Ухвала суду № 138404895, 21.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

21 липня 2026 рокусправа № 380/14750/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Львівській області (вул. Володимира Великого, 56, м. Львів, 79053, код ЄДРПОУ 38244006) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Підставою позову є протиправність, на думку позивача, дій відповідача в частині порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, під час нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.07.2025 по 05.11.2025.

Спір виник з публічно-правових відносин, належить до компетенції адміністративних судів, предметної та територіальної підсудності Львівського окружного адміністративного суду.

Позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 КАС України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

У позовній заяві представник позивача просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Також до позовної заяви представник позивача додав заяву про поновлення процесуального строку, яка мотивована тим, що під час проходження служби та під час звільнення відповідач не надав позивачу детальну інформацію у письмовій формі (розрахункових листів, довідок тощо), з якої можна було б об`єктивно встановити розмір виплаченої суми, її складові, розмір застосованого прожиткового мінімуму та, як наслідок, виявити факт порушення права. Витяг із наказу про звільнення чи грошовий атестат без відповідного розшифрування не давали позивачу ґрунтовних сумнівів щодо неправильного розрахунку грошового забезпечення. Позивач вперше отримав письмове повідомлення про розмір нарахованого йому грошового забезпечення у розрізі складових 22 червня 2026 року у відповідь на повторний адвокатський запит його представника. Отже, саме 22 червня 2026 року є моментом, коли позивач отримав повну та достовірну інформацію про обсяг і характер виплачених йому сум.

З огляду на викладене просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи вказані заяви представника позивача, суд відзначає, що спірні у цій справі правовідносини виникли у зв`язку з недотриманням відповідачем, на думку позивача, законодавства про оплату праці при звільненні з військової служби.

Утім, положення статті 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.

Водночас такі строки встановлені Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Так, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, законодавець установив строк для звернення працівника з позовом до суду про виплату усіх сум, що належать йому при звільненні, який становить три місяці та обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Водночас положення частини другої статті 233 КЗпП України не лише визначають строки реалізації права на судовий захист, а й визначають час, з якого починається перебіг такого строку, а саме з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Звідси саме з подією отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, законодавець пов`язує перебіг тримісячного строку для звернення з позовом до суду.

Також суд зауважує, що КЗпП України не визначає конкретної форми письмового повідомлення працівника про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Верховний Суд у постанові від 22 січня 2026 року у справі № 420/26951/24 вказав, зокрема, що основним орієнтиром, який дозволив би однозначно визначати момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат. Чинне законодавство не передбачає форми документа, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат, а також способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об`єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат. Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об`єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат.

З урахуванням наведеної вище позиції Верховного Суду, а також наданих представником позивача пояснень суд відзначає, що матеріали позовної заяви не містять доказів письмового повідомлення позивача про суми, нараховані та виплачені йому за спірний період з 15 липня 2025 року по 05 листопада 2025 року, а також і під час звільнення із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) в день їх виплати.

Водночас до позовної заяви представник позивача долучив інформацію про всі види грошового забезпечення, нараховані та виплачені ОСОБА_1 за період з 15 липня 2025 року по 05 листопада 2025 року, надану відповідачем у відповідь на адвокатський запит представника позивача та отриману ним 22 червня 2026 року.

Тож саме зі змісту вказаної інформації, яка отримана представником позивача 22 червня 2026 року, позивач й дізнався про порушення відповідачем своїх прав на індексацію грошового забезпечення у належних розмірах, що є предметом розгляду в цій справі, а відтак з метою їх захисту звернувся з цим позовом до суду.

За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд ураховує, що за загальним правилом поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

За сталою позицією Верховного Суду питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, яким підтверджуються обставини та підстави його пропуску. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожній конкретній ситуації з огляду на обставини справи.

На переконання суду, викладені вище обставини, а саме відсутність письмового повідомлення позивача про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, отримання такого лише у відповідь на адвокатський запит представника позивача 22 червня 2026 року, є поважними причинами пропуску позивачем строку звернення до суду, такі є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, з огляду на що суд уважає за можливе поновити позивачу строк звернення з цим позовом до суду.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

З урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та незначної складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, суддя дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяви представника позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду задовольнити. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновити його.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Роз`яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз`яснити позивачу його право на подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу, протягом п`яти днів з дня вручення відзиву.

Роз`яснити відповідачу його право на подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`яти днів з дня вручення відповіді на відзив.

Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, http://adm.lv.court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна