Рішення № 138408301, 22.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р. Справа № 480/2617/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просила:

1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи з 08.06.1988 по 06.07.1993 на посаді сестри медичної - анестезістки відділення інтенсивної терапії (в подальшому перейменоване відділення анестезіології -реанімації) та періоди роботи з 02.08.1993 по 30.06.1996 та з 01.01.2004 по 31.12.2024 на посаді лікаря -анестезіолога,

2) зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи з 08.06.1988 по 06.07.1993 на посаді сестри медичної - анестезістки відділення інтенсивної терапії (в подальшому перейменоване відділення анестезіології -реанімації) та періоди роботи з 02.08.1993 по 30.06.1996 та 01.01.2004 по 31.12.2024 на посаді лікаря - анестезіолога,

3) зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії з урахуванням зарахованих в подвійному розмірі періодів роботи з 08.06.1988 по 06.07.1993 на посаді сестри медичної - анестезістки відділення інтенсивної терапії (в подальшому перейменоване відділення анестезіології-реанімації) та періоди роботи з 02.08.1993 по 30.06.1996 та з 01.01.2004 по 31.12.2024 на посаді лікаря-анастезіолога та 3) зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії з урахуванням зарахованих в подвійному розмірі періодів роботи з 08.06.1988 по 06.07.1993 на посаді сестри медичної - анестезістки відділення інтенсивної терапії (в подальшому перейменоване відділення анестезіології-реанімації) та періоди роботи з 02.08.1993 по 30.06.1996 та з 01.01.2004 по 31.12.2024 на посаді лікаря-анастезіолога та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум - з 14.11.2024. здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум - з 14.11.2024.

Свої вимоги мотивувала тим, що перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком в ГУ ПФУ в Сумській області. Відповідно до записів трудової книжки та довідок виданих Комунального некомерційного підприємства « Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради», Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради Сумська обласна клінічна лікарня та Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Сумський обласний клінічний онкологічний центр» позивач обіймала посади, робота на яких відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає право на зарахування в стажу в подвійному розмірі. Разом з тим, при призначенні пенсії відповідачем не враховано у подвійному розмірі періоди роботи позивачки з 08.06.1988 по 06.07.1993 на посаді сестри медичної- анастезистки відділення інтенсивної терапії (в подальшому перейменовано на відділення анестезіології - реаніматології), про що наявна довідка Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради» №2500/01-14 від 06.07.2023 року, яка видана ОСОБА_1 ; та не враховано у подвійному розмірі періоди роботи Позивачки з 02.08.1993 по 30.06.1996 на посаді лікаря - інтерна по анестезіології та реанімації в Комунальному некомерційному підприємстві Сумської обласної ради Сумська обласна клінічна лікарня (враховуючи перейменування); з 01.01.2004 по 31.12.2024 лікарем анестезіологом відділення анестезіології та інтенсивної терапії Сумського онкодиспансера (в подальшому перейменовано). Крім того, до відповіді додано розрахунок стажу, відповідно до якого періоди роботи Позивачки з 08.06.1988 по 06.07.1993; з 02.08.1993 по 30.06.1996 та з 01.01.2004 по 31.12.2024 не зараховано у подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відтак, позивач вважає, що призначенні пенсії порушено її права на вірне обчислення стажу, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, цією ухвалою витребувано у відповідача додаткові докази у справі.

Відповідач відзиву не подав, втім при поданні до суду витребуваних ухвалою суду доказів, надав пояснення, у якому зазначив, що відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які були зайняті роботою в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Не зараховано до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи згідно довідки від 06.07.2023 № 2500/01-14 з 08.06.1988 по 06.07.1993 на посаді сестри медичної-анестезістки відділення інтенсивної терапії (в подальшому перейменоване відділення анестезіології-реанімації) та відповідно довідки від 21.10.2024 № 0108/3567 періоди роботи з 02.08.1993 по 30.06.1996 та з 01.01.2004 по 31.12.2024 на посаді лікаря - анестезіолога, оскільки в зазначених довідках відсутня інформація, що робота на вищезазначених посадах дає право на зарахування в стаж в подвійному розмірі згідно зі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та на врахування в стаж для призначення грошової допомоги передбаченої п. 7-1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи викладене вище, підстави для зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи з 08.06.1988 по 06.07.1993 на посаді сестри медичної-анестезістки відділення інтенсивної терапії (в подальшому перейменоване відділення анестезіології-реанімації) та періоди роботи з 02.08.1993 по 30.06.1996 та з 01.01.2004 по 31.12.2024 на посаді лікаря-анастезіолога, відсутні (а.с.39-40).

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.11.2024 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.20, 74зворот-75).

При призначенні пенсії позивачу визначено страхового стажу 51 рік 02 місяці та 29 днів, що вбачається з протоколу про призначення пенсії (а.с.20) та розрахунку РС-право (а.с.77).

У подальшому, у зв`язку з поданням додаткових документів позивачем про наявність страхового стажу, позивачу зараховано періоди роботи до 31.12.2024 та розраховано її страховий стаж в 51 рік 05 місяців та 29 днів (а.с.74зворот-75).

Позивач подала заяву до ГУ ПФУ в Сумській області про зарахування до її страхового стажу періодів роботи у подвійному розмірі (а.с.62), у відповідь на яку відповідач листом від 17.03.2026 повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до частини 4 статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Обчислення стажу роботи, зокрема, працівників реанімаційних відділень закладів охорони здоров`я у подвійному розмірі було передбачено статтею 60 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, норми якого застосовуються до 01.01.2004.

Так, у листі вказано, що період роботи, починаючи з 01.01.2004 по 31.12.2024 зарахований до страхового стажу, згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІУ, в одинарному розмірі, оскільки зарахування у пільговому обчисленні страхового стажу застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах. А отже, для зарахування у подвійному розмірі, підстави відсутні.

Період роботи у Міській лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги Запорізької міської ради з 08.06.1988 по 06.07.1993 зарахований, як спеціальний стаж в одинарному розмірі, для зарахування зазначеного періоду у подвійному розмірі підстави відсутні (а.с.19).

Крім того, до відповіді додано розрахунок стажу, з якого вбачається, що позивачу період роботи з 02.08.1993 до 30.06.1996 також враховано в одинарному розмірі, а саме визначено в 02 роки 10 місяців та 29 днів (ас.74зворот-75).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).

За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Обсяг страхового стажу (стажу роботи) є одним із основних чинників для визначення розміру пенсійних виплат.

Судом встановлено, що позивач з 14.11.2024 є отримувачем пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Відповідачем ця обставина не заперечується.

Поряд з цим, спірним у цій справі питанням є не врахування відповідачем позивачу періодів її роботи з 08.06.1988 до 06.07.1993, з 02.08.1993 до 30.06.1996 та з 01.01.2004 до 31.12.2024 до спеціального стажу у подвійному розмірі на підставі ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.

Відповідач у листі в обґрунтування причин для відмови у зарахуванні стажу у подвійному розмірі вказує, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Обчислення стажу роботи, зокрема, працівників реанімаційних відділень закладів охорони здоров`я у подвійному розмірі було передбачено статтею 60 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, норми якого застосовуються до 01.01.2004.

Щодо періоду з 01.01.2024 до 31.12.2024 окремо вказує, що зарахування у пільговому обчисленні страхового стажу застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому для зарахування у подвійному розмірі підстави відсутні. Щодо періодів роботи позивача з 08.06.1988 до 06.07.1993 та з 02.08.1993 до 30.06.1996, відповідач у листі не вказує підстав для відмови у зарахуванні цих періодів до спеціального стажу у подвійному розмірі.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо не зарахування вказаних спірних періодів до спеціального страхового стажу у подвійному розмірі, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004 року) зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Так, відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України №303 від 8 жовтня 1997 року проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.

Згідно роз`яснення, наданого Міністерством охорони здоров`я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28 травня 2002 року №10.02.11/450 та від 21 червня 2002 року №02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Верховний Суд у постанові від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, підтвердив, що робота у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії має зараховуватися до стажу роботи в подвійному розмірі.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на зазначену норму процесуального закону, суд при вирішенні цієї справи враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.02.2020 року у справі №462/1713/17.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки позивача (а.с.21-28, 50-53), ОСОБА_1 :

- 08.06.1988 зарахована в "5-ту міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги ім.XXIV з`їзду КПРС" на 0,5 ставки на посаду медсестра-анестезіст відділення інтенсивної терапії (що у подальшому 11.03.1992 перейменовано на відділення анестезіології-реаніматології) та 06.07.1993 звільнена за власним бажанням,

- 02.08.1993 прийнята на посаду лікаря-інтерна для проходження 3-річної інтернатури по анестезіології та реанімації в Сумській обласній лікарні (що у подальшому перейменована в Сумська обласна клінічна лікарня) та 30.06.1996 звільнена по переведенню в Сумський обласний онкологічний диспансер,

- 01.07.1995 позивач прийнята в Сумський обласний онкологічний диспансер по сумісництву на 0,5 посади лікаря-анестезіолога по 31.06.1996,

- 01.07.1996 позивач прийнята в Сумський обласний онкологічний диспансер лікарем анестезіологом-реаніматологом у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

Також як вбачається згідно записів трудової книжки позивача, у подальшому:

- відділення реанімації та інтенсивної терапії Сумського обласного онкологічного диспансеру було перейменоване на відділення анестезіології та інтенсивної терапії,

- посаду перейменовано на лікаря-анестезіолога відділення,

- Сумський обласний онкологічний диспансер реорганізований шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради Сумський обласний клінічний онкологічний диспансер,

- Сумський обласний клінічний онкологічний диспансер перейменовано на комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний онкологічний центр".

