Ухвала суду № 138407128, 21.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/131/26

н/п 2-п/953/116/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Демченко С.В.,

секретар судового засідання - Тюльпа Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 травня 2026 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

03 червня 2026 року адвокат Лисенко А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги, звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 травня 2026 року по цивільній справі № 953/131/26 та призначити справу до розгляду. Зазначив, що сторона відповідача подавала відзив на позовну заяву під час розгляду вказаної вище справи, однак вказаний відзив не був взятий судом до уваги під часу вирішення справи по суті. Рішення суду підлягає перегляду з тих підстав, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження підписання відповідачем договору позики. Зазначив, що у заяві про надання послуги "Швидка готівка" в розділі реквізити сторін вказано, що: " ОСОБА_1 17-06-2021 09:16 підтверджено простим електроним підписом за ідентифікатором НОМЕР_1 ознайомлений з дійсними Умовами і правилами надання банківських послуг". Проте, до матеріалів справи не надано доказів того, що заява про надання послуги "Швидка готівка" підписана саме відповідачем. Тобто, відсутні докази, які свідчать про однозначну ідентифікацію особи підписувача. Посилався на те, що зазначена в договорі фраза: "підтверджено простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_1 , що ознайомлений з дійсними Умовами і правилами надання банківських послуг" не може означати безумовність підписання договору саме відповідачем. У матеріалах справи відсутній витяг з інформаційної системи суб`єкта електронної комерції (кредитора), який би підтверджував дотримання положень Закону України "Про електронну комерцію", відсутні належні та допустимі докази щодо надання Банком кредитних коштів відповідачу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 червня 2026 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 травня 2026 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості призначено до розгляду у судовому засіданні.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, у заяві про перегляд заочного рішення адвокат Лисенко А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 просив суд розглядати справу за його відсутності та за відсутності відповідача.

Представник позивача АТ «Акцент-Банк» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення суду та матеріали цивільної справи № 953/131/26, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суд встановив, що 01 січня 2026 року представник позивача АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О.В., який діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101140421 від 17 червня 2021 року у розмірі 85 317,47 грн та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що судова кореспонденція направлялась відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до матеріалів справи судова повістка про виклик до суду, яка надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 була вручена останньому, що підтверджується підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

12 травня 2026 року у справі ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101140421 від 17 червня 2021 року у розмірі 85 317 грн 47 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Зі змісту вказаного рішення суду вбачається, що 11 березня 2026 року на адресу суду від Лисенка А.О. надійшов відзив на позовну заяву. Однак, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання адвоката Лисенка А.М. щодо прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву не підлягає задоволенню з тих підстав, що суду не було надано жодних документів, які б підтверджували повноваження адвоката Лисенка А.М. діяти від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_1 , зокрема: договору про надання правничої допомоги, ордеру про надання правничої допомоги, що позбавило суд можливості пересвідчитись у наявності належних повноважень адвоката.

Відповідно до матеріалів справи копія рішення була направлена відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , однак доказів про вручення відповідачу копії заочного рішення матеріали справи не містять.

Положеннями ч. 1 ст. 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених вище умов.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, повністю протилежного ухваленому рішенню, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення сторона відповідача зазначає, що у матеріалах справи відсутні відмітки про вручення відповідачу судового рішення, судових повісток про виклик до суду, що в свою чергу позбавляє відповідача на справедливий судовий розгляд.

Судові виклики і повідомлення унормовані положеннями глави 7 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 3, 5-7 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, судом 20 січня 2026 року було направлено копію ухвали про відкриття провадження по вказаній цивільній справі, судову повістку про виклик у судове засідання на адресу відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей, зазначених у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, 29 січня 2026 року відповідач отримав зазначену судову кореспонденцію, що підтверджується його підписом у відповідному рекомендованому повідомленні.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи 11 березня 2026 року до суду від Лисенка А.О. надійшов відзив на позовну заяву. Однак, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання адвоката Лисенка А.М. про прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву не підлягає задоволенню, оскільки до суду не було надано жодних документів, які б підтверджували повноваження адвоката Лисенка А.М. діяти від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_1 .

Отже, доводи сторони відповідача про те, що він не був повідомлений про розгляд справи, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заочне рішення у даній справі ухвалено з дотриманням вимог ст. 280 ЦПК України.

Аналізуючи доводи, викладені у заяві про перегляд заочного рішення, на які посилається сторона відповідача як на підставу для скасування заочного рішення суду від 12 травня 2026 року, суд приходить до висновку, що вони зводяться до незгоди відповідача з прийнятим судом рішенням, власного тлумачення діючого законодавства, власної оцінки обставин справи, що на думку сторони відповідача може бути підставою для оскарження рішення суду.

Суд зазначає, що докази, які містяться в матеріалах справи, та якими позивач обґрунтовував своє право вимоги до відповідача є належними та допустимими, а також в повній мірі підтверджують порушення відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасного та належного виконання умов кредитного договору.

Суд зауважує на тому, що всі докази, які були долучені позивачем до позовної заяви, досліджені судом та їм надана належна правова оцінка під час ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Посилання сторони відповідача на те, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження підписання відповідачем договору позики є хибними.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 червня 2021 року відповідач підписав за допомогою простого електронного підпису за ідентифікатором за номером телефону НОМЕР_1 заяву клієнта № ABH0CT155101140421 щодо надання кредиту за послугою «Швидка готівка», в якій сторонами узгоджено розмір кредиту - 50 000 грн, строк кредиту - 60 місяців та відсотки за користування кредитом - фіксована процентна ставка 50,00 % на рік.

Під час дослідження матеріалів справи суд встановив, що номер телефону НОМЕР_1 зазначений у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-банк», підписаній відповідачем 18 листопада 2020 року власноручно.

Крім того, посилання відповідача про те, що у матеріалах справи не має жодних доказів на підтвердження факту видачі відповідачу кредитних коштів, є безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи.

Суд встановив, що факт перерахування позичальнику кредитних коштів у розмірі 50 000 грн підтверджується меморіальним ордером № TR.18079913.15241.594 від 17 червня 2021 року. У вказаному меморіальному ордері у реквізитах сторін містяться неточності, зокрема платника та отримувача зазначено помилково (зазначено у зворотному порядку). Водночас призначення платежу вказано коректно (видача кредиту згідно договору № ABH0CT155101140421 від 17/06/2021), що дає змогу належним чином ідентифікувати сутність операції.

Крім того, стороною позивача також долучено до матеріалів справи виписку по кредиту станом на 25 грудня 2025 рок, з якої вбачається, що у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі 85317,47 грн.

Суд зазначає, що подана заява про перегляд заочного рішення зводиться до загальних тверджень та посилань на норми законодавства, однак не містить посилань на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, наявним у матеріалах справи доказам. При цьому заявником не наведено конкретних доказів чи обставин, які б спростовували встановлені судом фактичні обставини справи або ставили під сумнів правильність оцінки доказів судом чи свідчили про помилковість висновків, викладених у рішенні.

Отже, будь-яких доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та не були враховані судом при ухвалені рішення в заяві не наведено.

За приписами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, оцінюючи в сукупності подані у справі докази, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано підтвердження поважності неявки в судове засідання та не надано підтвердження того, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

З урахуванням наявності одночасного існування умов, наведених у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та за відсутності одночасного існування умов, наведених у ч. 1 ст. 288 ЦПК України, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідачки та скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 травня 2026 року у справі № 953/131/26.

Інші доводи та заперечення відповідачки означених висновків суду не спростовують.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 287- 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 травня 2026 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.В. Демченко