Ухвала суду № 138427258, 22.07.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 707/2331/26

провадження № 1-кп/709/172/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження №42026252220000030, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 квітня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 408 КК України, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження №42026252220000030 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 408 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити справу до судового розгляду.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою. Клопотання обгрунтоване тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, з часу обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить їх запобіганню. Так, існує ризик можливого переховування ОСОБА_4 від суду. Він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми та від п`яти до дванадцяти років. Обвинувачений фактично реалізував умисел на остаточне ухилення від проходження військової служби, організував незаконне вибуття з місця служби та вжив активних заходів для залишення дислокації військової частини. Ризик незаконного впливу на свідків обгрунтовується тим, що свідки сторони обвинувачення судом ще безпосередньо не допитані, а обвинувачений обізнаний з їхніми анкетними даними, місцем прохождення служби та змістом наданих ними показань. Тому обвинувачений, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на останніх шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушевання їх до надання завідомо неправдивих показань або відмови від їх надання, що може перешкодити судовому розгляду та встановленню судом об`єктивних обставин кримінального провадження. Крім того, існує ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, надання неправомірної вигоди командиру за сприяння у дезертирстві підриває авторитет Збройних Сил України та інших військових формувань, деморалізує військовослужбовців, дискредитує командування. В умовах війни це може призвести до зриву бойових завдань або послаблення обороноздатності. Якщо особа вже вчинила злочин в умовах воєнного стану, є підстави вважати, що вона може продовжити протиправну поведінку. Про наявність цього ризику також вказує те, що обвинувачений перебуваючи без запобіжного заходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі, аналогічного характеру щодо самовільного залишення місця служби (дезертирства). Обвинувачений вчинив інкриміновані кримінальні правопорушення саме з метою остаточного ухилення від проходження військової служби, для чого заздалегідь здійснив незаконне вибуття з місця служби, запропонувавши та надавши неправомірну вигоду військовій службовій особі. Такі дії свідчать про стійкий умисел на ухилення від військової служби та об`єктивно вказують на високий ризик вчинення нового кримніального правопорушення, пов`язаного з повторним ухиленням від проходження військової служби, що унеможливить виконання ним покладених на нього обов`язків у кримінальному провадженні та порушить принципи, визначені ст. 2 КПК України та розумні строки судового розгляду. Сторона обвинувачення приходить до висновку, що характер та обставини вчинених кримінальних правопорушень характеризують ОСОБА_4 як особу, схильну до вчинення кримінальних правопорушень. Слід враховувати обставини вчинення кримінальних правопорушень: нехтування конституційним обов`язком кожного громадянина щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, Статутами ЗСУ, іншими нормативно-правововими актами, що регламентують порядок проходження військової служби через особисту недисциплінованість. Водночас, ОСОБА_4 порушив Військову Присягу, не усвідомлює свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діяв в порушення Дисциплінарного статуту ЗСУ, внаслідок чого, можна зробити висновок, що дії ОСОБА_4 в умовах правового режиму воєнного стану мають надзичайно високий ступінь суспільної небезпеки.

Захисник ОСОБА_5 зазначив, що на даний час він позбавлений можливості посилатись на докази, оскільки їх в суду ще немає. Проте сторона захисту не згідна з кваліфікацією дій ОСОБА_4 . Ризики, оголошені прокурором, не обгрунтовані. Повідомив, що квартиру ОСОБА_4 знищено внаслідок збройної агресії росії, і це суттєво впливає на його матеріальний стан. Просив зменшити заставу до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Одночасно захисник не заперечував проти призначення судового розгляду по даному кримінальному провадженню.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов такого висновку.

Підсудність даного кримінального провадження Чорнобаївському районному суду Черкаської області визначена Черкаським апеляційним судом.

Підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п.п. 4-8, 10 ч. 1 або ч.2 ст. 284 КПК України, або для зупинення провадження, відсутні.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, а відтак підстав для повернення обвинувального акту прокурору немає.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у судовому засіданні на підставі зазначеного обвинувального акту.

З урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження зазначене судове засідання слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд приходить до таких висновків.

На всіх етапах кримінального провадження строк дії запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою повинен перебувати під контролем суду.

Періодичний судовий контроль забезпечує дотримання прав обвинуваченого чи особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру, згідно зі ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині реалізації права на забезпечення періодичного контролю за законністю застосування запобіжного заходу в судовому провадженні.

За ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Частина 1 ст. 177 КПК України визначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 досудовим слідством кваліфіковано за ч. 3

ст. 369 КК України, як пропозиція та обіцянка службовій особі надати їй неправомірну вигоду, надання такої вигоди за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, та за ч. 4 ст. 408 КК України як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 травня 2026 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 червня 2026 року включно.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, визначено запобіжний захід у виді застави в межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 332800,00 грн.

У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки.

Ухвалою Золотоніського міськрайоного суду запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено до 24 липня 2026 року, визначено запобіжний захід у виді застави в межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави покладено на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки.

Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу майже не змінились, на теперішній час по даному кримінальному провадженню судовий розгляд не розпочато, свідки не допитані судом.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого суд враховує характер та ступінь тяжкості обвинувачення, наявність ризиків, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду (загроза кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 408 КК України у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років) і невідворотність покарання за кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків.

Належних даних про стан здоров`я обвинуваченого, які б виключали застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту суду не надано.

Для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та запобігання, встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ч. 1

ст. 177 КПК України, у даному кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_4 неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід, такий як домашній арешт. Домашній арешт не забезпечить гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не виключає можливості ухилення ним від явки до суду.

Злочин, перебачений ч. 4 ст. 408 КК України та в якому обвинувачується ОСОБА_4 є особливо тяжким.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, зокрема: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні ЄСПЛ (справа Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року) зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 травня 2026 року та ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 червня 2026 року ОСОБА_4 разом з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332800 грн 00 коп. На даний час обвинувачений заставу не вніс.

Разом з тим, захисник надав роздруківку з застосунку Дія (зареєстровано в застосунку Дія 19 червня 2026 року) - "Повідомлення про зруйноване або пошкоджене майно", з якого вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на яку як на майно підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 травня 2026 року накладено арешт, пошкоджена (непридатна до експлуатації), кімнати згоріли повністю.

Враховуючи клопотання захисника та той факт, що пошкодження квартири суттєво впливає на матеріальний стан ОСОБА_4 , суд вважає, що достатньою мірою гарантування виконання, покладених на нього обов`язків, є застава в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240,00 гривень.

В разі внесення застави, суд вважає, що на ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені п.п.1-4,8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися без дозволу суду за межі населеного пункту, в якому він проживає;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);

-утримуватися від спілкування як особисто, так і через інших осіб зі свідком сторони обвинувачення у кримінальному провадженні ОСОБА_6 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Слід, роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Черкаській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі державної установи «Черкаський слідчий ізолятор». Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», якщо в неї відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою, негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з - під варти та повідомити письмово прокурора та Чорнобаївський районний суд Черкаської області. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, судом буде розглядатися питання про звернення застави в дохід держави.

Згідно з ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З огляду на те, що 24 липня 2026 року спливає строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, враховуючи, що судовий розгляд даного кримінального провадження знаходиться на самому початку, з об`єктивних причин до вищезазначеної дати завершити розгляд даного провадження неможливо, беручи до уваги відсутність підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне продовжити дію існуючого запобіжного заходу на 60 днів, тобто до 19 вересня 2026 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 314-316 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 408 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області з участю прокурора, обвинуваченого, захисника на 31 липня 2026 року об 11-00 год.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор" строком на 60 (шістдесят) днів - до 19 вересня 2026 року включно.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу - до 19 вересня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово прокурора, а також суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені п.п.1-4,8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися без дозволу суду за межі населеного пункту, в якому він проживає;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);

-утримуватися від спілкування як особисто, так і через інших осіб зі свідком сторони обвинувачення у кримінальному провадженні ОСОБА_6 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Копію ухвали вручити учасникам та направити до Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор".

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, але в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

В іншій частині ухвала суду окремо від вироку оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1