Ухвала суду № 138402742, 22.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 липня 2026 рокуСправа №160/4738/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень у справі № 160/4738/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

14.07.2026 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчиненої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі № 160/4738/25, яка виразилась у не виплаті повного щомісячного поточного розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вжити заходів щодо усунення порушень та виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі № 160/4738/25 в повному фактичному обсязі.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що з урахування зазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 821 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 було виплачено за весь період після виконання рішення суду 2561,25 грн. Тобто сума виплачувалась частинами. Станом на момент звернення до суду з цією заявою пенсія, обчислена на виконання рішення суду, пенсія не виплачується в повному обсязі у зв`язку з тим, що на момент виконання зазначеного рішення суду діяла Постанова № Кабінету Міністрів України 821 від 14.07.2025.

Представником позивача було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області запит щодо приведення у відповідність виплати розміру пенсії, проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь від 22.06.2026 № 0400-010506-8/118356 в якій зазначена інформація лише про виплату заборгованості, але про виплату поточного розміру пенсії не зазначено жодної інформації.

Згідно ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За викладених обставин, враховуючи приписи статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву розглянуто за наявними матеріалами в справі в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали заяви, при її вирішенні суд виходить з такого.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі № 160/4738/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у неврахуванні Довідки № 81 від 24.01.2024 про складові, заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з 01.01.2019 по 31.12.2023, під час розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити розрахунок пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 26.01.2024 з урахуванням довідки від №80 від 24.01.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень місяць 2024 року та довідки від №81 від 24.01.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2023 року, які видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у сумі 1211,20 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 без змін.

Позивач вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення суду виконано, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26.01.2024 з урахуванням довідки № 80 від 24.01.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень місяць 2024 року та довідки від №81 від 24.01.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2023 року, які видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

На момент виконання рішення суду діяла постанова Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

04 березня 2026 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 320/51895/25, визнавши Постанову № 821 протиправною та нечинною. Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції та підтвердив незаконність постанови Кабінету Міністрів № 821.

Представник позивача подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області запит щодо приведення у відповідність виплати розміру пенсії.

Листом від 22.06.2026 № 0400-010506-8/118356 відповідач надав інформацію про виплату заборгованості.

Проте про виплату поточного розміру пенсії не зазначено жодної інформації, з цим позивач не погоджується, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам заяви, доводам заявника, викладеним в заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Водночас частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі №295/9823/21.

Оцінюючи наявні в матеріалах заяви докази, суд встановив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення суду виконано, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 26.01.2024 з урахуванням довідки №80 від 24.01.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень місяць 2024 року та довідки від №81 від 24.01.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2023 року, які видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

На момент виконання рішення суду діяла постанова Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Вподальшому Верховний Суд у постанові від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову - ОСОБА_2 , про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Суд зазначає, що норми статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечити належне виконання ухваленого у конкретній адміністративній справі судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у такій справі.

В даному випадку здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 26.01.2024 з урахуванням довідки №80 від 24.01.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень місяць 2024 року та довідки від №81 від 24.01.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2023 року, які видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Оскільки рішення суду фактично виконується відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, які враховуються відповідачем під час виконання рішення суду у цій справі, проте підстави застосування ст. 383 є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у такій справі.

Суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановляння ухвали в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви позивача належить відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень у справі № 160/4738/25 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук