Ухвала суду № 138407372, 09.07.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа №627/209/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2026 р. с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Бугаєнко І.В.

з участю секретаря - В`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Андерс Валентина Миколаївна, до Фермерського господарства «Агрослобода», третя особа Головне управління Держеокадастру у Харківській області про визнання договору оренди припиненим, визнання додаткової угоди до договору оренди землі неукладеною, усунення перешкод у користуванні та зобов`язання повернути земельну ділянку, припинення речового права оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФГ «Агрослобода», у якому просить: 1) визнати Договір оренди землі від 30 квітня 2007 року щодо земельної ділянки площею 4,3381 га, кадастровий номер 6323584700:04:001:0170, укладений між ОСОБА_2 та фермерським господарством « Агрослобода» (код ЄДРПОУ 34643954), припиненим і таким, що закінчив строк на який його було укладено, 26 грудня 2017 року; 2) визнати Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 6 від 30.04.2007, що датована 02.01.2015 - неукладеною, тобто такою що не відбулася; 3) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та зобов?язати Фермерське господарство «Агрослобода» (код ЄДРПОУ 34643954) повернути земельну ділянку площею 4,3381 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером: 6323584700:04:001:0170, що находиться за межами населених пунктів на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області (колишньої Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області), власнику ОСОБА_1 (ід.номер НОМЕР_1 ); 4) припинити речове право оренди фермерського господарства «Агрослобода» на земельну ділянку площею 4,3381 га, кадастровий номер 6323584700:04:001:0170, зареєстроване у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії Центру ДЗК від 26 грудня 2007 року за № 040769900099; Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №23328882 від 09.11.2017; 5) стягнути з фермерського господарства «Агрослобода» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4844,80 грн. та можливі додаткові судові витрати покласти на відповідача..

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 26 лютого 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив та письмові пояснення на позов.

17.02.2026 ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Андерс Валентина Миколаївна до Фермерського господарства «Агрослобода», третя особа Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання договору оренди припиненим, визнання додаткової угоди до договору оренди землі неукладеною, усунення перешкод у користуванні та зобов`язання повернути земельну ділянку, припинення речового права оренди землі. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

20.04.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Андерс В.М. про повернення до стадії підготовчого провадження. Клопотання обґрунтовано тим, що 17.03.2026 за вхідним № 1373/17.03.2026 через систему «Електронний Суд» стороною Відповідача подані додаткові пояснення у справі, відповідно до яких Відповідач вважає, що Позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права з посиланням на постанову ВС у справі № 136/921/19, постанову Об`єднаної Палати КЦС ВС від 19.02.2024 року у справі №567/3/22 якою передбачено що у випадку коли правочин не укладено, належним способом захисту є визнання відсутнім права оренди.

Позивач у своїй позовній заяві від 18 лютого 2025 року посилався на позицію Великої Палати КЦС ВС викладені у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) де сформульовано висновок про те, що ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про повернення таких земельних ділянок, тобто спростовуючи факт укладення договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову.

Так, постановою ОП КЦС ВС від 02 червня 2025 року у справі № 144/1440/22 (провадження № 61-12561сво24) було наведено аналіз судових рішень, в тому числі і тих на які посилаються сторони: позивач (справа № 145/2047/16-ц, справа № 130/8/23) та відповідач (справа № 567/3/22, справа № 513/879/19), та надано єдиний висновок, що належним способом захисту прав орендодавця, який не підписував договір (додаткову угоду), є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. При цьому судове рішення про визнання відсутнім права оренди є підставою для державної реєстрації припинення права оренди. Будь-яке інше судове рішення (про скасування державної реєстрації права оренди, про зобов`язання повернути земельну ділянку) за змістом пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є підставою для державної реєстрації припинення права оренди. Вказана постанова була ухвалена після звернення позивача до суду з позовною заявою.

Отже, у позивача виникла необхідність подати заяву про зміну предмету позову без зміни підстав позову, з урахуванням актуальних позицій Верховного Суду, які відповідають характеру спірних правовідносин, для чого позивач просить Суд повернутись до стадії підготовчого судового розгляду.

Посилаючись на норми чинного законодавства, судову практику представник позивача просить повернутися до стадії підготовчого провадження після його закриття по справі №627/209/25 за позовом ОСОБА_1 до ФГ «Агрослобода», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ГУ Держгеокадастру у Харківській області про визнання договору оренди припиненим, визнання додаткової угоди до договору оренди землі неукладеною, усунення перешкод у користуванні та зобов`язання повернути земельну ділянку, припинення речового права оренди землі.

