Ухвала суду № 138416287, 22.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9006/26

Провадження № 2-з/524/52/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 м.Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

головуючого судді - Алексашиної Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Григор Д.В.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Назаренка В.В.,

представника відповідача за довіреністю адвоката Колосова А.В.,

ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про зобов`язання виключити заборгованості попередніх власників, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 одночасно з пред`явленням позову до АТ «Полтаваобленерго» про зобов`язання виключити заборгованості попередніх власників, подала заяву про забезпечення позову шляхом зобов`язання безкоштовно відновити постачання електричної енергії та встановлення заборони вчинення дій з відключення електроенергії до вирішення по суті справи.

ОСОБА_1 подану заяву мотивує тим, що 09.01.2026 року вона придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Після придбання квартири ОСОБА_1 звернулася до АТ «Полтаваобленерго» із заявою про обстеження роботи засобу вимірювальної техніки та оплатила підключення квартири до електроенергії.

У березні 2026 року ОСОБА_1 отримала рахунок-квитанцію, згідно якої їй нараховано заборгованість за споживання в лютому 2026 року на суму 17301 грн. 60 коп. Після здійснення перерахунку за зверненням позивачки їй виставлено до сплати 7944 грн. за період по лютий 2026 року включно. Позивачка з розміром вказаної заборгованості не погоджується і посилається на те, що до вказаної суми включено заборгованість попередніх власників за період до 09 січня 2026 року в розмірі 4003 кВт/г, що становить 7931,04 грн.

15.06.2026 року квартиру позивачки працівниками АТ «Полтаваобленерго» відключено від постачання електроенергії через несплату суми заборгованості.

З метою з`ясування обставин відключення квартири позивачки від електропостачання та зважаючи на відсутність документів на підтвердження вказаного відключення, суд враховуючи положення ч.4 ст.153 ЦПК України вирішив розгляд заяви про забезпечення позову здійснити з викликом сторін.

Згідно з ч.4 ст.153 ЦПК України У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

В судовому засіданні позивачка та її представник подану заяву про забезпечення позову підтримали.

Позивачка ОСОБА_1 повідомила, що виявила відключення належної їй квартири від електропостачання вранці 15 червня 2026 року. У квартирі ніхто не проживає, там триває ремонт, позивачка проживає в квартирі по сусідству. Позивачка пояснила, що перед цим їй кілька разів телефонували з ТОВ «Полтаваенергозбут» і попереджали, що в разі несплати заборгованості АТ «Полтаваобленерго» її квартиру відключать від електропостачання. 12.06.2026 року позивачка зверталася до АТ «Полтаваобленерго» з листом, у якому просила списати з неї заборгованість попередніх власників та не відключати квартиру від електропостачання, однак, відповіді не отримала. Натомість, 15 червня 2026 року виявила, що у квартирі відсутня електроенергії, а у щитовій вимкнений рубильник та наклеєна стрічка електропостачальника.

Представник АТ «Полтаваобленерго» в судовому засіданні не зміг надати пояснень щодо дати та підстав вимкнення квартири позивачки від електропостачання. Разом з тим, заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову, пославшись на п.7.11 ПРРЕЕ та зазначивши, що достатньою підставою для відновлення електропостачання буде наявність ухвали суду про відкриття провадження, а вирішувати це питання в порядку забезпечення позову немає необхідності.

Заслухавши позивачку, її представника, представника відповідача, ознайомившись з заявою про забезпечення позову, доданими доказами, матеріалами позовної заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 344/13201/23 (провадження № 14-80цс25) сформовано висновок, згідно якого під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.

У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 76, 77, 81 ЦПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться в прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного спору.

Абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ встановлює, що на період розгляду судом справи з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, припинення електроживлення об`єкта такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови надання споживачем стороні-ініціатору припинення електроживлення до дня відключення його об`єкта відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електроживлення.

Отже, ініціювання споживачем спору щодо порушення ПРРЕЕ є самостійною підставою для того, щоб позивачу відновили електроживлення з підстав існування спору щодо існування заборгованості, яка стала підставою для припинення електропостачання.

Мета застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ збігається з метою забезпечення позову, а тому його реалізацію необхідно здійснювати в межах відповідного спору до ухвалення судового рішення по суті справи.

Вирішення питання щодо відновлення / припинення або обмеження електропостачання на підставі пункту 7.11 ПРРЕЕ здійснюється шляхом використання інституту процесуального права - забезпечення позову, це буде відповідати завданням та основним засадам судочинства.

Суд враховує, що між ОСОБА_1 та АТ «Полтаваобленерго» існує спір щодо обсягу спожитої електроенергії та наявності заборгованості, яка слугувала підставою відключення 15.06.2026 року квартири позивачки від постачання електроенергії.

Позивачка надала послідовні та детальні пояснення щодо обставин відключення її квартири від електропостачання. Натомість, представник відповідача не зміг надати жодних пояснень щодо вказаного факту.

Отже, наявні достатні підстави вважати, що відключення квартири позивачки ОСОБА_1 від електропостачання є наслідком нарахованої їй заборгованості по сплаті за спожиту електроенергію, з якою вона не згодна та яка є предметом поданого нею позову до АТ «Полтаваобленерго».

Відтак, наявні законні підстави для забезпечення позову у спосіб, про який просить позивачка.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбаченого ст.154 ЦПК України, оскільки відновлення електропостачання не призведе до завдання збитків стягувачу в силу того, що постачання електроенергії здійснюється на платних засадах, натомість буде ефективним запобіжником можливого порушення прав споживача.

Враховуючи викладене, такий захід забезпечення позову, як відновлення електропостачання є обґрунтованим, співмірним та дозволяє забезпечити розумний баланс між правами позивачки, як споживача, та відповідача, як надавача послуг.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для вказівки про безкоштовне відновлення електропостачання, оскільки таке відновлення електроживлення є обов`язковим і не залежить від здійснення оплати в силу приписів ПРРЕЕ (п.7.11).

Також суд не знаходить підстав для встановлення заборони вчинення дій з відключення постачання електричної енергії на майбутнє, до вирішення спору, оскільки забезпечення позову поширюється лише на конкретний випадок та підстави відключення від електроживлення, однак, не може бути запобіжником для відключення електроенергії в разі допущення споживачем будь-яких інших фактів порушень використання електроенергії у майбутньому.

Відтак, подана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про зобов`язання виключити заборгованості попередніх власників, задовольнити частково.

Зобов`язати АТ «Полтаваобленерго» відновити електроживлення споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - три роки.

Роз`яснити учасникам цивільної справи, що учасник справи може подати до суду вмотивоване клопотання про скасування заходу забезпечення позову.

Копію ухвали направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову - для відома та виконання.

Роз`яснити сторонам положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, відповідно до якої, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Полтаваобленерго», місцезнаходження: вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, ЄДРПОУ: 00131819.

Суддя Н.С. Алексашина