Рішення № 138416648, 21.07.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/882/26

Провадження № 2/542/660/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

04.05.2026 року до суду звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з позовом до ОСОБА_2 , просив стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 12175,96 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 28.08.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) №28.08.2025-100000699, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 4000,00 грн., строком на 140 днів. Дата повернення кредиту 14.01.2026. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

23.10.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, згідно якого сторони домовились збільшити суму кредиту та сума кредиту, з дати укладення додаткового договору становить 5200 грн. у зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного додаткового договору становлять 0,64%.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 12175,96 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3932,59 грн, по процентам в розмірі 3303,37 грн, процентів, нарахованих по ст.625 ЦК України 4940 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 12175,96 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 13.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 41).

Ухвалою суду від 21.07.2026 року поновлено відповідачці процесуальний строк для подання доказів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 46), в позовній заяві, відповіді на відзив просив справу розглядати без її участі (а.с. 10, 64 на звороті).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.48-49).

Представник відповідачки адвокат Сідько С.І. в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 47), надала заяву про розгляд справи без її участі та без участі відповідачки, зазначивши, що поданий відзив на позовну заяву та заперечення (на відповідь на відзив) підтримують в повному обсязі (а.с.88).

Та представником відповідачки адвокатом Сідько С.І. 28.05.2026 року був наданий відзив на позовну заяву (а.с.50-53), в якому вона просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в частині стягнення заборгованості за відсотками по кредиту, комісії, відсотками, нарахованими за ст.625 ЦК України та судових витрат, посилаючись на таке.

Вказала, що заперечують проти заявлених вимог та вважають їх безпідставними, незаконними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідачка ОСОБА_3 не заперечує, що від ТОВ «Споживчий центр» отримала кошти в сумі 5200 грн, але не погоджується з нарахованими відсотками за користування кредитом, комісією та відсотками, нарахованими за ст.625 ЦК України з наступних підстав.

Відповідачкою було сплачено заборгованість за кредитним договором на загальну суму 4 422,95 грн., які як вбачається із розрахунку заборгованості за договором № 28.08.2025-100000699 від 28.08.2025 р. позивачем були розприділені перш за все на погашення заборгованості по комісії, відсоткам за користування кредитними коштами та відсотками, нарахованими за ст. 625 ЦК України, що вважають є протиправним.

З розрахунку заборгованості вбачається, що до загального розміру заборгованості відповідачки включено заборгованість за комісією за надання кредиту у розмірі 800,00 грн.

Позивачем фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано. Отже, умови договору про нарахування позивачем разової комісії при видачі кредиту є нікчемними, а відтак, вимог позивача щодо стягнення з відповідачки комісії, пов`язаної з наданням кредиту, не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України, зазначають, що на дату укладення кредитного договору 28.08.2025 р., нарахування відсотків за ст.625 ЦК України, позивачем здійснювалося незаконно.

20.10.2025 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем, на даний час несе військову службу у Збройних Силах України. Таким чином, на відповідачку, як дружину військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з 20.10.2025 р. поширюються пільги передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.

З огляду на що вважаєють, що відсотки за користування кредитом повинні нараховуватися з моменту укладення договору 28.08.2025 р. по дату укладення шлюбу 20.10.2025 р. (54 дні) та сума боргу за кредитним договором №28.08.2025-100000699 від 28.08.2025 р. становить 2657,25 грн.

04.06.2026 року представником позивача була надана відповідь на відзив (а.с.61-65), в якій зазначає, що загальні витрати за споживчим є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись.

Крім того, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт часткової оплати відповідачкою по вищезазначеному кредитному договору та змінено суму заборгованості.

Вказує про те, що наданий відповідачем перелік документів є неповним та недостатнім доказом перебування останнього на військовій службі, а отже, відповідачка не звільняється від відповідальності погашення заборгованості за вказаним договором.

Відповідачка не надала документів, які б підтверджували участь її чоловіка станом на час строку дії кредитного договору, у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України. Тому, права на відповідну пільгу відповідачка не має.

Просила позовні вимоги задовольнити.

09.06.2026 представником відповідачки адвокатом Сідько С.І. були надані заперечення (на відповідь на відзив), за змістом аналогічні, викладеним у відзиві на позовну заяву (а.с.73-75).

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 28.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір (оферти) №28.08.2025-100000699, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 4000,00 грн., строком на 140 днів. Дата повернення кредиту 14.01.2026 рік. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (а.с. 16-22).

Як вбачається з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 28.04.2026 року було успішно перераховано кошти 28.08.2025 на суму 4000 грн. на картку НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту №28.08.2025-100000699 (а.с. 15).