Крім того, 20.04.2026 до суду також надійшла заява представника позивача про зміну предмету позову, у якій представник позивача просить суд:

1. Визнати відсутнім права оренди у фермерського господарства «Агрослобода» (код ЄДРПОУ 34643954) на земельну ділянку площею 4,3381 га, кадастровий номер 6323584700:04:001:0170, за Договором оренди землі від 30 квітня 2007 року укладеного між ОСОБА_2 та ФГ «Агрослобода»; за Додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки № 6 від 30.04. 2007 року, що датована 02.01.2015 року.

2. Зобов`язати Фермерське господарство «Агрослобода» (код ЄДРПОУ 34643954) повернути земельну ділянку площею 4,3381 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером: 6323584700:04:001:0170 , що знаходиться за межами населених пунктів на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області (колишньої Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області), власнику ОСОБА_1 ( ід.номер НОМЕР_1 ).

3. Припинити речове право оренди фермерського господарства «Агрослобода» на земельну ділянку площею 4,3381га, кадастровий номер 6323584700:04:001:0170, зареєстроване у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії Центру ДЗК від 26 грудня 2007 року за № 040769900099; Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №23328882 від 09.11.2017 року.

4. Стягнути з фермерського господарства «Агрослобода» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4844,80 грн. 5. Можливі додаткові судові витрати покласти на Відповідача.

25.05.2026 від представника відповідача Загурської А.В. до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву), в якій зазначає, що ознайомившись зі змістом клопотання представника позивача, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке. По-перше, у своєму клопотанні позивач посилається на те, що необхідність зміни предмета позову виникла у зв`язку з ухваленням постанови Об`єднаної палати КЦС ВС від 02.06.2025 у справі № 144/1440/22. Разом з тим таке посилання є необґрунтованим, оскільки правові висновки щодо належного способу захисту у подібних правовідносинах були сформовані Верховним Судом значно раніше та існували вже на момент звернення позивача до суду з позовом 18.02.2025. Зокрема: постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 513/879/19; постанова Об`єднаної палати КЦС ВС від 19.02.2024 у справі № 567/3/22; постанова Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 567/1408/22. У зазначених рішеннях Верховний Суд вже дійшов висновку, що належним способом захисту у спорах, де особа заперечує факт укладення договору або додаткової угоди, є саме вимога про визнання відсутнім права оренди, а вимоги про повернення земельної ділянки є похідними. Більше того, сам позивач у поданому клопотанні прямо зазначає, що на момент звернення до суду йому була відома інша практика Верховного Суду, а саме постанова Великої Палати ВС від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, якою він свідомо керувався при формуванні позовних вимог. Таким чином, позивач: знав про існування різної судової практики; свідомо обрав власну правову позицію; реалізував своє процесуальне право на визначення предмета позову. Фактично позивач просить суд надати йому можливість змінити процесуальну позицію після того, як відповідач звернув увагу суду на неналежність обраного способу захисту. Однак процесуальне законодавство не передбачає можливості повернення до підготовчого провадження лише з підстав зміни правової позиції сторони або усвідомлення нею ризиків відмови у позові. По-друге, ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 17.02.2026 підготовче провадження у справі було закрито. Стадія підготовчого провадження призначена, зокрема для: остаточного визначення предмета спору; уточнення позовних вимог; визначення характеру спірних правовідносин. Позивач мав достатній процесуальний час для формування належного предмета позову та уточнення позовних вимог до моменту закриття підготовчого провадження. Натомість після подання відповідачем додаткових пояснень щодо неналежного способу захисту позивач фактично намагається: змінити конструкцію позову; усунути ризики відмови у задоволенні позову; адаптувати позов до аргументів відповідача. Така процесуальна поведінка суперечить принципам процесуальної визначеності, змагальності сторін та добросовісного користування процесуальними правами. По-третє, сам факт існування нової постанови Верховного Суду не є безумовною підставою для повернення до стадії підготовчого провадження у справі. ЦПК України не передбачає автоматичного повернення до стадії підготовчого провадження у випадку появи нової судової практики або зміни правової позиції сторони. Посилання позивача на постанову ОП КЦС ВС від 02.06.2025 у справі №144/1440/22 не свідчить про наявність виняткових обставин. Навпаки, зазначена постанова лише узагальнила та підтвердила правові висновки, які вже були сформовані Верховним Судом у 20232024 роках. Отже, позивач не був позбавлений можливості заявити відповідні вимоги ще при поданні позову. По-четверте, повернення до стадії підготовчого провадження у даному випадку порушує принцип процесуальної визначеності. Верховний Суд неодноразово наголошував, що повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття можливе лише за наявності дійсно виняткових та вагомих обставин. У даному випадку таких обставин не існує. Фактично позивач просить: повторно відкрити процесуальну стадію; змінити предмет позову; перебудувати процесуальну конструкцію спору після отримання заперечень відповідача. Допущення такої практики фактично нівелює значення стадій цивільного процесу та створює ситуацію процесуальної невизначеності. По-п`яте, зміна предмета позову на цій стадії порушує баланс процесуальних прав сторін. Відповідач будував свою правову позицію, подавав докази та формував заперечення виходячи із первісного предмета позову. Після закриття підготовчого провадження позивач фактично намагається істотно змінити правову конструкцію спору. Такі дії призводять до зміни меж судового розгляду, необхідності формування нової правової позиції відповідача та порушення принципу процесуальної рівності сторін. Як висновок, враховуючи те, що позивач посилається у своєму позові на висновки Верховного Суду, він мав можливість ознайомитись з практикою Верховного Суду з протилежною позицією (яка вже існуала на той час) ще на момент подання позову, проте свідомо обрав власну процесуальну конструкцію спору. Подане клопотання фактично спрямоване на усунення недоліків позову після закриття підготовчого провадження та після подання відповідачем заперечень щодо неналежного способу захисту. Зазначені обставини не є винятковими та не можуть бути підставою для повернення до стадії підготовчого провадження.

Відтак, представник відповідача просить відмовити у задоволенні клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження. Відмовити у прийнятті заяви позивача про зміну предмета позову.

08.06.2026 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення в яких зазначено наступне, 24.05.2026 року сторона Відповідача подала заперечення на клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та щодо прийняття заяви про зміну предмета позову. Заперечення відповідача полягають в тому, що позивач вже обрав спосіб захисту та реалізував своє процесуальне право на визначення предмета позову. В той же час, сторона позивача вважає за необхідне змінити предмет позову, про що подала відповідну заяву та клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження до Суду, посилаючись на те, що необхідність зміни предмета позову виникла у зв`язку з ухваленням постанови Об`єднаної палати КЦС ВС від 02.06.2025 у справі №144/1440/22(провадження № 61-12561сво24), якою було наведено аналіз судових рішень, в тому числі і тих на які посилаються сторони: позивач (справа № 145/2047/16-ц, справа № 130/8/23) та відповідач (справа № 567/3/22, справа № 513/879/19), та надано єдиний висновок, що належним способом захисту прав орендодавця, який не підписував договір (додаткову угоду), є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Постанова Об`єднаної палати КЦС ВС від 02.06.2025 у справі № 144/1440/22 була винесена після звернення позивача з позовом до Краснокутського районного суду Харківської області (18.02.2025 року). Наведене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних палатах різного підходу до розуміння і тлумачення норм матеріального права у подібних правовідносинах, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей. Позивач вважає, що наслідки які можуть настати у разі відмови у задоволенні клопотання про повернення до підготовчого провадження є більш негативними, аніж коли буде вжито усих заходів для реалізації прав сторін у судовому провадженні.

Представник позивача вважає, що слід врахувати, що у даній справі витребувано необхідні докази, проведено судову почеркознавчу експертизу за яку позивач поніс витрати і у разі відмови судом у задоволенні клопотання про повернення до підготовчого провадження існує ймовірність повторного розгляду справи, з такими ж позовними вимогами, який наразі сьогодні позивач просить прийняти у редакції позовної заяви про зміну предмету позову, оскільки перед позивачем постане питання відновлення порушеного права шляхом звернення до суду. Крім іншого, вважає, що слід взяти до уваги, що розгляд справи по суті не розпочато, предмет доказування не розширюється, докази та обставини є незмінними, відповідач з ними ознайомлений та свою позицію фактично висловив у відзиві та поясненнях. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Позивач у клопотанні про повернення до стадії підготовчого провадженні посилається на постанову Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02.06.2025 року у справі № 144/1440/22, якою зроблено висновок про те, що такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім. Належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703цс19). застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками. У зв`язку з цим, замінити обраний спосіб захисту порушеного права, можливо лише на стадії підготовчого провадження, що є вагомою обставиною, яка потребує процесуальних дій, що може бути реалізована лише на стадії підготовчого провадження.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд задовольнити клопотання позивача та повернутися до стадії підготовчого провадження після його закриття по справі №627/209/25.

Будучи присутньою у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача підтримала клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та заяву про зміну предмету позову з підстав викладених у клопотанні.

Представник відповідача будучи присутньою у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечувала проти задоволення клопотання представника позивача та прохала відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях.

Позивач у відкрите судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у відкрите судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 26 лютого 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив та письмові пояснення на позов.

17.02.2026 ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Андерс Валентина Миколаївна до Фермерського господарства «Агрослобода», третя особа Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання договору оренди припиненим, визнання додаткової угоди до договору оренди землі неукладеною, усунення перешкод у користуванні та зобов`язання повернути земельну ділянку, припинення речового права оренди землі. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Як вбачається з ухвали суду від 17.02.2026, позивач та його представник у відкрите підготовче засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, представник позивача надала до суду заяву, в якій просить провести підготовче судове засідання призначене на 09-15 годину 17.02.2026 за відсутності позивача та його представника, закрити підготовче судове засідання та призначити справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування повернення в підготовче судове засідання представник позивача заначила, що у позивача виникла необхідність подати заяву про зміну предмету позову без зміни підстав позову, з урахуванням актуальних позицій Верховного суду, які відповідають характеру спірних правовідносин, для чого позивач просить суд повернутись до стадії підготовчого судового розгляду.

Проте, суд зауважує, що представник позивача мав можливість подати заяву про повернення до підготовчого судового засідання, однак таким правом не скористалася, натомість, у заяві від 17.02.2026 просить суд закрити підготовче судове засідання та призначити справу до судового розгляду. Тобто, на момент закриття підготовчого провадження, вже інувала постанова ОП КЦС ВС від 02 червня 2025 року у справі № 144/1440/22 (провадження № 61-12561сво24), сторона позивача була обізнана про існування даної постанови, однак до моменту закриття підготовчого провадження не зверталася до суду із заявою про зміну предмету позову.

За змістом статей 189, 196, 197 та 200 ЦПК України підготовче провадження є самостійною стадією цивільного процесу, яка завершується постановленням ухвали про його закриття. ЦПК України не передбачає права сторони вимагати повернення до цієї стадії виключно з метою реалізації процесуальних прав, строк здійснення яких вже закінчився.

Повернення справи до стадії підготовчого провадження не може використовуватися як спосіб обходу імперативних вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України або як механізм поновлення процесуальної можливості змінити предмет або підстави позову після закриття підготовчого провадження. Інший підхід фактично нівелював би процесуальні строки, встановлені законом, та суперечив би принципу правової визначеності.

Саме по собі бажання позивача змінити предмет або підстави позову після закриття підготовчого провадження (загальне позовне провадження), або початку першого судового засідання (спрощене позовне провадження), не є винятковою процесуальною обставиною, яка могла б виправдати повернення справи до попередньої стадії розгляду.

Згідно з ч.1 та п.п.1, 10 ч.2 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, а основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права та розумність строків розгляду справи судом.

Частиною 2 статті 12 ЦПК України, передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до п.4 ч.5 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.189 ЦПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження по справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін та або з ініціативи суду.

Відповідно до ст.198 ЦПК України, визначає порядок проведення підготовчого засідання.

Згідно із ч.1 ст.198 ЦПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Так, відповідно до частини 2 статті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Суд звертає увагу, що ЦПК України не передбачено повернення до підготовчого судового засідання, ст. 198 ЦПК України чітко визначає порядок проведення підготовчого засідання, в якій відсутні визначення щодо повернення до підготовчого судового засідання.

Щодо продовження строку підготовчого засідання у порядку ч.3 ст.189 ЦПК України передбачено, що таке продовження можливе лише за клопотанням учасника справи виключно на стадії підготовчого провадження до призначення справи по суті.

Проте, у цивільній справі підготовче провадження у справі закрито 17 лютого 2026 року, судовий розгляд по суті вже розпочато, клопотань щодо продовження строку підготовчого судового засідання не заявлялось, хоча сторона позивача мала достатньо часу та можливостей для цього. Також судом під час призначення справи до судового розгляду було встановлено, що проведено всі необхідні підготовчі дії, передбачені ст. 197 ЦПК України, вони є достатніми для закінчення підготовчого провадження з призначенням справи до розгляду у судовому засіданні.

Верховний Суд в постанові від 16.12.2021 р. у справі № 910/7103/21 зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Разом з тим, позивачем не наведено достатньо переконливих і виключних підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.189, 191, 197, 198, 199, 260, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань представника позивача адвоката Андерс Валентини Миколаївни від 20.04.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження та про зміну предмету позову відмовити.

Судове засідання відкласти до 17 липня 2026 року на 11 год. 15 хв.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Інформація щодо розгляду справи може бути отримана учасниками судового процесу на офіційному веб. порталі: https://kk.hr.court.gov.ua/sud2022/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Бугаєнко І. В.