Рішення № 138427789, 20.07.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/2596/26

Провадження № 2/210/1715/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Вікторович Н.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання Біди А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради про встановлення факту родинних стосунків та встановлення факту прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ :

20 квітня 2026 року адвокат Примаков К.О. звернувся до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради про встановлення факту родинних стосунків та встановлення факту прийняття спадщини та просив суд встановити факт родинних стосунків, а саме, що ОСОБА_3 на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , була його дружиною; встановити факт, що ОСОБА_3 , прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити факт родинних, що ОСОБА_1 , є рідною онукою ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , по лінії батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та встановити факт, що ОСОБА_1 , прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті бабусі ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . 26 травня 2026 року представником позивача було подано до суду позовну заяву збільшену, в якій останній просив суд також визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 до складу якого входить житловий будинок А-1, загальною площею 54,4 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., житловий будинок Б-1 загальною площею 54,3 кв.м., житловою площею 33,4 кв.м., літня кухня Б, сараї Г,Д, вбиральні Е,Ж, водо колонка І, замощення ІІ, огорожа №1-5 в порядку спадкування за азконом після смерті дідуся ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що приблизно в 1937-1938 роках ОСОБА_6 , користувався земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . В 1945 році ОСОБА_6 , повернувся з війни та на земельній ділянці збудував житловий будинок А-1 розміром 5,65х11,93 метри. Відповідно до схематичного плану від 25.10.1953 року на земельній ділянці по АДРЕСА_1 вже зазначено, що знаходиться житловий будинок А-1 та Б-1, сараї В, Г, Д, водо колонка І, замощення ІІ, огорожа 1,2. В технічному паспорті зазначені користувачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . 06 березня 1958 року між виконавчим комітетом Дзержинської районної ради в особі завідуючого райкомунхозу ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_4 з іншої сторони був укладений Договорі про передачу в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ) загальною площею 500 кв.м. в м. Кривому Розі.

18.04.1983 року онук ОСОБА_6 - ОСОБА_5 звернувся з заявою до керівника виконкому Дзержинського району з питання узаконення довоєнної забудови за померлим ОСОБА_6 . Керівник виконкому надав вказівку зробити висновок. За вказівкою керівника 12.05.1983 року був зроблений акт № 279 в якому зазначено, що по АДРЕСА_1 (на теперішній час Базавлуцька), ОСОБА_6 , в 1941 році почав будувати житловий будинок будівництво якого закінчив в 1945 році. На земельній ділянці площею 932 кв.м., знаходиться глинобитний будинок розміром 5,9 х 12,2 кв.м. (з урахуванням технічного паспорту це є будинок А-1). У Висновку зазначено: про видачу документів на домоволодіння АПУ - не заперечує з закріпленням за померлим ОСОБА_6 з двором загального користування. 24.06.1983 року за № 273 було винесено рішення виконкому, в якому було зазначено, яким було узаконено на ім?я ОСОБА_6 збудований в 1945 році по АДРЕСА_1 житловий будинок розміром 5,9 х 12,2 м. сарай розміром 5,4 х 3,6 м., з двором загального користування. Затвердити акт готовності на закінчене будівництво житлових будинків які узаконюються на ім?я ОСОБА_6 Просити міське БТІ видати право установчі документи на житло. На підтвердження цих обставин надаю зазначені документи з архіву Криворізької міської ради. В архіві документи, що до будинку «Б-1» - відсутні. В зазначених документа не вказано, що узаконюється будинок «А-1», однак це вбачається за технічними характеристиками цього будинку, оскільки будинок «Б-1» має інші технічні характеристики. Однак право власності на будинок «А-1» був виданий лише на 1/3 частину всього домоволодіння. Відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори Ситнік О.Г. від 15.08.2003 року що, у відповідності до ст. 529 ЦК України, спадкоємцем майна ОСОБА_5 . померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкоємцем є дружина ОСОБА_2 , спадкове майно складається: -1/3 частини домоволодіння, яке складається з: житлового будинку «А-1» жилою площею 29,3 кв.м., загальною площею 54,4 кв.м., сараю Г, дощ. 1/2 сараю «Д» вбиральні Е, вбиральні Ж, огорожі 1-6, водо колонки І, замощення II, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданою Третьою криворізькою державною нотаріальною конторою 06.09.1985 року за реєстровим № 2-2525. Спадкоємець першої черги за законом, син спадкодавця - ОСОБА_4 , не сприйняв спадщину, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_6 . ОСОБА_4 , на виділеній йому в користування земельної ділянки, збудував житловий будинок Б-1 з господарчими спорудами. Оскільки будинок збудований в шлюбі, то він є спільним майном подружжя та власником будинку є ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , за життя він заповіт не складав, а тому спадщина приймається за законом, відповідно до ст. 529 ЦК України ( в редакції 1963 року) спадкоємець за законом першої черги була ОСОБА_3 , як дружина спадкодавця, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , як сини спадкодавця, інші спадкодавці першої черги відсутні. Крім того, оскільки ОСОБА_3 проживала в спадковій частині домоволодінні по АДРЕСА_1 , вона прийняла спадщину. Інші спадкоємці спадщину не прийняли. Однак ОСОБА_3 , свідоцтво про право на спадщину на будинок Б-1, що є 2/3 частини домоволодіння, не отримала. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , за життя вона заповіт не складала. Після її смерті спадкоємцями за законом першої черги могли бути її сини: ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , дітей не мав, а тому спадкоємці в порядку представництва відсутні. Син спадкодавця ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він мав доньку ОСОБА_9 , Тому вона в порядку представництва є спадкоємцем за законом першої черги. ОСОБА_10 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 оскільки управляла та розпоряджалася спадковим майном, проживала в будинку Б-1 по вул. Базавлуцька ( вул. Волзька до перейменування). ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріус видав їй Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії мотивуючи тим, що відсутні факт родинних стосунків, відсутній факт прийняття спадщини та відсутній право установчий документ на будинок Б-1, тому вона вимушена звернутися до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 13 травня 2026 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами загального позовного провадження. (а.с. 49)

