Рішення № 138419593, 22.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8060/26 2-о/335/239/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданої через представника - адвоката Михайлова Дмитра Олександровича, заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 в особі представника Михайлова Д.О. звернулася до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України.

В обґрунтування заяви зазначено, що заявник є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України. 14 січня 2017 року Заявницею на території АР Крим було укладено шлюб, зі зміною прізвища заявниці « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », про що складено відповідне свідоцтво серія НОМЕР_1 від 14.01.2017 року, актовий запис №10.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сімферополь заявниця народила дитину жіночої статі - ОСОБА_5, що підтверджується медичним документом - виписним епікризом, згідно якого заявниця народила дівчинку, вагою 2800 грамів.

Також, окупаційною владою було зареєстровано народження дитини заявниці, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 29.01.2025 року відділом реєстрації народження м. Сімферополя Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис №110259910000600392003.

У зв`язку з тим, що медичний документ про народження, отриманий на території АР Крим зразка російської федерації є недійсними, а довідка про народження дитини видана компетентною установою України - відсутня, заявниця позбавлена можливості отримати свідоцтво про народження на території України в позасудовому поряду.

На даний час, заявниця не має можливості підтвердити громадянство України дитини та реалізувати в подальшому дитиною всіх належних їй прав та свобод громадянина України.

З огляду на викладене, заявник просить суд встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополі АР Крим, від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, внести відомості про батька дитини на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, та вказати батьком: ОСОБА_6 , громадянина України.

Ухвалою судді від 20.07.2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду.

В судове засідання Заявник та її представник не з`явились, представником заявника подана заява про розгляд справи без його участі та без участі заявника.

Представник заінтересованої особи: Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

На підставі ст. 247 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Статтею 317 ЦПК України передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.

Так, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з частинами першою-третьою статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.ч.2, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як визначено ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В постанові Верховного Суду від 12.05.2021 року у справі № 220/1582/20 визначено, що встановлення факту народження має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням інформації, яка міститься у документах, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України.

На підтвердження факту народження у Заявника дитини - ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , представником заявника надано копію свідоцтва про народження серії серія НОМЕР_2 , виданого 29.01.2025 року відділом реєстрації народження м. Сімферополя Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис №110259910000600392003.

У вказаній копії свідоцтва про народження дитини зазначені наступні відомості про дитину: ОСОБА_5 , відомості про батьків: батько - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Російської Федерації, мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка Російської Федерації.

Разом з тим, як слідує зі змісту поданої заяви, Заявником у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_3 , тоді як матір`ю новонародженої дитини зазначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку Російської Федерації.

Згідно виписного епікризу, ОСОБА_1 перебувала у стаціонарі пологового будинку № 2 з 17.01.2025 року по 20.01.2025 року, виписана 20.01.2025 року на 4 день після народження дитини жіночої статі.

Крім того, заявник просить встановити факт народження дитини ОСОБА_5 , а згідно наданої копії свідоцтва по народження дитини зареєстровано народження дитини ОСОБА_5 .

Таким чином, судом встановлено невідповідність між зазначеними представником заявника відомостями про матір дитини, про дитину та долученими до заяви документами.

Матеріали справи не містять належних доказів, з яких можливо б було встановити факт народження Заявником ОСОБА_1 дитини у зазначений у заяві час на території, яка є тимчасово окупованою.

Суд вважає неналежним доказом зміни прізвища Заявника надану копію свідоцтва про укладення шлюбу від 14.01.2017 року, оскільки вказаний факт не підтверджений у встановленому законом порядку. Зазначене свідоцтво може бути надане до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану, як це зазначено у статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", або як доказ для звернення до суду із заявою про встановлення факту укладення шлюбу.

З огляду на викладене, а також враховуючи вказані розбіжності в прізвищі матері, суд позбавлений можливості встановити факт народження дитини за заявою ОСОБА_1 та ухвалити рішення про задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, тому відмовляє у задоволенні заяви.

Суд звертає увагу, що сам по собі факт перебування заявника на тимчасово окупованій території і реєстрація відповідним органом народження дитини та встановлення законом особливого порядку розгляду заяв про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, не є безумовною підставою для встановлення такого факту та не звільняє заявника від надання суду належних доказів на підтвердження своїх вимог.

Керуючись ст. ст. 258, 263, 265, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану через представника - адвоката Михайлова Дмитра Олександровича, заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України- залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Калюжна