Ухвала суду № 138407499, 22.07.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2026

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Петренко Ю.С.,

Справа № 629/7335/24

Номер провадження 6/629/288/26

заявник ОСОБА_1

заінтересована особа Старший державний виконавець Лозівського відділу дер жавної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Розиган Олена Валентинівна

заінтересована особа ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про зміну способу виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, Державна екологічна інспекція у Харківській області, Державна інспекція архітектури та містобудування України, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області про заборону здійснювати господарську діяльність з утримання та подвірного забою свійських тварин

у с т а н о в и в:

Представник заявника звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду, в якій просить змінити спосіб виконання судового рішення у справі №629/7335/24 з: «Заборонити ОСОБА_3 здійснювати господарську діяльність з утримання та подвірного забою свійських тварин (свиней) за адресою: АДРЕСА_1 », на: «Зобов`язати ОСОБА_4 утриматися від здійснення господарської діяльності з утримання та подвірного забою свійських тварин (свиней) за адресою: АДРЕСА_1 ». В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Лозівського міськрайонного суду від 20.08.2025 у справі №629/7335/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заборону здійснювати господарську діяльність позовні вимоги задоволені частково. Суд заборонив ОСОБА_2 здійснювати господарську діяльність з утримання та подвірного забою свійських тварин (свиней) за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок. Постановою від 17.04.2026 у справі № 629/7335/24 Харківського апеляційного суду рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.08.2025 року набуло чинності. 29.05.2026 представник стягувача адвокат Здєльник С.І. надав у Лозівський відділ ДВС у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий лист від 25.05.2026 у справі №629/7335/24 про заборону ОСОБА_2 здійснювати господарську діяльність з утримання та подвірного забою свійських тварин (свиней) за адресою: АДРЕСА_1 . 03.06.2026 року старшим державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Розиган Оленою Валентинівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №81154377. Зобов`язано Боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Однак станом на 29.06.2026 року рішення суду ОСОБА_2 не виконано, свідченням чого є наданий до заяви відеофайл video-097072d1a824c65b632038e51b3f8533-V, з якого вбачається забій 28.06.2026 року свиней за адресою: АДРЕСА_1 . Зі змісту статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження» та Наказу № 512/5 вбачається два способи (порядку) виконання судових рішень немайнового характеру, в залежності від резолютивної частини судового рішення. Якщо це рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, спосіб його виконання згідно ч.1-3 статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає проведення конкретних заходів впливу на боржника (винесення постанов про накладення штрафу, звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, тощо). Якщо це судове рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій заходи примусового характеру обмежуються доведенням до відома боржника резолютивної частини такого рішення, про що виконавець складає відповідний акт, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Тобто через недосконалість виконавчого законодавства, відсутність нормативного регулювання відповідальності боржника за невиконання судового рішення немайнового характеру, що набрало законної сили, яким суд заборонив вчиняти певні дії, не дотримуються вимоги п. 9 ч.1 ст.129 Конституції України та ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про обов`язковість до виконання судового рішення.

В наданих запереченнях на заяву про зміну способу та порядку виконання рішення заінтересована особа ОСОБА_5 проти задоволення заяви заперечував, вважав її необґрунтованою, зазначив, що заявник фактично просить змінити зміст резолютивної частини рішення, що набрало законної сили. Сам по собі факт відкриття виконавчого провадження, незгода із порядком його здійснення або посилання на можливе порушення боржником рішення суду не свідчить про наявність обставин, які відповідно до ст. 435 ЦПК України роблять виконання рішення неможливим. Заявником не доведено існування передбачених законом виключних обставин, які б унеможливлювали виконання рішення суду саме у тому вигляді, в якому воно ухвалене.

Заінтересована особа Старший державний виконавець Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Розиган О.В. у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, просив розгляд заяви проводити за його відсутності, проти задоволення заяви заперечував.

Заявниця та її представник в судовому засіданні підтримали заяву, просили її задовольнити.

Судом встановлено, що представник позивачки ДіденкоС.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, Державна екологічна інспекція у Харківській області, Державна інспекція архітектури та містобудування України, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області про заборону здійснювати господарську діяльність з утримання та подвірного забою свійських тварин, в якому просив заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 здійснювати господарську діяльність з утримання та подвірного забою свійських тварин (свиней та корів) за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.08.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. Заборонено ОСОБА_2 здійснювати господарську діяльність з утримання та подвірного забою свійських тварин (свиней) за адресою: АДРЕСА_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено

Постановою Харківського апеляційного суду від 17.04.2026 рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.08.2025 залишено без змін.

Постановою Старшого державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Розиган О.В. від 03.06.2026 було відкрито виконавче провадження № 81154377 з примусового виконання виконавчого листа № 629/7335/24 від 25.05.2025 про заборону ОСОБА_2 здійснювати господарську діяльність з утримання та подвірного забою свійських тварин (свиней) за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Виходячи зі змісту пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання», суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм цивільного та господарського процесуальних кодексів України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 року у справі №350/426/16-ц, від 05.09.2018 року у справі №2-749/11/2229.

При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

Суд зауважує, що позивач звертався до суду з позовними вимогами саме про заборону здійснювати господарську діяльність відповідачем, і розгляд справи судом по суті відбувся саме за цими вимогами, а не за вимогами про зобов`язання відповідача утриматися від здійснення господарської діяльності.

При вирішенні питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст.16 ЦК України.

При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

З наведених норм вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин та тільки у випадку відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав, а зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Матеріали справи не містять передбачених законодавством обставин, які істотно унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду в обсязі та у порядку, які чітко визначені у рішенні суду, а заявником в свою чергу не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування необхідності зміни способу виконання рішення суду.

Крім того, такі вимоги, як зобов`язання ОСОБА_2 утриматися від здійснення господарської діяльності з утримання та подвірного забою свійських тварин (свиней) за адресою: АДРЕСА_1 змінює рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.08.2025 по суті та спосіб захисту прав та інтересів, передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України, що є неприпустимим.

Вимоги «заборонити здійснювати діяльність» та «зобов`язати утриматися від здійснення діяльності» є різними способами судового захисту /ст. 16 ЦК України/. Заміна одного на інший є зміною рішення по суті, а не зміною способу його виконання.

Суд звертає увагу на те, що рішенням від 20.08.2025 відповідачу було заборонено здійснювати господарську діяльність з утримання та подвірного забою свійських тварин(свиней) за адресою: АДРЕСА_3 , тобто відповідач повністю втратив право вчиняти будь-які дії у цій сфері, і продовження діяльності, яка заборонена судом, тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 258, 259, 260, 353, 435 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, Державна екологічна інспекція у Харківській області, Державна інспекція архітектури та містобудування України, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області про заборону здійснювати господарську діяльність з утримання та подвірного забою свійських тварин відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