Рішення № 138426534, 07.07.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/245/22

Провадження № 2/741/8/26

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 07 липня 2026 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (далі Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Банк звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що 10 березня 2020 року між Банком та відповідачем шляхом подання заяви-договору № 2020/ий/052-000557 (договір карткового рахунку) укладено договір № 2020/ий/052-000247 (далі договір) про приєднання до Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», відповідно до умов якого відповідач отримав кредит шляхом відкриття карткового рахунку та субрахунку за програмою кредитування: універсальна картка «Домовичок», на якій встановлено орієнтовану суму кредиту 10000 грн., можливу суму кредиту до 300000 грн., пільговий період 30 днів, процентну ставку на пільговий період 0,00001%, процентну ставку - 36 % річних, процентну ставку на прострочену заборгованість - 48%, комісію за видачу кредиту 4%, строк дії договору 12 місяців. Банк виконав взяті на себе зобов`язання за договором, видав відповідачу платіжну картку, відкрив рахунок/субрахунок, надав останньому кредитні кошти у встановленому договором ліміті. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виканав, у результаті чого утворилася заборгованість в сумі 7121,37 грн.

Банк просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 2020/ий/052-000247 від 10 березня 2020 року в сумі 7121,37 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, просив позов задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.

У судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, не просив розгляд справи відкласти.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності представника позивача та відповідача, оскільки в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 07 липня 2026 року суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою усіх учасників справи, суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 10 березня 2020 року між Банком та відповідачем шляхом подання заяви-договору № 2020/ий/052-000557 (договір карткового рахунку) було укладено договір № 2020/ий/052-000247 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», відповідно до умов якого відповідач отримав кредит шляхом відкриття карткового рахунку та субрахунку за програмою кредитування: універсальна картка «Домовичок», на якій встановлено орієнтовану суму кредиту 10000 грн., можливу суму кредиту до 300000 грн., пільговий період 30 днів, процентну ставку на пільговий період 0,00001%, процентну ставку - 36 % річних, процентну ставку на прострочену заборгованість - 48%, комісію за видачу кредиту 4%, строк дії договору 12 місяців, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості (а.с. 53) станом на 27 травня 2021 року становить 7121,37 грн., з якої 5189,40 грн. поточна заборгованість по кредиту, 852,60 грн. прострочена заборгованість по кредиту та 1079,37 грн. прострочена заборгованість по процентах.

Інші відомості щодо розміру заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховним Судом у постанові від 7 червня 2023 року у справі № 234/3840/15-ц зазначено, що «заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти».

Крім того, у постанові Верховним Судом зазначено, що «незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі».

Вказана позиція Верховного Суду узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 2 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19, відповідно до яких якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому, суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Таким чином, у разі незгоди відповідача з поданим представником позивача розрахунком заборгованості за кредитним договором відповідач має право подати контррозрахунок.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вказаного розрахунку заборгованості, не подано контррозрахунок заборгованості, не заявлено клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи з метою спростування достовірності здійсненого розрахунку заборгованості, не доведено належного повернення кредиту у розмірі та на умовах, визначених договором.

За таких обставин, на підставі вищезазначеного та враховуючи те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, умови договору не виконав і не бажає погашати заборгованість за даним договором в добровільному порядку, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З відповідача підлягає стягненню сума боргу визначена Банком при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 грн., оскільки їх понесення позивачем підтверджується матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 530, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: м. Київ, вул. Єреванська, 1, заборгованість станом на 27 травня 2021 року за договором № 2020/ий/052-000247 від 10 березня 2020 року в сумі 7121 (сім тисяч сто двадцять одна) грн. 37 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Киреєв