Рішення № 138426433, 23.07.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1900/26

Номер провадження 2/541/1616/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

23 липня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Непокупної Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

20.05.2026 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою звернулося Акціонерне товариство «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» зазначив, що в жовтні 2017 року ПАТ«Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

12.01.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 12.01.2021 року та встановивши мобільний додаток monobank, отримав (-ла) розрахункову карту НОМЕР_1 та відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

Згідно з Тарифами: Пільговий період за карткою становить до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних. Базова відсоткова ставка нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості - 3,1% на місяць (37,2 %). Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) - 6,2% на місяць (74,4 %).

AT «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором (додається до позову). Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У зв`язку з цим, станом на 06.04.2026 року її заборгованість перед банком становить 57 227,09 грн., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 56 810,69 грн.; загальний залишок заборгованості за відсотками 0,00 грн.; заборгованість за пенею 416,4 грн.; заборгованiсть за порушення грошового зобов`язання 0,00 грн..

Оскільки на даний час відповідач продовжує користуватись карткою monobank, ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів банку, позивач змушений звернутися в суд з даним позовом.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.01.2021 року в розмірі 57 227,09 грн станом на 06.04.2026 року та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.05.2026 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 163).

Представник позивача у позовній заяві не заперечує розглянути справу за відсутності представника позивача та винесення заочного рішення.

Інших заяв та клопотань по справі не надійшло.

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі, розумності строку".

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12.01.2021 року між сторонами по справі укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту.

У своїй анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг від 12.01.2021 року, відповідач підтвердила, що підписана нею анкета-заява разом із умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг та відповідно підтвердила, що ознайомилася та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язалася виконувати його умови.

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

AT «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором (додається до позову). Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У зв`язку з цим, із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» вбачається, що станом на 06.04.2026 року за відповідачем по укладеному з АТ «Універсал Банк» договору про надання банківських послуг «Monobank» від 12.01.2021 року наявна заборгованість на суму 57 227,09 грн., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 56 810,69 грн.; загальний залишок заборгованості за відсотками 0,00 грн.; заборгованість за пенею 416,4 грн.; заборгованiсть за порушення грошового зобов`язання 0,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, шо зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із статтями 525, 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Виходячи з положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положенням ст. 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином та своєчасно не виконує, у зв`язку з цим станом на 06.04.2026 року має заборгованість в сумі 57 227,09 грн., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 56 810,69 грн.; загальний залишок заборгованості за відсотками 0,00 грн.; заборгованість за пенею 416,4 грн.; заборгованiсть за порушення грошового зобов`язання 0,00 грн.

Оскільки позичальник ОСОБА_1 не виконала умови договору, то виходячи з вищевикладеного заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.01.2021 року підлягає стягненню в розмірі 56 810,69 грн., що становить загальний залишок заборгованості за наданим кредитом.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 416,40 грн. суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок пені.

З огляду на зазначене, пеня не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2642,96 грн (99,27%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279, 280-281, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 551, 554, 610, 623, 651, 1049 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ: 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.01.2021 станом на 06.04.2026 в розмірі 56 810 (п`ятдесят шість тисяч вісімсот десять) гривень 69 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту 56 810,69 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ: 21133352) судові витрати в розмірі 2642 (дві тисячі шістсот сорок дві) гривні 96 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя О. А. Городівський