Рішення № 138408302, 22.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р. Справа № 480/1253/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Сумській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач - 2, ГУ ПФУ в Київській області) в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.31-33), просила:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перерахунку відділу перерахунків пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ у Сумській області від 22.01.2025 року №104750006195, яким відмовлено у переведенні ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший;

2) зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 12.04.1995 по 01.09.2016 в органах державної податкової служби;

3) зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком та здійснити їй нарахування та виплату пенсії державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 02.01.2025 року №3/10-36-10-02-17 та довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 02.01.2025 року №4/10-36-10-02-17, виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, з дати звернення - 14.01.2025.

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідач-1 протиправно відмовив позивачу у переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Зокрема, в обґрунтування позовних вимог вказала, що звернулась до територіального органу ПФУ із заявою про переведення з пенсії за віком обчисленої за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон 1058-IV) на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (далі Закон 889-VII), оскільки станом на момент звернення досягла пенсійного віку, має необхідний страховий стаж та стаж державної служби. Враховуючи принцип екстериторіальності заяву було розглянуто відповідачем-1. Втім відповідач-1 протиправно не зарахував до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, період її роботи в податкових органах, оскільки позивачу присвоювались спеціальні звання, а в разі присвоєння спеціального звання відповідно до ст. 343.1 надбавка за ранг державного службовця не виплачується і відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. При цьому в спірному рішенні, не вказано які періоди не зараховано до стажу державної служби. Відтак позивач вважає, що мала безперервний стаж роботи державним службовцем, а тому цього достатньо для переведення на пенсію за віком відповідно Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач - 2, у поданому відзиві просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що періоди роботи посадових осіб на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не враховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Періоди роботи в податкових органах не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що Позивачем згідно ст. 343.1 Податкового кодексу України присвоювалися спеціальні звання, а в разі присвоєння спеціального звання відповідно до ст. 343.1 надбавка за ранг державного службовця не виплачується і відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723, Статтею 343.3 Податкового кодексу України передбачено, що спеціальні звання податкової служби присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінального кодексом України. Тому, враховуючи наведене, Головним управлінням Пенсійного фонду в Сумській області прийнято рішення від 22.01.2025 за № 104750006195 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України "Про держану службу" у зв`язку з відсутністю правових підстав.

ГУ ПФУ в Сумській області не скористалося своїм правом на подання відзиву.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону 1058-IV (а.с.71, 73-74).

У подальшому позивач 14.01.2025 подала заяву до територіального органу ПФУ про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.70).

При цьому як вбачається з розписки до заяви (а.с. 70), разом із заявою позивач подала копію паспорта та РНКОПП, довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 02.01.2025 року №3/10-36-10-02-17, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 02.01.2025 року №4/10-36-10-02-17. Окрім того, в пенсійній справі позивачки міститься копія її трудової книжки.

Заява позивача про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Сумській області, рішенням якого від 22.01.2025 №104750006195 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно Закону №889 з огляду на наступне.

Так, у спірному рішенні вказано, що статтею 90 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII Про державну службу (далі Закон №889) передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу XI Закону № 889, Закон України від 16.12.1993 № 3723-XII Про державну службу (далі Закон № 3723) втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XII Закону № 889.

З огляду на положення пунктів 10 і 12 розділу XII Закону № 889 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 мають особи, які на день набрання чинності Законом № 889 (на 01.05.2016) мали відповідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.

Періоди роботи у податкових органах не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що заявнику згідно ст.343.1 Податкового кодексу України присвоювалися спеціальні звання, а в разі присвоєння спеціального звання відповідно до ст.343.1 надбавка за ранг державного службовця не виплачується і відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону № 3723. Статтею 343.3 Податкового кодексу України передбачено, що спеціальні звання податкової служби присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії щодо переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно поданої заяви від 14.01.2025 року (зв. бік а.с. 8-9).

Позивач не погоджуючись з цим рішенням, звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України "Про державну службу" № 889-VIII.

Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21 та узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 13.02.2019 у справі №822/524/18.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 після 01.05.2016, є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону від 16.12.1993 №3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, а саме щодо віку, стажу державної служби або стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

У цій справі не є спірним питання щодо пенсійного віку та загального страхового стажу, необхідних для призначення спірної пенсії.

Спірним є питання наявності у позивача однієї з умов призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", а саме стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а відтак і права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" як такої.

Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (а.с.12-24, 42-54), позивач у наступні періоди займала такі посади:

з 01.08.1983 до 31.07.1986 - Економіст відділу статистики та торгівлі Статистичного управління Полтавської області;

з 09.10.1986 до 01.07.1988 - Інженер маркувальник цеху № 22 заводу "Символ";

з 01.07.1988 до 12.04.1995 - Інженер з організації та нормуванню праці заводу "Символ";

з 12.04.1995 до 26.11.1996 - Старший державний податковий інспектор відділу оподаткування юридичних осіб;

12.04.1995 - прийнято присягу державного службовця;

25.10.1995 - присвоєно персональне звання "Інспектор податкової служби ІІІ рангу";

з 26.11.1996 до 15.09.1998 - Старший державний податкового інспектор відділу справляння податків з юридичних осіб ДПА в Тетіївському районі;

з 15.09.1998 до 26.01.2001 - посада СДПІ відділу прямих і непрямих податків з юридичних осіб Тетіївського відділення Ставищанської МДПІ;

з 26.01.2001 до 31.05.2002 - посада СДПІ групи приймання та обробки податкових документів відділу оподаткування юридичних осіб;

03.10.2000 - присвоєно персональне звання ІПС - ІІ рангу;

з 31.05.2002 до 10.04.2006 - головний державний податковий ревізор - інспектор відділу податкового аудиту та валютного контролю групи перевірок відшкодування ПДВ;

18.06.2004 - присвоєно персональне звання "Інспектор податкової служби І рангу";

з 11.04.2006 до 05.04.2007 - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи;

з 06.04.2007 до 27.03.2008 - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу аудиту юридичних осіб Тетіївської МДПІ;

з 27.03.2008 до 26.04.2012 - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу податкового контролю Тетіївської МДПІ Київської області ДПС;

30.06.2013 - звільнено з посади;

з 01.07.2013 до 14.07.2014 - головний державний ревізор-інспектор відділу податкового аудиту Тетіївської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області.

01.07.2013 - присвоєно 13-й ранг державного службовця;

25.12.2013 - присвоєно спеціальне звання інспектора податкової та митної справи І (першого) рангу;

з 14.07.2014 до 22.12.2014 - заступник начальника відділу податкового аудиту Тетіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області;

21.09.2015 - присвоєно спеціальне звання радника податкової митної справи ІІІ рангу;

06.06.2016 - Звільнено з посади;

з 07.06.2016 до 01.09.2016 - головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок ризикових платників управління аудиту.

Відтак, судом встановлено, що позивач у період з 12.04.1995 до 01.09.2016 працювала на різних посадах в органах державної податкової служби України, при цьому прийняла присягу державного службовця, та їй були присвоєні спеціальні звання.

Втім, відповдіач-1, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за заявою від 14.01.2025 вказує як підставу відсутність стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, зокрема, на думку відповідача-1, періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Суд з такими доводами відповідача-1 у рішенні, не погоджується та вказує наступне.

Згідно ст. 46 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, а саме у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, в даному випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283, відповідно до пункту 2 якого до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби.

Крім цього, згідно п. 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Відповідно до ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Згідно ст. 343 ПК України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу; радник податкової служби III рангу.

Отже, під час роботи посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо,, практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже, перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Аналогічна правова позиція стосовно того, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, що дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ викладена в постановах Верховного Суду України від 22.10.2013 у справі №21-340а13 , у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16-а та інших.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію.

Отже, оскільки позивач у період роботи позивача з 12.04.1995 до 01.09.2016 працювала в органах державної податкової служби, прийняла присягу державного службовця, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), їй присвоєно відповідний ранг державного службовця та спеціальні звання, такий період роботи в органах державної податкової служби має бути зарахований відповдачем-1 позивачу до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби.

Таким чином, загальний стаж роботи позивача на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, та які дають право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з врахуванням задоволених судом позовних вимог про зарахування цього стажу як стажу держслужби, становить більше 20 років станом на 01.05.2016, що у свою чергу є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

За таких обставин рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 22.01.2025 про відмову у призначенні позивачу такої пенсії є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тому це рішення не відповідає критеріям правомірності, передбаченим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та є протиправними, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати таке рішення, та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області призначити позивачу з 14.01.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, зарахувавши періоди роботи позивача в органах державної податкової служби з 12.04.1995 до 01.09.2016 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби.

Щодо вимоги про зобов`язання пенсійний орган призначити та нарахувати пенсію з урахуванням довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 02.01.2025 №3/10-36-10-02-17 довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі від 02.01.2025 року №4/10-36-10-02-17, суд вказує наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).

Пунктом 4 Порядку №622 встановлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 4-2 Порядку №622 (застосовується з 01.01.2024) для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;

розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;

розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

Відповідно до матеріалів справи позивач разом із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" подала довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 02.01.2025 №3/10-36-10-02-17, довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі від 02.01.2025 №4/10-36-10-02-17 (зв.бік а.с. 10, а.с. 11).

Суд зауважує, що форма вказаних довідок відповідає формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям відповідно до додатків 4 та 6 Порядку №622 та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років (50 відсотків) (за стаж державної служби понад 20 років). На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відображені в довідках від 02.01.2025 №3-10-36-10-02-17 та від 02.01.2025 року №4/10-36-10-02-17 всі види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивачки відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу».

З огляду на вказане суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області призначити та нарахувати позивачу з 14.01.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 02.01.2025 №3/10-36-10-02-17 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі від 02.01.2025 № 4/10-36-10-02-17, з урахуванням проведених виплат.

Задовольняючи позовні вимоги саме у такий спосіб, суд враховує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Щодо територіального органу ПФУ, якого належить зобов`язати відновити порушене право позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Заяву позивача від 14.01.2025 за принципом екстериторіальності розглянуло ГУ ПФУ в Сумській області, яке за наслідками її розгляду прийняло оскаржуване рішення від 22.01.2025

Отже, оскільки право позивача на призначення пенсії порушило ГУ ПФУ в Сумській області, саме цей територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності належить зобов`язати відновити порушене право позивача.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23.

Відтак, вимоги про зобов`язання саме ГУ ПФУ у Київській області про зобов`язання призначити, нарахувати позивачу таку пенсію та зарахувати період роботи до стажу задоволенню не підлягають. Також не підлягають задоволенню позовні вимоги звернені до цього органу ПФУ про виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, оскільки станом на час розгляду справи право позивача не є порушеним. При цьому відповідно до згаданого вище пункту 4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії. У суду немає підстав станом на час прийняття рішення у справі вважати, що органи ПФУ будуть вчиняти бездіяльність в частині виконання цієї норми.

Визначаючись із датою призначення пенсії, суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Днем подання відповідної заяви позивачем у спірних відносинах є 14.01.2025 (а.с.70).

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправних дій суб`єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.

Враховуючи вказане, та приймаючи до уваги, що саме ГУ ПФУ в Сумській області порушило права позивача, суд вважає за необхідне стягнути на користь держави саме з ГУ ПФУ в Сумській області за рахунок його бюджетних асигнувань суму судового збору в розмірі 968,96 грн., сплачену позивачем при подачі позову згідно наявної у матеріалах справи квитанції.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (04071, м.Київ-71, вул.Ярославська, буд.40, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 22.01.2025 №104750006195 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 з 14.01.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, зарахувавши періоди роботи ОСОБА_1 в органах державної податкової служби з 12.04.1995 до 01.09.2016 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, та з урахуванням довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 02.01.2025 №3/10-36-10-02-17 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі від 02.01.2025 №4/10-36-10-02-17, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 968,96грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.07.2026.

Суддя І.Г. Шевченко