Ухвала суду № 138404843, 15.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

справа № 380/2722/25

15 липня 2026 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Петровської А.М.,

представника позивача Сороки Д.М.,

представника відповідача Назарко В.Г.,

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Львові клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фреш Трейд Компані", Департамент житлово-комунального господарства та інфраструктури Львівської міської ради до Західного офісу Державної аудиторської служби про визнання протиправним та скасування висновку

у с т а н о в и в:

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" код ЄДРПОУ 03348471, адреса: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64 до Західного офісу Державної аудиторської служби код ЄДРПОУ 40479801, адреса: 79007, м.Львів, вул.Костюшка, 8, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу щодо усунення порушень законодавства Західного офісу Держаудитслужби № 131306-14/384-2025 від 17.01.2025.

Представник відповідача подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтоване тим, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року справу №580/2287/24 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мост-Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп», про визнання протиправною та скасування окремих пунктів вимоги, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду. Як зазначено в ухвалі Верховного Суду, розвиваючи підхід щодо правової природи вимог Держаудитслужби, Верховний Суд у відповідних справах акцентував увагу на тому, що вимога про відшкодування збитків не є виконавчим документом і якщо підконтрольна установа не згодна з сумою та не відшкодувала її добровільно, орган державного фінансового контролю зобов`язаний звернутися до суду з позовом у загальному порядку. Водночас письмова вимога є правовим актом індивідуальної дії, оскільки вона породжує обов`язки для адресата (усунути порушення) і це дає право установі оскаржувати таку вимогу в адміністративному суді ще до того, як орган контролю звернеться з позовом про стягнення збитків. Натомість у інших постановах Верховного Суду міститься висновок про те, що орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. У таких справах Верховний Суд указав, що законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їхнє стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною. Отже, під час касаційного перегляду цієї справи встановлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання.

У підготовчому засіданні представник позивача клопотання представника відповідача про зупинення провадження підтримала, просила суд зупинити провадження у справі.

У підготовчому засіданні представник відповідача клопотання про зупинення провадження підтримала, просила суд зупинити провадження у справі.

У підготовче засідання треті особи явку представників не забезпечили, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, дійшов таких висновків.

Відповідно до підпункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Суд встановив, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.03.2026 справу №580/2287/24 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мост-Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп», про визнання протиправною та скасування окремих пунктів вимоги, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.

У згаданій ухвалі Верховний Суд, обґрунтувуючи необхідність передачі справи №580/2287/24 на розгляд Судової палати зазначив, що у постановах від 22 жовтня 2020року у справі №820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі №826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі №160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі №420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі №620/4169/20, від 22 грудня 2022 року у справі №826/13003/17, від 21 березня 2023 року у справі №560/4370/22, Верховний Суд зазначив, що та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону №2939-XII, з якою кореспондується пункт 50 Порядку №550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову. За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Такі висновки кореспондують правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 160/7775/21, від 06 липня 2023 року у справі №1740/2398/18, від 09 березня 2023 року у справі № 500/2489/21, в яких Суд указав, що правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Надалі розвиваючи підхід щодо правової природи вимог Держаудитслужби, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що вимога про відшкодування збитків не є виконавчим документом і якщо підконтрольна установа не згодна з сумою та не відшкодувала її добровільно, орган державного фінансового контролю зобов`язаний звернутися до суду з позовом у загальному порядку. Водночас письмова вимога є правовим актом індивідуальної дії, оскільки вона породжує обов`язки для адресата (усунути порушення) і це дає право установі оскаржувати таку вимогу в адміністративному суді ще до того, як орган контролю звернеться з позовом про стягнення збитків.

Натомість у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі №820/339/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 804/9577/13-а, від 11 грудня 2019 року у справі № 160/641/19, від 20 березня 2020 року у справі № 814/380/17, від 31 березня 2020року у справі № 817/650/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 813/1984/18, від 08 квітня 2020 у справі № 809/504/17, від 12 березня 2021 року у справі № 640/3186/19, від 27 травня 2021 року у справі № 160/8621/19, від 17 червня 2021 року у справі № 440/6907/18, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20 та від 03 червня 2022 року у справі №160/13920/20, Верховний Суд з-поміж іншого висновував, що орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У згаданих справах Верховний Суд указав, що законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їхнє стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.

Отже, під час касаційного перегляду справи встановлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання.

Суд встановив, що з`ясування правової природи вимоги відповідача та можливість бути самостійним предметом оскарження має безпосереднє правове значення для прийняття обґрунтованого та законного рішення у справі.

З таких підстав суд висновує, що Верховний Суд здійснює перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку відповідною палатою, а тому існують достатні підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №580/2287/24.

Керуючись статтями 236, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в :

клопотання представника відповідача про зупинення провадження задовольнити повністю.

Зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №580/2287/24.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 20 липня 2026 року.

Суддя Гулик Андрій Григорович