Рішення № 138415205, 20.07.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №273/765/26

Категорія 38

2/295/4360/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Стрілецької О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2185022 від 25.03.2025 в розмірі 30514,99 грн, яка складається з боргу: за кредитом 8499,99 грн, за процентами 17765,00 грн, пеня 4250,00 грн, а також просить стягнути понесені судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 25.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Селфі Кредит», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №2185022 шляхом підписання електронним підписом відповідача, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит на суму 5000,00 грн, строк дії договору 350 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

29.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору №2185022 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», за умовами якої сторони погодили збільшити суму кредиту на 3500,00 грн, загальна сума кредиту становить 8500,00 грн.

Позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів та сплати відсотків не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь, а також пеню як відповідальність за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Обґрунтовуючи наявність права вимоги до відповідача представник позивача посилається на ст. 512, 514 ЦК України, вказує, що право вимоги до нього перейшло на підставі договору факторингу №13112025/1 від 13.11.2025.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Згідно з ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 21.04.2026 матеріали цивільної справи №273/765/26 передані за підсудністю на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира.

Відповідно до ухвали суду від 20.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадженні без повідомлення сторін.

Судом були вжиті заходи для забезпечення повідомлення відповідача про судове провадження.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі двічі направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем її проживання (а. с. 53), однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», а відтак на підставі п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається такою, що копію процесуального рішення отримала (а. с. 71-72).

Крім того, копія ухвали про відкриття провадження у справі також була надіслана та доставлена до електронної скриньки, вказаної позивачем в позовній заяві, яка була зазначена відповідачем під час укладення кредитного договору, що підтверджується змістом довідки про доставку електронного листа, складеного відповідальним працівником суду (а. с. 69)

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заяви по суті справи до суду також не надходили.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

У частинах 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 25.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір №2185022 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х252 (а. с. 6-12), за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.1 договору).

Зі змісту розділу 1 договору про надання споживчого кредиту вбачається, що сума кредиту (загальний розмір) складає 5000,00 грн; строк кредиту 350 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів; тип процентної ставки фіксована, стандартна ставка становить 1 % в день; кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №2185022 від 25.03.2025, підписаний ОСОБА_1 електронним цифровим підписом Х252, містить графік платежів, дату видачі кредиту 25.03.2025, кількість днів у розрахунку 350, чиста сума кредиту у розрахунковому періоді 22500,00 грн, сума кредиту за договором 5000,00 грн, проценти за користування кредитом 17500,00 грн, реальна річна процентна ставка 2499,48 %, загальна вартість кредиту 22500,00 грн (на звороті а. с. 12).

29.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронному вигляді була укладена додаткова угода до договору №2185022 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», яка підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т363, за умовами якої сторони погодили збільшити суму кредиту на 3500,00 грн, загальна сума кредиту становить 8500,00 грн, стандартна процентна ставка складає 0,99 % в день, орієнтована реальна річна процентна ставка за весь строк користування кредитом становить 2483,18 % (а. с. 14).

На виконання умов договору 25.03.2025 відповідачу були надані кредитні кошти у розмірі 5000,00 гривень та 29.03.2025 у розмірі 3500,00 грн шляхом здійснення переказів на банківський рахунок ОСОБА_1 з використанням системи PAY Tech на картку НОМЕР_2 (а. с. 21, 22).

Отже, з матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість користуватись кредитними коштами у розмірі, який передбачений умовами договору.

13.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»укладений Договір факторингу №13112025/1, відповідно до умов якого, акту прийому-передачі від 13.11.2025 та Витягу з Реєстру боржників від 13.11.2025ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржника за договором споживчого кредиту №2185022 від 25.03.2025, боржником за яким є ОСОБА_1 (а. с. 26-33).

У частині 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на підставі ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором споживчого кредиту №2185022, укладеним 25.03.2025.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Встановивши, що відповідно до умов кредитного договору відповідачка отримала кредитні кошти, судом не встановлено, що вона належним чином виконала свої зобов`язання з їх повернення та сплати інших платежів за договором.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 13.11.2025 заборгованість за договором споживчого кредиту №2185022 від 25.03.2025 становить 30514,99 грн, з яких 8499,99 грн - тіло кредиту, 17765,00 грн відсотки за користування кредитом, які нараховані у межах загального строку кредитування, який становить 350 днів за період з 25.03.2025 по 13.11.2025, 4250,00 грн - пеня (а. с. 23-25).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №2185022 від 25.03.2025 за тілом кредиту та відсотками, які нараховані в межах строку кредитування, є обґрунтованими, оскільки наявність такої суми заборгованості підтверджена належними доказами, а відтак з позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8499,99 грн та відсотками за користування кредитом у розмірі 17765,00 грн, що разом становить 26264,99 грн.

Щодо стягнення пені.

Звертаючись до суду з позовом позивач, окрім стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування кредитними коштами, просить стягнути з відповідача за договором про надання споживчого кредиту №2185022 від 25.03.2025 пеню в розмірі 4250,00 грн.

У частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і діє по теперішній час.

Кредитний договір укладений ОСОБА_1 під час дії воєнного стану, отже, на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Аналогічний правовий висновок, щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 зазначив, що тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Практика Верховного Суду в цих правовідносинах є послідовною і незмінною.

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки (штрафу, пені) за невиконання грошових зобов`язань в період дії воєнного стану є неправомірним, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягаю.

Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності,встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково з підстав, наведених вище по тексту рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 26264,99 грн. У задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 4250,00 грн суд відмовляє за безпідставністю.

V. Розподіл судових витрат

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2289,70 грн (2662,40 грн х 86% від задоволених вимог).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2185022 від 25.03.2025, яка утворилась станом на 13.11.2025, в сумі 26264,99 грн, з яких: 8499,99 грн - тіло кредиту, 17765,00 грн відсотки за користування кредитними коштами, а також судовий збір у розмірі 2289,70 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя О.В. Стрілецька