Рішення № 138419327, 22.07.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/461/26

Номер провадження 2/298/149/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 липня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Ротмістренко О.В.,

з участю секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1617-5175 від 25.10.2025 (надалі також - Кредитний договір) в розмірі 41845, 00 грн., яка складається з 14500,00 грн. простроченої заборгованості за тілом кредиту та 13920,00 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 11250,00 грн. - заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК , заборгованості по комісії - 2175,00 гривень, а також судових витрат у розмірі 2662,40 грн., та витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.10.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", (надалі за текстом - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», або «Кредитодавець», або «Позивач») і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (надалі за текстом - «Відповідач», або «Позичальник», або «Боржник») за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1617-5175 (надалі за текстом - «Кредитний договір»). Зазначений кредитний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспортом споживчого Кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов вказаного Кредитного договору відповідачу надано кредит у сумі 8 000 грн. на умовах строковості та платності (строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту 15, 00 % від суми кредиту, знижена процентна ставка 1, 00 % в день, стандартна процентна ставка 1, 00 % за кожен день користування Кредитом). Як зазначає позивач, кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору.

Також Додатковою угодою №1 від 26.11.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1617-5175 від 25.10.2025 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 14500 грн.

Водночас позивач указує, що відповідач всупереч умовам Кредитного договору в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором, у зв`язку з чим за станом на 02.03.2026 загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 41845,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 14500, 00 гривень, простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 13920,00 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК -11 250,00 гривень, простроченої заборгованості по комісії - 2175,00 гривень.

Кредитодавцем відповідно до умов кредитного договору направлено позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту № 1617-5175 від 25.10.2025 щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована позичальником, порушення не усунуто.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору позивач звернувся в суд з вказаним позовом.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання, призначене до розгляду на 05.05.2026, не з`явився, однак, надав суду клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, та просить суд провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзив на позов не подав, клопотань про відкладення справи до суду від відповідача не надходило.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду не подано, повідомлення від останнього про причини неявки до суду не надходили, за наявності письмової згоди представника позивача, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 25.10.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1617-5175 продукту «MiniKasa» на суму 8 000, 00 грн., в якому між сторонами узгоджено: строк кредитування, який становить 365 днів; дату повернення кредиту - 25.10.2025; стандартну процентну ставку за користування кредитом - 1, 00 %; загальні витрати за споживчим кредитом - 26793,85 грн.; базовий період - 30 днів; комісію за видачу кредиту - 15, 00 %; денну процентну ставку, яка складає 0,918 %; реальну річну процентну ставку - 3 181,67 %. Кредитним договором передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 34 793,85 грн.

Як убачається, Кредитний договір між сторонами у справі укладено в електронному вигляді та з боку відповідача підписаний електронним цифровим підписом з використанням одноразового цифрового ідентифікатора А4604.

У вказаному договорі позичальником зазначено номер паспорту НОМЕР_2 , виданий 2126 26.08.2022, РНОКПП НОМЕР_1 , номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_3 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно з п. 5.1. умов договору, Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.

Згідно з п. 12.22 Кредитного договору невід`ємною частиною цього договору є додатки: (1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів),(2) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України.

Відповідно до Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджених наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 124-П від 22.10.2025, ці правила є спеціальними правилами для Договорів про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa», які укладаються чи є укладеними між заявником/позичальником та ТОВ «Урк Кредит Фінанс» через сайт кредитодавця або Мобільний додаток на умовах та в період дії відповідної редакції цих Правил.

Також сторонами разом з Кредитним договором підписано паспорт споживчого кредиту який складається з інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а також таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1617-5175 від 25.10.2025 . Як убачається з вказаної таблиці, у період з 25.10.2025 по 24.10.2026 відповідач зобов`язався періодично (кількість днів у розрахунковому періоді 365) сплачувати проценти за користування кредитом, загальний розмір якого складає 34793,85 грн.

Додатковою угодою до договору про відкриття кредитної лінії № 1617-5175 від 26.11.2025 яка укладена між ТОВ « УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 підтверджується, що кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових грошових коштів у кредит за дговором та продовження строку кредитування/строку дії Договору на умовах, наведених нижче. Кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 14500,00 грн. Дана додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії підписана позичальником : електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5197.

З довідки, виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту №1617-5175 від 25.10.2025, убачається, що 25.10.2025 через платіжну систему EasyPay перераховано кошти у розмірі 8 000 грн., платіж №1697819116, на картку card_mask НОМЕР_3 . Тип операції- Видача кредиту. Та 26.11.2025 через платіжну систему EasyPay перераховано кошти у розмірі 14500,00 грн., платіж №1715309920, на картку card_mask НОМЕР_3 . Тип операції- Добор до кредиту.

З довідки, виданої ТОВ « УКР КРЕДИТ ФІНАНС» від 17.03.2026 № 200555-1697819116-17032026 убачається, що ТОВ «Фінансова компанія» КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» надає інформацію про те, що за № транзакції 1697819116, сума 8000 грн., дата виконання платіжної операції 25.10.2025,13:04, номер замовлення 6bf8de58-193c4358-93bf-3a37576f8621; номер картки НОМЕР_4 , статус виконано, призначення платежу: видача кредитних коштів за договором 1617-5175, 25.10.2025, ОСОБА_1 .

З довідки, виданої ТОВ « УКР КРЕДИТ ФІНАНС» від 17.03.2026 № 198490-1715309920-17032026 убачається, що ТОВ «Фінансова компанія» КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» надає інформацію про те, що за № транзакції 1715309920, сума 14500,00 грн., дата виконання платіжної операції 26.11.2025,07:56, номер замовлення f73415e4-6bf34720-a725b62c4050fclb; номер картки НОМЕР_4 , статус виконано, призначення платежу: видача кредитних коштів за договором 1617-5175, 26.11.2025, ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №1617-5175 від 25.10.2025 за станом на 02.03.2026, наданим ТОВ «Укр Кредит Фінанс», заборгованість за Кредитним договором позичальника - ОСОБА_1 складає 41845, 00., з яких: 14500,00 грн. становить прострочена заборгованість за кредитом; 13920 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України - 11250,00 грн. залишок комісії - 2175 грн.

Зі свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та виписки з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що позивач є фінансовою установою, здійснює економічну діяльність за КВЕД 64.92 - «інші види кредитування».

У зв`язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи порушений у позові спір, суд виходить з такого.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У свою чергу системний аналіз статей 524 - 526, 533 - 535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним уст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

В ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши досліджені в ході судового розгляду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами у справі підтверджено факт укладення Кредитного договору між позивачем та відповідачем, а також додаткової угоди до такого договору, які з боку відповідача підписано електронним цифровим підписом, що узгоджується з вищенаведеними законодавчими положеннями, факт перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, який особисто ним вказано у Кредитному договорі та додатковій угоді під час його укладення, та факт наявності непогашеної заборгованості за Кредитним договором.

Зважаючи на те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором не виконав, доказів, які б спростовували факт отримання кредитних коштів, розрахунок суми боргу суду не надав, суд приходить до переконання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 500,00 грн. та за відсотками у розмірі 13 920, 00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас щодо вимог позивача про стягнення процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 11 250,00 грн. та про стягнення комісії у розмірі 2 175, 00 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, є видом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а не платою за користування кредитом.

Суд враховує, що у спірних правовідносинах сторонами вже погоджено плату за користування кредитом у вигляді процентів, які нараховуються за умовами договору, що свідчить про наявність у кредитодавця компенсації за користування грошовими коштами.

За таких обставин додаткове стягнення процентів відповідно до ст. 625 ЦК України за той самий період призводило б до подвійного покладення на відповідача обов`язку сплачувати плату за користування грошовими коштами та відповідальності за одне і те саме порушення, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, а також у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Суд враховує, що за змістом положень ст. 524, 533, 535, 625 ЦК України зобов`язання, яке виникло між сторонами на підставі кредитного договору, є грошовим, а проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, є видом відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Разом з тим, у даному випадку застосування такої відповідальності обмежується спеціальними нормами законодавства, зокрема п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які підлягають пріоритетному застосуванню.

Оскільки спірні правовідносини виникли та існують у період дії воєнного стану, суд приходить до висновку, що відповідач звільняється від відповідальності у вигляді нарахування процентів, передбачених ст. 625 ЦК України.

Крім того стосовно позовних вимог про стягнення комісії суд зазначає таке.

Як зауважив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Так, кредитним договором передбачена комісія за надання кредиту.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії при видачі кредиту є нікчемними, та такими, яка суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії слід відмовити.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме - у розмірі 28 420, 00 грн., оскільки у частині стягнення з відповідача заборгованості про стягнення процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 11 250, 00 грн. та про стягнення комісії у розмірі 2 175, 00 грн. такі задоволенню не підлягають.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд виходить з такого.

Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662, 40 грн. (коефіцієнт 0.8), що підтверджено платіжною інструкцією, що міститься в матеріалах справи, відтак з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вказаній сумі.

Зважаючи на наведене, а також те, що позовні вимоги задоволено частково (на 67, 92 %), тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1808, 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1617-5175 від 25.10.2025 у розмірі 28 420 (двадцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати у розмірі 1 808 (одна тисяча вісімсот вісім) грн. 30 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 22.07.2026.

Головуюча О.В. Ротмістренко