Рішення № 138431508, 17.07.2026, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 522/3784/26-Е

Провадження № 2/506/304/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 33888 грн.,

В С Т А Н О В И В:

13.03.2026 року вказана позовна заява надійшла до Приморського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд».

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 06.04.2026 року вказана справа направлена для розгляду за підсудністю до Окнянського районного суду Одеської області.

28.04.2026 року справа надійшла до Окнянського районного суду Одеської області.

Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, ухвалою від 18.05.2026 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 20.10.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір позики №3743997 в електронному вигляді, за умовами якого відповідачу надано позику в сумі 12000 грн, строком на 24 дні, з базовою процентною ставкою 1,6% на день, зниженою процентною ставкою 1,28% на день.

10.07.2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було укладено Договір факторингу №10072020, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до відповідача за вищевказаним договором позики.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 27.05.2021 року утворилася заборгованість в сумі 33888 грн, з них: 12000 грн заборгованість за основним боргом, 21888 грн заборгованість за відсотками.

Тому позивач, як правонаступник позикодавця, просив стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розглянути справу у його відсутність, на задоволенні позову наполягає, згоден на заочний розгляд справи /а.с.1-7/. Тому справа розглянута у відсутність представника позивача, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином /а.с.65/, відзив на позов не подала. Тому суд визнає причини неявки відповідача неповажними і тому відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, справа розглянута у її відсутність.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною 1 ст.204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 ст.263 ЦПК України передбачає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому суд зазначає, що ст.81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доказування та надання доказів, а саме, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

20.10.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3743997, за умовами якого Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (Позику) на погоджений умовами договору строк (Строк позики), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики /а.с.21/.

За повідомленням Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області, наявний актовий запис про шлюб №39 від 30.04.2024 року, складеного Романівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.68/.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 у зв`язку з реєстрацією шлюбу 30.04.2024 року змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

Відповідно до п.4.2 Договору позики, Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license (далі - Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Згідно з п.5 Договору позики, цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Договір позики підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором /а.с.21, 22/.

Згідно з п.2 Договору позики, сума позики 12000 грн, строк позики 24 дні, процентна ставка (базова)/день 1,60%, дата повернення позики 13.11.2020 року. Знижена процентна ставка 1,28% на день; процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) 2,7% на день.

В пункті 11 «Юридичні адреси та реквізити сторін» вказаний номер рахунку відповідача - № НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 02.12.2025 року, ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 20.10.2020 року, сума 12000 грн, отримувач ОСОБА_6 , ЕПЗ № НОМЕР_1 /а.с.23/.

Згідно з п.п.6.1-6.2 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) /в редакції від 14.08.2020 року/ (далі Правила), за користування Позикою Позичальник сплачує Товариству Проценти у розмірі, визначеному у Договорі позики. Позичальник зобов`язаний повернути отриману суму Позики та Проценти за користування нею відповідно до умов укладеного Договору позики. Проценти за користування Позикою нараховуються на суму Позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування Позикою.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», станом на 03.06.2021 року відповідач не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості та, на думку первісного кредитора, розмір заборгованості відповідача складає 33888 грн, з них: заборгованість за сумою позики /тілом/ - 12000 грн, заборгованість за відсотками 21888 грн /а.с.24-26/.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

П.1 ч.1 ст.512, ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

10.07.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (Клієнт) було укладено Договір факторингу №10072020, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти у розпорядження Клієнта (Ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб /а.с.27-29/.

Згідно Витягу з Реєстру прав вимог №117 від 27.05.2021 року до вказаного Договору факторингу, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вищевказаним договором позики на суму 33888 грн /а.с.30-32/.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до умов договору позики, ст.ст.526, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути позику та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, оскільки відповідач не виконала свої зобов`язання за договором позики в строки, передбачені договором, суд дійшов висновку, що позивач, як новий кредитор за договором позики, набув право вимоги до відповідача, а тому позов в частині стягнення заборгованості за сумою позики /тілом/ підлягає задоволенню.

Що стосується відсотків за користування позикою, суд дійшов до наступних висновків.

Ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

При цьому, згідно з абзацом 2 ч.1 ст.1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Тому, виходячи із аналізу абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України, після спливу визначеного договором строку позики, у разі відсутності іншої домовленості сторін, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється.

Така позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, у пунктах 53-55.

За умовами договору, сторони визначили строк надання позики 24 дні: з 20.10.2020 року по 13.11.2020 року.

При цьому, розділом 7 Правил визначено порядок продовження строку користування позикою.

Позичальник має право подовжити строк користування Позикою (далі Пролонгація). За подовження строку користування Позикою Позичальник сплачує Товариству Проценти на умовах, обраних Позичальником для здійснення певного виду Пролонгації. Умови пролонгації вказуються в Особистому кабінеті Позичальника на Сайті. Товариство на власний розсуд може застосувати до певного виду пролонгації програму лояльності та запропонувати позичальнику знижену процентну ставку для оформлення пролонгації. У будь-якому випадку, нарахування процентів та їх перерахунок здійснюється на умовах, передбачених Договором позики та цими Правилами (п.п.7.1-7.3 Правил).

Позичальник має право подовжити строк користування Позикою необмежену кількість разів. При кожному подовженні строку користування Позикою, змінюється кінцева дата Строку Позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позики на відповідну кількість календарних днів. Після кожного оформлення Пролонгації, на електронну адресу Позичальника, яку Позичальник зазначив як контактну при реєстрації на Сайті, Товариство відправляє повідомлення з інформацією про оформлену Позичальником Пролонгацію. Таке повідомлення містить інформацію, зокрема, щодо нового Строку Позики, кінцевої дати Строку позики, розміру Заборгованості до повернення Позичальником. Крім цього, інформація щодо нової кінцевої дати Строку Позики та розміру Заборгованості доступна Позичальнику в Особистому кабінеті (п.п.7.6, 7.7 Правил).

Згідно з п.7.5 Правил, у разі, якщо Позичальник не сплатив заборгованість у повному обсязі та/або не оформив Пролонгацію, вважається, що Позичальник почав користуватися Позикою понадстроково.

Разом з тим, в порушення ч.1 ст.81 ЦПК України, доказів здійснення пролонгації та встановлення нового строку позики, кінцевої дати строку позики та розміру заборгованості до повернення за позичальником, до матеріалів справи не долучено, а, як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем не здійснено жодного платежу, в тому числі і оплати процентів за пролонгацію.

Отже, строк надання позики закінчився 13.11.2020 року.

Таким чином, разом із закінченням строку надання позики припинилось право ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нараховувати відсотки за користування позикою.

Таким чином, виходячи з розміру передбаченої п.2 Договору позики базової процентної ставки 1,6% на день від розміру позики, в межах 24-денного строку надання позики за період з 20.10.2020 року до 13.11.2020 року розмір відсотків за користування позикою складає 4608 грн (12000 грн * 1,60% * 24 дні).

Разом з тим, як вбачається з вищевказаного розрахунку заборгованості, після закінчення строку надання позики, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» продовжило нараховувати відсотки за користування позикою до 11.02.2021 року, внаслідок чого, на думку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», розмір заборгованості відповідача за відсотками станом на 03.06.2021 року склав 21888 грн.

Тому суд вважає, що, починаючи з 14.11.2020 року, відсотки за користування позикою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було нараховано без відповідних правових підстав, а тому належним розміром заборгованості за відсотками за користування позикою є 4608 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, складає 16608 грн, з них: заборгованість за сумою позики /тілом/ - 12000 грн, заборгованість за відсотками за користування позикою 4608 грн.

У задоволенні іншої частини позову слід відмовити.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково (на 49,01%), то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1304,84 грн (2662,40 грн х 49,01%).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.

Судом встановлено, що 01.07.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Правовий курс» (Об`єднання) укладено Договір про надання правничої допомоги №02-24, за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язалося надати позивачу правову допомогу за його зверненням на довгостроковій основі, а позивач зобов`язався прийняти її та здійснити її оплату згідно з умовами договору /а.с.33-34/.

За умовами п.3.1 вказаного договору, Клієнт сплачує на користь Об`єднання винагороду, розмір якої визначається та фіксується сторонами додатково в Акті прийому-передачі наданої правничої допомоги в залежності від строків вирішення спірних правовідносин, ступеня важкості справи, обсягу правничих послуг.

Також 01.11.2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1/1 до вказаного Договору про надання правничої допомоги, якою п.3.1 доповнено підпунктом 3.1.1 та викладено його в такій редакції: «За договором про надання правової допомоги, що полягає у вчиненні Об`єднанням дій, передбачених п.1.1.1 цього Договору, Клієнт додатково сплачує на користь Об`єднання винагороду у розмірі 15% від суми платежу, що надійшла Клієнту від Боржників в якості погашення заборгованості за реєстром боржників, якщо загальна сума заборгованості Боржника за тілом договору та відсотками становить від 12000,01 грн і більше. За проведення консультації з клієнтом, здійснення вивчення документів та підготовлений проект позовної заяви до суду розмір винагороди складає 7000 грн /а.с.35/.

Згідно з Актом №97 прийому-передачі наданої правової допомоги від 24.12.2025 року, Об`єднанням підготовлено та подано до суду 25 позовних заяв, в тому числі до ОСОБА_2 за договором №3743997. Загальний розмір винагороди, що належить до сплати за підготовку та подання до суду 25 позовних заяв складає 175000 грн, вартість наданої правової допомоги щодо боржника ОСОБА_2 складає 7000 грн /а.с.81-81, 82-83/.

Вказаний розмір винагороди позивачем перераховано на рахунок АО «Правовий курс» /а.с.37/.

Як вбачається з позовної заяви, вона складена та подана до суду представником позивача - адвокатом Ушакевич Мариною Петрівною, яка згідно з наказом (розпорядженням) №02-К від 28.06.2024 року прийнята на роботу до Адвокатського об`єднання «Правовий курс» /а.с.1-7, 38, 43/.

Вищевказані витрати на правову допомогу, суд визнає судовими витратами на професійну правничу допомогу, які були необхідними для забезпечення розгляду вказаної справи, а також співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значенням справи для сторони, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, матеріалами справи доведено розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Так як позов задоволено частково (на 49,01%), то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 3430,70 грн (7000 грн х 49,01%).

З урахуванням зазначеного, загальний розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача складає: 4735,54 грн, з них: судові витрати по сплаті судового збору 1304,84 грн., судові витрати на професійну правничу допомогу 3430,70 грн.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова, 8, рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Універсал Банк», код банку 322001) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості в сумі 33888 грн, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3743997 від 20.10.2020 року в сумі 16608 грн (з них: заборгованість за сумою позики /тілом/ - 12000 грн, заборгованість за відсотками за користування позикою 4608 грн).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» судові витрати в сумі 4735,54 грн (з них: судові витрати по сплаті судового збору 1304,84 грн., судові витрати на професійну правничу допомогу 3430,70 грн).

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення складено 22.07.2026 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко