Рішення № 138417899, 22.07.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/428/26

Номер провадження 2/142/489/26

РІШЕННЯ

іменем України

22 липня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А.,

з участю

секретаря судового засідання Курасевич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором № 010-RO-82-279960016 від 23 червня 2024 р. в розмірі 79 832,09 грн., з яких: 79 832,09 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею., та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23 червня 2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 010-RO-82-279960016, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти, а останній зобов`язався своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти та виконувати інші передбачені договором зобов`язання. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив ознайомлення з Правилами та Тарифами банку. Позивач вказує , що 17 липня 2025 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-78 F, відповідно до якого первісний кредитор передав позивачу права вимоги до боржників, визначених у реєстрах боржників. Згідно з Реєстром боржників від 22 жовтня 2025 року до зазначеного договору право грошової вимоги до відповідача перейшло до позивача. Зазначає, станом на момент переходу права вимоги заборгованість відповідача за кредитним договором становила 79 832,09 грн, яка складається виключно із заборгованості за основною сумою боргу, при цьому заборгованість за процентами та штрафними санкціями відсутня. Позивач також зазначає, що після набуття права вимоги жодних штрафних санкцій чи інших платежів на суму боргу ним не нараховувалося. Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, припинив погашення кредитної заборгованості у строки, визначені кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася непогашена заборгованість. При цьому посилається на положення статей 525, 530, 599, 610-612, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, якими передбачено обов`язок належного та своєчасного виконання зобов`язань, а також право кредитора вимагати дострокового повернення кредиту у разі прострочення виконання. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до статей 512, 516, 1082 Цивільного кодексу України перехід права вимоги до нового кредитора не припиняє обов`язку боржника виконати грошове зобов`язання, а неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, про що також свідчить правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15. Також позивач посилається на положення статей 205, 207, 626, 628, 638, 639 Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію», зазначаючи, що кредитний договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а тому він є укладеним у письмовій формі та породжує для сторін відповідні цивільні права та обов`язки. Посилаючись на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 010-RO-82-279960016 від 23 червня 2024 року у розмірі 79 832,09 грн, а також понесені судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Гринишиній А.А.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 10 червня 2026 року було здійснено запит до Піщанської селищної ради для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача з ОСОБА_1

24 червня 2026 року до суду надійшла відповідь з Піщанської селищної ради за №1393 від 19 червня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року постановлено відкрити провадження у даній цивільній справі, призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановити сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень. Призначено по цивільній справі судове засідання, на 13 годину 30 хвилин 22 липня 2026 року.

Позивач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив. У позовній заяві представник позивача просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач подав до суду письмову заяву, в якій визнав позовні вимоги та просив розглянути справу за його відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі наданих суду письмових доказів встановлено, що 23 червня 2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 010-RO-82-279960016, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов`язався повернути отриманий кредит, сплачувати проценти та виконувати інші зобов`язання на умовах, визначених договором.

17 липня 2025 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-78 F, відповідно до якого позивач набув права вимоги за кредитними договорами, визначеними у реєстрах боржників. Згідно з Реєстром боржників від 22 жовтня 2025 року до зазначеного договору до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 010-RO-82-279960016.

З наданого позивачем витягу з Реєстру боржників та розрахунку заборгованості вбачається, що станом на дату переходу права вимоги заборгованість відповідача становила 79 832,09 грн, з яких: 79 832,09 грн заборгованість за основною сумою боргу, заборгованість за процентами та штрафними санкціями відсутня. Також матеріали справи свідчать, що після набуття права вимоги позивач не здійснював нарахування процентів, пені чи інших штрафних санкцій.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у встановлені договором строки кредитні кошти не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість у зазначеному розмірі.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір Позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з умовами кредитного договору Позичальник зобов`язується вчасно повернути Позику, сплатити відсотки за користування Позикою в порядку, визначеному цим Договором.

Судом встановлено, що за відповідач за кредитним договоромсвої зобов`язання належним чином не виконав, грошові кошти та відсотки у встановлені строки не повернув, після відступлення права вимоги жодних платежів на користь позивача або первісних кредиторів не здійснив.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач свої зобов`язання не виконав. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідач не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а тому заборгованість, що виникла, слід стягнути з нього в примусовому порядку.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду за відповідачем обліковується заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 010-RO-82-279960016 у загальному розмірі 79 832,09 грн.

Оскільки відповідач добровільно заборгованість не погасив, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує, що відповідно до статті 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір із застосуванням коефіцієнта 0,8 у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 536, 551, 598, 599, 610, 615, 628, 629, 630, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 223, 258, 259, 263, 264, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 010-RO-82-279960016 від 23 червня 2024 року в розмірі 79 832 (сімдесят дев`ять тисяч вісімсот тридцять дві) грн 09 коп., з яких: 79 832,09 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 0,00 грн - заборгованість за відсотками; 0,00 грн - заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Повне рішення складено 22 липня 2026 року.

Сторони по справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2;

відповідач: ОСОБА_1 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: