Рішення № 138420052, 22.07.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/296/26

Провадження №2/377/382/26

22 липня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», від імені якого діє представник- адвокат Усенко М.І., через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 103829096 від 24.02.2024 у розмірі 23975,00 грн, витрати на оплату судового збору- 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу -8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 24 лютого 2024 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №103829096 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у розмірі 7 000,00 грн, зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти. Згідно з п. 7.1. кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. У порушення вимог статей 509, 526, 1054 ЦК України відповідач не виконала свої зобов`язання - не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату комісії та процентів за користування кредитом. 25 червня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, визначених в реєстрі, зокрема і за договором №103829096 від 24.02.2024. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання за кредитним договором заборгованість відповідача перед позивачем становить 23 975,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7 000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків- 16 275,00 грн; прострочена заборгованість за комісією - 700,00 грн (а.с. 3-6).

Ухвалою судді від 16 квітня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ній недоліків ( а.с. 46-48).

Ухвалою судді від 30 квітня 2026 року після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 01 червня 2026 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано докази в АТ «Універсал Банк» ( а.с. 59-61).

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року відкладено судове засідання на 15 червня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України (а.с.80-81).

15 червня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд при ухваленні рішення врахувати його статус військовослужбовця , перевірити законність нарахування процентів, комісій та інших платежів. Не заперечував щодо отримання ним кредитних коштів у сумі 7 000 грн. Зазначив, що проходить військову службу за контрактом в Управлінні державної охорони України з 12 листопада 2020 року по теперішній час, що підтверджується довідкою Управління державної охорони України №1290 від 25.05.2026 року. Крім того, просив суд перевірити співмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн та у разі їх стягнення зменшити їх до розумного та співмірного розміру.

15 червня 2026 року у судовому засіданні оголошено перерву до 29 червня 2026 року на підставі частини 2 статті 240 ЦПК України.

17 червня 2026 року позивач ТОВ «Кредит - Капітал», від імені якого діє представник- адвокат Усенко М.І., подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказував, що відповідач не довів свою належність до категорії військовослужбовців, які мають право на звільнення від сплати процентів, оскільки довідка Управління державної охорони №1290 від 25.05.2026 підтверджує лише факт перебування особи на контракті у правоохоронному органі спеціального призначення. Цей документ не є доказом безпосередньої участі відповідача у заходах із забезпечення оборони України в зонах бойових дій. Для застосування пільг відповідач зобов`язаний був надати суду посвідчення учасника бойових дій (УБД) або відповідну довідку про безпосередню участь особи у заходах оборони (Додаток 6). Таких доказів суду не надано. Розрахунок суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, здійснено відповідно до умов кредитного договору № 103829096 від 24.02.2024. Щодо розміру судових витрат, то обов`язок доведення їх неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення таких витрат.

Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету позивача, та його представника Усенка М.І., що підтверджується довідками про доставку електронного документу. У позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відсутність заперечень щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету відповідача, зареєстрованого ним 10.05.2026, що підтверджується відповіддю №35471263 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС та довідками про доставку електронного документу. Подав до суду заяву, у якій просив справу розглянути за його відсутності.

Через неявку в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що узгоджується з положеннями частини другої статті 247 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення, що також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що 24 лютого 2024 року ОСОБА_1 на сайті tengo.ua створив та заповнила анкету-заяву на кредит № 103829096, в якій зазначив свої персональні дані, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефону, паспортні дані, адресу зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання та погодив основні умови кредитування (а.с. 15 зв.ст.-16).

Анкета-заява на кредит № 103829096 від 24.02.2024 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви № 103829096, зокрема про такі дії: заповнення заяви, автоматичну перевірку, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, підписання паспорту кредиту, підписання договору.

Отже, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «Мілоан» подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним у заяві номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використав для підтвердження підписання договору.

24 лютого 2024 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 103829096 шляхом підписання сторонами електронними підписами, зокрема ОСОБА_1 підписав договір 24 лютого 2024 року о 19:12 одноразовим ідентифікатором 244001 ( а.с. 8-14).

Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно з п.п. 1.2. -1.3 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 7 000,00 грн; кредит надається загальним строком на 105 днів з 24.02.2024 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 10.03.2024 (рекомендована дата платежу) ( п. 1.3.1).

Відповідно до п. 1.3.2. поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 08.06.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).

За умовами, визначеними у п. 1.4 договору, позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 10.03.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 08.06.2024 (останнього дня строку кредитування).

Комісія за надання кредиту: 700,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту ( п. 1.5.1. договору).

Відповідно до п. 1.5.2. - 1.5.3. проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 785,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 14 490,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Згідно з п.1.6. договору тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2., 2..3. цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Як вбачається з графіку платежів, що є додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 103829096 від 24.02.2024, дата видачі кредиту - 24.02.2024; дата платежу - 08.06.2024 у розмірі 23 975,00 грн; загальна вартість кредиту - 23 975,00 грн, яка складається із: суми кредиту за договором - 7 000,00 грн; процентів за користування кредитом - 16 275,00 грн; комісії за надання кредиту - 700,00 грн (а. с. 14).

Додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 103829096 від 24.02.2024 є заява на отримання кредиту № 103829096 від 24.02.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_1 погодив такі умови кредитування: сума кредиту - 7 000,00 грн; строк кредиту - 105 днів, з яких : пільговий період - 15 днів, поточний період - 90 днів. Процентна ставка : протягом пільгового періоду - 1,7%, протягом поточного період у - 2,3 % на день. Комісія за надання кредиту - 10% від суми кредиту. Платіжна картка, на яку має бути зарахована сума кредиту: № НОМЕР_1 (а.с. 14 зв.ст.).

Додатком № 3 до договору про споживчий кредит № 103829096 від 24.02.2024 є додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором, де зазначено номер телефону : НОМЕР_2 ( а.с. 15).

25 червня 2024 року ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) уклали договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ, відповідно до умов якого кредитор відступає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником (портфель заборгованості) ( а.с. 17-26).

Пунктом п.6.2.3. договору № 110-МЛ передбачено, права вимоги переходять до нового кредитора у дату здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1. цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання- передачі реєстру боржників (додаток №2) відповідно до п. 8.3.2. договору.

Згідно з п. 7.1 договору відступлення прав вимоги в якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги новий кредитор протягом п`яти робочих днів від дати підписання цього договору сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 1 587 311,72 грн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2028, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов`язань сторонами ( п.13.1. договору відступлення).

Відповідно до платіжної інструкції № 3442 від 25.06.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти у розмірі 1 587 311,72 грн на виконання умов договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ від 25.06.2024 ( а.с. 27).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ від 25.06.2024, підписаного генеральним директором ТОВ «Мілоан» та генеральним директором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103829096 від 24.02.2024 на загальну суму 23 975,00 грн, з яких: залишок по тілу кредиту- 7 000,00 грн; залишок заборгованості за нарахованими процентами - 16 275,00 грн; залишок заборгованості за комісією - 700,00 грн (а.с. 27 зв.ст.).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( стаття 204 ЦК України).

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( частина перша статті 628 ЦК України).

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів).

Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частинами першою, другою статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Пунктом 159 розділу VIII « Загальні правила документообігу за операціями з використанням платіжних інструментів» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 за №164, передбачено, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (в редакції, чинній станом на час укладення договору про споживчий кредит №103829096 від 24.02.2024) ідентифікація особи- процес використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті якого забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або уповноваженого представника юридичної особи та перевірка належності особі таких даних.

Електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації та процедури автентифікації відповідно до схем електронної ідентифікації (частина перша статті 14 Закону України « Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, на підтвердження своїх вимог позивач надав паперову копію електронного договору про споживчий кредит № 103829096 ( індивідуальна частина) від 24.02.2024, що містить особисті дані позичальника ОСОБА_1 , зокрема: реквізити паспорта, адресу місця реєстрації, РНОКПП, номер телефону, анкету-заяву на кредит № 103829096 від 24.02.2024, де зазначені персональні дані позичальника ОСОБА_1 , номер мобільного телефону, умови кредитування, відомості про процес оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення кредитодавцем про погодження видачі кредиту та погоджені умови кредитування ( а.с.8-16).

Для підписання кредитного договору позичальник ОСОБА_1 використав електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини шостої та восьмої статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Первісний кредитор ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання надати грошові кошти позичальнику виконав у повному обсязі.

Згідно з інформацією АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-20209 від 16.05.2026, що надійшла на виконання вимог ухвали суду від 30 квітня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку в період з 24.02.2024 по 02.03.2024 було зараховано суму 7 000 грн ( а.с. 70-75).

Таким чином, встановлені судом обставини справи та надані позивачем на їх підтвердження докази є достатніми для висновку про належне укладення договору про споживчий кредит № 103829096 (індивідуальна частина) від 24.02.2024 первісним кредитором ТОВ «Мілоан» з відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі та отримання останнім кредитних коштів.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву не заперечує факту отримання кредитних коштів у сумі 7 000,00 грн, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора.

На підтвердження факту переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» позивач надав: копію договору про відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 25.06.2024, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»; копію платіжної інструкції № 3442 від 25.06.2024 про перерахування ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на рахунок ТОВ «Мілоан» грошових коштів на виконання умов договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 25.06.2024; копію акту прийому-передачі реєстру боржників від 25.06.2024 до договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 25.06.2024, копію витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 25.06.2024, підписаного генеральним директором ТОВ «Мілоан» та генеральним директором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №103829096 від 24.02.2024 на загальну суму 23 975,00, з яких: залишок по тілу кредиту- 7 000,00 грн; залишок заборгованості за нарахованими процентами - 16 275,00 грн; залишок заборгованості за комісією - 700,00 грн (а.с.17-27 зв.ст.).

Питання дійсності договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 25.06.2024, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 25.06.2024, недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

Таким чином, на підставі договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Твід 25.06.2024, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №103829096 від 24.02.2024 перейшло до позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь прострочену заборгованість за сумою кредиту - 7 000,00 грн; за сумою відсотків- 16 275,00 грн; за комісією - 700,00 грн.

Розрахунку заборгованості суми позовних вимог та розрахунку первісного кредитора до позовної заяви не додано.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі 642/548/21 зазначено, що процесуальним обов`язком суду є наведення у рішенні свого розрахунку.

Зі змісту укладеного договору вбачається, що 24.02.2024 видано кредит у сумі 7 000,00 грн на 105 днів (по 08.06.2024 ) ( п. 1.2, 1.3 договору).

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 10.03.2024 (рекомендована дата платежу). ( п. 1.3.1).

Відповідно до п. 1.3.2. поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 08.06.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).

Зі змісту п. 1.5.2. - 1.5.3. договору вбачається, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду : 1785,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 14 490,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Тобто, проценти за користування кредитом за умовами договору становлять за 105 днів 16 275,00 грн ( 1 785,00 грн за пільговий період з 24.02.2024 по 10.03.2024 , виходячи із 1,7 % ( 7 000,00 грн х1,7 % :100 % = 119,00 грн; 119,00 грн х15 днів = 1 785,00 грн) та 14 490,00 грн за наступні 90 днів з 11.03.2024 по 08.06.2024, виходячи із 2,3% ( 7 000, 00 грн х 2,3 %:100% =161,00 грн; 161,00 грн х 90 днів = 14 490,00 грн).

Разом з тим, з 22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Зокрема, статтею 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відтак, згідно з вказаним Законом максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати:

протягом перших 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 22 квітня 2024 року - 2,5 %;

протягом наступних 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 20 серпня 2024 року - 1,5 %;

починаючи з 241 дня з дня набрання ним чинності, тобто, з 21 серпня 2024 року, - 1%.

За розрахунком суду, виходячи з вимог зазначеного Закону України, ТОВ «Мілоан» мало право нараховувати проценти за користування кредитом за період з 24.02.2024 по 10.03.2024, виходячи із 1,7 % визначених умовами договору (7000,00 грн х 1,7 % :100 % = 119,00 грн; 119 грн х15 днів = 1 785,00 грн); в період з 11.03.2024 по 22.04.2024 (43 дні), виходячи із ставки, обумовленої умовами договору 2,3 % (7000,00 грн х 2,3 % : 100 % =161,00 грн; 161 грн х 43 дні = 6 923,00 грн; за період з 23.04.2024 по 08.06.2024 ( 47 днів), виходячи із ставки, передбаченої Законом України 1,5 %, ( 7000,00 грн х 1,5 % :100% =105,00 грн; 105,00 грн х 47 днів= 4 935,00 грн). Таким чином, розмір процентів за період з 24.02.2024 по 08.06.2024 становить 13 643,00 грн ( 1 785,00 грн + 6 923,00 грн + 4 935,00 грн).

Щодо вимог відповідача про врахування його статусу військовослужбовця при перевірці законності нарахування позивачем процентів, комісій та інших платежів, суд виходить з такого.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, статтями 1-2 Закону № 2011-XII передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Водночас перелік пільг, які надаються військовослужбовцям та членам їх сімей, визначає стаття 14 Закону № 2011-XII.

Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» статтю 14 Закону № 2011-XII було доповнено пунктом 15 такого змісту: «Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом, не нараховуються».

Згідно з пояснювальною запискою до проекту Закону № 1275-VII його було розроблено з метою удосконалення системи проведення мобілізації, проведення в стислі терміни заходів часткової мобілізації в країні, підвищення обороноздатності Збройних Сил України, інших військових формувань, захист Батьківщини та її територіальної цілісності, а метою його прийняття є, зокрема, захист громадян України, які призвані під час мобілізації, від штрафних санкцій за фінансовими зобов`язаннями.

У подальшому Законом України від 21 березня 2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» було внесено зміни та викладено частину 15 статті 14 № 2011-XII в наступній редакції: «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

Підставами для отримання пільг військовослужбовцями під час дії особливого періоду є:

1. Для військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - довідка за формами 5 або 6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07 квітня 2017 року №124 (далі - Інструкція) та витяг із наказу або довідка про призов військовозобов`язаного або резервіста на військову службу за призовом від час мобілізації, на особливий період, видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (раніше - військовим комісаріатом), військовою частиною, органом військового управління, військовим навчальним закладом, установою та організацією Збройних Сил України.

2. Для військовослужбовців, які проходять військову службу всіх видів, передбачених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (крім осіб, зазначених в пункті 1 цього листа), які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - довідки за формами 5 або 6 Інструкції та довідка за формою, яка встановлена додатком 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередньо участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій 4 та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413.

Таким чином, військовослужбовці, які надали вищезазначені документи, мають право на пільги, визначені п. 15 статті 14 Закону № 2011-XII.

Отже, в даному випадку відповідач мав повідомити кредитора, що він є військовослужбовцем та надати відповідні документи щодо застосування відповідної пільги. Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19.

При цьому матеріали справи не містять доказів, що відповідач відповідно до положень частини 15 статті 14 Закону № 2011-XII та порядку, визначеному листом Національного банк України від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надавав/надсилав - ТОВ «Мілоан» як первісному кредитору чи його правонаступнику - фактору - ТОВ «Фінансова компанія Кредит - Капітал» перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

До відзиву на позовну заяву відповідач надав довідку, видану Управлінням Державної охорони України №1290 від 25.05.2026. відповідно до якої він проходить військову службу за контрактом в Управлінні Державної охорони України з 12.11.2020 по теперішній час. ( а.с 95).

Зазначена довідка не підтверджує наявності у відповідача ОСОБА_1 наявності пільг.

Законом України від 21 березня 2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» було внесено зміни та викладено частину 15 статті 14 Закону № 2011-XII в наступній редакції: «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

Відповідні зміни набрали законної сили 04 травня 2024 року.

Відповідач ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, видану Управлінням Державної охорони України № 2/6-29Д від 09.06.2026, відповідно до якої майстер - сержант ОСОБА_1 , співробітник охорони 2 відділення 1 відділу 1 Служби Департаменту об`єктової охорони, дійсно в період з 06 по 21.11.2023, з 06 по 24.01.2024, з 19.03.2024 по 27.04.2024 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій ( а.сю 115).

Отже, з урахуванням внесених до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» змін, які набули чинності з 04 травня 2024 року і якими передбачено нові пільгові умови обслуговування кредитів для військовослужбовців, зокрема для військовослужбовців під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 підтвердив наявність у нього відповідних пільг. Вказані норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не пов`язують встановлення відповідної пільги щодо сплати відсотків за кредитом з періодом залучення військовослужбовця до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та місця несення служби, а тому один лише факт залучення ОСОБА_1 до таких заходів надає йому право бути звільненим від сплати відсотків за кредитом.

Так як вказаний Закон України від 21 березня 2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» набув чинності 04 травня 2024 року, то саме з цієї дати у відповідача виникло право на відповідну пільгу.

Тому, виходячи з викладених вище підстав, нараховані відповідачу проценти за період з 04 травня 2024 року по 08.06.2024 року стягненню не підлягають.

За вказаних обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за договором про споживчий кредит № 13829096 від 24 лютого 2024 року, яка складається із : 7 000,00 грн- заборгованості за основним боргом; 9 863,00 грн- заборгованості за процентами, нарахованими за період 24.02.2024 по 03.05.2024 ( з 24.02.2024 по 10.03.2024 - 1 785,00 грн+ за період з 11.03.2024 по 22.04.2024 - 6 923,00 грн+ за період з 23.04.2024 по 03.05.2024 - 1 155,00 грн (11 днів х 105 грн =1 155,00 грн).

Щодо стягнення комісії за надання кредиту у сумі 700,00 грн, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Тому, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 700,00 грн, що нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту ( п.1.5.1 договору), а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, відповідає вимогам діючого законодавства.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованості за договором про споживчий кредит № 13829096 від 24 лютого 2024 року у розмірі 17 563,00 грн, з яких : 7 000,00 грн- прострочена заборгованість за сумою кредиту ; 9 863,00 грн- прострочена заборгованість за сумою процентів, нарахованих за період 24.02.2024 по 03.05.2024; 700,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої- п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначено у пункті 3 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною першою статті 26 цього Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, який зазначений у позовній заяві, позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Суд встановив, що адвокат Усенко М.І. надавав позивачу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка Михайла Ігоровича та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»; ордеру на надання правничої допомоги серії ВС № 1408806 від 20.10.2025 ( а.с. 31).

Відповідно до п.п. 1.1. договору клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта. Цим договором клієнт призначає виконавця своїм представником. Виконавець набуває права реалізовувати права клієнта, надавати від його імені пояснення, заяви, скарги, клопотання тощо, а також представляти інтереси в усіх органах державної влади, судах загальної юрисдикції, в організаціях будь-яких форм власності та вчиняти інші дії, користуючись правами, які передбачені, зокрема, статтями 43,49,64 Цивільного процесуального кодексу України ( п.п.1.2.). Всі вищевказані права надаються для комплексного супроводу судових справ і стягнення заборгованості за кредитними договорами, право вимоги щодо якої належить клієнту ( п.п.1.3.).

Пунктом 2.1.договору передбачено, що порядок розрахунків та інші аспекти виконання договору визначаються додатком № 1 до договору. Додаток № 1 є документом, що стосується виключно правовідносин між сторонами, і становить собою конфіденційну інформацію. Для реалізації п.п.1.1. та 1.2. договору сторонам не потрібно пред`являти будь-якій третій особі додаткові частини цього договору. Даним пунктом сторони підтверджують, що між ними досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору, та заявляють про достатність даного документу, у випадку його пред`явлення особам, вказаним в п.1.1., в якості підтвердження повноважень виконавця. Справи в роботу виконавця передаються на підставі замовлення, сформованого клієнтом ( п.п.2.2.).

Згідно з п. п. 2.3. договору вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000,00 грн, без ПДВ.

Як вбачається з акту №Д/19618 наданих послуг ( правової (правничої) допомоги, складеного та підписаного 09.03.2026 АО «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. та ТОВ «ФК «Кредит Капітал», виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послугу згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 щодо боржника ОСОБА_1 кредитний договір № 103829096 від 24.02.2024; сума наданих послуг складає 8 000,00 грн ( а.с 33).

З детального опису наданих послуг до акту №Д/19618 наданих послуг ( правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07. 2025, складеного 09.03.2026, вбачається, що у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 103829096 від 24.02.2024 з боржника ОСОБА_1 , надані послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 години; погодження правової позиції - 30 хвилин; складення позовної зави - 3 години 30 хвилин; подання заяви до суду - 1 шт., всього 6 годин 30 хвилин (а.с. 30 зв. ст.).

Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання адвокатом Усенком М.І. правової допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Відповідач у поданому відзиві просив суд перевірити співмірність заявлених витрат на правову допомогу та зменшити їх до розумного та співмірного розміру, не зазначаючи конкретного розміру.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено ( див. постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, пов`язані з розглядом справи, є співмірними з предметом спору, складністю справи та підтверджуються належними доказами.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з положень статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з такого розрахунку: 17 563,00 грн х 100 %: 23 975,00 грн = 73,26 % (відсоток розміру задоволених позовних вимог); 8 000,00 грн х 73,26 % : 100 %= 5 860,80 грн (сума судових витрат на професійну правничу допомогу, пропорційна розміру задоволених позовних вимог).

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №18913 від 19.03.2026. Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України ( а.с.2).

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору, виходячи з такого розрахунку 2 662,40 грн х 73,26 % :100 % (відсоток розміру задоволених позовних вимог) = 1 950,47 грн (сума судових витрат, пропорційна розміру задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №103829096 від 24 лютого 2024 року у розмірі 17 563 гривні, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту- 7 000,00 гривень, прострочена заборгованість за сумою відсотків - 9 863 гривні; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту- 700 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на оплату судового збору в сумі 1 950 гривень 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 860 гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: вулиця Смаль - Стоцького, будинок №1, корпус №28, місто Львів.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 22 липня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич