;

58) Станок свердлильний верстат Einhell BT-BD 801E 550Вт 450-2500об/мин.патр.3-16мм - інв. №1092;

59) Станок свердлильний верстат Einhell BT-BD 801E 550Вт 450-2500об/мин.патр.3-16мм - інв. №1093;

60) Електрична шліфмашинаугл.BOSCH GWS 26-230LVI - інв. №1442;

61) Таль ручнацепн.YaleLift1т. 6м - інв. №1309;

62) Зварювальне джерело інвертор ВДИ-280 ТЕ - інв. №1301;

63) Таль ручна ланцюгова Vsplus1т 6м - інв. №1125;

64) Електрична шліф машина угл. BOSCH GWS 24-230 LVI - інв. №1441;

65) Домкрат рейковий ВТ 5т - інв. №1300;

66) Пост монтажний - інв. №1068;

67) Пост монтажний - інв. №1070;

68) Пост монтажний №66 - інв. №66;

69) Пост монтажний №67 - інв. №67;

70) Пост монтажний №1690 - інв. №1690;

71) Контейнер павільйон допоміжний будинок з систем. кондицион. - інв. №983;

72) Контейнер павільйон 20-футовий б/у склад - інв. №1163;

73) Пост монтажний - інв. №511;

74) Пост монтажний - інв. №819;

75) Пост монтажний - інв. №436;

76) Пост монтажний - інв. №776;

77) Зварювальний інвертор випрямлячдуговий інверторнийВДИ-315 - інв. №967;

78) Ноутбук LENOVO IdeaPad 310 15 - інв. №1627;

79) Пост монтажний №1688 - інв. №1688;

80) Багатофункціональний прилад Canon i-SENSYS MF4350d//2 - інв. №998

81) Ноутбук TOSHIBA Satellite C55 В5300 - інв. №1505;

82) Домкрат гідравлічний RCS-10050 (100т) з насосн. Ручною гідравлічною станцією СР-800 - інв. №1800;

83) Ноутбук HP 250 G6 Dark Ash Silver (3QL42ES) - інв. №1665;

84) Ноутбук HP 250 G6 Dark Ash Silver(3QL42ES) - інв. №1659;

85) Ноутбук DELL Inspiron 3576 - інв. №1672;

86) Ноутбук GatewayGWTN156-4BL 15/6"Blue - інв. №2059;

87) Ноутбук HP15s-1q1021ur - інв. №1821;

88) Ноутбук НР 15-f272wm Pentium N3540 - інв. №1563;

89) Зварювальний апарат MinarcTig EVO200MLP в к-ті з пальником TX225, клемою + пульт - інв. №2025;

90) Автокран LiebherrLTM 1100/1//2 - інв. №1090;

91) Колісний транспортний засіб КАМАЗ 53229, автокран - інв. №1465;

92) Кран на пневмоколісному ходу «Terex» А600L//2/1306 - інв. №1306;

93) Автомобіль ГАЗ - А21R32-70 Д6101483-К0098254-Ш - інв. №1748;

94) Віброзанурювач - інв. №2210;

95) Пальник AUT 5м. - інв. №1835;

96) Домкрат Рейк 10т - інв. №1866;

97) Домкрат Рейк 10т - інв. №1867;

98) Сигналізатор-аналізатор газів перенос «ДОЗОР-С» - інв. №2044;

99) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GGS 28 СЕ - інв. №894;

100) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GGS 28 СЕ - інв. №868;

101) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GGS 28 СЕ - інв. №904;

102) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GGS 28 СЕ - інв. №916;

103) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GGS 28 СЕ - інв. №917;

104) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GGS 28 СЕ - інв. №809;

105) Строп СКК25.0 6000 кільцевий;

106) Строп СКК25.0 6000 кільцевий;

107) Строп СКК25.0 6000 кільцевий;

108) Строп СКК25.0 6000 кільцевий;

109) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №965;

110) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №966;

111) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №973;

112) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №870;

113) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №979;

114) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №1764;

115) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №909;

116) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №933;

117) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №938;

118) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №943;

119) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №995;

120) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №930;

121) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №876;

122) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №1850;

123) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №980;

124) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №920;

125) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №975;

126) Електрична дриль ударна BOSCH GWS 19-2RЕ - інв. №1822;

127) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №968;

128) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №880;

129) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №873;

130) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №940;

131) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №838;

132) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №939;

133) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №844;

134) Електронна шліфмашина пряма BOSCH GWS 17-125 СIЕ - інв. №942.

Вказаний перелік майна зазначений у позовній заяві та відповідає переліку майна, зазначеному у бухгалтерській довідці ПАТ "Виробниче підприємство "Техмаш" №1 вих №51 від 24.03.2026.

Далі у рішенні судом будуть використовуватись інвентаризаційні номера майна без зазначення його найменування.

У підтвердження права власності позивача на зазначене майно до матеріалів справи надані наступні документи: копії видаткових накладних, копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг); копії актів виконаних робіт; копії калькуляції на виготовлення; копії актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів; копія видатковою накладної на переміщення; копії актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів; копія довідки РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про перевірку технічного стану Т3 від 20.08.2021; копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів; копія свідоцтва про реєстрацію великотоннажного транспортного або іншого технологічного транспортного засобу АЕ 007906 від 26.06.2020; копія акту технічного огляду технологічних транспортних засобів від 15.02.2022; копії протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу.

В підтвердження переміщення вище переліченого майна на територію ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» суду надані наступні докази: накладні на переміщення, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів; акти передачі матеріальних цінностей; описи майна що знаходяться в контейнері; вимоги на відпуск матеріалів.

Позивач в позовній заяві звертає увагу суду на те, що частина техніки, машин, механізмів, інструментів, приладдя інших товарно-матеріальних цінностей були ввезені на територію ПрАТ «ММК ім. Ілліча» за допомогою вантажних автомобілів, на підтвердження зазначеного до матеріалів справи надані:

- супровідний лист №007972 (адреса: м. Маріуполь, ДП5 ТОВ «Метінвест», відповідальний за перевезення Беляєв Є.) та подорожній лист №021234 від 08.07.2020 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційним номером 1699 (за переліком обладнання порядковий номер №41);

- супровідний лист №007978 (адреса: м. Маріуполь ДП5 ТОВ «Метінвест», відповідальний за перевезення Стішевський С.) та подорожній лист №021251 від 16.07.2020 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційним №940 (за переліком обладнання порядковий номер №130);

- супровідний лист №008305 від 26.08.2020 (адреса: м. Маріуполь, відповідальна особа за перевезення Маньковський П.), подорожній лист №021400 від 26.08.2020 та товарно-транспортна накладна №789184 від 26.08.2020 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційним номером 1721 та 4-х стропів, які не мають інвентаризаційного номеру (за переліком обладнання порядкові номери №11,105-108);

- супровідний лист №008318 від 02.09.2020 (адреса: м. Маріуполь, ТОВ «Метінвест Інжинірінг», відповідальна особа за перевезення Содель В.), подорожній лист №021445 від 02.09.2020 та товарно-транспортна накладна №789186 від 02.09.2020 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційними номерами 1203,1867,1866,1800 (за переліком обладнання порядкові номери №38,97,96,82);

- супровідний лист №008424 від 19.09.2020 (адреса: м.Маріуполь, відповідальний за перевезення Оносенко В.) та подорожній лист №021507 від 19-20.09.2020 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційним номером 1048 (за переліком обладнання порядковий номер №43);

- супровідний лист №008603 від 23.11.2020 (адреса: м. Маріуполь, відповідальний за перевезення Беляєв Є.) та подорожній лист №413420 від 23-30.11.2020 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційними номерами 1528, 1492 (за переліком обладнання порядкові номери №35,47);

- супровідний лист №008630 (адреса: м. Маріуполь, Аглофабрика, відповідальний за перевезення Беляєв Є.) та подорожній лист №413610 від 20.01.2021. У позові позивач зазначив, що майно переміщене відповідно до зазначених документів визначено у пункті 54,55 супровідного листа;

- супровідний лист №008637 від 02.02.2021 (адреса: м.Маріуполь, Аглофабрика ТОВ «Метінвест Інжинірінг», відповідальний за перевезення ОСОБА_1 ) та подорожній лист №413678 від 02.02.2021 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційним номером 930 (за переліком обладнання порядковий номер №120);

- супровідний лист №009275 від 02.02.2022 (адреса: м.Маріуполь, ВРЧ 25, відповідальний за перевезення Шибіківський О.) та подорожній лист №680714 від 08-13.02.2022 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційними номерами 2076, 2077 (за переліком майна порядкові номери №33,34);

- супровідний лист №008645 від 17.02.2021 (адреса: Агрофабрика, м. Маріуполь відповідальна особа за перевезення Маньковський П.) та подорожній лист № 413729 від 17-21 лютого 2021 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційним номером 1762 (за переліком обладнання порядковий номер №19);

- супровідний лист №008986 від 06.09.2021 (адреса: м.Маріуполь, відповідальний за перевезення Беляєв Є.), подорожній лист№037045 від 06.09.2021 та товарно-транспортна накладна №191134 від 06.09.2021 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційним номером 1717 (за переліком обладнання порядковий номер №17);

- супровідний лист №009001 (адреса: м.Маріуполь, ВРУ-25, відповідальний за перевезення Содель В.), подорожній лист №725552 від 27-30.09.2021 та товарно-транспортна накладна №191147 від 27.09.2021 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційними номерами 933, 1423,838 (за переліком обладнання порядкові номери №116,52,131);

- супровідний лист №009013 (адреса: м.Маріуполь, відповідальний за перевезення Беляєв Є) та подорожній лист №725598 від 05.10.2021 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційним номером 876 (за переліком обладнання порядковий номер №121);

- супровідний лист №009017 від 08.10.2021 (адреса: м.Маріуполь, відповідальний за перевезення Шибіківський О.) та подорожній лист №725614 від 08.10.2021 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційним номером 980 (за переліком обладнання порядковий номер №123);

- супровідний лист №009041 від 17.11.2021 (адреса: м.Маріуполь, ВРУ-25, відповідальний за перевезення Беляєв Є.) та подорожній лист №737753 від 17-20.11.2021 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційним номером 2038 (за переліком обладнання порядковий номер №1);

- супровідний лист №009232 від 08.12.2021 (адреса: м.Маріуполь, ВРУ-25, відповідальний за перевезення Шибіківський О.) та подорожній лист №737828 від 05-12.12.2021 на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційним номером 2039 (за переліком обладнання порядковий номер №2);

- супровідний лист №009242 від 13.12.2021 (адреса: м.Маріуполь, ВРУ-25, відповідальний за перевезення не зазначений) та подорожній лист №737829 від 13-20.12.2021 (водій ОСОБА_2 ) на підтвердження перевезення майна з інвентаризаційним номером 1396 (за переліком обладнання порядковий номер №26).

Також на підтвердження використання на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» належного позивачу майна до матеріалів справи надані наступні доповідні записки:

- доповідна записка заступника директора з виробництва ОСОБА_3 від 08.04.2025 в якій повідомлено, що ним як керівником робіт на об`єктах будівництва та території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», в період з 23 листопада 2020 по 23 лютого 2022 (включно) на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка,1, використовувались товарно-матеріальні цінності з наступними інвентаризаційними номерами: №1979, №1033, №1721, №1609, №1717, №1040, №1528, №1203, №1699, №1421, №1048, №1872, №1492, №1484, №983, №1800, №2210, №1866, №1867, №2044 та строп СКК 25.0 6000 кільцевий в кількості 4шт. без інвентаризаційного номеру;

- доповідна записка електрозварника ручного зварювання ОСОБА_4 від 10.04.2025 в якій повідомлено, що ним в період з 24 травня 2021 по 23 лютого 2022 (включно) на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка,1, використовувалось обладнання з інвентаризаційним номером 1612;

- доповідна записка начальника дільниці нестандартного устаткування Полтавкого М,В. від 08.04.2025 в якій повідомлено, що ним, як начальником відділу технічного контролю, в період з 06 червня 2021 по 23лютого 2022 (включно) на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка,1, використовувались товарно-матеріальні цінності з інвентаризаційними номерами № 1162, №2075, №2076, №2077, №1163, №1672, №1835;

- доповідна записка інженера-механіка ОСОБА_5 від 09.04.2025 в якій повідомлено, що ним в період з 30 листопада 2020 по 23 лютого 2022 (включно) на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка,1, використовувались товарно-матеріальні цінності з інвентаризаційними номерами №1396 та №1419;

- доповідна записка ОСОБА_6 монтажника технологічних трубопроводів від 10.04.2025 в якій повідомлено, що ним в період з 15 червня 2021 по 23 лютого 2022 (включно) на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка,1, використовувався пост монтажний з інвентаризаційним номером 1760;

- доповідна записка ОСОБА_7 монтажника технологічних трубопроводів від 10.04.2025 в якій повідомлено, що ним як бригадиром, в період з 15 червня 2021 по 23 лютого 2022 (включно) на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка,1, використовувались товарно-матеріальні цінності з інвентаризаційними номерами №1710, №1471, №1458, №1533, №1457, №1309, №894, №868, №909, №880;

- доповідна записка ОСОБА_8 начальника дільниці від 10.04.2025, в якій повідомлено, що ним в період з 13 грудня 2021 по 23 лютого 2022 (включно) на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за адресою: АДРЕСА_1 , використовувалось майно з інвентаризаційним номером 998;

- доповідна записка водія ОСОБА_9 від 10.04.2025, в якій повідомлено, що ним в період з 27 січня 2021 по 23 лютого 2022 (включно) на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка,1, використовувався автократ з інвентаризаційним номером 1090;

- доповідна записка електрозварника ручного зварювання ОСОБА_10 від 17.04.2025, в якій повідомлено, що ним в період з 04 січня 2021 по 23 лютого 2022 (включно) на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка,1, використовувалось майно з інвентаризаційним номером 1762;

- доповідна записка монтажника технологічного устаткування ОСОБА_11 від 17.04.2025, в якій повідомлено, що ним в період з 22 лютого 2021 по 23 лютого 2022 (включно) на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка,1, використовувались товарно-матеріальні цінності з інвентаризаційними номерами №1416, №1574, №67, №979, №943, №940;

- доповідна записка машиніста автокрана ОСОБА_12 від 17.04.2025, в якій повідомлено, що ним в період з 20 жовтня 2021 по 23 лютого 2022 (включно) на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка,1, використовувався кран на пневмоколесном ходу з інвентаризаційним номером 92;

- доповідна записка комірника ОСОБА_13 від 22.04.2025 в якій повідомлено, що нею видані товарно-матеріальні цінності (обладнання) матеріально відповідальним особам для виконання своїх трудових обов`язків і не були повернуті останніми, а саме: ОСОБА_14 - інженеру зі зварювання ноутбук з інвентаризаційним номером №1627; ОСОБА_15 - інженеру-механіку ноутбук з інвентаризаційним номером №1659; ОСОБА_16 - інженеру з охорони праці ноутбук з інвентаризаційним номером №2059; ОСОБА_17 монтажнику технологічного устаткування електрону шліфовану машину з інвентаризаційним номером №930;

- доповідна записка комірника ОСОБА_18 від 22.04.2025 в якій повідомлено, що ним видані товарно-матеріальні цінності (обладнання) матеріально відповідальним особам для виконання своїх трудових обов`язків і не були повернуті останніми: ОСОБА_19 електрозварнику ручного зварювання майно з інвентаризаційним номером №2025; ОСОБА_20 електрозварнику ручного зварювання майно з інвентаризаційними номерами №1743, №2039; ОСОБА_21 електрозварнику ручного зварювання майно з інвентаризаційним номером №1301; ОСОБА_22 монтажнику технологічного устаткування майно з інвентаризаційним номером №1552; ОСОБА_23 електрозварнику ручного зварювання майно з інвентаризаційним номером №1342; ОСОБА_24 електрозварнику ручного зварювання майно з інвентаризаційним номером №967; ОСОБА_25 монтажнику технологічного устаткування майно з інвентаризаційними номерами №1708, №916, №920, №975, №838; ОСОБА_26 монтажнику технологічних трубопроводів майно з інвентаризаційними номерами №973, №873; ОСОБА_27 монтажнику технологічних трубопроводів майно з інвентаризаційними номерами №1053, №1441, №876, №1822; ОСОБА_28 інженеру зі зварювання майно з інвентаризаційними номерами №2023, №2024; ОСОБА_29 майстру майно з інвентаризаційним номером №1109; ОСОБА_30 монтажнику технологічних устаткування майно з інвентаризаційним номером №1107; ОСОБА_31 монтажнику технологічних трубопроводів майно з інвентаризаційними номерами №917, 1764; ОСОБА_32 електрозварнику ручного зварювання майно з інвентаризаційним номером №1616; ОСОБА_33 монтажнику технологічних трубопроводів майно з інвентаризаційними номерами №938, №1711, №1504, №1469, №776; ОСОБА_34 електрозварнику ручного зварювання майно з інвентаризаційним номером №1756; ОСОБА_35 монтажнику технологічних трубопроводів майно з інвентаризаційними номерами №1690, №904, №965, №966, №842; ОСОБА_36 електрозварнику ручного зварювання майно з інвентаризаційним номером №2038;

- доповідна записка монтажника технологічного устаткування ОСОБА_37 від 23.04.2025, в якій повідомлено, що ним як бригадиром в період з 27 вересня 2021 по 23 лютого 2022 (включно) на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за адресою: АДРЕСА_1 , використовувались товарно-матеріальні цінності з інвентаризаційними номерами №1558, №66;

- доповідна записка монтажника технологічного устаткування ОСОБА_38 , в якій повідомлено, що ним як бригадиром в період з 09 серпня 2021 по 23 лютого 2022 (включно) на території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за адресою: АДРЕСА_1 , використовувались товарно-матеріальні цінності з інвентаризаційними номерами №1503, №1300, №511, №933, №980;

- доповідна записка заступника директора з виробництва ОСОБА_3 від 23.04.2025, в якій повідомлено, що ним видано як начальником відділу технічного контролю товарно-матеріальні цінності (обладнання) матеріально відповідальній особі - монтажнику технологічних трубопроводів ОСОБА_27 для виконання своїх трудовий обов`язків і не було повернуте останнім майно з інвентаризаційними номерами №1093, №1070;

- доповідна записка заступника директора із організації інформаційної безпеки ОСОБА_39 від 23.04.2025 в якій повідомлено, що ним видано як інженером з комп`ютерних систем матеріально відповідальним особам для виконання своїх трудових обов`язків і не повернуто: ОСОБА_28 інженеру зі зварювання ноутбук із інвентаризаційним номером №1665; ОСОБА_40 інженеру зі зварювання ноутбук із інвентаризаційним номером №1563;

- доповідна записка Начальника дільниці ОСОБА_8 від 23.04.2025 в якій повідомлено, що ним видано товарно-матеріальні цінності (обладнання) матеріально відповідальній особі монтажнику технологічних трубопроводів ОСОБА_31 для виконання своїх трудових обов`язків і не було повернуто майно з інвентаризаційними номерами №870 та №1850;

- доповідна записка начальника дільниці нестандартного устаткування ОСОБА_41 від 23.04.2025, в якій повідомлено, що ним як начальником відділу Технічного контролю, передано товарно-матеріальні цінності (обладнання) матеріально відповідальній особі електрозварнику ручного зварювання ОСОБА_32 для виконання своїх трудових обов`язків і не було повернуто останнім майно з інвентаризаційним номером №2002.

В перелічених доповідних записках зазначено, що відповідні товарно-матеріальні цінності (обладнання) знаходились на території комбінату в момент початку повномасштабної війни, доступ до якого було припинено 24 лютого 2022 і після цієї дати були втрачені у зв`язку з обстрілами його території військовими формуваннями Російської Федерації. Обладнання не вдалось вивезти з території ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» і майно було втрачене через ведення бойових дій.

До доповідних записок додані накази на відрядження відповідних працівників.

Додатково позивачем на підтвердження ввезення та територію ПрАТ «ММК ім. Ілліча» майна надані наступні нотаріально засвідчені заяви свідків:

- заява свідка №1645 від 17.09.2025 ОСОБА_42 , який працює на посаді водія ПрАТ «ВП «Техмаш» та здійснював перевезення техніки, машин, механізмів, інструментів, приладдя та інших товарно-матеріальних цінностей на територію ПрАТ «ММК ім. Ілліча» за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначеною особою стверджується, що ним було здійсненні такі перевезення: за супровідний лист №007972, подорожній лист 021234 переміщене майно з інвентаризаційним номером 1699; супровідний лист №008603, подорожній лист №413420 переміщене майно з інвентаризаційними номерами 1528 та 1492; супровідний лист №008630, подорожній лист №413610, переміщене майно зазначено у пунктах 54,55 супровідного листа; супровідний лист №008986, подорожній лист №037045, ТТН №191134, перемішене майно з інвентаризаційним номером №1717; супровідний лист №009013, подорожній лист 725598 переміщене майна з інвентаризаційним номером 876; супровідний лист №009041, подорожній лист 737753 переміщене майно з інвентаризаційний номером 2038.

- заява свідка №1646 від 17.09.2025 ОСОБА_43 , який працює на посаді водія ПрАТ «ВП «Техмаш» та здійснював перевезення техніки, машин, механізмів, інструментів, приладдя та інших товарно-матеріальних цінностей на територію ПрАТ «ММК ім. Ілліча» за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначеною особою стверджується, що ним було здійсненні такі перевезення: супровідний лист №008305, подорожній лист №021400, ТТН№789184 переміщене майно з інвентаризаційним номером 1721 та 4 строли СКК (за переліком у позові 105-108); супровідний лист №008645; подорожній лист №413729 переміщене майно з інвентаризаційним номером 1762.

- заява свідка №1647 від 17.09.2025 ОСОБА_44 який працює на посаді водія ПрАТ «ВП «Техмаш» та здійснював перевезення техніки, машин, механізмів, інструментів, приладдя та інших товарно-матеріальних цінностей на територію ПрАТ «ММК ім. Ілліча» за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка, 1. Зазначеною особою стверджується, що ним було здійсненні такі перевезення: супровідний лист №009275, подорожній лист№680714, переміщене майно з інвентаризаційними номерами 2076, 2077; супровідний лист №009017, подорожній лист №725614, переміщене майно з інвентаризаційним номером 980; супровідний лист №009232, подорожній лист №737828 переміщене майно з інвентаризаційним номером 2039; супровідний лист №009242, подорожній лист №737829, переміщена майно з інвентаризаційним номером 1396.

- заява свідка №1648 від 17.09.2025 ОСОБА_45 директора ПрАТ «ВП «Техмаш», який зазначив, що з 2020 року ПрАТ «ВП «Техмаш» здійснювало виконання робіт на території ПрАТ «ММК ім. Ілліча». Відповідно умов договору №1-7 до позову у справі №905/738/25 роботи виконувались з використанням техніки, машин та механізмів субпідрядника (ПрАТ «ВП «Техмаш»). Для виконання договорів, ПрАТ «ВП «Техмаш» на територію ПрАТ «ММК ім.Ілліча» за адресою м.Маріуполь, вул. Левченка, 1, техніку, машини. Механізми, інструменти, приладдя інші товарно-матеріальні цінності, перелік яких визначений в таблиці №2 позовної заяви у справі №9005/738/25. Після 24.02.2022 відповідна техніка, машини, механізми, інструменти, приладдя інші товарно-матеріальні цінності не переміщалися з відповідної території.

Також директор посилаючись на п.7.6. договорів у заяві свідка повідомляє, що відповідно до вимог внутрішніх документів замовника, що регулюють порядок доступу співробітників/транспортну на територію замовника, документи, які підтверджували ввезення та вивезення, залишились на території прохідної до заводу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та воєнних дій на території м.Маріуполь позивач зазнав збитків на загальну суму 24088264,00грн. без врахування ПДВ або за курсом Національного банку України на дату оцінки 587278 доларів США, у підтвердження розміру збитків суду наданий звіт про оцінку реальних збитків, що завдані у зв`язку з пошкодженням, втратою/знищенням майна ПрАТ «ВП «Техмаш» внаслідок (збройної) агресії Російської Федерації від 19.02.2025.

Вказує, що позивач, як субпідрядник уклав з ТОВ "Метінвест Інжиніринг" як генпідрядником (третя особа-2) сім договорів субпідряду, за умовами яких зобов`язався виконати будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи на ПрАТ «ММК ім.. Ілліча», розташованого за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул.Левченко, 1.

Для виконання вказаних договорів, на територію вказаного металургійного комбінату позивачем завезене майно, перелік якого вказаний у бухгалтерській довідці №1 вих №51 від 24.03.2026, яке було необхідне для здійснення покладених на нього зобов`язань. Внаслідок повномасштабного російського вторгнення на територію України та бойових дій ПрАТ «ММК ім. Ілліча» був знищений, знаходиться в окупованому Російською Федерацією місті Маріуполь, у зв`язку з чим усе майно позивача, що перебувало на території комбінату, є втраченим/знищеним.

Вказані обставини стали підставою звернення з даною позовною заявою до суду.

Як на правову підставу позову позивач посилається на Конституцію України, ст.ст. 22, 321, 1166 Цивільного кодексу України, ст.1 Протоколу №1 до ЄКПЛ.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває станом на час винесення рішення у справі.

Загальновідомими обставинами, що не підлягають доведенню, є факт збройної агресії РФ через повномасштабне військове вторгнення на територію України, що почалось 24.02.2022 року, обстріли та окупація міста Маріуполь Донецької області. Про це свідчать повідомлення в засобах масової інформації, у тому числі надані роздруківки з засобів масової інформації.

Україна залишається об`єктом збройної агресії з боку Росії, яку остання здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак (абзац перший затвердженого постановою від 27.01.2015 року №129-VIII Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН), Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання РФ державою-агресором (далі - Звернення)).

Із 20.02.2014 року тривають силові дії Російської Федерації (перша фаза збройної агресії), які є актами збройної агресії відповідно до пунктів «а», «b», «c», «d» та «g» статті 3 Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» від 14.12.1974 року (абзац сімнадцятий пункту 1 схваленої постановою від 21.04.2015 року №337-VIII Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків» (далі - Заява)). Беручи до уваги Статут ООН і Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14.12.1974 року, Верховна Рада України визнала Росію державою-агресором (абзац шостий Звернення).

24.02.2022 року розпочалася та триває ще одна фаза збройної агресії РФ проти України - повномасштабне вторгнення агресора на Українську суверенну територію. У цей день Україна розірвала з РФ дипломатичні відносини. 02.03.2022 року збройну агресію РФ проти України у резолюції ES-11/1 «Агресія проти України» визнала Генеральна Асамблея ООН. Вона вимагає від РФ негайного припинення застосування сили проти України, утримання від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН, повного та безумовного виведення збройних сил з території України у межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також забезпечення повного захисту цивільних осіб, включаючи гуманітарний персонал, журналістів та осіб, які перебувають у вразливому становищі, у тому числі жінок і дітей.

14.04.2022 року Верховна Рада України визнала дії, вчинені збройними силами РФ та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022 року, геноцидом Українського народу (пункт 1 Заяви Верховної Ради України «Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні», схваленої згідно з Постановою Верховної Ради України №2188-IX).

Згідно статтею 2 Закону України "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну" Російська Федерація є державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах.

27.04.2022 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Наслідки продовження агресії російської федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи» №2433. Визнала, що агресія РФ проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.

Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Частиною 6 статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, вся територія Маріупольського району Донецької області включена до переліку територіальних громад, які тимчасово окуповані з 05.03.2022.

З огляду на наведене, доведеним є факт протиправності дій відповідача у вигляді початку збройної агресії на території України, факт обстрілів та окупації міста Маріуполь Донецької області.

В цій справі спір виник між юридичною особою приватного права - позивачем, та іноземною державою-агресором як особливим суб`єктом цивільного права, статус якого може бути прирівняно до юридичної особи публічного права. При цьому, в розрізі предмета спору, у даній справі спір виник щодо відшкодування збитків, завданої господарюючому суб`єкту - позивачу.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про міжнародне приватне право" права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Таким чином, оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування збитків мало місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст.3, ст.321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 1166 Цивільного кодексу України позивач має довести об`єктивний причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи, що заподіяла шкоду. Доведенню підлягає що, шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Як вже зазначалося, вся територія Маріупольського району Донецької області включена до переліку територіальних громад, які тимчасово окуповані з 05.03.2022. Станом на час винесення рішення у справі місто Маріуполь знаходиться під повним контролем окупаційної влади.

При цьому, ведення активних бойових дій на території міста Маріуполь підтверджується численними матеріалами засобів масової інформації та є загальновідомим фактом.

Відповідно до частини 3 статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі №761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні частини 3 статті 75 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

За таких обставин, в силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, суд вважає доведеним факт протиправності дій відповідача у вигляді початку збройної агресії на території України та окупацію частини Донецької області.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Як вже встановлено судом, між ТОВ «Метінвест Інжинірінг» та ПАТ «Виробниче підприємство «Техмаш» було укладено сім договорів субпідряду на виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт.

Так, для виконання договорів позивач мав забезпечити доставку матеріалів та ресурсів для виконання договірних зобов`язань.

За умов вказаних договорів вбачається наявність підстав які передбачали перебування майна позивача на території ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (пункти 7.6., 9.10. договорів).

До предмету доказування в даній справі відноситься знаходження майна позивача на території ПрАТ «ММК ім. Ілліча».

Законодавець однією із засад (принципів) господарського судочинства визначив змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог.

За приписами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду від 11.09.2020 у справі №910/16505/19).

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Правила щодо оцінки доказів закріплено у статті 86 ГПК України, згідно частини першої якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі.

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином учасники справи, інші особи, зацікавлені у певному результаті розгляду справи, можуть надавати показання свідка і можуть бути допитані судом в якості свідків, який оцінює ці докази у сукупності з іншими відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 у справі №922/4078/23 вказав, що заява свідка є доказом, який за умови дотримання вимог процесуального закону щодо її форми, підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до ст.86 ГПК України.

Згідно зі статтею 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Надані позивачем заяви свідків №1645, №1646, №1647, №1648 від 17.09.2025 оформлені з урахуванням вимог статті 88 ГПК України, в тому числі: на вказаних заявах підписи свідків посвідченні нотаріусом, є підтвердження цих осіб про їх обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Суд дослідив заяви свідків ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 №1645, №1646, №1647 від 17.09.2025, які працюють на посаді водіїв ПрАТ «ВП «Техмаш» та підтверджують здійснення перевезення на територію ПрАТ «ММК ім. Ілліча» товарно-матеріальних цінностей за наступними інвентаризаційними номерами: №1699, №1528, №1492, №1717, №876, №2038, №1721, №1762, №2076, №2077, №980, №2039, №1396 та 4 стропів, які не мають інвентаризаційного номеру та зазначені у переліку майна за номерами 105-108.

Про джерела обізнаності свідків щодо цих обставин свідчать наявні в матеріалах справи супровідні, подорожні листи, ТТН, у яких свідки ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 вказані як відповідальні особи за перевезення у виробничих цілях з ПрАТ «ВП «Техмаш» в місто Маріуполь майна за наступними інвентаризаційними номерами: №1699, №1528, №1492, №1717, №876, №2038, №1721, №1762, №2076, №2077, №980, №2039, №1396 та 4 стропів, які не мають інвентаризаційного номеру та зазначені у переліку майна за номерами 105-108, шкода за яке заявлена до стягнення.

Позивачем також надана суду заява свідка ОСОБА_52 №1648 від 17.09.2025, який будучи директором ПрАТ «ВП «Техмаш» підтверджує наступні обставини: починаючи з 2020 року виконання робіт за переліченими у позові договорами на території ПрАТ «ММК ім. Ілліча»; ввезення за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, техніки, машин, інструментів, приладдя та інших товарно-матеріальних цінностей, перелік яких визначений в таблиці №2 позовної заяви у даній справі та які станом на 24.02.2022 знаходились на території вказаного комбінату і після 24.02.2022 з неї не переміщалися.

За твердженнями у заяві вказаного свідка, відповідно до вимог внутрішніх документів замовника, що регулюють порядок доступу співробітників/транспорту на територію замовника, документи, які підтверджували ввезення та вивезення, залишилися на території прохідної до заводу ПРАТ «ММК ім. Ілліча».

У матеріалах справи містяться письмові пояснення ПрАТ «ММК ім. Ілліча» та ТОВ «Метінвест Інжиніринг», у яких підтверджено виконання позивачем підрядних робіт на території комбінату за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, відповідно документи пов`язані з виконанням вказаних робіт, ввезення/вивезення матеріальних цінностей зберігались за вказаною адресою, однак внаслідок активних військових дій була відсутня об`єктивна можливість вивезення всіх документів із м.Маріуполя.

Отже, суд врахував як допустимі докази для встановлення обставин ввезення на територію ПрАТ «ММК ім. Ілліча» майна позивача показання свідків та зазначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

До висновку стосовно знаходження майна позивача (за переліком відповідно до бухгалтерської довідки ПАТ «ВП «Техмаш» вих №51 від 24.03.2026) на території ПрАТ «ММК ім. Ілліча» суд приходить не тільки на підставі заяв свідків, а на підставі усієї сукупності доказів, наявних у матеріалах справи: накладних на переміщення, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, актів передачі матеріальних цінностей, описів майна що знаходяться в контейнері, супровідних та подорожних листів, товарно-транспортних накладних, доповідних записок робітників на ім`я директора ПАТ "ВП "Техмаш" ОСОБА_53 , із застосуванням стандарту доказування "вірогідності доказів" та принципу змагальності, із співставленням встановлених в цій справі інших обставин.

Разом із тим, неможливість вивезення субпідрядником (позивачем) ввезеного ним на територію ПрАТ «ММК ім. Ілліча», за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул.Левченко, 1, у виконання договірних зобов`язань майна (техніки, машин, механізмів, інших товарно-матеріальних цінностей), яке за твердженнями позивача там знаходилось на час початку активних бойових дій у місті Маріуполь Донецької області, є об`єктивно обумовленою та можливою.

Так, Металургійний комбінат ім. Ілліча був одним із головних осередків оборони міста навесні 2022 року в оточеному російськими військами місті Маріуполі, він щоденно зазнавав обстрілів та бомбардувань, був значно зруйнований, після його захоплення його інфраструктура використовувалася у військових цілях, а майно перейшло під контроль окупаційної влади.

Численні заяви Президента України та речників Сил оборони України, публікації міжнародних та національних представників засобів масової інформації, органів місцевого самоврядування, повідомлення очевидців свідчать про реальну та об`єктивну загрозу життю і здоров`ю людей, які перебували на момент повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України на території міста Маріуполь.

Вказані факти є загальновідомими, а тому доказуванню відповідно до ч.3 ст.75 ГПК України не потребують.

3 першого дня повномасштабного вторгнення місто Маріуполь зазнало численних обстрілів та постійно перебувало під загрозою повного оточення, що не могло не відобразитись на порядку здійснення економічної діяльності підприємств, як позивача, так і генпідрядника за договором - ТОВ «Метінвест Інжинірінг», зокрема щодо ведення належної документації за укладеними договорами.

Статтями 316, 317 Цивільного кодексу України унормовано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складають права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Конституційний Суд України констатував, що зміст права власності охоплює права володіння, користування і розпорядження власником своїм майном, які він здійснює на власний розсуд (абз. 1 п.3 мотивувальної частини Рішення від 9.11.2011 №14-рп/2011).

З огляду на викладене, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією Маріупольського району Донецької області є обґрунтовані підстави вважати, що позивач фактично втратив своє майно, відтак відповідно втратив можливість володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, яке є предметом розгляду.

Відповідно до бухгалтерської довідки №1 вих №51 від 24.03.2026 за підписом головного бухгалтера Саєнко О. та директора ПАТ "ВП "Техмаш" О.Коломоєць, станом на дату складання довідки обладнання за переліком не повернуто товариству, не оприбутковане як повернуте майно, не відображено у бухгалтерському обліку як таке, що повернулося з об`єкту будівництва.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, об`єктивно доведеним є причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача (збройною агресією) та заподіяній позивачу шкоди через знищення майна, яке було завезено останнім на територію ПрАТ «ММК ім. Ілліча» у м.Маріуполь.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах. Близький за змістом висновок викладений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.04.2021 у справі №648/2035/17, від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц.

Суд встановив, що позивачем доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

На підтвердження суми збитків позивач надав суду звіт про оцінку реальних збитків, що завдані ПрАТ «ВП «Техмаш» у зв`язку з пошкодженням, втратою/знищенням майна ПрАТ «ВП «Техмаш» внаслідок (збройної) агресії Російської Федерації від 19.02.2025, виготовлений ТОВ «Дельта-Консалтинг» оцінювач Кравченко Олена Володимирівна, згідно з яким розмір збитків складає загальну суму 24088264.00грн. без врахування ПДВ або за курсом Національного банку України на дату оцінки 587278 доларів США.

Згідно статей 104, 109 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.

Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади постановлено розробити і затвердити у шестимісячний строк методики, передбачені Порядком, затвердженим цією постановою.

Згідно з пп. 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються (зокрема): вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності; вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності; упущена вигода підприємств недержавної форми власності.

Відповідно до п.5 Загальних засад (додаток до Постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2022 №326) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - суб`єкти оціночної діяльності), із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Як вбачається зі змісту звіту, оцінювач підтвердив обізнаність про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, висновок експерта підготовлено для подання до суду.

Заперечення та спростування результатів оцінки збитків, у тому числі рецензування звіту про оцінку збитків, докази виникнення спорів, пов`язаних із результатами оцінки збитків (визначеного розміру збитків) в матеріалах справи відсутні.

Наданий позивачем звіт оцінювача Кравченко О.В. за результатами оцінки реальних збитків є доказом щодо розміру збитків і наразі підстав для його відхилення немає.

З огляду на викладене, суд приймає поданий позивачем експертний висновок як належний доказ у справі.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків у даному випадку є законною, обґрунтованою та документально доведеною, крім того є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відповідного відшкодування. Судом встановлено, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Маріупольського району Донецької області позивач фактично втратив можливість володіти, користуватись та розпоряджатись своїм спірним майном.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" за позовом до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00грн.

Згідно з абз.6 ч.1 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Відповідно до частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення вимог у розмір 587278 доларів США, підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 8809,17 доларів США з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Позивачем у позовній заяві повідомлено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які очікує понести товариство, складає 199000грн. Водночас посилаючись на ч.8 ст.129 ГПК України представник позивача зазначив, що докази розміру судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, при прийнятті рішення питання розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 191, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (адреса: 125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, будинок 15а, к.1) на користь Приватного акціонерного товариства «Виробниче підприємство «Техмаш» (49022, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сонячна набережна, буд. 94б; код ЄДРПОУ 13437402) суму збитків у розмірі 587278 доларів США.

Стягнути з Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (адреса: 125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, будинок 15а, к.1) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 8809,17 доларів США з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2026.

Суддя Ю.В. Макарова