Ухвалою суду від 13 травня 2026 року судом було задоволено клопотання представника позивача та витребувано від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Січкар Б.В., належним чином засвідчені копії спадкових справ, заведених після смерті: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 51)

Ухвалою суду 17 червня 2026 року закрито підготовче провадження по вказаній справі. (а.с. 76)

Ухвалою суду від 17 червня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Примаков К.О. у судовому засіданні присутній не був, подав до суду заяву про розгляд справи по суті за відсутності позивача, в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 у судових засіданнях призначених судом не була, на адресу суду 26 травня 2026 року надійшла її зава про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить задовольнити, проти позовних вимог не заперечує, підтверджує обставини зазначені позовній заяві. (а.с. 67)

Представник виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками про отримання судових повісток. 11 червня 2026 року на адресу суду надійшли заяви за підписом керуючого справами виконкому районної у місті ради Петренко С., в якій останній просив суд, проводити розгляд вказаної справи без їх участі за наявними в матеріалах справи документами, враховуючи доводи, викладені у відзиві.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд дослідивши долучені сторонами до матеріалів справи докази дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно короткої технічної характеристики на підставі рішення виконкому народних депутатів № 1015 від 12.11.1953 року зареєстрована земельна ділянка, площею 1432 кв.м. під забудову житлового будинку А-1 -1945 на співвласника ОСОБА_4 (а.с. 24 зворот).

Відповідно до схематичного плану БТІ м. Кривого Рогу від 25.10.1953 року на земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок «А-1» та «Б-1», сараї «В», «Г», «Д», водо колонка І, замощення ІІ, огорожа 1,2. В технічному паспорті зазначені користувачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . На вказаному схематичному плані маються написи «батько ОСОБА_6 будинок ІНФОРМАЦІЯ_6 помер» та «син ОСОБА_11 будинок «Б-1».

Згідно Акту від 19 лютого 1958 року згідно рішення Дзержинського виконкому здійснений відвід в натурі прилеглої ділянки під будівництво забудовника ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до Довідки Дзержинського райкомунхозу від 07 березня 1958 року ОСОБА_4 дійсно є індивідуальним забудовником.

06 березня 1958 року між виконавчим комітетом Дзержинської райради та ОСОБА_4 укладений Договір на передачу в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового приміщення за адресою АДРЕСА_4 , потім АДРЕСА_1 ) загальною площею 500 кв.м. в м. Кривому Розі (а.с. 19-21).

Відповідно до архівного витягу з рішення Виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів від 24.06.1983 року № 273, виданого на підставі заяви ОСОБА_5 мовою оригіналу - «Об узаконении и принятии в эксплуатацию самовільно построеных домовладений» узаконено на ім`я ОСОБА_6 житловий будинок розміром 5,9х12,2 м., сарай розміром 5,4х3,6 з подвір`ям розміром 5,4х3,6 м, з урахуванням технічного паспорту - будинок А-1), побудований в 1945 році за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22-24).

На підставі вищезазначеного рішення виконкому та отриманих документів, після смерті ОСОБА_6 , його онук ОСОБА_5 , отримав свідоцтво про право власності на будинок НОМЕР_1 з господарчими спорудами, та отримав свідоцтво на спадщину, лише на 1/3 частину домоволодіння.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого Саксаганським РАЦС 30.03.1990 року (а.с. 10 зворот).

Отже після смерті ОСОБА_4 залишилась спадкове майно частка домоволодіння, за адресою АДРЕСА_4 , потім АДРЕСА_1 ).

З дослідженої копії спадкової справи № 236 завідної після смерті ОСОБА_6 судом встановлено, що за життя останній склав заповіт, яким житловий будинок з господарчими будовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 заповідав ОСОБА_5 (а.с. 34).

