Ухвала суду № 138423769, 20.07.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/1137/26

Провадження №2/504/2858/26

Доброславський районний суд Одеської області

УХВАЛА

20.07.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.,

секретаря - Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду № 5, сщ. Доброслав, заяву адвоката Ситнік Володимира Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 проти Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, про визнання відсутнім права на одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у березні 2026 року звернувся до суду із вказаним позовом проти відповідача.

У підготовче засідання сторони не з`явились, повыдомлены про дату, час та мысце його проведення через підсистему електронний суд.

Від представника відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання та надання можливості ознайомити з матеріалами справи.

Водночас адвокат Ситнік В.О. подав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, а саме, просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України, відповідальним за прийняття рішення та виплату одноразової грошової допомоги, пов`язаної з загибеллю військовослужбовця ЗСУ, здійснювати нарахування та виплату нерозподіленої (одної другої) частини одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті в зв`язку з загибеллю військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

Заява обгрунтована тим, що в провадженні Доброславського районного суду Одеської області (головуючий суддя Барвенко В.К.) знаходиться справа 504/1137/26 за позовом ОСОБА_1 до Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_2 , за участю третьої особи Міністерства оборони України, - про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, визнання відсутнім права на одноразову грошову допомогу в зв`язку з загибеллю військовослужбовця.

В ході виконання представником позивача взятих на себе за договором про надання правничої допомоги зобов`язань стало зрозуміло, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 та Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в даному конкретному випадку не дотримуються вимог діючого законодавства щодо заборони здійснення нарахування та виплат ОГД у разі наявності спору, зокрема й судового щодо кола осіб, які мають право на її одержання. В зв`язку з чим сторона позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 та вищевказаної Комісії МОУ здійснювати нарахування та виплату нерозподіленої частини одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті в зв`язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 .

Так, 12.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Доброславського районного суду Одеської області з позовом, однією з вимог якого є визнання відсутнім у ОСОБА_2 права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю сина військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

Ухвалою судді від 19.03.2026 року відкрито провадження у справі 504/1137/26 за позовом ОСОБА_1 до Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_2 , за участю третьої особи Міністерства оборони України, - про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, визнання відсутнім права на одноразову грошову допомогу в зв`язку з загибеллю військовослужбовця.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

16.03.2026 року представник позивача письмово звернувся до Міністерства оборони України та повідомив про наявність спору. На підтвердження викладених в листі доводів надав копію позовної заяви від 12.03.2026 року (копія листа надається).

У відповідь на що на електрону пошту автора заяви надійшов лист Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України від 27.03.2026 року, зміст якого зводиться до наступного: «З порушеного питання інформуємо Вас, що чинними нормативно-правовими актами, які регулюють процес призначення та виплати одноразової грошової допомоги не передбачено механізму призупинення процесу призначення такої допомоги особам, які у встановленому чинним законодавством порядку, звернулись за її отриманням та надали необхідні для цього документи.

Абзацом 3 частини 2 статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено підстави призупинення виплати такої допомоги органом, що її здійснює.

Органом, уповноваженим здійснювати виплату одноразової грошової допомоги утримувачам, є обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (пункт 4.8 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті)військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджених наказом Міністерства оборони України від 25.91.2023 року № 45 (Далі Порядок).

Водночас звертаємо Вашу увагу, що відповідно до алгоритму, встановленого Порядком, рішення про призначення заявникам одноразової грошової допомоги чи відмову у її призначенні приймається Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, на підставі комплектів документів, що надсилаються обласними (Київським міським) територіальним центрами комплектування та соціальної підтримки (далі ОТЦКСП).

Пунктом 4.3 розділу IV Порядку встановлено, що органом, уповноваженим визначати осіб, які документально підтвердили своє право на одержання одноразової грошової допомоги, а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи, є ОТЦКСП.

Таким чином, з метою об`єктивного встановлення кола осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу у зв`язку з загибеллю ОСОБА_3 , або необхідності зупинення виплати одноразової грошової допомоги, пропонується звернутись безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_1 та надати підтвердні документи».

Листом від 05.05.2026 року керівник АБ «Володимира Ситніка» звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомив вищевказану інформацію. При цьому, до листа додав низку документів, зокрема копію позову, ухвали про відкриття провадження у справі, вихідні та вхідні листи.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.06.2026 року ОСОБА_1 повідомлена (отримала 24.06.2026 року), що протокольним рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про виплату дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 7500000 гривень.

25.06.2026 року адвокат В. Ситнік, за вих. № ЕП/аз/03/250626, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом в якому порушив питання надання інформації щодо решти з передбачених законом 15000000 гривень компенсації на випадок загибелі військовослужбовця, а саме поцікавився долею інших 7500000 гривень.

У відповідь на що отримав лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.06.2026 року (вих. № 943/19959), з якого вбачається, що оскільки мова йде про іншу, відмінну від клієнтки адвоката особу, відповідь на запит надана бути не може.

В своєму запиті від 25.06.2026 року його автор цікавився долею грошових коштів без прив`язки до конкретних персоналій. Наприклад, чи приймалось по решті з гарантованої державою суми компенсації за смерть військовослужбовця рішення Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних суи без зазначення при йому конкретних ПІБ отримувача/отримувачів у випадку прийняття рішення про виплату спірних 7500000 гривень (тут представник ОСОБА_4 нагадав, що з приводу цієї суми судом здійснюється розгляд цивільної справи 504/1137/26). Або ж про відмову у виплаті чи призупинення розгляду щодо спірних 7500000 гривень на час розгляду Доброславським районним судом Одеської області справи 504/1137/26. Знову ж таки, без зазначення персональних даних інших осіб.

В зв`язку з чим, 30.06.2026 року адвокат В. Ситнік звернувся з уточненим запитом (вих. № ЕП/аз/01/300626) та попросив наступне.

Перше: надати інформацію про решту з передбаченої законом суми виплати в загальному розмірі 15000000 гривень, а саме щодо інших 7500000 гривень чи приймалось Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум по ним рішення і у випадку прийняття, повідомити, яке саме (без зазначення ПІБ зацікавлених осіб).

Друге: у випадку не прийняття Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум по вищевказаній грошовій сумі рішення, повідомити причини його не прийняття (без зазначення ПІБ зацікавлених осіб).

При цьому, з врахуванням контингенту, з яким доводиться мати справу, в запиті містилось окреме прохання: «У випадку виникнення в ході підготовки відповіді на даний запит уточнюючих питань, будь-ласка, зателефонуйте (мається на увазі автору запиту) і уточніть. Так вдасться уникнути безглуздої, тривалої і зовсім не потрібної переписки» (копія запиту надається).

У відповідь на уточнюючий запит його автор отримав лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.07.2026 року (вих. № 943/21294), зміст якого вкотре зводиться до того, що оскільки мова йде про іншу, відмінну від клієнтки адвоката особу, відповідь на запит надана бути не може (копія листа надається). При цьому підписант, надаючи відповідь на адвокатський запит від 30.06.2026 року, чомусь вказує що надає відповідь на запит від 05.05.2026 року, хоча «05» травня 2026 року адвокат В. Ситнік звертався до Одеського ОТЦКСП з інформаційним листом від АБ «Володимира Ситніка», яке за великим рахунком є клопотанням про призупинення розгляду заяви ОСОБА_2 про призначення і виплату ОГД (копія листа вже додана до заяви).

З чого загалом вбачається, що або в зміст документів, які спрямуються автором заяви на їх адресу посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 не вдаються, відповіді надають навмання без дослідження змісту звернення, або ж готується виплата нерозподіленої (оспорюваної) частини, всупереч вимогам діючого законодавства, тобто готується скоєння кримінального правопорушення.

Коли мова йде про суму в розмірі 7500000 гривень, ситуація виглядає більш, ніж дивно.

Крім цього, в діях т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підписав листи від 29.06.2026 року та 07.07.2026 року вбачається принаймні склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212? КУпАП за кваліфікуючим ознаками неправомірна відмова в наданні інформації у відповідь на адвокатський запит.

Підсумовуючи переписку з МОУ та ІНФОРМАЦІЯ_5 в період з 16.03.2026 року до 30.06.2026 року не важко прийти до висновку, що з певних причин інформацію від напряму зацікавлених осіб щодо долі нерозподіленої ОГД посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 намагаються приховати, оскільки відповідь на жоден з запитів його автор не отримав навіть коли просив надати її без прив`язки до третіх осіб, що не є його клієнтами, не кажучи вже про те, що не отримав пряму та чітку відповідь, що відповідно до діючого законодавства нерозподілена частина ОГД залишиться не розподіленою до розгляду справи судом.

25.06.2026 року, окрім ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвокат В. Ситнік, за вих. № ЕП/аз/02/250626, звернувся до Міністерства оборони України з аналогічним адвокатським запитом в якому порушив питання надання інформації щодо решти з передбачених законом 15000000 гривень компенсації на випадок загибелі військовослужбовця, а саме поцікавився долею інших 7500000 гривень (копія запиту надається).

У відповідь на що 06.07.2026 року отримав лист Головного управління соціальної підтримки МОУ від 03.07.2026 року (вих. № 220/138723), з якого вбачається, що оскільки право батька на отримання одноразової грошової допомоги не визначено, відповідна частка грошової допомоги (1/2) залишається нерозподіленою (абз. 7 першого аркушу відповіді).

На цьому моменті може скластись враження, що проблема вирішена якщо право батька не визначено, то частина ОГД буде залишатись нерозподіленою до вирішення судом відповідної цивільної справи.

Заявник вказує, що у листі ГУСП МОУ відсутня пряма вказівка на те, що не визначене право біологічного батька хоч якимось чином опосередковується з розглядом справи судом.

По-друге, за наявною інформацією, відповідач ОСОБА_2 просто поки не надав до ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідні для прийняття рішення документи.

А по-третє: з другого аркушу відповіді завуальовано вбачається, що у відповідача є три роки на звернення.

Тобто, відповідач ОСОБА_2 в будь-який час може звернутись з заявою про виплату ОГД і отримати позитивне рішення про призначення і виплату частини нерозподіленої суми.

Відтак, сторона позивача вимушена просити суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 та Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум здійснювати нарахування та виплату нерозподіленої частини одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті в зв`язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 .

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частинами першою, третьою статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Судом встановлено, що предметом спору є одноразова грошова допомога та компенсаційні суми в розмірі частини одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті в зв`язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 . .

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх спору.

Також під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Конкретний захід забезпечення позову повинен бути співмірним з позовними вимогами, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд дійшов висновку, що вжиття такого заходу забезпечення позову як встановлення певної заборони у виплаті спірної суми грошової допомоги та компенсаційної суми в розмірі частини одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті в зв`язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 ., в межах заявлених позовних вимог, не призведе до порушення прав відповідача, третіх осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, та враховуючи можливий негативний вплив і наслідки на відновлення порушеного права позивача в разі встановлення неправомірних дій відповідача.

Таким чином клопотання слід задовольнити .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Ситнік Володимира Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 проти Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, про визнання відсутнім права на одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України, відповідальним за прийняття рішення та виплату одноразової грошової допомоги, пов`язаної з загибеллю військовослужбовця ЗСУ, здійснювати нарахування та виплату нерозподіленої (одної другої) частини одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті в зв`язку з загибеллю військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення суддею, її оскарження не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Суддя В. К. Барвенко