Рішення № 138402682, 22.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 рокуСправа №160/10946/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.03.2026 №184150015601 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 07.06.2004 по 24.06.2016 на посадах, робота на яких пов`язана з джерелами іонізуючих випромінювань, у зв`язку з чим віднесена до виду робіт з особливо шкідливими умовами праці, зазначених у Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, починаючи з 17.04.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу роботи період навчання у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства на денній формі навчання протягом періоду з 01.09.1987 по 29.06.1988 та з 19.08.1989 по 16.06.1993.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 17.04.2025 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.03.2026 №184150015601 відмовлено у призначенні пенсії. Позивач не погодився з прийнятим рішенням відповідача та звернувся до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №160/18033/25, було частково задоволено позовні вимоги, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.04.2025 №184150015601 щодо відмови у призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991, з урахуванням висновків суду в даній справі. Відповідач повторно розглянув заяву позивача від 17.04.2025 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та своїм рішенням від 04.03.2026 №184150015601 відмовив у її задоволенні, повідомивши про це листом від 18.03.2026 №30539-16406/11-01/8-0400/26. Позивач вважає, що має право на призначення пенсії, оскільки досяг необхідного пенсійного віку та має необхідний стаж роботи для призначення пільгової пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 відкрито провадження у адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 04.05.2026 відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Адміністративний позов з додатками та копія ухвали від 04.05.2026 отримана відповідачем в системі «Електронний суд» 28.04.2026 та 04.05.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

17.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії №184150015601 від 24.04.2025, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу. Також в указаному рішенні зазначено, що Пенсійний вік визначений ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 60 років. Вік заявника 55 років 2 місяці 14 днів. Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 35 років (з 01.01.2028). У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років. Страховий стаж особи становить 31 рік 6 місяців 12 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1987 по 16.06.1993 згідно диплому НОМЕР_2 від 16.06.1993, оскільки термін навчання перевищує встановлений та перетинається з періодом проходження строкової військової служби; період проходження строкової військової служби з 30.06.1988 по 18.08.1989 згідно військового квитка НОМЕР_3 , оскільки відсутня підстава звільнення (наказ) на сторінці 3. Пільговий стаж особи не визначено, оскільки відсутні відповідні записи в трудовій книжці НОМЕР_4 від 20.08.1993; до ЕПС не додано довідки про періоди роботи, які дають право на зарахування до пільгового стажу за Списком №1 і №2, відповідно додатку №5 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (або постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №920).

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 протиправним, позивач звернувся до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №160/18033/25 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №184150015601 від 24.04.2025 щодо відмови у призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 на підставі п. а ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-ХІІ від 05.11.1991.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «а» частини першої ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991, з урахуванням висновків суду в даній справі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №160/18033/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 17.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийнято рішення №184150015601 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

В обґрунтування рішення зазначено:

- вік особи 55 років;

- страховий стаж 32 роки 08 місяців 01 день.

Результати розгляду документів відповідно до висновків рішення суду:

- до страхового стажу зараховано період проходження строкової військової служби з 30.06.1988 по 18.08.1989;

- пільговий стаж особи відсутній, оскільки відсутні відповідні записи в трудовій книжці НОМЕР_5 від 20.08.1993; до матеріалів пенсійної справи не долучено довідку про періоди роботи, які дають право на зарахування до пільгового стажу за Списком №1 і №2, відповідно додатку №5 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (або постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №920): відсутні накати підприємства про проведення атестацій робочих місць та посад: відсутні дані по спеціальному стажу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма OK-5).

Вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пакету документів.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу зробити висновок, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 07.06.2004 по 24.06.2016 на посадах, робота на яких пов`язана з джерелами іонізуючих випромінювань, у зв`язку з чим віднесена до виду робіт з особливо шкідливими умовами праці, зазначених у Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, починаючи з 17.04.2025.

Відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 13.02.2025 № 01/01/10/09/01/02-03/03/72 позивач працював:

- з 11.06.2002 по 31.05.2004 інженером зі зварювання в службі головного зварника нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»;

- з 01.06.2004 по 31.05.2007 начальником випробувальної лабораторії дефектоскопії відділу головного зварника нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»;

- з 01.06.2007 по 30.09.2019 начальником випробувальної лабораторії дефектоскопії нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» Публічного акціонерного товариства «Укрнафта». (01.09.2015 для приведення у відповідність з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» змінено назву посади з начальника випробувальної лабораторії дефектоскопії на назву завідувач лабораторії дефектоскопії);

- з 01.10.2019 по 09.01.2020 завідувачем лабораторії дефектоскопії (Охтирка) служби діагностики обладнання департаменту цілісності активів Апарату управління Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»;

- з 10.01.2020 по день видачі довідки начальник сектору діагностики (Охтирка) служби діагностики департаменту контрольно-сервісних послуг Апарату управління Публічного акціонерного товариства «Укрнафта».

Позивач працював:

- з 07.06.2004 на підставі наказу №23-к від 07.06.2004 на посаді начальника випробувальної лабораторії дефектоскопії відділу головного зварника;

- з 01.06.2007 на підставі наказу №53-к від 01.06.2007 на посаді начальника випробувальної лабораторії дефектоскопії;

- з 01.09.2015 на підставі наказу №160-к від 01.09.2015 щодо зміни назви посади, яку обіймав, на посаді завідувача лабораторії дефектоскопії;

- з 23.09.2019 на підставі наказу №1938-к від 23.09.2019 на посаді завідувача лабораторії дефектоскопії (Охтирка) служби діагностики обладнання департаменту цілісності активів апарату управління;

- з 09.01.2020 на підставі наказу №61-к від 09.01.2020 на посаді начальника сектору діагностики (Охтирка) служби діагностики обладнання департаменту цілісності активів. де позивач працював станом на день звернення із заявою про призначення пенсії.

Обіймаючи вказані посади, позивачем виконувалася робота, пов`язана з джерелами іонізуючих випромінювань, у зв`язку з чим роботодавець, діючи відповідно до положень Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», приписів «Норм радіаційної безпеки України» (НРБУ-97), введеними в дію постановою Головного державного санітарного лікаря України №62 від 01.12.1997 та приписів «Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України» (ОСПЗРБУ-2005), затверджених наказом МОЗ України №54 від 02.02.2005 (зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №552/10832 від 20.05.2005), відносив ці посади, разом з іншими, до персоналу категорії «А», оформлюючи свої рішення наказами начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта» №98 від 11.02.2004, №1044 від 06.07.2006, №377 від 26.02.2007, №1479 від 02.09.2009, №150 від 14.02.2011, № 377 від 31.03.2014, №6-АГП, № 303 від 19.06.2023 та № 218 від 27.05.2024, що підтверджується копіями наказів, долучених до матеріалів справи.

Згідно з пунктом 4.3. постанови головного державного санітарного лікаря України «Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)» №62 від 01.12.1997 нормами радіаційної безпеки встановлюються такі категорії осіб, які зазнають опромінювання:

- категорія А (персонал) особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань;

- категорія В (персонал) особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв`язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об`єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення.

Зазначені обставини щодо обіймання позивачем вказаних посад, характер та період виконаних робіт (виконання робіт з джерелами іонізуючих випромінювань) підтверджуються трудовою книжкою, довідкою управління кадрових сервісів роботодавця №01/01/10/09/01/02-03/03/72 від 13.02.2025 та листом НГВУ «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта» від 04.06.2025 №01/01/09/24/02/01-02/01/479.

Протягом періоду з 16.01.2003 по 24.06.2016 діяв список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах. на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003.

Відповідно до п.п. 22.5-14. 22.5-16 пункту 5 «Інші роботи» розділу ХХІІ «Роботи з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань і берилієм» зазначеного списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком па пільгових умовах, затвердженого Постановою №36, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах: працівники, безпосередньо зайняті на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) просвічуванням матеріалів та виробів у промисловості та будівництві, а також працівники, безпосередньо зайняті на рентгенівських установках у виробничих галузях економіки та науково-дослідних Інститутах, а також їх ремонтом, регулюванням і налагодженням.

Починаючи з 07.06.2004 по 24.06.2016, у період дії зазначеного списку №1, затвердженого Постановою №36, позивачем виконувалася робота, пов`язана з джерелами іонізуючих випромінювань, яка відноситься до робіт з особливо шкідливими умовами праці. що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

На час звернення до пенсійного фонду з вищевказаною заявою від 17.04.2025 позивачу було повних 55 років, загальний стаж роботи складав більше 37 років, з яких з 07.06.2004 по 24.06.2016, тобто протягом 12 років, на посадах, робота на яких здійснювалася протягом повного робочого дня, у розумінні наведених положень пункту 2 Порядку № 383, та пов`язана з джерелами іонізуючих випромінювань, у зв`язку з вона чим віднесена до виду робіт з особливо шкідливими умовами праці, зазначених у списку № 1, затвердженому Постановою №36, що дає позивачу право зарахування вказаного пільгового стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону №1788-ХІІ.

Враховуючи зазначене, рішення пенсійного фонду від 04.03.2026 №184150015601 підлягає скасуванню, з одночасним зобов`язанням відповідача зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 07.06.2004 по 24.06.2016 до виду робіт з особливо шкідливими умовами праці, зазначених у Списку №1, та призначенням пенсії за віком па пільгових умовах на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991.

В позовній заяві позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу роботи період навчання у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства на денній формі навчання протягом періоду з 01.09.1987 по 29.06.1988 та з 19.08.1989 по 16.06.1993.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до положень Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Протягом періоду 01.09.1987 по 29.06.1988 та з 19.08.1989 по 16.06.1993 з перервою на час проходження військової строкової служби, позивач проходив навчання на денній формі у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства, що підтверджується дипломом, довідкою вищого учбового закладу від 05.05.2025 №1325, військовим квитком та довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.05.2025 №3302.

Відповідачем безпідставно незараховано до страхового стажу позивача періоди навчання у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства на денній формі навчання протягом періоду з 01.09.1987 по 29.06.1988 та з 19.08.1989 по 16.06.1993, відтак вказані періоди навчання підлягають зарахуванню за рішенням суду.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29.06.2010) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для ви значення права на пенсію.

Враховуючи викладене, на переконання суду, пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Відносини з приводу правил та процедур звернення громадян за призначенням пенсії визначені приписами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1; далі - Порядок №22-1), п.п. 1.1 Розділу І якого визначено форму звернення зацікавленої особи, а нормами Розділу ІІ визначено обсяг матеріалів звернення зацікавленої особи.

Проте, у даному конкретному випадку у межах спірних правовідносин саме такий стан виконання суб`єктом владних повноважень власних процесуальних обов`язків не має жодного юридичного значення, оскільки згідно з ч. 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Аналогічні вимоги до реалізації владної управлінської функції суб`єкта владних повноважень з приводу вчинення управлінських волевиявлень стосовно призначення громадянам пенсій сформульовані як у п. 1.8 Розділу І Порядку №22-1 (де указано, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія), так і у п. 4.2 Розділу IV Порядку №22-1 (де указано, що працівник пенсійного органу повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Також аналогічні вимоги до функціонування пенсійних органів сформульовані у п.п. 2 п. 6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за №28-2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.0.12015 за №40/26485) де указано, що Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.

З наведеного слідує, що законодавець одночасно, як наділив органи системи ПФУ правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, так і обтяжив обов`язком витребування недостатніх відомостей і документів.

Суд вважає, що таке тлумачення змісту обов`язку суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах є цілком релевантним правовим висновкам постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 та постанови Верховного Суду від 08.02.2021 у справі № 487/68/17.

Відтак, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.

Доказів того, що відповідач таким правом скористався суду не надано.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання призначити пенсію, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаних норм у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб`єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб`єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Крім того, Верховний Суд, зокрема у постановах від 11.02.2020 у справі №0940/2394/18, від 04.09.2021 у справі №320/5007/20, від 14.09.2021 у справі №320/5007/20 та від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 зробив подібний висновок та вказав, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Аналогічної думки дотримується Верховний суд у постанові від 09.05.2024 у справі №580/3690/23.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №209/2050/17 зазначає, що право особи на пенсію також не може залежати від встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії, і підлягає поновленню з моменту його виникнення, тобто з дня первинного звернення до пенсійного органу.

Враховуючи, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено інших специфічних доводів неможливості призначення позивачу пенсії, аніж тих, що досліджені під час розгляду справи, з метою недопущення порушення прав позивача в частині призначення пенсії, враховуючи наявність рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №160/18033/25 про повторне зобов`язання відповідача розглянути заяву про призначення пенсії, яке не призвело до відновлення порушених прав позивача, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, починаючи з 17.04.2025.

Правова оцінка призначення позивачу пенсії на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 надана рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №160/18033/25, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1331,00 грн, що документально підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1331,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.03.2026 №184150015601 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 07.06.2004 по 24.06.2016 на посадах, робота на яких пов`язана з джерелами іонізуючих випромінювань, у зв`язку з чим віднесена до виду робіт з особливо шкідливими умовами праці, зазначених у Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу роботи період навчання у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства на денній формі навчання протягом періоду з 01.09.1987 по 29.06.1988 та з 19.08.1989 по 16.06.1993.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, починаючи з 17.04.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський