Рішення № 138423496, 07.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46305/25

Провадження № 2/761/5471/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Аббасової Н.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Сухини А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідачка 1), ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (далі по тексту - відповідач 2) про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якому просив суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу внаслідок ДТП у розмірі 152646,46 грн, витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу у розмірі 6000,00 грн, моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн, а всього 178646,46 грн;

- стягнути з ПАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача страхове відшкодування вартості матеріального збитку без урахування ПДВ у розмірі 5584,29 грн;

- стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на оплату правової допомоги у розмірі 16000,00 грн та витрати на оплату судового збору у розмірі 1842,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.12.2024 відбулась ДТП за участю транспортного засобу Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу Ford Escape, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП належний позивачеві транспортний засіб Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.02.2025 у справі №761/1957/25, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 16.06.2025 у справі №761/1957/25, адміністративну справу щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 18.06.2025 у справі №761/21285/25, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП, щодо ОСОБА_2 закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 Кодексу. Суд у постанові від 18.06.2025 дійшов висновку, що механічні пошкодження транспортних засобів сталися внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п.2.3 «б», 10.1 ПДР України, що тягне адміністративну відповідальність, передбачену ст.124 КУпАП, вина водія ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи.

За замовленням ОСОБА_1 , 14.02.2025 ТОВ «Клевер Експерт» складено звіт №63/02-25 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, згідно якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 231 348,78 грн, вартість матеріального збитку без урахування ПДВ оцінена в розмірі 76 318,03 грн. За проведення оцінки вартості матеріального збитку, позивачем понесено витрати у розмірі 6 000,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Ford Escape, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована в ПРАТ СК «ПЗУ Україна», згідно полісу ЕР.221996113 від 08.07.2024.

Відповідно до звіту №54030 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_1 , складеного 07.08.2025 суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_4 на замовлення ПрАТ «СК "ПЗУ Україна», вартість відновлювального ремонту автомобіля Subaru Outback в результаті його пошкодження на дату оцінку склала 234 744,55 грн, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля на дату оцінку складає 98 282,78 грн (з урахуванням ПДВ).

Таким чином, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» повинна було сплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 78 702,32 грн, натомість сплатила лише 73 118,03 грн. Отже, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» не доплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 5584,29 грн.

З урахуванням сплаченого страховою компанією на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 73 118,03 грн, невідшкодованою залишається сума у розмірі 152 646,46 грн, яку позивач просив суд стягнути з винуватиці ДТП - ОСОБА_2 .

Також позивач просив стягнути з ОСОБА_2 витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу, у розмірі 6000,00 грн.

Крім того, позивач зазначав, що йому було спричинено душевні страждання яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням належного йому майна. Завдану моральну шкоду позивач оцінив у розмірі 20 000,00 грн і просив стягнути моральну шкоду з ОСОБА_2 .

З відповідача ПАТ «СК «ПЗУ Україна» позивач просив стягнути не доплачену частину страхового відшкодування у розмірі 5584,29 грн.

На підставі зазначеного позивач просив суд про задоволення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2025 матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.11.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

15.01.2026 від представника позивача надійшло три клопотання: 1) про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача та його представника; 2) про долучення доказів до матеріалів справи; 3) про стягнення судових витрат з відповідачів.

22.01.2026 від представника відповідача ПАТ «СК «ПЗУ Україна» надійшла заява про закриття провадження у справі в частині вимог до страхової компанії.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.02.2026 провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «СК «ПЗУ Україна» про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, закрито в частині вимог до ПАТ «СК «ПЗУ Україна». Також цією ж ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

27.12.2024 відбулась ДТП за участю транспортного засобу Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу Ford Escape, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Право власності на автомобіль Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстровано за позивачем, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Внаслідок зазначеної ДТП належний позивачеві автомобіль Subaru Outback д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження і позивачеві було завдано матеріальні збитки.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.02.2025 у справі №761/1957/25, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 16.06.2025 у справі №761/1957/25, адміністративну справу щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 18.06.2025 у справі №761/21285/25, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП, щодо ОСОБА_2 закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 Кодексу. Згідно змісту постанови суду від 18.06.2025 у справі №761/21285/25, суд дійшов висновку, що механічні пошкодження транспортних засобів сталися внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п.2.3 «б», 10.1 ПДР України, що тягне адміністративну відповідальність, передбачену ст.124 КУпАП, вина водія ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідачки ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, яке відбулось 27.12.2024, внаслідок якої було пошкоджено належний позивачеві транспортний засіб Subaru Outback та обставини даного ДТП, не потребують доказування.

За замовленням позивача, 14.02.2025 ТОВ «Клевер Експерт» складено звіт №63/02-25 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, згідно якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Subaru Outback д.н.з. НОМЕР_1 становить 231 348,78 грн, вартість матеріального збитку без урахування ПДВ становить 76 318,03 грн.

За проведення оцінки вартості матеріального збитку позивачем сплачено 6 000,00 грн, що підтверджується роздруківкою з Приват 24 про оплату послуг оцінювача.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Ford Escape, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована в ПРАТ СК «ПЗУ Україна», згідно полісу ЕР.221996113 від 08.07.2024. Ліміт відповідальності страховика за шкоду майну становить 160 000,00 грн, франшиза - 3 200,00 грн.

Відповідно до звіту №54030 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Subaru Outback д.н.з. НОМЕР_1 , складеного 07.08.2025 суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_4 , на замовлення ПрАТ «СК "ПЗУ Україна», вартість відновлювального ремонту автомобіля визначена за витратним підходом у сумі 234 744,55 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу у сумі 98 282,78 грн.

На підставі Страхового акту №54030/1 та Розпорядження на виплату страхового відшкодування №54030/1/1, 14.08.2025 ПРАТ СК «ПЗУ Україна» сплатила на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 73 118,03 грн, що підтверджується роздруківкою з Приват 24 про надходження коштів на рахунок позивача.

В подальшому, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило доплату страхового відшкодування на користь позивача, а саме 05.12.2025 доплату у розмірі 2384,29 грн, та 15.01.2026 у розмірі 3200,00 грн, що в загальній сумі становить 5584,29 грн, що підтверджується роздруківками надходження коштів з Приват 24.

Отже, загальна сума сплаченого ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача страхового відшкодування становить 78702,32 грн.

Як зазначено вище, згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку №63/02-25 від 14.02.2025, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Subaru Outback становить 231 348,78 грн.

Таким чином, залишок невідшкодованого збитку для відновлювального ремонту транспортного засобу позивача становить суму у розмірі 152 646,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Нормами ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частин 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На основі наявних в матеріалах справи доказів позивач довів, що розмір завданої йому внаслідок ДТП матеріальної шкоди становить суму у розмірі 152 646,46 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи, керуючись вищезазначеними положеннями чинного законодавства, суд приходить до висновку, що матеріальна шкода у розмірі 152 646,46 грн підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_2 , оскільки остання внаслідок своїх протиправних дій є винною у вчиненні ДТП, яке знаходиться у причинному зв`язку зі шкодою, завданою позивачеві внаслідок ДТП.

Враховуючи те, що позивачем було понесено витрати на замовлення звіту №63/02-25 від 14.02.2025 у розмірі 6000,00 грн і вказаний звіт взятий судом за основу при прийнятті рішення у цій справі, вимога позивача про стягнення витрат на оцінку є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід зазначити таке.

В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди позивач вказує, що йому було спричинено душевні страждання, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням належного йому майна. Зазначає, що він не міг використовувати належний йому транспортний засіб за цільовим призначенням, оскільки тривалий час автомобіль перебував у невідремонтованому стані. Крім того, змінилося повсякденне життя позивача, оскільки він був позбавленим можливості забезпечити потреби родини в користуванні транспортним засобом. Завдану моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 20 000,00 грн.

Так, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (стаття 23 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Отже, підставами для всіх випадків відшкодування шкоди, є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювана шкоди; 3) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; 4) вина заподіювана шкоди.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювана.

В спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача. Таким чином, позивач повинен довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, судова практика виходить із положення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору» (пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювана шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

В свою чергу, позивач повинен був обґрунтувати, чим підтверджується факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань діями чи бездіяльністю відповідача, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Разом з тим, будь-якого документального підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань діями чи бездіяльністю відповідачки до суду надано не було.

Позивач не підтвердив обставин, які підлягають доказуванню у цій справі, зокрема, наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідачки та заподіяною шкодою.

Крім того, позивач жодним чином не обґрунтував розмір моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем не доведено одночасної наявності чотирьох умов, які б слугували підставою для притягнення відповідачки до відповідальності у вигляді стягнення моральної шкоди, зокрема, неправомірності дій відповідачки, наявності шкоди, вини заподіювача шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Таким чином, обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи зазначене позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 133 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, правова допомога в межах розгляду цієї судової справи позивачу надається адвокатом Полєтаєвим І.О. відповідно до договору про надання правової допомоги від 18.08.2025 №1-18/08/2025. Розмір оплати узгоджений сторонами у договорі про надання правової допомоги від 18.08.2025 №1-18/08/2025 у якому міститься перелік послуг адвоката із зазначенням їх вартості. У поданій 15.01.2026 представником позивача заяві про стягнення судових витрат міститься детальний розрахунок (опис) послуг адвоката згідно договору №1-18/08/2025 від 18.08.2025. В матеріалах справи містяться квитанції до прибуткових касових ордерів №200 від 09.09.2025, №230 від 30.10.2025, №258 від 19.11.2025 згідно яких вбачається, що позивач поніс витрати на правову допомогу у загальному розмірі 16 000,00 грн.

Позивачем надано суду достатні та належні докази, які свідчать про отримання та фактичну оплату позивачем правової допомоги, наданої адвокатом, а тому суд вважає за доцільне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на оплату правової допомоги у розмірі 16 000,00 грн.

Також згідно положень ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 842,31 грн.

Керуючись статтями 15, 16, 22, 23, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, статтями 2-7, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу внаслідок ДТП у розмірі 152 646,46 грн та витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу, у розмірі 6 000,00 грн, а всього стягнути 158 646,46 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату правової допомоги у розмірі 16 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 842,31 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: Н.В. Аббасова