Вказані відомості також підтверджуються:

- довідкою Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради» №2500/01-14 від 06.07.2023, згідно якої ОСОБА_1 була зарахована у «5-ту міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги ім. XXIV з`їзду КПРС» на 0,5 ставки (як студент І курсу ЗМІ) на посаду сестри медичної- анестезістки відділення інтенсивної терапії з 08.06.1988, наказ № 221 від 08.06.1988р., а 06.07.1993 звільнена (як студент) з посади сестри медичної анестезістки відділення анестезіології-реаніматології за власним бажанням, на підставі ст.38 КЗпП України, наказ №267 від 05.07.1993р. (а.с.29, 46 зворот),

- довідкою Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумська обласна клінічна лікарня" від 21.10.2024 №0108/3657, згідно якої ОСОБА_1 дійсно працювала в "Сумська обласна клінічна лікарня" - з 02.08.1993 прийнята на посаду лікаря-інтерна для проходження 3-річної інтернатури по анестезіології та реанімації, а з 01.07.1996 звільнена із займаної посади у зв`язку із закінченням інтернатури, по переводу в обласний онкологічний диспансер (а.с.31),

- довідкою Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний онкологічний центр" від 25.12.2024 №54/5, згідно якої ОСОБА_1 дійсно працює по теперішній час в Комунальному некомерційному підприємстві Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний онкологічний центр" з 01.07.1996. Підстава видачі довідки: книги наказів та штатний розпис за 1995, 1996 роки, особові рахунки по заробітній платі за 1995-2024 роки, особова картка ф. п-2 (а.с.30).

Таким чином, з огляду на характер виконуваної позивачем роботи, трудовою книжкою позивача та вказаними вище довідками, подання яких позивачем до ГУ ПФУ в Сумській області не заперечувалося відповідачем, підтверджено, що періоди роботи позивача з 08.06.1988 до 06.07.1993, з 02.08.1993 до 30.06.1996 та з 01.01.2024 до 31.12.2024 підлягають зарахуванню до її стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Посилання відповідача у листі на відсутність підстав для подвійного зарахування стажу роботи позивача після 01.01.2004 з огляду на те, що обчислення стажу роботи працівників реанімаційних відділень закладів охорони здоров`я у подвійному розмірі було передбачено статтею 60 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), норми якого застосовуються до 01.01.2004 (до набрання чинності 01.01.2004 року Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, положення Закону №1788-ХІІ застосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

У постанові від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV та Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.

Зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене ст.60 Закону №1788-ХІІ не пов`язано із набранням чинності Закону №1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки норми ст.60 Закону №1788-ХІІ є чинними на теперішній час, а положення ст.24 Закону №1058-IV не скасовують та не зупиняють їх дію, незарахування відповідачем до стажу позивача у подвійному розмірі спірних періодів її роботи на посадах лікаря-анестезіолога після 01.01.2004 року є протиправним.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №689/872/17, від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, з огляду на наявність трудової книжки позивача та довідок про підтвердження періодів роботи позивача з 08.06.1988 по 06.07.1993 на посаді сестри медичної - анестезістки відділення інтенсивної терапії (у подальшому - відділення анестезіології-реанімації), з 02.08.1993 до 30.06.1996 та 01.01.2004 до 31.12.2024 на посаді лікаря - анестезіолога в ГУ ПФУ в Сумській області при призначенні позивачу пенсії, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Сумській області протиправно відмовив у зарахуванні вказаних періодів роботи до стажу роботи у подвійному розмірі і така відмова не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд вважає необхідним визнати таку відмову протиправною та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної позивачу пенсії за віком, зарахувавши спірні періоди до стажу роботи у подвійному розмірі, з 14.11.2024 (дата призначення пенсії), з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просить стягнути з відповідача суму судового збору у розмірі 1212,00грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду із цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 1212грн. (а.с.15).

Разом з тим, позивач звернувся з позовом, в якому фактично заявлено одну вимогу немайнового характеру, з якою пов`язана наступні вимоги. Тому згідно положень ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання цього позову позивач мала би сплатити 1211,20грн..

Відтак, 0,80грн. позивачем сплачено надмірно, та які згідно пп.1 п.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" можуть бути повернені за клопотанням особи, яка його сплатила).

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1211,20грн.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періодів її роботи з 08.06.1988 по 06.07.1993 на посаді сестри медичної - анестезістки відділення інтенсивної терапії (у подальшому - відділення анестезіології-реанімації), з 02.08.1993 до 30.06.1996 та 01.01.2004 до 31.12.2024 на посаді лікаря - анестезіолога до стажу роботи у подвійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 14.11.2024 перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, зарахувавши її періоди роботи з 08.06.1988 по 06.07.1993 на посаді сестри медичної - анестезістки відділення інтенсивної терапії (у подальшому - відділення анестезіології-реанімації), з 02.08.1993 до 30.06.1996 та 01.01.2004 до 31.12.2024 на посаді лікаря - анестезіолога - до стажу роботи у подвійному розмірі, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211,20рн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.07.2026.

Суддя І.Г. Шевченко