Рішення № 138403823, 22.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Київ № 320/27832/24

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії від 10.04.2024 №262440023379;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком (згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах) від 03.04.2024, зареєстровану за №5974, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та із врахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 , в тому числі, періоду його роботи з 12.04.1994 по 31.07.2018 на займаних посадах, які включені до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, вказаних згідно з записами в трудовій книжці ОСОБА_1 за період з 12.04.1994 по 31.07.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність рішення відповідача-2 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, оскільки пільговий стаж роботи позивача з 12.04.1994 по 31.07.2018, який не було зарахованого відповідачем, підтверджується записами в трудовій книжці, а також додатковою довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.04.2023 №42 АЦ/020/7, видану АТ «К.Енерго» за підписом уповноваженої особи-ліквідатора.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача-2 надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач-1 проти позовних вимог заперечив, вказавши, що до пільгового стажу позивача не зараховано період з 12.04.1994 по 31.07.2018 згідно довідки №42/А11020/77 від 11.04.2023, виданої Ліквідатором АТ «К.Енерго», оскільки АТ «К.Енерго» припинило свою діяльність, тому необхідно подати документи на розгляд комісії, які діють при Головних управліннях Пенсійного фонду України з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У своїх письмових поясненнях позивачем зазначено, що записи в його трудовій книжці містять всі необхідні відомості про період роботи з 12.04.1994 по 31.07.2018 на посадах, передбачених Списком №2, які необхідні для його зарахування до трудового (страхового) стажу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.06.1998.

Користуючись своїм правом, позивач 03.04.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності, розглянувши заяву позивача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення від 10.04.2024 №262440023379 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказане рішення обґрунтовано відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.

За доданими документами до пільгового стажу не зараховано період з 12.04.1994 по 31.07.2018 згідно довідки №42АЦ/020/77 від 11.04.2023, виданої Ліквідатором АТ «К.Енерго» (ЄДРПОУ 001313051), оскільки Акціонерне товариство «К.Енерго» припинило свою діяльність, тому необхідно подати документи на розгляд комісії, які діють при Головних управліннях Пенсійного фонду України з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вважаючи рішення відповідача-2 про відмову в призначенні пенсії від 10.04.2024 №262440023379 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Положеннями статті 1 Закону №1058-IV визначено, що:

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.

Аналізуючи вказані положення, суд доходить висновку, що підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: досягнення певного віку, наявність загального і пільгового (спеціального) стажу роботи, наявність професій (посад) і виробництв у відповідному Списку, зайнятість працівника на цих роботах протягом повного робочого дня, а також підтвердження шкідливих умов роботи працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 №637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках,

коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, за доданими документами до пільгового стажу не зараховано період з 12.04.1994 по 31.07.2018 згідно довідки №42АЦ/020/77 від 11.04.2023, виданої Ліквідатором АТ «К.Енерго» (ЄДРПОУ 001313051), оскільки Акціонерне товариство «К.Енерго» припинило свою діяльність, тому необхідно подати документи на розгляд комісії, які діють при Головних управліннях Пенсійного фонду України з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював:

- з 12.04.1994 на посаді машиніста-обхідника з котельного устаткування 6 групи кваліфікації;

- з 01.03.1997 на посаді старшого машиніста енергоблоків 7 групи кваліфікації котлотурбінного цеху;

- з 08.07.2003 на посаді старшого машиніста енергоблоків 7 групи кваліфікації котлотурбінного цеху;

- з 04.05.2005 на посаді начальника зміни котлотурбінного цеху;

- з 04.02.2011 на посаді начальника зміни, експлуатаційний персонал котлотурбінного цеху ТЕЦ 6;

- з 01.10.2012 на посаді начальника зміни, експлуатаційний персонал, котлотурбінного цеху ТЕЦ 6;

- з 01.08.2018 на посаді начальника зміни, експлуатаційний персонал котлотурбінного цеху ТЕЦ 6.

Разом з тим, вказаний трудовий стаж підтверджується довідкою АТ «К.Енерго» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.04.2023 №42АЦ/020/77, згідно з якою ОСОБА_1 працював повний робочий в філіалі «Київська ТЕЦ №6» Виробничого енергетичного об`єднання «Київенерго», «Теплоелектроцентраль №6 Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», Структурний відокремлений підрозділ «Київські ТЕЦ» ПАТ «Київенерго» котлотурбінний цех.

За період з 12.04.1994 (наказ від 12.04.1994 №215-к) по 31.07.2018 (наказ від 23.07.2018 №635-п) позивач виконував роботи за професією, посадою машиніст-обхідник з котельного устаткування VI гр. кв., машиніст енергоблока VII гр. кв., старший машиніст енергоблока VII гр. кв., начальник зміни цеху, начальник зміни, що передбачена Списком №2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 розділ XIII, пункт а) позиція 2140000а-13929 за період з 12.04.1994 по 28.02.1997, розділ XIII, пункт а) позиція 2140000а-14415 за період з 01.03.1997 по 15.01.2003 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 розділ XIII, пункт а) позиція 13а за період з 16.01.2003 по 07.07.2003, розділ XIII, пункт а), позиція 13а за період 08.07.2003 по 03.05.2005, XIII, пункт б), позиція 13б за період з 04.05.2005 по 23.06.2016 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 розділ XIII за період з 24.06.2016 по 31.07.2018.

Таким чином, надані позивачем копії трудової книжки серії НОМЕР_2 та довідки від 11.04.2023 №42АЦ/020/77 є належними доказами перебування ОСОБА_1 з 12.04.1994 по 31.07.2018 на посадах, які надають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача-2 на припинення діяльності Акціонерного товариства «К.Енерго» як підставу для незарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 12.04.1994 по 31.07.2018, оскільки факт припинення діяльності АТ «К.Енерго» не має правового зв`язку з фактом перебування позивача у трудових відносинах зі структурними підрозділами зазначеного товариства протягом відповідного періоду.

На переконання суду, територіальний орган Пенсійного фонду приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не надав належної оцінки документам, поданим позивачем, формально підійшов до вирішення наявного права особи на пенсію, оскільки не здійснив всіх можливих та достатніх дій, в межах прав, наданих пенсійним органам для недопущення порушення прав особи на соціальний захист.

При цьому, у постанові від 11.11.2020 у справі № 677/831/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. При цьому витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення протиправно не зараховано період його роботи з 12.04.1994 по 31.07.2018 на займаних посадах, які включені до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії від 10.04.2024 №262440023379.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком (згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах) від 03.04.2024, зареєстровану за №5974, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та із врахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 , в тому числі, періоду його роботи з 12.04.1994 по 31.07.2018 на займаних посадах, які включені до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, вказаних згідно з записами в трудовій книжці ОСОБА_1 за період з 12.04.1994 по 31.07.2018, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Положеннями пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії визначено саме Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Отже, з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, суд доходить висновку, що дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у даному випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23

Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, відсутні підстави для покладання на цього відповідача обов`язку щодо відновлення порушеного права позивача.

Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, як орган, який вирішував питання щодо призначення пенсії позивачу, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком (згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах) від 03.04.2024, зареєстровану за №5974, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та із врахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 , в тому числі, періоду його роботи з 12.04.1994 по 31.07.2018 на займаних посадах, які включені до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, вказаних згідно з записами в трудовій книжці ОСОБА_1 за період з 12.04.1994 по 31.07.2018.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник внаслідок протиправного рішення відповідача-2, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії від 10.04.2024 №262440023379.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії за віком (згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах) від 03.04.2024, зареєстровану за №5974, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та із врахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 , в тому числі, періоду його роботи з 12.04.1994 по 31.07.2018 на займаних посадах, які включені до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, вказаних згідно з записами в трудовій книжці ОСОБА_1 за період з 12.04.1994 по 31.07.2018.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.