Рішення № 138430695, 21.07.2026, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/441/26

Провадження №2/471/415/26

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 р. Братський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Жили Н.М.,

за участю секретаря - Холоденко І.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКИ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.08.2025 року між Товариством з обмеженої відповідальності «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗПОЗИКА») та ОСОБА_1 укладено Договір № 528862-КС-002 про надання кредиту (далі Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 28.08.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 528862-КС-002 про надання кредиту. 28.08.2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 528862-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який боржником було введено/відправлено.

Відповідно до умов Договору кредиту ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, вказану при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.

Відповідач свої зобов`язання за Договором кредиту належним чином не виконала у зв`язку з чиму неї перед позивачем утворилася заборгованість за Договором № 528862-КС-001 про надання кредиту на 28.08.2025 року в розмірі 15000,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 37,50 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України - 7500,00 грн, суми прострочених платежів за комісією - 3150,00 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості та судовий збір - 2662,40 грн..

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 18 травня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаною позовною заявою та ухвалено розглядати зазначену справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві та відповіді на відзив просить суд розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю (а. с. № 9, 140).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, у відзиві на позовну заяву просить суд розглянути справу за її відсутності. Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволені вищевказаної позовної заяви, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними з наступних підстав: по-перше, в матеріалах справи відсутні належні докази того, що відповідач ОСОБА_1 дійсно отримала одноразовий ідентифікатор UA-6640 на свій номер телефону та дійсно ввела його як підпис під Кредитним договором № 528862-КС-002 від 28.08.2025 р. У справі наявні лише роздруківки документів, складені самим позивачем («Договір», «Оферта», «Акцепт», «Візуальна послідовність дій», «Анкета»), які не містять ні власноручного, ні цифрового підпису Відповідача та фактично є саморобними документами позивача, відповідно належні докази укладення кредитного договору відповідачем взагалі відсутні; по-друге, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, зокрема копії меморіальних ордерів, платіжних інструкцій (доручень), виписок банку тощо, на підтвердження перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів, що підтверджує не доведення факту надання коштів; по-третє, сплата відповідачем часткового боргу є необґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять платіж про зарахування коштів. А також інші стягнення позивачем є необґрунтованими та не справедливими (а. с. № 96-101).

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив (а. с. № 104-141).

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що 28.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №528862-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом обміну повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

28.08.2025 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір кедиту шляхом направлення через інформаційно-телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, зазначений позичальником у заявці.

28.08.2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору кредиту на умовах, визначених офертою.

Позивачем було надіслано ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6640 на номер телефону (зазначений відповідачем у своїй анкеті в електронному кабінеті), який відповідачем було введено/відправлено.

Під час укладення Договору кредиту відповідч проходила відео-верифікацію, що підтверджується відеозаписом, наданим представником позивача.

Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає відповідачу кредит в розмірі 15 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів.

Згідно п. 2.2, п. 2.3, п.2.4, п.2.5, п.2.8 Договору кредиту тип кредиту кредит; строк, на який надається кредит - 25 днів; процентна ставка за кредитом: в день 0,01%, фіксована; комісія за видачу кредиту - 3 150 грн; строк дії договору: до 21.09.2025 року.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 15 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яка була вказана позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів (а. с № 52).

Крім того, факт отримання відповідачем кредитних коштів від позивача підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк», з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» емітовано карту, з довідки про рух грошових коштів по рахунку за період з 28.08.2025 по 21.09.2025 вбачається зарахування коштів по кредиту (а. с. № 164-166).

Протягом наданого строку дії кретиту відповідачем частково сплачувалася сума заборгованості, що становить 3000 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за Договором позики у зв`язку з чим у неї перед позивачем утворилася заборгованість за Договором №528862-КС-002 про надання кредиту від 28.08.2025 р., яка на 07.04.2026 року за розрахунком похивача становить 22687,50 грн, що складається з:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 12 000,00 грн;

- суми прострочених платежів по процентах 37,50 грн;

- суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;

-суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України - 7500,00 грн,

- суми прострочених платежів за комісією - 3150,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою про стан заборгованості (а. с. № 12-13, 14).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 4, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 вказаного Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції.

Так, згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження заперечень щодо позовних вимог, викладених у відзиві на позов, стороною відповідача доказів суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки відповідачем порушені умови Договору кредиту та вимоги чинного законодавства України, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за Договором кредиту, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 12 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 37,50 грн; суми прострочених платежів за комісією (за видачу кредиту) - 3 150,00 грн.

Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

У зв`язку із викладеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 7 500,00 грн, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №9834 від 10.04.2026 року при зверненні до суду з вищевказаним позовом позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2662,40 гривень (а. с. № 11).

У зв`язку з частковим задоволенням позову (66,94%), до перерозподілу належать документально підтверджені судові витрати позивача зі сплати судового збору.

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1782,21 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 205, 207, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 629, 634, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 528862-КС-002 про надання кредиту від 28.08.2025 р. в розмірі 15 187,50 грн (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят сім гривень п`ятдесят копійок), з яких:

- сума прострочених платежів по тілу кредиту - 12 000,00 грн;

- суми прострочених платежів по процентах 37,50 грн;

- суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;

- суми прострочених платежів за комісією (за видачу кредиту) - 3 150,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) судовий збір в сумі 1782,21 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні двадцять одна копійка).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі України, 26 офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Жила Н. М.