Ухвала суду № 138407649, 21.07.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

"21" липня 2026 р. Справа № 644/9325/26

Провадження № 2-о/644/225/26

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

21 липня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Паляничко Д.Г. одноособово, дослідивши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 17 ЄДРПОУ 40024734) про встановлення факту родинних відносин (факту батьківства),

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 /заявник), в особі представника - адвоката Надьона Руслана Анатолійовича, який діє на підставі ордеру серії АА № 1732067 від 15.07.2026, звернувся до Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» із заявою про встановлення факту родинних відносин (факту батьківства) між особами, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що необхідність звернення до суду викликано тим, що в свідоцтві про народження заявника батьком зі слів матері вписаний ОСОБА_3 .

11.10.2024, перебуваючи у лавах ЗСУ, солдат ОСОБА_2 зник без вісті після стрілецького бою з противником поблизу н.п. Золота Нива Волноваського району Донецької області, що підтверджується сповіщенням сім`ї № 392 від 18.10.2024.

Встановлення батьківства ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 необхідно для внесення в Актовий запис про народження ОСОБА_1 достовірних відомостей щодо батька.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 16.07.2026 справа № 644/9325/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.

Суд, дослідивши заяву, оцінивши надані до суду докази на підтвердження та спростування викладених у заяві доводів та обґрунтувань, як кожний окремо так і у їх сукупності, дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у справі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Змістом ч. 4 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

Відповідно ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду.

Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право. Вказаний правовий висновок викладено у змісті постанови Верховного Суду від 28.09.2022 в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22).

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Такі висновки висловлені Верховний Судом в постановах від 11.09.2024 в справі № 335/4669/23 (провадження № 61-8050св24), від 17.06.2024 в справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23).

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у змісті постанови від 04.01.2023 в справі № 198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22): «згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Спір про право це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права».

З викладеного вбачається, що у порядку окремого провадження підлягають розгляду справи про встановлення фактів, за наявності наступних умов: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній фактично звернувся до суду з метою встановлення факту батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як рідний батько стосовно сина, оскільки у свідоцтві про народження заявника батьком зі слів матері вписаний ОСОБА_3 . Обгрунтовуючи зазначене, заявник вказує метою встановлення факту батьківства необхідність внесення в Актовий запис про народження ОСОБА_1 достовірних відомостей щодо батька, та неможливістю іншим способом це реалізувати, оскільки 11.10.2024, перебуваючи у лавах ЗСУ, солдат ОСОБА_2 зник без вісті після стрілецького бою з противником поблизу н.п. Золота Нива Волноваського району Донецької області, що підтверджується сповіщенням сім`ї № 392 від 18.10.2024.

Змістом ст. 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Заразом, ч. 1 ст. 135 СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу (стаття 130 СК України).

Комплексний аналіз змісту статті 130 СК України свідчить, що передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до ч. 1 ст. 130 СК України є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері, а також смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення такої особи померлим, що, в свою чергу, узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 в справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15.04.2021 в справі № 361/2653/15 (провадження № 61-2239св21), від 06.06.2024 в справі № 672/915/23 (провадження № 61-3583св24), від 09.04.2025 в справі № 213/1448/24 (провадження № 61-12171св24).

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»).

Зокрема, факт батьківства чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини може бути встановлений за рішенням суду у разі його смерті (ч. 1 ст. 130 СК України).

Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_4 надійшло сповіщення сім`ї № 392, згідно якого, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 11.10.2024 поблизу н.п. Золота Нива, Волноваського району, Донецької області.

З урахуванням викладеного вище, суд зауважує, що факт батьківства особи, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини, встановлюється в порядку окремого провадження виключно в разі смерті такої особи або визнання її померлою. Якщо особа вважається зниклою безвісти, але немає відомостей про її смерть чи рішення суду про визнання її померлою, встановлення батьківства такої особи здійснюється шляхом подання позову про визнання батьківства в порядку позовного провадження.

Відсутність відомостей щодо смерті ймовірного батька дитини виключає можливість розгляду такої заяви в порядку окремого провадження. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства, відповідно до ч. 1 ст. 130 СК України, є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері, а також смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення такої особи померлою.

Отже, відсутність судового рішення про визнання ймовірного батька дитини померлим або належних доказів його смерті виключає саму можливість звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження на підставі ст. 130 СК України. У разі відсутності відомостей про смерть особи, батьківство якої встановлюється, необхідним є звернення до суду з позовом про визнання батьківства в порядку ст. 128 СК України.

Зазначене вище узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові КЦС ВС від 09.07.2025 у справі № 201/1017/25 (провадження № 61-5429св25).

Отже, суд дійшов висновку, що у разі відсутності відомостей про смерть особи, батьківство якої встановлюється, необхідним є безпосереднє звернення до суду саме із позовом про визнання батьківства (стаття 128 СК України).

З урахуванням викладеного, на переконання суду, відсутність судового рішення про визнання ОСОБА_2 померлим або належних доказів його смерті виключає саму можливість звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства саме в порядку окремого провадження на підставі статті 130 СК України, тому суд вбачає підстави для відмови у відкритті провадження у справі в порядку окремого провадження, та роз`яснює заявникові можливість звернутися до суду з відповідними вимогами в порядку позовного провадження.

Отже, на підставі викладеного, керуючись ст. 186, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 17 ЄДРПОУ 40024734) про встановлення факту родинних відносин (факту батьківства).

Роз`яснити заявнику право на подачу заявлених ним вимог у порядку позовного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя Д.Г. Паляничко