Ухвала суду № 138421945, 22.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/6504/26

УХВАЛА

22 липня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

21.07.2026 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 05.07.2026 серії ЕНА №7496678.

У даній заяві позивач просить поновити йому строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 05.07.2026 серії ЕНА №7496678. В обґрунтування даної заяви покликається на те, що ним пропущений 10-ти денний строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, встановленого ст. 289 КУпАП, оскільки він з 06.09.2023 по 31.05.2026 приймав безпосередню участь у бойових діях. Окрім цього, в лавах ЗСУ перебував і його брат ОСОБА_2 , який зник безвісти під час виконання бойового завдання. У період після винесення постанови він був зайнятий підтримкою своїх батьків, які переживають велике горе через ймовірну смерть їх сина, та він разом із батьками займався формальностями, пов`язаними з ймовірною загибеллю брата. Вважає дану обставину безумовно поважною причиною пропуску строку та підставою для його поновлення.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 121КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Тобто, вказаною нормою закону безальтернативно визначено, що оскаржити рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7496678 від 05.07.2026 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП вбачається, що її винесено 05.07.2026, при цьому позивачу отримав примірник такою цього ж числа.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин викладених у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку, зокрема щодо того, що він був зайнятий підтримкою своїх батьків, які переживають велике горе через ймовірну смерть їх сина, та він разом із батьками займався формальностями, пов`язаними з ймовірною загибеллю брата (копії свідоцтва про народження, звернень чи будь-яких інших документів).

Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом визнаються неповажними, оскільки вони не зумовлені особливими і непереборними обставинами, які б дали суду підстави для поновлення строку оскарження постанови від 05 липня 2026 року до суду.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Згідно ч. 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу для виконання вимог ч. 1 ст. 123 КАС України слід подати до суду клопотання про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та надання доказів на підтвердження таких обставин.

Без усунення зазначених недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження суду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Як вбачається із наданої заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано.

Невиконання вимог КАС України, є підставою для залишення заяви без руху, відповідно до положень ст. 169 КАС України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суд вважає необхідним залишити адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - без руху, одночасно роз`яснивши позивачу, що відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.121 КАС України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення вказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. 121, 123, 169, 241-243, 248, 256 КАС України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених в її мотивувальній частині.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: