Рішення № 138418292, 22.07.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2083/26

№ 2/688/1612/26

Рішення

Іменем України

22 липня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

06.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 02.08.2021 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір №707980891 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, паспортом споживчого кредиту, які є невід`ємною частиною кредитного договору, заявив про бажання отримати кошти та подав відповідну заявку. За результатами заповнення заявки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перевірило особисті дані відповідача та за номером платіжної картки ідентифікувало його. В свою чергу ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, який у подальшому ввів у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідно до договору отримав кредитні кошти в сумі 10000 грн на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування коштами у строки і на умовах, передбачених цим договором. Свої зобов`язання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало, перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти, а відповідач вчасно їх не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором №707980891 від 02.08.2021.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 відступило для ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором. В подальшому, 30.10.2023 ТОВ «Таліон Плюс» відступило вказане право вимоги для ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», уклавши з ним договір факторингу №30/1023-01. 11.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №707980891 від 02.08.2021 на загальну суму 34678,45 грн. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення позивача, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення права вимоги ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», ні на рахунки попередніх кредиторів. А тому, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №707980891 від 02.08.2021 в сумі 34678,45 грн та понесені судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Сахарова О.В. у судове засідання не з`явилась, в поданій позовній заяві просила розгляд справи провести у її відсутності, позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, в системі «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, а у разі часткового задоволення позовних вимог зменшити розмір процентів та витрат на правничу допомогу.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.05.2026 відкрито провадження в справі, витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази, що містять банківську таємницю та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін о 09 год 05 хв 22.07.2026.

29.05.2026 відповідач ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задовленні позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт отримання відповідачем кредитних коштів, а надані позивачем внутрішні довідки та розрахунки не можуть вважатися належними доказами їх фактичного отримання. Крім того, вважає, що витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн є неспіврозмірними зі складністю даної справи, обсягом наданих послуг та фактично витраченим часом на їх надання. Вказує, що проходить військову службу у Збройних Силах України під час дії воєнного стану, що об`єктивно обмежує можливість належним чином реалізувати його право на захист, а тому стягнення значної суми витрат на правничу допомогу створює для нього надмірний фінансовий тягар та не відповідає принципу справедливості й пропорційності, а тому просить суд відмовити у задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для їх стягнення, просить зменшити розмір таких витрат до співмірного, обґрунтованого та розумного розміру, враховуючи характер спору, незначну складність справи, типовість позовної заяви та відсутність значного обсягу наданих правничих послуг. Крім того, зазначає, що позивачем не доведено належного переходу права вимоги, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення відповідача про заміну кредитора у зобов`язанні. Позивач не довів належними та допустимими доказами заявлений розмір процентів та загальної заборгованості. Також, зазначив що з 2022 року проходить військову службу у Збройних Силах України. Постійно бере участь у заходах, спрямованих на забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України. Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Таким чином, нарахування позивачем процентів за кредитним договором у період проходження ним військової служби суперечить вимогам закону та порушує встановлені державою гарантії соціального захисту військовослужбовців. Позивачем не надано належного розрахунку, який би дозволяв встановити: період нарахування процентів; чи здійснювалося таке нарахування після початку проходження військової служби; які саме суми були нараховані до та після набуття статусу військовослужбовця. А тому, просить суд у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЕЙС» до нього про стягнення заборгованості відмовити повністю. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову зменшити розмір нарахованих процентів та витрат на правничу допомогу.

01.06.2026 представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» Сахарова О.І. в системі «Електронний суд» подала відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, оскільки такі грунтуються на вимогах закону та підтверджені належними та допустимими доказами. Зазначила, що з долучених відповідачем документів вбачається, що ОСОБА_1 вступив до лав ЗСУ 04.05.2022, а нарахування процентів за укладеним договором здійснювалось в період з 02.08.2021 по 26.11.2021, тобто поза межами несення відповідачем військової служби, що підтверджується розрахунком заборгованості. Перерахування кредитних коштів в сумі 10000 грн на картковий рахунок відповідача підтверджується, в тому числі платіжними дорученнями, долученими до справи. Згідно з матеріалами справи відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі, що свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним. Відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги Позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано. Перехід права вимоги за кредитним договором до Позивача підтверджений належними доказами, а нарахування процентів здійснено з урахуванням умов укладеного договору. Позивачем на підтвердження отримання правничої допомоги надано всі необхідні докази.

26.06.2026 на виконання ухвали суду від 12.05.2026 з АТ КБ «ПриватБанк» надійшли письмові докази, що містять банківську таємницю.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 02.08.2021 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії №707980891 шляхом надсилання заявки на отримання грошових коштів в кредит від 02.08.2021, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 2550 грн на умовах строковості, зворотності, платності строком на 27 днів шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (базова процентна ставка 620,50% річних, що становлять 1,70% процентів від суми кредиту за кожний день користування ним).

Пунктом 1.2-1.6 Договору передбачено, що сума Кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 2550 грн одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 29.08.2021. Загальна сума кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту (Траншів) отриманих протягом всього строку дії Договору. Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання.

Пунктами 1.7, 1.9.1 Договору визначено, що кредитна лінія надається строком на 27 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період), а саме до 29.08.2021, під 1,04% від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до пункту 1.9.3 Договору, якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 1,70% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

У пункті 1.12 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строк дії договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти в розмірі 2,30% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно п.п. 3.1-3.2 Договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України. Порушення умов цього Договору вважається його невиконання або неналежне виконання або отримання кредиту позичальником при використанні недостовірної, неповної або помилкової інформації.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що закінчення строку надання кредиту не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов Договору.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua.

У Паспорті споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №707980891 від 02.08.2021 визначено основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або не виконання зобов`язань за договором споживчого кредиту, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між товариством і позичальником.

Строни погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 днів від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис

Договір №707980891 підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV67RG8, що стверджується п. 5 Договору «Реквізити сторін».

Укладення договору також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з якої вбачається, що 02.08.2021 о 22:09:12 одноразовий ідентифікатор MNV67RG8 відправлений позичальнику ОСОБА_1 на його мобільний номер телефону НОМЕР_1 , 02.08.2021 о 22:09:41 ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле ІТС, 22.08.2021 о 22:09:55 грошові кошти перераховані позичальнику ОСОБА_1 .

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 02.08.2021 зазначено персональні дані позичальника ОСОБА_1 та загальну інформацію про номер договору, дату його укладення, суму кредиту, строк кредитування та номер карти, на яку має бути перерахована сума кредиту: 4449-49ХХ-ХХХХ-6903.

В подальшому, відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна його сума становить 10000 грн, що підтверджується довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з яких вбачається, що на виконання умов договору №707980891 від 02.08.2021, укладеного між позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», було здійснено платіжні операції, а саме зараховано кошти на рахунок отримувача ОСОБА_1 , на картку №4149-49ХХ-ХХХХ-6903: 02.08.2021 о 22:09:56 на суму 2550 грн; 03.08.2021 о 19:33:14 на суму 1700 грн; 04.08.2021 о 12:53:35 на суму 1200 грн; 04.08.2021 о 19:00:26 на суму 1300 грн; 06.08.2021 о 5:14:56 на суму 700 грн; 06.08.2021 о 21:15:49 на суму 700 грн; 07.08.2021 о 4:09:27 на суму 750 грн; 07.08.2021 о 20:59:52 на суму 500 грн; 08.08.2021 о 15:25:55 на суму 600 грн.

Вказане також підтверджується даними платіжних доручень від 02.08.2021 на суму 2550 грн, від 03.08.2021 на суму 1700 грн, 04.08.2021 на суму 1200 грн, від 04.08.2021 на суму 1300 грн, від 06.08.2021 на суму 700 грн, від 06.08.2021 на суму 700 грн, від 07.08.2021 на суму 750 грн, від 07.08.2021 на суму 500 грн, від 08.08.2021 на суму 600 грн.

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 09.06.2026 за №20.1.0.0.0/7-260603/64192-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Фінансовий номер телефона ОСОБА_1 зазначено НОМЕР_4 .

З виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період з 02.08.2021 по 09.08.2021 відбулося зарахування коштів: 02.08.2021 на суму 2550 грн, 03.08.2021 на суму 1700 грн, 04.08.2021 на суму 1200 грн, 06.08.2021 на суму 700 грн, 06.08.2021 на суму 700 грн, 07.08.2021 на суму 750 грн, 07.08.2021 на суму 500 грн, 08.08.2021 на суму 600 грн.

ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, а саме не вносив платежі на погашення кредиту, не сплачував нараховані проценти за користування кредитом, у зв`язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 05.10.2021 становила 22488,45 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).

28.11.2019 до вказаного договору факторингу було внесено зміни додатковою угодою № 19, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 укладено додаткову угоду №26 до договору Факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018. 31.12.2021 сторони договору уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2022 року сторони договору уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2023 року сторони договору уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024.

Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є, в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу встановлено, що Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №154 від 05.10.2021 до договору Факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №707980891 від 02.08.2021 в сумі 22718,45 грн.

30.10.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу №30/1023-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору).

В реєстрі прав вимоги № 1 від 30.10.2023, підписаного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», вказано, що до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором із заборгованістю в розмірі 34678,45 грн.

Вказане також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», згідно якої заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №707980891 від 02.08.2021 станом на 30.10.2023 становить 34678,45 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000 грн, за процентами в розмірі 24678,45 грн.

11.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

В додатку № 1 до вказаного договору факторингу «Реєстр боржників» від 14.07.2025 зазначено, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступила ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» право вимоги, в т.ч. до ОСОБА_1 за кредитним договором №707980891 від 02.08.2021, заборгованість по основному боргу (тіла кредиту) становить 10000 грн, заборгованість по процентам 24678,45 грн, загальна заборгованість 34678,45 грн

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №707980891 від 02.08.2021 слідує, що 02.08.2021 позичальнику, яким є ОСОБА_1 , надано кредит згідно кредитного договору №707980891 від 02.08.2021. Заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за кредитним договором №707980891 від 02.08.2021 станом на 26.12.2025 становить 34678,45 грн.

Застосовані норми права

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.

З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 02.08.2021 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії №707980891, за яким отримав кошти в загальній сумі 10000 грн в кредит, користувався ними, однак у строки встановлені договором їх не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Як вбачається з цього договору, він підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер його мобільного телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, його паспортних даних, РНОКПП. Відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного договору. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що право вимоги за вказаним кредитним договором відступлено ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» на законних підставах.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Після підписання кредитного договору у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 02.08.2021 зазначено персональні дані позичальника ОСОБА_1 та загальну інформацію про номер договору, дату його укладення, суму кредиту, строк кредитування та номер карти, на яку має бути перерахована сума кредиту: 4449-49ХХ-ХХХХ-6903.

З повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 09.06.2026 за №20.1.0.0.0/7-260603/64192-БТ вбачається, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Фінансовий номер телефона ОСОБА_1 зазначено НОМЕР_4 . З виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період з 02.08.2021 по 09.08.2021 відбулося зарахування коштів: 02.08.2021 на суму 2550 грн, 03.08.2021 на суму 1700 грн, 04.08.2021 на суму 1200 грн, 06.08.2021 на суму 700 грн, 06.08.2021 на суму 700 грн, 07.08.2021 на суму 750 грн, 07.08.2021 на суму 500 грн, 08.08.2021 на суму 600 грн.

Пунктами 1.7, 1.9.1 договору кредитної лінії №707980891 від 02.08.2021 визначено, що кредитна лінія надається строком на 27 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період), а саме до 29.08.2021, під 1,04% від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до пункту 1.9.3 Договору якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 1,70% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

У пункті 1.12 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти в розмірі 2,30% в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України (п. 4.3 Договору).

Згідно розрахунків заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 02.08.2021 по 05.10.2021, ТОВ «Таліон Плюс» за період з 05.10.2021 по 26.11.2021 та виписки по особовому рахунку ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №707980891 від 02.08.2021 становить 34678,45 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000 грн, за процентами в розмірі 24678,45 грн.

Сторони в укладеному договорі обумовили всі істотні умови, в тому числі щодо суми кредиту, строку кредитування, процентів за користування коштами. В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 кредитного договору №707980891 від 02.08.2021, оскільки відповідач отримував та користувався кредитними коштами, що підтверджується наданими та дослідженими судом доказами. Власного розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано.

При цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а тому суд вважає, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_1 зазначає, що є військовослужбовцем Збройних Сил України, у зв`язку з чим просить застосувати до нього положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021 визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Однак, як вбачається з долучених відповідачем до матеріалів справи копій військового квитка серії НОМЕР_5 , виданого 17.06.2022, довідки №171П від 11.01.2026, виданої командиром військової частини НОМЕР_6 , ОСОБА_1 з 29.01.2025 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_6 ; а згідно посвідчення серії НОМЕР_7 , виданого 28.05.2025 на ім`я ОСОБА_1 , останній призваний на військову службу у Збройні Сили України з 04.05.2022, тобто піля укладення кредитного договору №707980891 від 02.08.2021 та строку протягом якого нараховано проценти за користування кредитними коштами - з 02.08.2021 по 26.11.2021.

Таким чином, при вирішенні даного спору на відповідача ОСОБА_1 не поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Оскільки ОСОБА_1 не виконав зобов`язання по поверненню кредиту, порушивши цим умови договору, то утворилась заборгованість в розмірі 34678,45 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн та заборгованості по процентам в розмірі 24678,45 грн, що нарахована в межах строку дії договору, а отже позов підлягає до задоволення у повному обсязі та до стягнення з відповідача ОСОБА_1 підлягає заборгованість за договором кредитної лінії №707980891 від 02.08.2021в розмірі 34678,45 грн.

Судові витрати

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір згідно з платіжною інструкцією в національній валюті №50099 від 01.05.2026 в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі на підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2662,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких підтверджується копією договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додатковою угодою №25770935380 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, актом прийому-передачі наданих послуг з детальним описом робіт (надання послуг), виконаних адвокатом Соломко О.В., суд виходить з того, що затрати часу на підготовку та подання даної позовної заяви про стягнення заборгованості 6 годин та вартість наданих послуг в розмірі 7000 гривень є завищеними, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.

На підставі ст.ст. 525, 526, 1048, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1080, 1081 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії №707980891 від 02 серпня 2021року в розмірі 34678 (тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят вісім) гривень 45 копійок, судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК