Рішення № 138415912, 22.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9009/25

Провадження №2/367/2717/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Пронченко О.С.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) укладено кредитні договори: 10.01.2013 року кредитний договір № 19618980, за яким Позичальнику видано кредит в сумі 8000 грн.; 20.05.2014 року кредитний договір № 28524928, за яким Позичальнику видано кредит в сумі 12000 грн.; 28.11.2014 року кредитний договір № 260559068, за яким Позичальнику видано кредит в сумі 3000 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.06.2024 склала: по кредитному договору від 10.01.2013 № 19618980 - 27364.99 грн., з яких: 7578.81 грн. заборгованість за кредитом; 19786.18 грн. заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією; по кредитному договору від 20.05.2014 № 28524928- 27960.87 грн., з яких: 6477.26 грн. заборгованість за кредитом; 21483.61 грн. заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією; по кредитному договору від 28.11.2014 № 260559068 - 7581.96 грн., з яких: 1711.44 грн. заборгованість за кредитом; 5870.52 грн. заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією. Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 04.06.2024 склала 62907.82 грн. Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

02.12.2025 року представник позивача Донцова Є.О. направила до суду уточнену позовну заяву, згідно якої просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 65 598,44 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Представник позивача у позові просив розгляд справи провести без участі представника позивача, у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд та ухвалити заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується оголошенням на сайті «Судова влада України» та зворотніми повідомленням про вручення поштової кореспонденції, які повернулись на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі часників справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що 10.01.2013 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 19618980, за яким останньому видано кредит в сумі 8000,00 грн.;

20.05.2014 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 28524928, за яким позичальнику видано кредит в сумі 12000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 51,00% річних, строк кредиту 20.05.2017 року.

09.11.2015 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода до кредитного договору № 28524928 від 20.05.2014 року, якою сторони погодили строк кредиту до 09.05.2018 року.

28.11.2014 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 260559068, за яким позичальнику видано кредит в сумі 3000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 51,00% річних, строк кредиту 28.11.2017 року.

Позивач свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується Довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору № 19618980 від 10.01.2013 р., платіжною інструкцією № 2289290847 від 20.05.2014 року, платіжною інструкцією № TR.7747035.17880.9135 від 28.11.2014 року та випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором від 10.01.2013 № 19618980 - 27 364,99 грн., з яких: 7 578,81 грн. заборгованість за кредитом; 19 786,18 грн. заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією.

Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 28524928 від 20.05.2014 року складає 30 089,15 грн., з яких: 6 477,26 грн. заборгованість за кредитом; 23 611,89грн. заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією.

Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 260559068 від 28.11.2014року - 8 144,30 грн., з яких: 1 711,44 грн. заборгованість за кредитом; 6 432,86грн. заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією.

06.06.2025 року АТ «ПУМБ» за вих. № KHO-44.2.2/1180 направило ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про необхідність негайного погашення заборгованості в розмірі 62 907,82 грн. за кредитними договорами № 19618980, № 28524928 та № 260559068.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами першою-третьою статті 633 ЦК України передбачено, що договори, які укладаються банком з фізичними особами, є публічними. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідач погодився з умовами кредитних договорів № 19618980, № 28524928 та № 260559068, про що свідчить наявність його власноручного підпису.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.

Відповідно до умов кредитних договорів, укладених між позивачем та відповідачем, сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів.

Підписавши заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua.

Отже, умовами заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування нарахування та сплата комісії за обслуговування кредитної заборгованості визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання заяви з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені банком до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

В порушення умов кредитних договорів, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитами у встановлених договорами порядку та в строки, у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитними договорами у відповідача ОСОБА_1 станом на 04.06.2025 року наявна загальна сума заборгованості у розмірі 65 598,44 грн.

При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, що передбачено згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України,

Також позивач направляв на адресу відповідача письмову вимогу виконати зобов`язання та негайно погасити заборгованість по кредитних договорах, доказів оплати такої заборгованості у добровільному порядку суду не надано.

Виходячи з викладених обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позов АТ «ПУМБ» про стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками, комісією ґрунтуються на підставах, узгоджених між сторонами та викладених у паспорті споживчого кредиту.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, керуючись ст.141 ЦПК України, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.141, 247, 263-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) заборгованість у сумі 65 598,44 грн. (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім гривень 44 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Я.В. Шестопалова