Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 202/2841/26
Провадження № 1-кс/202/3200/2026
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
У Х В А Л А
15 травня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025040000000731 від 15.07.2025,
У С Т А Н О В И В:
Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася з погодженим із прокурором клопотанням, в якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC» (VIN-код: НОМЕР_1 ) білого кольору, який належить ОСОБА_6 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 .
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000731 від 15.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, а саме за фактом незаконного виготовлення, зберігання алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільних цехів з метою подальшого збуту на території Дніпропетровської області.
Під час проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій отримано відомості стосовно групи осіб, які за попередньою змовою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення створили схему для вчинення тяжких та інших злочинів, пов`язаних з виготовленням, зберіганням та збутом алкогольної продукції, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що дає змогу масово виготовляти товари вказаної вище категорії, що містять в собі спирт та є лікеро-горілчаними напоями, а також збут лікеро-горілчаних напоїв, які були незаконно виготовлені та мають на собі ознаки підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів.
01 травня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 13.04.2026 проведено обшук транспортного засобу марки «RENAULT TRAFIC» (VIN-код: НОМЕР_1 ) білого кольору. Під час обшуку виявлено та вилучено, зокрема, транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC» (VIN-код: НОМЕР_1 ) білого кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 . Вилучені під час обшуку речі визнано речовими доказами.
Слідчий зазначає, що вказаний транспортний засіб має значення речового доказу.
Отже, посилаючись на необхідність забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, слідчий просить накласти арешт на транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC» (VIN-код: НОМЕР_1 ) білого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
В судовому засіданні слідчий і прокурор ОСОБА_4 , який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні, клопотання підтримали.
Власник або володілець майна, а також їх представники в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про розгляд клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, доходить до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Слідчим суддею установлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000731 від 15.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, за фактом незаконного виготовлення, зберігання алкогольних напоїв з метою збуту.
01 травня 2026 року в цьому кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 13.04.2026 був проведений обшук транспортного засобу марки «RENAULT TRAFIC» (VIN-код: НОМЕР_1 ) білого кольору, під час якого, зокрема, вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 . Зазначені речі постановою слідчого від 01 травня 2026 року визнані речовими доказами.
Розглядаючи клопотання про арешт цього майна, слідчий суддя керується тим, що відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зокрема у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).
Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).
Згідно з частиною 3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право мирно володіти своїм майном.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Беєлер проти Італії», «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» зазначено, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи; обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті; має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано.
Звернувшись із клопотанням про арешт майна, а саме транспортного засобу марки «RENAULT TRAFIC» (VIN-код: НОМЕР_1 ) білого кольору та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , слідчий посилається на необхідність їх збереження як речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що сам по собі факт визнання транспортного засобу і свідоцтва про його реєстрацію речовими доказами не є безумовною підставою для накладення арешту.
Слідчий суддя звертає увагу, що слідчим вже подано до суду клопотання про арешт автомобіля «RENAULT TRAFIC» (VIN-код: НОМЕР_1 ) білого кольору.
В свою чергу, заявляючи вимогу про арешт свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, слідчий не навів переконливих даних та доказів, що такий документ відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, та має значення речового доказу.
Доводи, викладені у клопотанні, зводяться до загального посилання на необхідність накладення арешту, однак не містять конкретних обставин, з якими закон пов`язує можливість обмеження права власності.
Отже, підстави для арешту цього майна стороною обвинувачення не доведені, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна необхідно відмовити.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_7
Судове рішення № 138421216, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 15.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 202/2841/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: