Ухвала суду № 138430741, 22.07.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/972/26

Провадження № 2-з/475/4/26

У Х В А Л А

22 липня 2026 р.с-ще. Доманівка

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області Єгорова Н.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 інтереси якого представляє адвокат Орловський М.А., відповідач ОСОБА_2 , третя особа Заводський відділ ДВС у м.Миколаїв Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Орловський М.А. звернувся до суду заявою про забезпечення позову, одночасно звернувшись до суду з позовною заявуою про припинення стягнення аліментів, в якій просить суд про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 80613537, відкритого на підставі судового наказу Доманівського районного суд Миколаївської області від 14.10.2025 , справа №475/1141/25 .

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що на виконанні Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 80613537 від 27 березня 2026 року, з виконання судового наказу Доманівського районного суду Миколаївської області від 14 жовтня 2025 року № 475/1141/25, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) батька ОСОБА_1 , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 13 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Однак, дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із батьком у АДРЕСА_1 .Таким чином, подальше здійснення в повному обсязі державним виконавцем дій щодо примусового виконання в рамках виконавчого провадження №80613537, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та зменшує фінансові можливості утримання ним свого сина.

На підставі зазначеного представник позивача просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову та зупинити стягнення аліментів на підставі судового наказу.

Дослідивши зазначену заяву та долучені до неї письмові документи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено,що предметом позовних вимог ОСОБА_3 є припинення стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) батька ОСОБА_1 , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 13 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з статтею 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Із заяви вбачається, що стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 здійснюється Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції , виконавче провадження № 80613537 від 27 березня 2026 року.

Відповідно до приписів пункту 9 статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з засад судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Зупинення виплат аліментів на утримання дитини за виконавчим провадженням, фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що в свою чергу призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.

Метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала відповідне клопотання, інших осіб, які є учасниками справи, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням судового рішення.

Представником позивача у своїй заяві не наведено тих обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання за виконавчим листом про стягнення аліментів, які є періодичними платежами, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини, утруднить або може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Вимоги, зазначені в заяві про забезпечення позову, які просить вжити заявник та вимог , зазначені в позовній заяві, поданій одночасно з заявою, є тотожними, а тому у разі їх застосування в якості забезпечення позову шляхом припинення аліментів може викликати сумнів у відповідача в неупередженості суду, так як припинення стягнення аліментів є однією з позовних вимог.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 752/26606/18 (провадження № 61-21640сво19) зроблено висновок, що "суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів таких як забезпечення скарги на дії, рішення виконавця шляхом зупинення реалізації майна, оскільки згідно з положеннями норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції виконавця".

Зупинення виконання за виконавчим документом застосовується лише у разі розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та не може застосовуватися як захід забезпечення позову.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

В даному випадку позивач фактично просить зупинити виконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, яке набрало законної сили, що суперечить гарантованому Конституцією України принципу обов`язковості судових рішень.

На підставі зазначеного, приймаючи до уваги , що забезпечивши позов шляхом зупинення стягнення аліментів, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, тому приходить до висновку , що заявлені вимоги про забезпечення позову задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , інтереси якого представляє - адвокат Орловський М.А. про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяН. І. Єгорова