Відповідно до п.10.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) вбачається, що цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року (а.с.18).

Відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 28.08.2025, відповіді позичальника про прийняття пропозиції було підтверджено укладення кредитного договору на вищенаведних умовах (а.с. 16-22).

23.10.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір до Кредитного договору (оферти) №28.08.2025-100000699, відповідно до умов якого сторони домовились про збільшення суми кредиту до 5200,00 грн., строк кредиту 140 днів. Дата повернення кредиту 14.01.2026 рік. У звязку із збільшенням суми кредиту змінюється розмір процентної ставки 0,64%.

Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 28.04.2026 року було успішно перераховано кошти 23.10.2025 на суму 1200 грн. на картку НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту №28.08.2025-100000699 (а.с. 36).

Відповідачкою не заперечується факт укладення кредитного договору і додаткового договору та отримання кредитних коштів. Відповідачка будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору не заявляла.

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачкою не надано.

Вказаний кредитний договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, в даному випадку матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідачка отримала кредитні кошти за договором №28.08.2025-100000699 від 28.08.2025 року з ТОВ «Споживчий центр» та додатковим договором від 23.10.2025 року в загальній сумі кредиту 5200 грн.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначав, що у зв`язку порушеннями зобов`язань відповідачка має заборгованість за кредитним договором №28.08.2025-100000699 від 28.08.2025 року в сумі 12175,96 грн., з яких: 3932,59 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 3303,37 грн. - заборгованість за відсотками, 4940 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими за ст.625 ЦК України.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно з нормою статті 562 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).

Так в даному випадку відповідачка за договором №28.08.2025-100000699 від 28.08.2025 року з ТОВ «Споживчий центр» та додатковим договором від 23.10.2025 року отримала кредитні кошти в загальній сумі кредиту 5200 грн.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_2 в повному обсязі отриманих в кредит коштів, в межах визначеного сторонами строку кредитування.

Щодо розміру наявної у відповідачки ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором суд виходить з такого.

Відповідно до умов договору №28.08.2025-100000699 від 28.08.2025 року та додаткового договору від 23.10.2025 року укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 було передбачено надання кредиту в загальному розмірі 5200 грн, строком на 140 днів, з процентною ставкою 0,64% по 14.01.2026 року (а.с. 16-25).

Отже за умовами укладеного договору, у визначеному договором порядку та строки, у відповідачки виникли зобов`язання по поверненню отриманих в кредит кошти зі сплатою відсотків у визначеному договорі розмірі за користування кредитом.

Так, відповічка мала повернути тіло кредиту 5200 грн. та відсотки за користування кредитом в межах строку кредитування 140 днів з 28.08.2025 року по 14.01.2026 року.

У відзиві на позовну заяву відповідачка зазначала, що 20.10.2025 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем, тому на неї, як на його дружину, поширюються пільги передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме позивачем не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.

Суд погоджується з вказаними доводами відповідачки з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється, зокрема, на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" № 303/2014 від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17 (провадження № 11-609апп19) дійшла висновку про те, що за змістом наведених вище визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

Крім цього, на території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан о 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжує діяти.

Отже, станом на дату отримання відповідачкою кредиту та станом на дату розгляду справи діяв і, відповідно, діє особливий період.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Отже, дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Такий висновок, зокрема міститься в постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21.

Як вбачається із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.10.2025 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 20.10.2025 року та ОСОБА_2 змінила шлюб на ОСОБА_6 (а.с.57).

Відповідно до довідки т.в.о. начальника бази забезпечення Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_3 ) від 10 червня 2026 року №110 ОСОБА_5 з 12.06.2025 року перебуває на військовій службі (а.с. 85).

З військового квитка серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_5 09.11.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 призваний у ЗСУ по мобілізації (а.с. 78). Проходження безперервної військової служби у період з 09.11.2022 по теперішній час підтверджується і відомостями з військового квитка щодо проходження військової служби (а.с. 77-80).

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач як дружина військовослужбовця, призваного за мобілізацією, під час особливого періоду має пільги, передбачені в тому числі й пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», починаючи з 20.10.2025 року.

Отже, відсотки за користування кредитом відповдачці повинні нараховуватися з 28.08.2025 року (моменту укладення договору) до 20.10.2025 року (дату укладення шлюбу та набуття статуса дружини військовослужбовця).

Відповідачка же, частково виконуючи зобов`язання, сплатила в рахунок погашення заборгованості 4422,95 грн (10.09.2025 р. - 889,10 грн.; 29.09.2025 р. - 1 336,40 грн; 08.10.2025р. - 1409,05 грн.; 22.10.2025 р. - 788,40 грн), про що зазначено відповідачкою та підтверджується розрахунком заборгованості, що наданий позивачем.

Тому, враховуючи здійснені нею оплати по кредиту, суму боргу та період нарахування, нарахування заборгованості за вказаним кредитним договором повинно бути здійснено наступним чином.

За період з 28.08.2025 по 10.09.2025 року відсотки за користування кредитними коштами складають 520 грн (4000 грн. х 1% х 13 днів). Так як відповідачкою 10.09.2025 р. сплачено по кредиту 889,10 грн., вказана сума відсотків нею погашена (889,10 -520,00 грн.= 369,10 грн) та відповідно тіло кредиту становить 3630,90 грн. (4000 грн-369,10 грн.);

За період з 10.09.2025 по 29.09.2025 р. відсотки за користування кредитними коштами складають 726,00 грн (3630,90 грн. х 1% х 20 днів). Так як відповідачкою 29.09.2025 року сплачено по кредиту 1336,40 грн., вказана сума відсотків нею погашена (1336,40 -726,00 грн.= 610,40 грн.) та відповідно тіло кредиту становить 3020, 50 грн. (3630,90 грн.-610,40 грн.);

За період з 30.09. 2025 р. по 20.10.2025 р. відсотки за користування кредитними коштами складають 634,20 грн. (3020,50 грн. х 1% х 21 день). Так як відповідачкою 08.10.2025р. сплачено по кредиту 1409,05 грн., вказана сума відсотків нею погашена (1409,05 - 634,20 грн.=774,85 грн) та відповідно тіло кредиту становить 2 245,65 грн. (3020, 50 грн. -774,85 грн).

Відповідачкою 22.10.2025 р. було сплачено 788,40 грн, отже тіло кредиту становить 1457,25 грн.( 2245,65-788,40 грн.).

У зв`язку з тим, що відповідачка ОСОБА_3 23.10.2025 р. збільшила суму кредиту на 1 200 грн., шляхом укладення додаткового договору з кредитодавцем, загальна сума заборгованості за тілом кредиту становить 2657,25 грн. (1457,25 грн.+1200 грн.).

Враховуючи вищевикладене, сума боргу за тілом кредиту за кредитним договором № 28.08.2025-100000699 від 28.08.2025 р. укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню становить 2657,25 грн.

Вимоги же про стягнення відсотків за користування кредитом кредитними коштами, що нараховані після 20.10.2025 року та відсотками, нарахованими за ст.625 ЦК України, задоволенню не підлягають, оскільки на відповідачку як на дружину військовослужбовця, призваного за мобілізацією, під час особливого періоду розповсюджуються пільги, передбачені в тому числі й пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», починаючи з 20.10.2025 року.

Крім цього, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи наведене вище у сукупності, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за користування кредитом, нарахованих після 20.10.2025 року та відсотків, нарахованих за ст.625 ЦК України є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Таким чином, у зв`язку порушеннями зобов`язань відповідачка має заборгованість за кредитним договором №28.08.2025-100000699 від 28.08.2025 року в розмірі 2657 грн. 25 коп., що становить заборгованість за основною сумою боргу, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено про стягнення витрат на поштову відправку документів відповідачці в розмірі 147,78 грн.

Положеннями частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина друга статті 140 ЦПК України).

Відповідно до квитанції № 2040442 від 30.04.2026 «Поштова служба «Е-Пост» позивачем понесено витрати на відправку документів для відповідачки на загальну суму 147,78 грн (а.с.30).

При цьому судом позовні вимоги були задоволені частково на 21,82% з розрахунку: 2657,25 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 12175,96 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 21,82% (відсоток задоволених позовних вимог).

Отже з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору та витрати на відправку документів для відповідачки пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Та сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідачки складає 580,94 грн. з розрахунку: 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) х 21,82% (відсоток задоволених позовних вимог) : 100.

А сума витрат на відправку документів, що підлягає стягненню з відповідачки складає 32,25 грн. з розрахунку: 147,78 грн (сума витрат на правничу допоомгу) х 21,82% (відсоток задоволених позовних вимог) : 100.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №28.08.2025-100000699 від 28.08.2025 в розмірі 2657 (дві тисячі шістсот п`ятдесят сім) грн. 25 коп., а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 580 (п`ятсот вісімдесят) грн. 94 коп. та витрати за відправку документів відповідачу у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 25 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня пр оголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул.Саксаганського, буд.133А, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

представник відповідачки: адвокат Сідько Світлана Іванівна, адреса робочого місця адвоката: вул.Полтавський шлях, буд.239, селище Котельва, Полтавської області.

Повний текст рішення складений 21 липня 2026 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва