Ухвала суду № 138411812, 25.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 Справа №607/11070/26 Провадження №1-кс/607/4476/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12019210010003126 від 25.10.2019, яка полягає у неприйнятті процесуального рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою, у якій просить: визнати незаконною бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №12019210010003126 від 25.10.2019 року, яка полягає у неприйнятті процесуального рішення за наявності підстав, передбачених п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.; зобов`язати уповноваженого прокурора розглянути питання щодо закриття кримінального провадження №12019210010003126 від 25.10.2019 року з урахуванням вимог п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України; визнати порушення розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019210010003126 від 25.10.2019 року.

В обґрунтування скарги вказав, що у провадженні Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№12019210010003126 від 25.10.2019 року, розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 364, ч. 2 ст. 197-1 КК України. Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12019210010003126 від 25.10.2019 року встановлюються обставини можливого зловживання службовими особами Тернопільської міської ради своїми повноваженнями при розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності площею 0,4060 га за адресою: м. Тернопіль, вул. Урожайна, 15 (кадастровий номер 6110100000:01:004:0060), що перебуває у власності Тернопільської міської ради. Вказана земельна ділянка була передана в оренду на підставі рішення Тернопільської міської ради від 03.03.2006 №4/18/97 для реконструкції об`єкта нерухомості, який належав фізичній особі-підприємцю. У подальшому первісний об`єкт було знесено, а на його місці здійснено нове будівництво об`єктів нерухомості (елінгів, приміщень лодочної станції), які були зареєстровані як об`єкти незавершеного будівництва з подальшим відчуженням часток на користь інших фізичних осіб. У подальшому, у 2018 році, рішенням Тернопільської міської ради спірну земельну ділянку було передано в оренду обслуговуючому кооперативу «ВІНД» (ЄДРПОУ 38027043), що стало предметом судового оскарження у справі № 921/504/20. При цьому на вказаній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, які перебувають у приватній власності фізичних осіб, у тому числі ОСОБА_4 , який є власником окремого об`єкта нерухомості (частки/приміщення лодочної станції), розташованого за вказаною адресою. ОСОБА_4 є власником об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:01:004:0060. У межах даного кримінального провадження на вказану земельну ділянку накладено арешт ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.01.2024 року у справі №607/24453/23, що безпосередньо обмежує право користування належним скаржнику майном, перешкоджає здійсненню господарської діяльності та втручається у гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирного володіння майном. ОСОБА_4 як особа права якого тимчасово обмеженні вважає, що тривале розслідування використовується прокурором як засіб втручання в його право володіння та вважає, що розслідування втратило правову мету і перетворилось на інструмент непропорційного та невиправданого втручання, що є неприпустимим у світлі вимог ст. 2, 9 КПК України та принципу верховенства права. На переконання ОСОБА_4 орган досудового розслідування більш ніж п`яти років не сформував обґрунтованої підозри, не визначив коло винних осіб та не здійснив завершальних процесуальних дій та не прийняв кінцевого процесуального рішення про закриття кримінального провадження на підставі статті 284 КПК України. У зв`язку з цим ОСОБА_4 є особою, права та законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, незалежно від відсутності формального статусу підозрюваного чи потерпілого. З метою реалізації права на захист та припинення необґрунтованого втручання у майнові права скаржником було подано клопотання до Тернопільської обласної прокуратури про закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України. Однак прокуратурою у задоволенні клопотання відмовлено з мотивів того, що: досудове розслідування «триває»; скаржник не має процесуального статусу у кримінальному провадженні, а тому позбавлений права заявлення будь-яких клопотань. Вказав, що така позиція є незаконною та такою, що суперечить вимогам КПК України. Зазначив, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за інкримінованими діяннями фактично сплили: для злочинів, передбачених ст. 197-1 КК України не пізніше 2021 року, а для діянь, пов`язаних із рішенням 2006 року за ст. 364 КК України навіть за кваліфікацією як тяжкого злочину не пізніше 2016 року. Відсутність повідомлення про підозру, а також завершений характер інкримінованих дій виключають можливість застосування конструкції триваючого злочину, що, у свою чергу, створює підстави для закриття кримінального провадження відповідно до п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України. Посилання прокурора на те, що провадження «триває», саме по собі не спростовує факту спливу строків давності та не усуває обов`язку прокурора прийняти процесуальне рішення, передбачене ст.284 КПК України. Твердження прокуратури про відсутність у скаржника процесуального статусу також є безпідставним. Скаржник є належним суб`єктом звернення зі скаргою у порядку ст.303 КПК України. Фактичне втручання у майнові права особи без надання їй процесуальних гарантій та без прийняття остаточного процесуального рішення суперечить принципу верховенства права та правової визначеності. Бездіяльність прокурора у даному кримінальному провадженні полягає не лише у формальному неприйнятті рішення про закриття кримінального провадження, а й у системному невиконанні обов`язків процесуального керівника, прямо передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Водночас із матеріалів провадження вбачається, що кримінальне провадження №12019210010003126 здійснюється понад шість років без повідомлення будь-якій особі про підозру, без встановлення особи, яка нібито вчинила кримінальне правопорушення, та без прийняття остаточного процесуального рішення.

Представник скаржника адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні подану скаргу підтримав та просив задовольнити, при цьому уточнивши вимоги викладені у скарзі, а саме просив зобов`язати уповноваженого прокурора вирішити клопотання про закриття кримінального провадження №12019210010003126 від 25.10.2019 року з урахуванням вимог п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, подане 05 травня 2026 року, з урахуванням того, що воно подане особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явився, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

Заслухавши доводи представник скаржника, перевіривши матеріали скарги та долучені до неї документи, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Як встановлено в судовому засіданні, 05.05.2026 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , подав клопотання прокурору Тернопільської обласної прокуратури про закриття кримінального провадження №12019210010003126 від 25.10.2019 в порядку п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

11.05.2026 прокурором у кримінальному провадженні прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури обласної прокуратури ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_3 надано відповідь № 12-749ВИХ/26, згідно з якою вказано, що на даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває. Вживаються заходи для повного та всебічного дослідження обставин кримінальних правопорушень, а також прийняття законних та обгрунтвованих рішень у розумні строки. Також зазначив, що у цьому кримінальному провадженні останній будь-яким процесуальним статусом, визначеним КПК України, не наділений, а тому позбавлений права на отримання відомостей щодо стану досудового розслідування у ньому та заявлення будь-яких клопотань. За результатами досудового розслідування осіб, визначених КПК України, повідомить слідчий або прокурор у передбаченому законом порядку. Одночасно роз?яснив, що відповідно до вимог ст. ст. 303-306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, розглядаються слідчим суддею місцевого суду за правилами судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 220 КПК України, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

З огляду на те, що прокурором у кримінальному провадженні № 12019210010003126 від 25.10.2019 за результатами розгляду клопотання, поданого особою, права та законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, не було прийнято процесуального рішення у формі вмотивованої постанови, як того вимагають положення статті 220 КПК України, а натомість було надано лише письмову відповідь, слідчий суддя доходить до висновку, що прокурором допущено процесуальну бездіяльність, яка не відповідає вимогам кримінального процесуального закону та порушує право заявника на належний процесуальний розгляд поданого клопотання, у зв`язку з чим скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 220, 303, 307, 309, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №12019210010003126 від 25.10.2019, яка полягає у неприйнятті процесуального рішення і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні № 12019210010003126 від 25.10.2019 вирішити клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження в порядку п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, подане 05 травня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1