Ухвала суду № 138416649, 21.07.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/209/26

Провадження № 2/542/339/26

У Х В А Л А

21 липня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» шляхом формування документа в системі «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 153995,06 грн.

Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження.

26 лютого 2026 року відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому просила витребувати у позивача повні технічні дані укладення електронного договору (пристрій, телефон, ОТР-коди, журнали логів), докази перерахування коштів саме відповідачці, копії всіх додатків, заяв, анкет, що містяться у справі, логів реєстрації, ІР-адрес, історії входу в особистий кабінет, SMS-кодів, копій документів, на підставі яких була здійснена ідентифікація, документи, які б підтверджували факт реального отримання нею кредитних коштів (платіжні документи, виписки з банку).

Клопотання обґрунтоване тим, що позивач не надав належних доказів, тому вважає, що його вимоги є необґрунтованими. Вона ж заперечує факт укладення кредитного договору з відповідачем, підписання електронного договору, отримання коштів від відповідача та часткове повернення кредиту.

11.03.2026 року до суду представником позивача надано додаткові пояснення у справі, в яких він просить поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи:

- відеозапис відео верифікації позичальника;

- копію договору про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020;

- протокол підписів до договору про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020;

- копії доказів здійснення відповідачем платежів за кредитним договором;

- копії доказів направлення на електронну адресу відповідачки кредитного договору та Правил.

Крім того, 08.07.2026 року до суду представником позивача надано додаткові пояснення у справі, в яких він просить поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи:

- копію довідки щодо укладення кредитного договору;

- знімок екрану щодо банківської картки відповідачки за BIN;

- знімок екрану щодо банківської картки відповідачки з застосунку банку.

А також 09.07.2026 року до суду представником позивача надано додаткові пояснення у справі, в яких він просить поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи:

- знімок екрану щодо зарахування коштів.

В судове засідання сторони не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи (а.с.166, 167, 181).

Представник позивача в наданих письмових поясненнях просив справу розглядати в його відсутність (а.с.234 на звороті).

Від відповідачки та її представника адвоката Петрушанко О.Д. надійшла заява про розгляд справи в їх відсутність (а.с.240).

Суд, розглянувши заявлені клопотання, зазначає таке.

Щодо клопотання відповідачки про витребування доказів, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій.

Згідно з ч.2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно з ч.3 ст.84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

В даному випадку, заявляючи клопотання про витребування доказів у позивача відповідачка не зазначила, які заходи нею були вжиті для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Крім того, в наданому клопотанні не зазначено технічні дані яких саме пристроїв, телефону, ОТР-коди, журнали логів, копії яких додатків, заяв та анкет, логів реєстрації, чию ІP-адресу, історію входу в чий саме особистий кабінет та за який період, які саме SMS-коди просить витребувати відповідачка, а також які саме обставини можуть підтвердити ці докази або аргументи, які вони можуть спростувати.

При цьому, суд також зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, зобов`язана їх довести, надавши суду докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про такі обставини. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Одночасно суд зазначає, що відповідачка, будучи стороною кредитних правовідносин вправі самостійно звернутись до кредитодавця за отриманням інформації що стосується кредитного договору. З іншого боку, кредитодавець, отримавши заперечення відповідача, яка заперечує факт укладення кредитного договору, отримання коштів в кредит та часткове погашення заборгованості за кредитом, повинен сам підтвердити чи спростувати ці заперечення відповідними доказами. Тобто, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Щодо клопотання представника позивача про поновлення строку на подання доказів, слід зазначити таке.

Згідно ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Положення ст. 81 ЦПК України відображають приватноправові засади змагальності цивільного процесу, відповідно до чого тягар доказування цілком покладається на сторін. У такому контексті зазначений обов`язок із доказування характеризується специфічністю та виникає тоді, коли особа реалізує своє право на судовий захист. При цьому особа наділена правом самостійно обирати коло доказів, на які вона посилається і які подає суду, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частина 4 ст. 83 ЦПК України встановлює, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ч. 5 ст. 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Крім того, ч. 8 ст. 83 ЦПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає обґрунтувала неможливість їх неподання у вказаний строк, з причин, що не залежали від неї.

Отже, позивач мав подати докази разом з поданням позовної заяви або зазначити про неможливість подати докази у визначений законом час.

Вирішуючи питання поновлення строку для подання доказів, суд враховує основні засади цивільного судочинства, в тому числі, принципи пропорційності, змагальності, диспозитивності, які гарантують право кожного учасника процесу подати свої докази, відстоювати свою позицію перед судом, враховуючи значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, та обов`язок суду сприяти учасникам процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, та розглянути справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог та на підставі поданих доказів.

Беручи до уваги неодноразові надання сторонами заяв по суті справи та додаткових пояснень, виходячи з предмету та підстав позовних вимог позивача та заперечень відповідачки, враховуючи важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв по суті справи та доказів, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів має розглядатися справа по суті, суд вважає необхідним поновити позивачу процесуальний строк для подання письмових доказів та приєднати їх до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст. 76-81, 83, 84, 127, 258, 260 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про поновлення процесуального строку для подання доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» процесуальний строк для подання доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Приєднати до матеріалів справи докази:

- відеозапис відео верифікації позичальника;

- копію договору про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020;

- протокол підписів до договору про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020;

- копії квитанцій про оплату;

- копію листа ТОВ «Бізнес Позика» Головко Т.О.;

- копію довідки щодо укладення кредитного договору;

- знімок екрану щодо банківської картки;

- знімок екрану щодо банківської картки з застосунку банку;

- знімок екрану щодо зарахування коштів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 21 липня 2026 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О.Афанасьєва