Рішення № 138430788, 17.07.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9192/25

Провадження № 2/487/813/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Марченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -

в с т а н о в и в:

05.12.2025 року Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулось до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 8198,70 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що в опалюваних сезонах 2022-2025 років позивач здійснював постачання теплової енергії, зокрема, до будинку АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що надав теплову енергію за період з 01.11.2022 по 01.11.2025 включно на суму, яка складає 8198,70 грн., за яку відповідач не 20.12.2024 ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» (далі - Позивач) було подано до Заводського районного суду м. Миколаєва заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 5466,69 грн. та 302,80 грн. судового збору.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.06.2025 по справі № 487/11269/24 судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за спожиту теплову енергію було скасовано.

У відповідності до ст. 166 ЦПК України, у разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.12.2025 року відкрито провадження у справі.

Від представника відповідача Руснакової Т.А. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає , що Позивач повністю заперечує проти доводів позивача наведених у позовній заяві, з огляду на нижченаведене. ОСОБА_1 року є власником квартири АДРЕСА_2 . З 2009 року дана квартира офіційно відключена від централізованого теплопостачання та в подальшому обладнана автономним газовим опаленням.

Можливість реконструкції квартири під газове опалення була можлива лише за умови: дотримання розробки проектної документації та узгодження її в установленому законом порядку, отримання дозволу інспекції архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт по реконструкції приміщень, укладання угоди перед початком будівельних робіт, зі спеціалізованим підприємством, яке здійснює діяльність у сфері поводження з побутовими відходами, на збирання та вивезення будівельного сміття, виконання робіт з реконструкції жилого приміщення у відповідності до проектної документації з залученням суб`єктів господарювання, які мають ліцензії на виконання певного виду робіт .

Під час оформлення даних документів управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Миколаївської міської ради був складений витяг із протоколу засідання комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання відносно влаштування індивідуального опалення (газовий котел) в квартирі АДРЕСА_2 . Але власником він втрачений.

За відсутності даного витягу про відключення від мережі централізованого теплопостачання неможливо було б виконати робочий проект на реконструкцію нежитлового приміщення (колишньої квартири) та здати об`єкт в експлуатацію.

У декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Техніко-економічні показники об`єкта зазначений як один з видів інженерного обладнання об`єкта: опалення: від індивідуальних опалювальних установок газовий котел, іншого законодавством не перебачено в таких випадках і зазначено бути не може.

Від представника ПАТ "Миколаївська Теплоелектроцентраль" надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначає , усі співвласники квартир у багатоквартирному будинку повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення (відокремлення) окремих квартир такого будинку від мережі централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» є суб`єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії споживачам м. Миколаєва, в тому числі до будинку АДРЕСА_3 , що підтверджується нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалюваного сезону.

Як вбачається з матеріалів справи, за цією адресою кв. АДРЕСА_2 має власність відповідач.

Сторонами визнано, що вказана квартира відключена від внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення .

До матеріалів справи долучено відомості щодо споживання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , з яких вбачається факт нарахування теплової енергії багатоквартирному будинку.

Судом встановлено, що у період з 01.11.2022 по 01.11.2025, позивач надав відповідачам послугу на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем індивідуального (автономного) та централізованого опалення на загальну суму 8198,70 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем нараховано відповідачу заборгованість по сплаті абонентських послуг.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Положеннями частини першої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 38 Правил надання послуг з постачання теплової енергії затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359затверджена Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, якою встановлений порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами (пункт 1.2. Методики).

Згідно з пунктом 2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника.

Згідно з інформацією ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби будинку 91, Товариством розраховується спрощено згідно з п. 8, 9 розділу ІV Методики №315 від 22 листопада 2018 року з відповідними змінами .

Відповідно до положень статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Згідно з пункту 2 частини 2 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання`визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку: обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до частини 6 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Пункт 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України№830від 21серпня 2019 року, передбачає, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Згідно з пп.13 п.45вказаних Правил споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Отже, з аналізу наведених норм права слід дійти висновку, що обов`язком будь-якого споживача, який відключився від мережі централізованого опалення у встановленому порядку, є відшкодування частини обсягу теплової енергії, наданої для опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку, а також для забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг, встановлений Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018року №315 ( далі Методика).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358 внесено зміни у Методику і визначено додаткове поняття - "загальнобудинкові потреби на опалення".

У пункті 2 розділу І Методики визначено, що: допоміжні приміщення це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будівлі/будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); загальнобудинкові потреби на опалення це витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення; місця загального користування (даліМЗК) це загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень; опалюване приміщення це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря; приміщення з індивідуальним опаленнямце приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр).

Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення передбачено розділом ІV Методики, відповідно до п. 2 якого, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як сума показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії,у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.

Згідно з п. 12. вказаного розділу Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Відповідно до п. 8 розділу ІV Методики у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховостівідсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Згідно з п.9 Методики визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проєкту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Виходячи з абз. 2 п. 9 Методики №315, обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулою, за якою коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку (zвідкл) множиться на визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проєкту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, Гкал.

zвідкл розраховується: 1+ Sвідкл (опалювальна площа приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку) /загальна опалювальна площа будівлі/будинку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, правочини, інші юридичні факти. Відповідно до п. 3ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правильність розрахунку підтверджена матеріалами справи та відповідає Методиці розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затв.Наказом Міністерства регіонального розвитку , будівництва та ЖК України від 22.11.2018 року , доказів на спростування правильності наданого розрахунку відповідчаем не надано.

Відповідно до статей 76,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», суд виходить із того, що позивач у період 2022-2025років надавав відповідачам послугу опалення місць загального користування. Відповідачі цю послугу не оплатила, а тому наявні підстави для стягнення з них боргу за спожиту теплову енергію у вказаній позивачем сумі, яка підтверджена дослідженими доказами.

Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Судом встановлено,що застосування такого методу відповідає нормам чинного законодавства, оскільки відомостей,що позивач має дані щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у будинку АДРЕСА_6 та які б давали можливість застосувати інший метод,в тому числі іншу формулу Методики,на яку посилається відповідач, матеріали справи не місять,належних доказів цього відповідачем не надано.

Внутрішньобудинкова система опалення проектується таким чином, щоб забезпечити нормативну температуру повітря у всіх приміщеннях будинку. Згідно з пунктом 6.3.4. ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування опалення слід проектувати з урахуванням теплового балансу між тепловтратами та теплонадходженнями, у тому числі теплоти, що регулярно надходить у приміщення від трубопроводів. Теплова енергія подається в житловий будинок через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах.

Долучений відповідачем Акт, підписаний мешканцями будинку , та фотографії підїзду про відсутність приборів опалення у під`їзді будинку не є належною підставою для відмови у позові або застосування іншої формули Методики для розрахунку оплати опалення на загальнобудинкові потреби, оскільки приладу опалення в під`їздах не є єдиними приладами внутрішньобудинкової системи опалення у відповідності до положень вищепереліченого законодавства.

Законодавство,яке регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії,пов`язує обов`язок споживача сплатити вартість теплової енергії з фактом її споживання. Отже, при підрахунку теплоспоживання необхідно враховувати, в тому числі, тепловиділення в приміщенні від поверхонь прокладених трубопроводів (стояків, підводок до приладів тощо),що знаходяться у приміщенні з приладами обліку або без них. Таким чином, якщо навіть у приміщенні відсутні опалювальні прилади,але є стояки, підводки до приладів,споживач повинен сплачувати за фактичне тепло,яке виділяється від зазначених трубопроводів. Відсутність приладів опалення в під`їзд і багатоквартирного будинку не підтверджує відсутність системи опалення у місцях загального користування всього будинку. До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові № 357/4664/15-ц від 2 0листопада 2019року.

Також слід зазначити, що на підставі частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21 серпня 2019 року (в редакції постанови № 1022 від 08 вересня 2021 року) (далі Правил), 01 жовтня 2021 року на офіційному сайті ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» (https://ntec.mk.ua) була опублікована інформація щодо затвердження типового публічного договору приєднання, текст типового індивідуального договору про послуги постачання теплової енергії та форму заяви до нього.

Відповідно до пункту 13 Правил індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Відповідач протягом 30 днів з дня опублікування тексту вищенаведеного індивідуального договору на офіційному веб-сайті позивача не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав відповідний договір з виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії, а отже прийняв оферту позивача укласти індивідуальний договір шляхом мовчазної згоди.

Згідно п. 5. ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017року №2189-VІІІміж позивачем та відповідачем діє індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов`язку сплачувати надані послуги.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року в справі № 6-59цс13 і від 20 квітня 2016 року в справі № 6-2951цс15, та у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі № 750/12850/16-ц і від 06 листопада 2019 року в справі № 642/2858/16.

За такого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 8198,70 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» 8198,70 грн. боргу за спожиту теплову енергію на р/р НОМЕР_1 в ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, ОКПО 30083966.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» 3028,00 грн. витрат сплаченого судового збору на р/р НОМЕР_2 в ПАТ «АБ Укргазбанк», МФО 320478.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль", місцезнаходження: м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18, Код ЄДРПОУ 30083966.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_4 .

Суддя Д.Г. Нікітін