Рішення № 138418935, 15.07.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/1349/26

Провадження №2/751/1401/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Топіхи Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Островської А.С.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Святної О.В.,

представника відповідача Чернігівської міської ради Мурзенок К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Чернігівської міської ради про визнання за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, що були використані при будівництві житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами

АДРЕСА_1 (житлового будинку А-1; прибудови а-1; сараю Б; вбиральні В);

- права забудовника житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (житлового будинку А-1).

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 . 23 березня 2011 року позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори, де була заведена спадкова справа № 220/2011. До складу спадкового майна входить житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , що був зведений в період 1965-1975 років, але право власності не було зареєстровано, правовстановлюючі документи на даний об`єкт нерухомості відсутні. Тому, державним нотаріусом постановою від 12 серпня 2025 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 16 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

05 березня 2026 року з Другої чернігівської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

11 березня 2026 року ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» надало інвентаризаційну справу на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

12 березня 2026 року від представника відповідача Чернігівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд прийняти рішення в межах чинного законодавства і за наявними документами, понесені стороною позивача документально підтверджені судові витрати залишити за цією ж стороною. Зазначають, що при здійсненні спадкодавцем самочинного будівництва до спадкоємців може переходити право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва. З огляду на надані письмові докази, відповідний житловий будинок було споруджено не на спеціально відведеній для цього земельній ділянці, що свідчить про факт самочинного будівництва. При цьому зауважують, що з поданих документів не вбачається хто саме здійснив таке будівництво, лише в довідці ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» зазначено, що користувачем є ОСОБА_2 . Окремо зауважують, що у даному випадку права позивача рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у справі порушено не було. У Чернігівської міської ради відсутня вина в тому, що житловий будинок було побудовано без відповідних дозвільних документів та / або не на спеціально відведеній для цього земельній ділянці (а.с. 90-92).

30 березня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зазначає, що позивачка ОСОБА_1 та її померлий чоловік ОСОБА_2 за національністю цигани. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 05 жовтня 1956 року «Про залучення до праці циган, які займаються бродяжництвом» було заборонено займатися бродяжництвом та запропоновано перейти до трудового осілого способу життя. З метою уникнення покарання цигани почали з метою осілості будувати житло. Як слідує з інвентаризаційної справи на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа земельної ділянки, що обліковується за вказаною адресою 610 кв.м. Рішень про вилучення у ОСОБА_2 земельної ділянки ніколи ніяким органом не приймалося (а.с. 108-109).

Ухвалою суду від 16 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явилася, про день час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача у вступному слові позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Пояснила, що позивачка з її померлим чоловіком є по національності циганами, будинок було збудовано на території циганського хутору у 1979 році, тобто до 1992 року. Чернігівською міською радою жодних претензій з приводу самовільно зайнятої земельної ділянки не заявлялося. Права забудовника підтверджуються належною доброчесною поведінкою, будинком та земельною ділянкою користуються постійно.

Представник Чернігівської міської ради не заперечувала проти визнання за позивачкою права власності на будівельні матеріали. В технічній документації від 1981 року зазначено, що будівництво є самочинним. Просила відмовити позивачу у визнанні за позивачкою права забудовника.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 05 листопада 1980 року (а.с.72 на звороті).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 3215 (а.с. 44).

Відповідно до розпорядження Чернігівської міської ради від 19 лютого 2016 року № 54-р «Про перейменування вулиць міста» вулицю Сабурова перейменовано на вулицю Пилипа Морачевського (а.с. 55).

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Чернігівського міської ради народних депутатів від 03 серпня 1984 року № 408 «Про прописку і видачу тимчасових домових книг» в районі Нової Подусівки м. Чернігова проживає 28 сімей, по національності цигани, без прописки в самовільно побудованих будинках та дозволено Новозаводському райкомунгоспу зареєструвати тимчасові домові книги громадянам, відповідно до списків (а.с. 56 на звороті).

Згідно інформаційної довідки ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 21 липня 2025 року № 12787 та від 13 листопада 2025 року право власності на житловий будинок по

АДРЕСА_1 не зареєстровано. Житловий будинок побудований в 1979 році без дозвільних документів. Користувачем будинку є ОСОБА_2 . Документи про надання земельної ділянки для будівництва житлового будинку в матеріалах інвентаризаційної справи відсутні (а.с. 46, 47).

10 липня 2025 року на замовлення ОСОБА_1 було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою:

АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 14668-14). Вказаний об`єкт нерухомого майна внесено у Реєстр будівельної діяльності за номером ТІ01:0365-4506-7326-0204, площа земельної ділянки 610 кв.м., площа забудови 47 кв.м., загальна площа будівлі 23,2 кв.м. Відповідно до характеристики об`єкт нерухомого майна складається з житлового будинку літ. А-1, прибудови літ.а-1, сараю літ. Б та вбиральні літ.В (а.с. 48-54).

Відповідно до висновку експерта від 13 січня 2026 року С-26001 ринкова вартість будівельних матеріалів, що були використані в процесі будівництва житлового будинку загальною площею 23,2 кв.м з надвірними будівлями, що знаходиться по

АДРЕСА_1 , становить 48 636 гривень 68 копійок. Експертом враховувались будівельні матеріали: цегла рядова, вікно метало-пластикове, двері вхідні, листи хвилясті азбоцементні, дошка підлоги, брус (дошка) дерев`яний для перекриття та крокв, дошка дерев`яна стінова, двері дерев`яні (а.с. 10-43).

Постановою державного нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори від 12 серпня 2025 року № 1392/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки право власності на вказаний житловий будинок не зареєстровано (а.с. 45).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до статті 15 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину спадкового майна, а саме на житловий будинок, оскільки заявником не були подані документи, які підтверджують право власності померлого ОСОБА_2 на зазначене майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Частиною 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

Судом встановлено, що житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , був збудований ОСОБА_2 без відповідних дозвільних документів, земельна ділянка для будівництва не виділялася, останній не набував право власності на будівельні матеріали та земельну ділянку, на якій розташовано будинок, а отже зазначений будинок, який є спадковим майном після померлого ОСОБА_2 , є самочинним будівництвом.

Згідно зі ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки, як забудовника, входять до складу спадщини.

Тобто, до закінчення будівництва забудовник вважається власником не будівлі або споруди, як окремого об`єкта, а власником будівельних матеріалів, обладнання, а також відповідних майнових прав.

Відповідно до роз`яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі №24-753/04-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», за умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним. Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України є неможливим. А тому, у такому випадку необхідно визнати правильною практику судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини.

Якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (ч. 1 ст. 376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію щодо можливості спадкування права власності на будівельні матеріали, які входять до спадкової маси та являють собою самочинне будівництво (зокрема у постанові 01 квітня 2019 року в справі № 569/15959/16-ц, від 16 грудня 2019 року в справі № 489/1685/15-ц, від 10 лютого 2021 року в справі

№ 495/3009/15-ц, від 17 лютого 2021 року в справі № 520/448/17.

Моментом виникнення майнових прав, а саме суб`єктивних прав учасників правовідносин, пов`язаних із володінням, користуванням і розпорядженням майном, є момент набуття права власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом зазначених норм матеріального права до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Верховний Суд наголошує на тому, що право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці.

Права спадкоємців щодо такого майна визначаються судами відповідно до положень статей 376 та 1218 ЦК, за змістом яких у разі здійснення спадкодавцем самочинного будівництва до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Подібних висновків дійшов Верховний суд у постанові від 28 квітня 2022 року в справі № 359/9695/17, постанові від 12 квітня 2023 року в справі № 511/2303/19.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що позивач, прийняла спадщину в установленому законом порядку після померлого чоловіка, але позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме підлягає визнанню за позивачем право власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, що були використані при будівництві житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , як на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 2, 4, 15, 328, 331, 376, 384, 392, 1216-1218, 1268 ЦК України, статтями 259, 265, 268, 273, 314, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, що були використані при будівництві житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами

АДРЕСА_1 (житлового будинку А-1; прибудови а-1; сараю Б; вбиральні В) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання:

АДРЕСА_2 )

Відповідач: Чернігівська міська рада (місцезнаходження, 14000,

м. Чернігів, вул. Магістратська, 7, код ЄДРПОУ 34339125)

Суддя Р.М. Топіха