Рішення № 138417940, 21.07.2026, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/115/26

Провадження №2/151/241/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г. за участю секретаря судових засідань Бондаренко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ "ФК "Ейс" Поляков О.В. звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 24763 гривні заборгованості за Договором № 443785494 від 07.08.2021, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662 гривні 40 копійок та 7 000 гривень витрат на оплату правової допомоги. Свої вимоги бґрунтовує тим, що 07.08.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено Договір № 443785494 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV5E74R. Відповідно до кредитного Договору відповідачеві були перераховані грошові кошти в розмірі 5 000 гривень. Проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту на 7000 гривень. 28.11.2018 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' (Клієнт) та ТОВ ''Таліон Плюс'' (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Відповідно до реєстру прав вимоги № 155 від 12.10.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' до ТОВ ''Таліон Плюс'' перейшло право вимоги до відповідача.

05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 10.10.2024 від ТОВ ''Таліон Плюс'' до ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' перейшло право вимоги до відповідача. 10.07.2025 ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' та позивач уклали договір факторингу № 10/07/25 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 443785494 від 07.08.2021. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 10/07/25 від 10 липня 2025 року від ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24763 гривні. Просять стягнути з відповідача на користь позивача вищевказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою судді від 25 березня 2026 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та задоволено клопотання про витребування доказів.

У судове засідання представник позивача ТОВ "ФК "Ейс" не з`явився, однак у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, у разі неявки відповідача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 30.04.2026, 09.06.2026 та 21.07.2026 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення повісток за зареєстрованим місцем проживання. Рекомендоване повідомлення на 09.06.2026 повернулося з відміткою ''вручено особисто'', а на 21.07.2026 - без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній". Крім того, про час, дату та місце розгляду справи на 21 липня 2026 року повідомлявся, також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.

За таких підстав відповідач вважається належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 07 серпня 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 443785494.

Згідно п. 1.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 7000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі Правила).

Відповідно до п.п.1.3-1.4 Договору кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 5000 грн 00 коп. (п`ять тисяч грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 06.09.2021 р.. Позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії Договору, може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. Повернення Кредиту в повному обсязі позбавляє права Позичальника отримати нові Транші, а Договір вважається припиненим шляхом його повного виконання. (а.с.13 зворотня сторона-16)

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV5E74R.

Крім того, відповідачем подано заявку на отримання грошових коштів в кредит від 07.08.2021, де зазначено його анкетні дані та номер картки № НОМЕР_1 .(а.с.24)

Згідно платіжного доручення № cc7eaec7-5aec6-45a7-aa62-4b6bc58089b6 від 07.08.2021 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' перерахувало грошові кошти в сумі 5000 гривень на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 . (а.с.34)

Згідно платіжного доручення № 99b79238-ae71-4389-a2a1-c05f8f7673fe від 11.08.2021 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' перерахувало грошові кошти в сумі 2000 гривень на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 . (а.с. 34 зворотня сторона)

На виконання ухвали суду АТ ''КБ ''Приват Банк'' надав суду інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 . Номер на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою за період 07.08.2021-16.08.2021 +380969861571 був/є фінансовим та даний номер знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .. Повідомили, що по рахунках № НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 5000 гривень за період 07.08.2021-12.08.2021 від 07.08.2021. Також по рахунках № НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 2000 гривень за період 11.08.2021-16.08.2021 від 11.08.2021.(а.с.125-127)

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право вимоги у тому числі і за кредитним договором № 443785494 від 07.08.2021 (а.с. 42-47)

28.11.2019 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' та ТОВ ''Таліон Плюс'' уклали додаткову угоду №19, згідно з якою сторони дійшли згоди викласти п.8.2 Договору в наступній редакції: "8.2 строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором". При цьому інші умови договору залишилися без змін. (а.с. 47 зв. бік)

31.12.2020 між ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' та ТОВ ''Таліон Плюс'' укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором". (а.с. 48-52)

31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно. (а.с. 53)

31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно. (а.с. 53 зв. бік)

31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. (а.с. 54)

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №155 від 12.10.2021 ТОВ "Таліон Плюс" набуло право вимоги за кредитним договором № 443785494 від 07.08.2021, боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості по основному боргу 7000 гривень, 9230 гривень заборгованість по відсотках, 16230 гривень загальна заборгованість та 2800 гривень сума фінансування. (а.с. 55-56)

05 серпня 2020 року між ТОВ ''Таліон Плюс'' та ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' укладено договір факторингу №05/0820-01 (а.с. 58-62).

Крім того, між ТОВ ''Таліон Плюс'' та ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' було укладено ряд додаткових угод про продовження строку дії договору.(а.с.62 зворотній бік-63)

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' набуло право вимоги за кредитним договором № 443785494 від 07.08.2021, боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості по основному боргу 7000 гривень, 17763 гривні заборгованість по відсотках, 24763 гривні загальна заборгованість. (а.с. 64-65)

10 липня 2025 року ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' та позивач уклали договір факторингу № 10/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Договором №443785494 від 07.08.2021. (а.с. 67-72)

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №10/07/25-Е від 10 липня 2025 року ТОВ "ФК "Ейс" набуло право вимоги за Договором № 443785494 від 07.08.2021, боржник ОСОБА_1 , сума боргу 24763 гривні, 7000 гривень прострочене тіло кредиту, 17763 гривні прострочені відсотки та 70 гривень - сума фінансування. (а.с. 73)

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунка за кредитним Договором № 443785494 від 07.08.2021 заборгованість становить 24763 гривні, з яких: 7000 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 17763 гривні - прострочена заборгованість за відсотками. Станом на 26.12.2025 ТОВ "ФК "Ейс" повідомляє, що заборгованість за кредитним договором не погашена. (а.с. 77-80)

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слідує з ч.1 ст.207 ЦК України, ящо правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 3 Закону України ''Про електронну комерцію'' зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснимо в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України ''Про електронну комерцію'').

Частина 5 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої ст. 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладених договорів отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд. Сторона позивача уклала договори факторингу з кредитором відповідача ОСОБА_2 на підставі яких фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом проценти.

Відповідно до ст.1077 ЦПК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.1,ч.3 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4)виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 ''….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі''.

Судом встановлено, що позивач правомірно набув права вимоги за даним кредитним договором, тому має право на належне виконання відповідачем зобов`язань за ним.

Окрім того встановлено, що Договір кредитної лінії №443785494 від 07.08.2021 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV5E74R.

Таким чином, стороною позивача доведено, укладення Договір кредитної лінії №443785494 від 07.08.2021 між сторонами та наявність у відповідача заборгованості у розмірі 24763 гривні, з яких: 7000 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 17763 гривні - прострочена заборгованість за відсотками.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вказана сума заборгованості.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.

Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7 000 гривень, які підтверджуються: договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с. 81-82); протоколом погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с. 82 зв. бік); додатковою угодою № 25771238374 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с. 83; актом прийому-передачі послуг № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с. 84) та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. (а.с. 85)

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 7 000 гривень є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу не надходило.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 36690 від 06 лютого 2026 року в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок (а.с. 9), який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись вищевикладеним та статтями 259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''ЕЙС'' заборгованість за Договором кредитної лінії №443785494 від 07.08.2021 у сумі 24763 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят три) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

Повне найменування (ім`я) сторін та їх місцезнаходження:

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02094, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6 кабінет 13, рахунок НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк", ЄДРПОУ АТ "Універсал Банк" 21133352, МФО 322001)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ).

Суддя Людмила ТОКАРЧУК