25 вересня 1971 року ОСОБА_5 та ОСОБА_12 уклали шлюб, після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 25.09.1971 року (а.с. 14 зворот).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 02.06.1972 року батьками ОСОБА_14 є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 13 зворот).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Дзержинського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 09.03.1998 року (а.с. 10).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1593455 від 29.09.2003 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину ВАМ № 904166 від 15.08.2003 року, видане Третьою Криворізькою державною нотаріальною конторою та зареєстровано в реєстрі за № 1-2277 1/3 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2277 від 15.08.2003 року ОСОБА_2 , є спадкоємцем майна ОСОБА_5 , яке складається з: 1/3 частини домоволодіння житлового будинку А-1 жилою площею 29,3 кв.м, загальною площею 54,4 кв.м., сараю Г, сараю Д, вбиральні Е, огорожі №1-6, водо колонки І, замощення ІІ, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26).

З дослідженої копії спадкової справи № 455 завідної після смерті ОСОБА_5 судом встановлено, що за життя останній не складав заповіт (а.с. 28-32).

Також з вказаної вище спадкової справи № 455 встановлено, що 15 серпня 2003 року ОСОБА_2 звернулася до Третьої криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області з заявою про прийняття спадщини за законом на 1/3 частину житлового будинку та на підставі її заяви було заведено спадкову справу за номером № 455 (а.с. 28 зворот).

Відповідно до адресної довідки від 13.08.2003 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 30).

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 868117 від 26.06.2003 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину від 06.09.1985 року, видане Третьою Криворізькою державною нотаріальною конторою та зареєстровано в реєстрі за № 2-2523 1/3 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованим в Третій Криворізькій державній нотаріальній конторі 06 вересня 1976 року за № 2-4377 спадкоємцем після ОСОБА_6 є ОСОБА_5 (а.с.31 зворот-32).

Згідно домової книги, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 , 1950 року народження, ОСОБА_1 , 1972 року народження, ОСОБА_15 , 1999 року народження, ОСОБА_16 , 1977 року народження, ОСОБА_17 , 1955 року народження (а.с. 16-18).

ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 виданого Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 15.07.2022 року (а.с.12).

19 травня 1972 року ОСОБА_17 та ОСОБА_14 уклали шлюб, після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_18 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 29.11.2002 року (а.с.14).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_8 виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Дзержинського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 21.05.2001 року (а.с.11 зворот).

Відповідно до відповіді з КП ДОР «Криворізьке БТІ» №220869 від 08.10.25025 року, видана ОСОБА_1 , щодо інформації про належність померлому ОСОБА_4 на праві власності 2/3 частини житлового будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено, що згідно архівної справи, станом на 31.12.2012 р., право власності на вказану частку житлового будинку за вищезазначеною адресою в КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» не зареєстроване, в наявності лише матеріали технічної інвентаризації.

Спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася у березні 1990 року, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі ЦК Української РСР), а тому положення саме цього Кодексу підлягають застосуванню при вирішенні питання про спадкування спірного майна.

Відповідно до статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння майном.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4, якщо позивач вступив в управління та володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно.

Згідно з пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14 червня 1994 року № 18/5, яка була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 липня 1994 року за № 152/361, та була чинна до 03 березня 2004 року, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (стаття 549 ЦК УРСР). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу або квитанції про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Зазначене кореспондується з пунктами 3.3, 3.4 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов`язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя від 29 січня 2009 року, якими визначено, що ЦК УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК УРСР прийняття спадщини могло підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном

За нормами ст.1216 ЦК України, ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено статтею 1217 ЦК України.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд також вважає доведеним, що ОСОБА_10 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 оскільки управляла та розпоряджалася спадковим майном, проживала в домоволодінні по АДРЕСА_1 , що підтверджується записом в домовій книзі, в якій зазначено, що вона зареєстрована в будинку з 10.01.1989 року.

Суд також вважає, що доведений факт родинних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а саме, що останній є її рідним дідом. Зазначена обставина підтверджується її свідоцтвом про одруження та зміною прізвища з ОСОБА_13 на ОСОБА_18 . Свідоцтвом про її народження в якому зазначені батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Записами в домовій книзі з яких вбачається що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , а ОСОБА_3 за життя була дружино ОСОБА_4 . Зазначений факт також підтверджує відповідач по справі ОСОБА_2 ..

Згідно із ст.141 ЦПК України, ч.2 ст.4 ЗУ « Про судовий збір», суд вважає покласти судові витрати на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 223, 263, 265, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради про встановлення факту родинних стосунків та встановлення факту прийняття спадщини задовольнити.

Встановити факт родинних стосунків, а саме, що ОСОБА_3 на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , була його дружиною.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт родинних, що ОСОБА_1 , є рідною онукою ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , по лінії батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт, що ОСОБА_1 , прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті бабусі ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 до складу якого входить житловий будинок А-1, загальною площею 54,4 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., житловий будинок Б-1 загальною площею 54,3 кв.м., житловою площею 33,4 кв.м., літня кухня Б, сараї Г,Д, вбиральні Е,Ж, водо колонка І, замощення ІІ, огорожа №1-5 в порядку спадкування за азконом після смерті дідуся ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_9 , , АДРЕСА_5 ,

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_5 ,

- відповідач: Територіальна громада м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1, ЄДРПОУ 33874388.

Суддя: Н. Ю. Вікторович