Ухвала суду № 138426137, 22.07.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/1718/25

Провадження № 1-кп/552/921/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 м. Полтава

Колегія суддів Київського районного суду м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 22024000000000075 від 23.01.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаївка, Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працюючої, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

встановила:

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 № 960/0/15-26 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» змінено з 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Київського районного суду м. Полтави.

16.07.2026 до Київського районного суду м. Полтави зі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшли матеріали кримінального провадження № 22024000000000075 від 23.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (справа № 243/1718/25).

За наслідками автоматичного розподілу судової справи між суддями відповідна справа передана колегії суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З метою належної організації та проведення підготовчого судового засідання 16.07.2026 на адресу Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для вручення ОСОБА_6 направлена пам`ятка про права та обов`язки обвинуваченого та роз`яснення щодо розгляду справи судом присяжних, яка вручена обвинуваченій.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що остання може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Заперечив щодо клопотання адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу. Висловив думку про можливість призначення справи до судового розгляду у закритому судовому засіданні.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що ризики наведені прокурором є необґрунтованими та недоведеними, просив суд змінити запобіжний захід на домашній арешт з покладенням обов`язків та застосування електронного засобу контролю. Водночас не заперечив щодо призначення справи до судового розгляду. Щодо можливого закритого судового засідання заперечив з підстав розгляду кримінального провадження попереднім складом Слов`янського міськрайонного суду у відкритому судовому засіданні, відсутності будь-яких підстав визначених ст. 27 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала думку захисника, наполягала на необґрунтованості обвинувачення у державній зраді та прохала бажання виключно у відкритому судовому засіданні здійснювати розгляд справи.

Колегія суддів, заслухавши прокурора, думку обвинуваченої та її захисника, дослідивши матеріали справи, дійшла наступного висновку.

Так, строк дії обраного обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 24 липня 2026 року. У зв`язку з чим виникло питання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 3 статті 176 КПК України встановлено, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

За змістом положень пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.11.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений.

Тобто, обґрунтованість підозри в даному випадку була предметом перевірки слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва від 15.11.2024.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує те, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, у зв`язку з чим у разі визнання її винуватою їй може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна. З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченій злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченій судом в разі доведення її винуватості, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченої від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Оскільки на даний час судове слідство у кримінальному провадженні ще не розпочато, ОСОБА_6 перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема продовжити таємне спілкування із представниками іноземної держави, повідомити про власне викриття, що дозволить вживати заходи до перешкоджання встановлення істини у справі, крім того ОСОБА_6 може продовжити злочинну діяльність. Натомість доводи сторони захисту щодо відсутності означених ризиків на даній стадії судового провадження є необґрунтованими.

Такі ризики існували на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 , не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.

При цьому, суд враховує те, що обвинувачена має місце реєстрації та проживання, соціальні зв`язки, має хронічні захворювання, однак її стан розцінюється як стабільний, задовільний та такий, що відповідає перебігу наявних захворювань, у ОСОБА_6 з моменту затримання відбулися суттєві зміни в особистому та сімейному житті, але колегія суддів вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків. Отже, зазначені доводи не є достатніми для зміни обвинуваченій запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який.

Суд враховує принцип презумпції невинуватості, в той же час в даному кримінальному провадженні справжні інтереси суспільства полягають у якнайшвидшому та ефективному розгляді даного кримінально провадження в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, для чого суд має забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_6 .

На думку суду, застосування щодо обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.

Отже, клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також те, що інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення належить до злочинів, передбачених статтями 109-114-2 КПК України, суд дійшов висновку не визначати ОСОБА_6 альтернативного розміру застави у кримінальному провадженні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступного.

Обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Обвинувачена отримала обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування своєчасно, що підтверджується розпискою.

Кримінальне провадження за обвинувальним актом підсудне Київському районному суду м. Полтави.

Підстав для закриття провадження згідно з пунктами 4-8, 10 частини 1 або частиною 2 статті 284 КПК України не встановлено.

Угоди у кримінальному провадженні не укладались, а тому підстав для їх затвердження чи відмови в затвердженні не встановлено.

Згідно з частиною 2 статті 27 КПК України, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

Враховуючи відсутність таких підстав колегія суддів вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України, відповідно до санкції якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 384 КПК України колегією суддів було роз`яснено обвинуваченій можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно неї судом присяжних.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Клопотань від сторін не надійшло.

За змістом ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за яке відповідно до санкції статті передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, тобто особливо тяжкого злочину, підстави для складання досудової доповіді відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Частина 2 статті 336 КПК України передбачає, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення судового розгляду кримінального провадження, про час, дату та місце судового засідання повідомити учасників кримінального провадження, та для забезпечення оперативності судового провадження та дотримання швидкого, повного та неупередженого розгляду справи, проводити розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням учасниками провадження власних технічних засобів за допомогою інтернет сервісу «ВКЗ».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 31, 176, 181-183, 314-316, 336, 372 КПК України,

ухвалила:

Клопотання прокурора ОСОБА_5 , задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 вересня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_6 , відмовити.

Судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань провадженні № 22024000000000075 від 23.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, призначити у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Полтави на 14 годину 30 хвилин 17 вересня 2026 року (провулок Хорольський, 6, м. Полтава).

Розгляд кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань провадженні № 22024000000000075 від 23.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, здійснювати у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням учасниками провадження власних технічних засобів.

Відеоконференція буде проведена за допомогою додатку «ВКЗ», за веб-посиланням https://vkz.court/gov.ua.

Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв`язку тощо несе учасник провадження, який подав відповідне клопотання.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що здійснення дистанційного провадження не є перешкодою для їх прибуття до Київського районного суду м. Полтави для участі у судовому засіданні.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Копію ухвали направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для негайного виконання.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з дня отримання копії.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3