Рішення № 138427790, 23.07.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/3993/26

Провадження № 2/210/2292/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 липня 2026 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Заборського О.В., звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, посилаючись на те, що позивач, ОСОБА_1 з 25.12.2000 - 01.02.2009 працював змінним майстером виробничої дільниці (змішувально-приготувального) ФСЛЦ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 01.02.2009 - 01.05.2012 - змінним майстеромвиробничої змішувально-приготувальної дільниці (сталеве лиття) ливарно-ковальського виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 01.05.2012 - 19.11.2015 - старшим змінним майстером основної виробничої дільниці ФСЛЦ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 19.11.2015 - 22.02.2017 - начальником зміни фасонно-сталеливарного цеху ливарно-ковальського виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Вказує, що у зв`язку з шкідливими умовами праці Позивач з вини Відповідача отримав наступні хронічні професійні захворювання за діагнозом: Хронічне обструктивне захворювання легень від впливу пилу, групи В. GOLD II. Прикореневийпневмофіброз. Легенева недостатність другого ступеня.

Відповідно до п.17 Акту форми П-4, хронічні професійні захворювання виникли у Позивача за наступних обставин: працюючи з 25.12.2000 по 22.02.2017 на посадах змінного майстра, старшого змінного майстра, начальника зміни фасоносталеливарного цеху виробничої дільниці, старшого змінного майстра основної виробничої дільниці та начальника зміни в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_1 також підпадав під вплив пилу переважно фіброгенної дії.

Причина виникнення хронічного професійного захворювання згідно до п. 18 Акту форми П-4: Концентрація пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію (SiO?) від 2 % до 10 % у повітрі робочої зони перевищувала нормативне значення у 24,9 раза та становила 8,019,7 мг/м? при ГДК 4,0 мг/м?. Концентрація пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію (SiO?) від 10 % до 70 % у повітрі робочої зони перевищувала нормативне значення у 3,13,4 раза та становила 6,26,8 мг/м? при ГДК 2,0 мг/м? відповідно до вимог Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 № 1192.

Відповідно до п. 13 Акту форми П-4 зроблено висновок про наявність шкідливих умов праці на робочому місці Позивача так на підставі даних інформаційної довідки про умови праці від 06.01.2025 № ПС/3.1/351-25 та доповнення до неї від 21.01.2026 № ПС/3/1450-26, підготовлених Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, а також відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248, умови праці ОСОБА_1 відносяться: за вмістом пилу фіброгенної дії в повітрі робочої зони до 3 класу 1 ступеня (шкідливі).Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 1 ступеня (шкідливі).

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу № 124/26/408/В від 14.05.2026, позивачу було первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 45% та встановлено третю групу інвалідності.

У зв`язку з захворюванням у позивача змінився образ і якість життя, він постійно відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні, періодичний кашель із виділенням слизового харкотиння, яке важко відходить, а інколи сухий приступоподібний кашель. Також його турбують напади задухи, що виникають після фізичного навантаження та спонтанно в нічний час до двох разів на тиждень, свистячі хрипи в грудях, підвищена втомлюваність, пітливість, періодичне підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення, погіршення слуху на обидва вуха, шум у голові та вухах, біль і обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта з іррадіацією болю в обидві нижні кінцівки, а також утруднення ходи.

Наявність даних негативних явищ в житті Позивача свідчить про постійне перенесення Позивачем больових відчуттів та про необхідність проходження лікування, а також вказує на відсутність у Позивача можливості в достатній мірі реалізовувати свої звички та бажання, що в свою чергу, призводить до зниження якості життя Позивача та зменшення благ, які Позивач мав до моменту професійного захворювання та втрати професійної працездатності. Тривалий процес лікування позбавляв Позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічних професійних захворювань, Позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Позивач, внаслідок отриманого хронічного професійного захворювання, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначилося та позначається сьогодні на душевному та фізичному станах Позивача, який в тому числі не має можливості приділяти належну увагу своїй родині. Крім того соціальний аспект поняття непрацездатності свідчить про нездатність, в даному випадку, Позивача, матеріально забезпечити себе та членів своєї сім`ї на рівні, визначеному достатнім для проживання людини в Державі, що також завдає моральних страждань Позивачу.

Вважає, що саме Відповідач повинний відшкодувати йому моральну шкоду, яка завдана втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.

Просить стягнути з ПАТ «АрселорМітталКривий Ріг» на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання 302 645,00 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 12 червня 2026 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», отримавши копію позовної заяви та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, відповідачем було подано до суду та зареєстровано канцелярією суду в межах процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 12 червня 2026 року, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову повністю, додатково зауваживши, що позивач при пред`явленні позову про стягнення моральної шкоди має довести в чому полягає завдана шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю Відповідача її заподіяно, з яких міркувань виходив Позивач визначаючи розмір шкоди, та якими доказами він це підтверджує.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що, відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці, на ім`я ОСОБА_1 , вказано, що останній працював на підприємстві Відповідача, а саме: 25.12.2000 - 01.02.2009 - змінним майстером виробничої дільниці (змішувально-приготувального) ФСЛЦ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 01.02.2009 - 01.05.2012 - змінним майстеромвиробничої змішувально-приготувальної дільниці (сталеве лиття) ливарно-ковальського виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 01.05.2012 - 19.11.2015 - старшим змінним майстером основної виробничої дільниці ФСЛЦ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 19.11.2015 - 22.02.2017 - начальником зміни фасонно-сталеливарного цеху ливарно-ковальського виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Як встановлено в п. 13 Акту від 30.03.2026р. форми П-4 - на робочому місці Позивача були присутні наступні шкідливі мови праці: на підставі інформаційної довідки про умови праці від 06.01.2025 № ПС/3.1/351-25 та доповнення до неї від 21.01.2026 № ПС/3/1450-26, підготовлених Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, а також відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248, умови праці ОСОБА_1 відносяться: за вмістом пилу фіброгенної дії в повітрі робочої зони до 3 класу 1 ступеня (шкідливі). Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 1 ступеня (шкідливі).

У зв`язку з шкідливими умовами праці Позивач отримав хронічне професійне захворювання за діагнозом: Хронічне обструктивне захворювання легень від впливу пилу, групи В. GOLD II. Прикореневий пневмофіброз. Легенева недостатність другого ступеня. Код згідно МКХ-10 - J 44.8.

У відповідності до п. 17 Акту форми П-4 - професійне захворювання виникло у Позивача за таких обставин, зокрема працюючи з 25.12.2000 по 22.02.2017 на посадах змінного майстра, старшого змінного майстра, начальника зміни фасоносталеливарного цеху виробничої дільниці, старшого змінного майстра основної виробничої дільниці та начальника зміни в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_1 також підпадав під вплив пилу переважно фіброгенної дії.

Згідно до п. 18 Акту форми П-4 - причинами виникнення професійного захворювання у Позивача стали: Концентрація пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію (SiO?) від 2 % до 10 % у повітрі робочої зони перевищувала нормативне значення у 24,9 раза та становила 8,019,7 мг/м? при ГДК 4,0 мг/м?. Концентрація пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію (SiO?) від 10 % до 70 % у повітрі робочої зони перевищувала нормативне значення у 3,13,4 раза та становила 6,26,8 мг/м? при ГДК 2,0 мг/м? відповідно до вимог Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 № 1192.

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу № 124/26/408/В від 14.05.2026 року, позивачу було первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 45% безстроково, встановлено третю групу інвалідності.

Згідно відомостей з медичної документації, що наявна в матеріалах справи вбачається, що позивач неодноразово проходив лікування у зв`язку з професійними захворюваннями.

Статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємство покладено обов`язок забезпечити безпечні умови праці.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 №20рп-08 по справі № 1-32/2008 встановлено, що громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У п.13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII державна політика в області охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення незалежних, безпечних умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року з питання відшкодування моральної шкоди безпосередньо роботодавцем, у абзаці 9-му пункту 5-го встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України з забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Суд прийшов до висновку, що виниклі правовідносини врегульовані статтею 237-1 КЗпП України, яка діяла на момент виникнення правовідносин та якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, отриманого внаслідок умов праці під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, суд вважає, що спричинена моральна шкода підлягає компенсації.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 №1-рп/2004 передбачено: «4.1. Відповідно до статей 23,1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання..».

Визначене спростовує твердження відповідача про відсутність доведення позивачем наявності моральних страждань. Оскільки, наявність фізичних страждань і викликає моральні страждання, адже фізичний біль неможливо переносити без душевного болю - це є аксіоматична парадигма людського життя і не потребує якогось казуістичного опосередкованого доведення, на якому наполягав представник відповідача. На спростування доводів представника відповідача, матеріали справи переконливо доводять стан залежності позивача від отриманого професійного захворювання, та на сьогоднішній день є даність, яка формує його сприйняття оточуючого світу, перетворюючись на справжню муку.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв`язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

Суд відхиляє заперечення відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» повинен виплатити позивачеві моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз`яснення наведені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 з подальшими змінами, й приймає до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, ступінь втрати професійної працездатності за професійним захворюванням, час протягом якого позивач працював у відповідача на посаді пов`язаної з виникненням професійного захворювання, глибину і ступінь його моральних страждань пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили.

Так, обмірковуючи розмір відшкодування моральної шкоди суд звертає увагу на висновки Верховного суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року в цивільній справі №690/217/21, за яким суд касаційної інстанції погодився з аргументованими мотивами суду апеляційної інстанції про те, що відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000, 00 грн. Відповідає глибині і ступеню моральних і фізичних страждань потерпілого, який втратив внаслідок нещасного випадку на виробництві 70% професійної працездатності та отримав 2 групу інвалідності.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг його душевних та фізичних страждань, тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані втратою професійної працездатності, зокрема 45% втрати працездатності та встановлення 3 групи інвалідності, що безумовно тягне за собою суттєві зміни, як у професійному, так і буденному житті позивача, тобто невідворотність та сталість наслідків від професійного захворювання протягом тривалого часу, а так само і тривалість трудових відносин між сторонами у справі, зокрема: більше 16 років в умовах впливу шкідливих факторів під час роботи на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів, що призвело до втрати працездатності, у зв`язку із чим вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошові кошти в сумі 202 645 грн. (Двісті дві тисячі шістсот сорок п`ять гривень 00 копійок), що буде домірним спричиненій позивачу шкоді та достатнім для її відшкодування.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з відповідача, з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 2026,45 грн. (Дві тисячі двадцять шість гривень 45 копійок).

Керуючись ст. ст. 4, 5, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Piг» м. Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, буд. № 1, код ЄДРПОУ 24432974, на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 202 645 грн. (Двісті дві тисячі шістсот сорок п`ять гривень 00 копійок) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням його здоров`я, внаслідок хронічного професійного захворювання, без урахування та утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь держави судовий збір в сумі 2026,45 грн. (Дві тисячі двадцять шість гривень 45 копійок) .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: Н. А. Літвіненко