Ухвала суду № 138403532, 22.07.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"22" липня 2026 р. справа № 300/4254/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» до Державної податкової служби України, Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, про визнання протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В:

18.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковель» (далі ТОВ «Буковель», позивач) звернулося до суду із позовною заявою до Державної податкової служби України, Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати Наказ ДПС України від 29.05.2026 №395 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Буковель»;

визнати протиправним та скасувати Наказ Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України №98 від 05.062026 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Буковель» (код ЄДРПОУ 40628724).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

14.07.2026 представник Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, мотивоване тим, що оскаржувані накази були реалізовані його застосуванням. Тобто, оскарження наказів після фактичного допуску до перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права (а.с. 214-218).

Розглянувши заявлене клопотання та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає таке.

За правилами частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пункт 8 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідач суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9 частини першої статті 4 КАС України).

Індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд констатує, що оскаржувані накази ДПС України від 29.05.2026 №395 та Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України №98 від 05.062026 є актами (рішеннями) індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень, як акт індивідуальної дії, може бути оскаржене у судовому порядку.

Відмінність у підходах при вирішенні спорів про визнання протиправними та скасування наказів про проведення перевірки полягає у відмінних правових наслідках такого оскарження.

Так, за умови допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, оформлення її результатів (складення акта перевірки та податкових повідомлень-рішень) оскарження наказу про проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Однак, за умови не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки (фактично перевірка не відбулася; акт перевірки та податкові повідомлення-рішення не сформовані) оскарження наказу може бути предметом окремого позову.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17, якій зазначено таке: «Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права»; «Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки».

У даному ж випадку позивач оскаржує накази ДПС України від 29.05.2026 №395 та Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України №98 від 05.062026, які не були реалізовані шляхом фактичного проведення перевірки та оформлення її результатів. Зокрема, до поданого клопотання відповідачем не надано доказів реалізації наказів та фактичного проведення перевірки.

Більше того, як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач стверджує про не реалізацію спірних наказів, оскільки ТОВ «Буковель» відмовило у допуску посадовим особам податкового органу.

Варто зазначити, що скасовуючи постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №280/4643/23, Верховний Суд у постанові від 06.02.2024 зазначив: «…позивач, вважаючи, що наказ виданий за відсутності правових підстав, скористався наданим податковим законодавством правом не допуску до перевірки. Відтак спірний наказ не був реалізованим. З огляду на вказане, Суд вважає недоцільним посилання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 (оскільки правовідносини у справах не є подібними) та передчасним висновок суду про закриття провадження у справі. Також Суд звертає увагу на те, що закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції надав оцінку спірному наказу, зазначивши про його протиправність. Верховний Суд не надає оцінку вказаним висновкам суду апеляційної інстанції та доводам, на підставі яких суд дійшов до відповідних висновків, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції не прийняв остаточне рішення у справі (рішення по суті), а ухвалив суто процесуальне рішення про закриття провадження у справі…».

З огляду на викладене, суд відхиляє посилання представника відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №816/228/17 через нерелевантність правовідносин, оскільки у даній адміністративній справі йдеться про протиправність наказів про проведення перевірки, до якої контролюючий орган не був допущений, на відміну від спірних правовідносин у справі №816/228/17, де контролюючий орган був допущений до проведення перевірки.

Відтак, вказане свідчить про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі, а тому клопотання представника Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про закриття провадження не підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про закриття провадження у справі №300/4254/26 відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Відповідачу ухвалу надіслати через підсистему «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.